Ухвала

від 06.12.2016 по справі 910/15498/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"06" грудня 2016 р. Справа №910/15498/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Верховця А.А.

суддів: Остапенка О.М.

Доманської М.Л.

за участі представників:

ТОВ "Вереск-Медіа" - Бандола О.О., довір. 16/11 від 22.11.2016

розглядаючи апеляційну скаргу головного управління ДФС у місті Києві

на постанову Господарського суду міста Києва від 14.09.2016

у справі №910/15498/16 (суддя Черебяк П.П.)

про банкрутство

товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламна агенція

"Вереск-Медіа"

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2016 порушено провадження у справі №910/15498/16 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Рекламна агенція "Вереск-Медіа" в порядку ст. 95 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом за заявою голови ліквідаційної комісії товариства Старушенка Г.А.

Постановою Господарського суду міста Києва від 14.09.2016 у справі №910/15498/16 ТОВ "Рекламна агенція "Вереск-Медіа" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута голову ліквідаційної комісії ТОВ "Рекламна агенція "Вереск-Медіа" - Старушенка Г.А., зобов'язано ліквідатора вчинити певні дії, вирішено інші питання, пов'язані з подальшим розглядом справи.

Не погоджуючись, головне управління (далі - ГУ) ДФС у місті Києві звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Господарського суду міста Києва від 14.09.2016 у справі №910/15498/16 про визнання банкрутом ТОВ "Рекламна агенція "Вереск-Медіа" та припинити провадження у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.11.2016 апеляційну скаргу у справі було передано на розгляд колегії у складі головуючого судді Верховця А.А., суддів Остапенка О.М., Доманської М.Л. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2016 скаргу було прийнято до провадження, призначено до розгляду на 06.12.2016.

Наводячи підстави, з яких порушено питання про перегляд оскарженої постанови, апелянтом вказано на порушення норм матеріального і процесуального права, що призвели до прийняття неправильного рішення, неповне з'ясування усіх обставин, що мають значення для справи, зазначено про недотримання боржником загальному порядку ліквідації, неповідомлення в про припинення як юридичної особи, непроведення податкової перевірки у зв'язку ліквідацією тощо.

В засіданні 06.12.2016 представниками учасників провадження у справі, надані усні пояснення по суті спору, сторонам забезпечена можливість реалізації процесуальних прав. ТОВ "Рекламна агенція "Вереск-Медіа" було подано відзив на скаргу, в якому викладено доводи щодо її необґрунтованості, зазначено, що скаржник не є учасником провадження у справі. Додаткових доказів у справі, окрім вже наявних, подано не було, клопотань щодо їх витребування не заявлено.

З урахуванням обмеженості строків розгляду, відсутності клопотань про відкладення, інших нерозглянутих клопотань чи то таких, які не могли бути заявлені раніше у зв'язку з обмеженістю строків розгляду, доказів належного і завчасного повідомлення учасників провадження про час і місце розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті.

За змістом ст. 99, 101 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України в апеляційній інстанції з урахуванням особливостей справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у суді першої інстанції, переглядаючи рішення, апеляційний господарський суд користується правами, наданими суду першої інстанції. У процесі перегляду суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення у повному обсязі.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції обмежений у правах щодо вирішення спору, розгляду апеляційної скарги і справи по суті, межі яких визначені ст. 101, 103 ГПК України. Досліджуючи матеріали справи, оцінюючи наявні докази, колегія суддів відзначає, що відповідно до ст. 4, 4-1 ГПК України господарський суд вирішує спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство). Провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України (ч. 1 ст. 2 Закону про банкрутство).

За змістом положень ст. 32, 33, 43 ГПК України суд оцінює докази у т.ч. пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається з наявних матеріалів, 31.05.2016 загальними зборами учасників ТОВ "Рекламна агенція "Вереск-Медіа" було прийнято рішення про ліквідацію юридичної особи та призначено головою ліквідаційної комісії товариства Старушенка Г.А., рішення оформлене протоколом №1/05 загальних зборів учасників ТОВ "Рекламна агенція "Вереск-Медіа" від 31.05.2016.

На виконання вимог ч. 1 ст. 105 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" 01.06.2016 державним реєстратором відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Солом'янського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві було внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про припинення юридичної особи за рішенням засновників.

Відповідно до вимог ст. 105 Цивільного кодексу України на офіційному сайті Міністерства юстиції України було розміщено оголошення про припинення діяльності ТОВ "Рекламна агенція "Вереск-Медіа" шляхом його ліквідації та встановлено термін для пред'явлення вимог кредиторами - до 03.08.2016. у т.ч. в адресу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві було направлено заяву про припинення платника податків за формою №8-ОПП.

За даними ліквідаційної комісії у підприємства відсутня заборгованість із відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю, виплати заробітної плати та вихідної допомоги працівникам, виплати авторської винагороди (відповідні відомості в матеріалах справи).

Після закінчення строку, встановленого законом, для виявлення кредиторів, ліквідаційною комісією ТОВ "Рекламна агенція "Вереск-Медіа" був складений проміжний ліквідаційний баланс станом на 19.08.2016, який був затверджений протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Рекламна агенція "Вереск-Медіа" №1/06 від 19.08.2016.

З вказаного балансу вбачається, що розмір кредиторської заборгованості боржника становить 330000 грн. Разом з тим, будь-які активи, у т.ч. основні засоби, нематеріальні активи, товарно-матеріальних цінності та грошові кошти у ТОВ "Рекламна агенція "Вереск-Медіа" відсутні.

Виходячи з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців боржник не є засновником (учасником) господарських товариств. Даними статуту та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців підтверджується, що у статутному капіталі ТОВ "Рекламна агенція "Вереск-Медіа" частка державної власності відсутня.

З огляду на встановлені обставини неплатоспроможності боржника, 19.08.2016 загальними зборами учасників товариства було прийнято рішення звернутись до Господарського суду міста Києва з заявою про порушення справи про банкрутство, що підтверджується згаданим вище протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Рекламна агенція "Вереск-Медіа" № 1/06 від 19.08.2016.

Відповідно до ч. 1 ст. 95 Закону про банкрутство якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Згідно з ч. 1 ст. 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в т.ч. у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами. Якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені Законом про банкрутство (ч. 3 ст. 110 Кодексу).

Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України. Загальні положення про порядок ліквідації юридичної особи вміщені у ст. 110-112 Цивільного кодексу України. До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

Як передбачено ст. 111 Цивільного кодексу України, для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у т.ч. первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Передумовами звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство в порядку ст. 95 Закону про банкрутство є прийняття рішення власником майна або органом, уповноваженим управляти майном боржника про звернення боржника до господарського суду із заявою, проведення аналізу активів, проведення інвентаризації наявного майна, його належної оцінки та оцінки грошових коштів на рахунках, аналіз пасиву боржника шляхом публікації оголошення згідно з вимогами ч. 2, 5 ст. 105 ЦК України, повідомлення кредиторів про ліквідацію юридичної особи боржника з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості.

Проведення аналізу активу та пасиву боржника є підставою складення проміжного ліквідаційного балансу, який додається до заяви боржника відповідно до п. 3 ст. 11 Закону про банкрутство. Крім того, звернення до суду з такою заявою можливо лише після закінчення строку, передбаченого ст. 105 Цивільного кодексу України.

Нормами ч. 1 ст. 37 Закону про банкрутство визначено, що у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців. Згідно з ч. 2 ст. 95 Закону за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора у порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна.

Враховуючи наявні в матеріалах справи докази та встановлені в ході судового розгляду обставини, зокрема, щодо недостатності майна боржника для задоволення вимог його кредиторів, господарський суд дійшов висновку, з яким погоджується і апеляційний господарський суд щодо наявності підстав для визнання боржника банкрутом та відкриття процедури ліквідації. При цьому, судом враховано та перевірено дані бухгалтерського балансу боржника, з якого слідує, що його пасиви перевищують активи, що свідчить про його неплатоспроможність.

Відхиляючи доводи, наведені ГУ ДФС у місті Києві у змісті поданої апеляційної скарги, колегія суддів відзначає, що тоді як боржником дотримувались загальні вимоги до проведення ліквідації, направлено повідомлення про прийняте рішення повідомлено органи доходів і зборів, фонди соціального страхування тощо, органи фіскальної служби, до повноважень і безпосередніх обов'язків яких чинним законодавством віднесло здійснення відповідних податкових перевірок в межах встановлених строків і до теперішнього часу провести перевірку господарської діяльності не спромоглися, свою бездіяльність при цьому поклавши в основу доводів поданої скарги.

ГУ ДФС у місті Києві як таке і не є учасником провадження у цій справі - органом не заявлено яких-небудь кредиторських вимог до боржника, не вказано яких-небудь інших охоронюваних законом прав, інтересів, обов'язків, які вирішені оскарженою постановою і які, зокрема, стосуються конкретних прав, інтересів та обов'язків вказаного органу фіскальної служби. Наведені в скарзі доводи щодо неможливості проведенні перевірки діяльності боржника, у т.ч. у зв'язку з порушення провадження у справі про банкрутство колегії суддів не вбачаються спроможними, оскільки і неможливість проведення перевірки не підтверджена посиланням на які-небудь норми чинного законодавства, інші перешкоди.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження. Пункт 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом. Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Статтею 8 Закону про банкрутство встановлено, що ухвали господарського суду, винесені у справі про банкрутство за наслідками розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому ГПК України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом. В апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство, крім випадків, передбачених ГПК України та цим Законом.

Частиною 1 ст. 91 ГПК України встановлено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Перелік осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство у т.ч. з метою попередження необґрунтованого затягування розгляду діючим законодавством звужено до учасників відповідної справи, на відповідних висновках наголошувалось у т.ч. Верховним Судом України при розгляді цієї категорії спорів.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону про банкрутство учасники у справі про банкрутство - сторони (кредитори, боржник), арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника і у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Вищевказаний перелік учасників не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття прямо відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом про банкрутство, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство. В розумінні положень Закону право оскарження процесуальних документів, прийнятих в процесі розгляду справи про банкрутство, виникає у т.ч. в особи, чиїх охоронюваних законом прав і обов'язків, інтересів стосується оскаржене рішення, яким вирішено відповідні права та обов'язки.

Колегія суддів бере до уваги, що вищевказаний перелік учасників провадження не є вичерпним, однак відзначає, що інші випадки участі органу фіскальної служби у справі про банкрутство платника податків Законом про банкрутство не передбачені, орган державної податкової служби не віднесений чинним законодавством до інших, окрім кредиторів та учасників справи про банкрутство про які прямо вказано у вказаній вище нормі Закону, учасників провадження у справі про банкрутства. Особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора, після заявлення у встановленому порядку грошових вимог до боржника і з того моменту набуває право оскарження процесуальних документів.

Стаття 1 Закону про банкрутство передбачає, що кредиторами боржника є органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника. Однак, і зазначені особи набувають статусу кредиторів по справі в разі наявності у встановленому порядку підтверджених грошових вимог до боржника. Правовий статус органів справляння податків, зборів (обов'язкових платежів), як кредиторів неплатоспроможних боржників визначається і ст. 210 Господарського кодексу України яка не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство. Статус кредитора щодо неплатоспроможного боржника набувається, у т.ч. і цими органами, через певні процедури, які визначені спеціальною нормою законодавства - Законом про банкрутство.

Згідно з п. 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №7, якщо апеляційну скаргу подано, зокрема, особою, яка не має права її подавати, то у таких випадках апеляційний господарський суд повинен відмовити у прийнятті апеляційної скарги і винести з цього приводу відповідну ухвалу. У разі помилкового порушення апеляційного провадження в зазначених випадках суд апеляційної інстанції припиняє таке провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Керуючись ст. 80, 91, 94, 97, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційне провадження за скаргою головного управління ДФС у місті Києві на постанову Господарського суду міста Києва від 14.09.2016 у справі №910/15498/16 припинити.

2. Матеріали справи повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя А.А. Верховець

Судді О.М. Остапенко

М.Л. Доманська