Постанова

від 07.12.2016 по справі 914/254/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" грудня 2016 р. Справа № 914/254/16

Львівський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого судді: Плотніцького Б.Д.

Суддів: Малех І.Б.

Кордюк Г.Т.

при секретарі судового засідання: Михайлишин С.В.

за участю представників:

від позивача: Ковтун Л.Я. - директор, Васьків О.Ю. - довіреність № 03 від 08.02.2016 року;

від відповідача(апелянта):ОСОБА_4, ОСОБА_5 - свідоцтво № 2014 від 08.09.2012 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4, б/н від 09.11.2016 року

на рішення господарського суду Львівської області від 28.03.2016 року, головуючий суддя Запотічняк О.Д.

у справі №914/254/16

за позовом: Споживчого товариства "Городоцький комбінат харчування", м. Городок, Львівська область,

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Городок, Львівська область,

про: стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 28.03.2016 року позов Споживчого товариства "Городоцький комбінат харчування" задоволено. З Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (81500, АДРЕСА_1, реєстраційний номер: НОМЕР_1) на користь Споживчого товариства "Городоцький комбінат харчування" (81500, Львівська область, м.Городок, вул. Перемишлянська,18, код ЄДРПОУ 37965503) стягнуто 8 450,00грн. - основного боргу, 1 367,00 грн. - пені, 86,74 грн. -3% річних, 898,30 грн. - інфляційних втрат, та 1 378,00 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з даним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_4 звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 28.03.2016 року у даній справі та прийняти нове судове рішення про припинення провадження у справі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, зокрема, що 20 лютого 2015 року до ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено відомості про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_4 Оскільки СТ «Городоцький комбінат харчування» з позовом у даній справі звернулось у січні 2016 року, то місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 18.11.2016р. скаржнику поновлено строк на подання апеляційної скарги, розгляд справи призначено на 07.12.2016р.

У судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та висловив свої міркування з питань, що виникли в ході розгляду справи.

Представники Позивача заперечили доводи скаржника, просять у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

27 січня 2016 року Споживче товариство «Городоцький комбінат харчування» звернулось в господарський суд Львівської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення з рахунку останнього 7 613, 60 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання зобов'язань за договором суборенди приміщення, укладеного між сторонами 01.01.2014 року.

В процесі розгляду справи Позивачем подано заяву про уточнення (збільшення) позовних вимог (а.с. 73 ).

Рішенням господарського суду Львівської області від 28.03.2016 року позов Споживчого товариства "Городоцький комбінат харчування" (з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог) задоволено. З Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь Споживчого товариства "Городоцький комбінат харчування" стягнуто 8 450,00грн. - основного боргу, 1 367,00 грн. - пені, 86,74 грн. -3% річних, 898,30 грн. - інфляційних втрат, та 1 378,00 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду мотивоване обґрунтованістю вимог Позивача, зокрема тим, що Відповідачем не подано суду доказів, які б спростовували факт існування заборгованості в заявленій до стягнення сумі.

Разом з тим, судова колегія вважає, що у даному випадку місцевий господарський суд дійшов передчасного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах (ч. 4 ст. 10 Закону).

Відповідно до наявного в матеріалах справи Спеціального витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 20 лютого 2015 року до ЄДР внесено запис за № 23950060003001804 про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 за власним рішенням (а.с. 85 ).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 80 ГПК України, на господарський суд припиняє провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено діяльність суб'єкта господарювання, які були однією із сторін у справі , якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Відповідно до частини сьомої статті 59 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Отже, при вирішенні питання щодо припинення провадження у справі на підставі пункту 6 частини першої статті 80 ГПК господарський суд повинен перевірити відповідні відомості в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Громадянин, який мав статус суб'єкта підприємницької діяльності, але на дату подання позову втратив такий статус, не може бути стороною в судовому процесі у господарському суді, якщо немає визначених законом підстав для його участі в такому процесі. Однак у разі коли відповідна зміна статусу відбулася після порушення провадження у справі, вона не тягне за собою наслідків у вигляді зміни підвідомчості такої справи і, відповідно, - припинення провадження у ній, оскільки на час порушення господарським судом такого провадження її розгляд належав до юрисдикції цього суду; наведене стосується й випадку подання відповідним громадянином, що був відповідачем у справі, зустрічного позову в тій же справі (Підпункт 4.7 пункту 4 постанови Пленуму ВГС України № 18 зі змінами, внесеними згідно з Постановою ВГС України № 6 від 10.07.2014 ).

Судом апеляційної інстанції перевірено та встановлено, що запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 за власним рішенням внесено до ЄДР 20 лютого 2015 року.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції.

Перелік категорій справ, які підвідомчі господарським судам, наведено у статті 12 ГПК України, першим та четвертим пунктами частини першої якої визначено, що господарським судам підвідомчі:

справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім, зокрема, спорів про приватизацію державного житлового фонду;

справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

З огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" , згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги статей 1 , 41 , 12 ГПК України господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження,коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:

участь у спорі суб'єкта господарювання ;

наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України , Господарським кодексом України , іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;

наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом;

відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Господарський кодекс України визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 ГК України ).

За приписами частини першої статті 2 Господарського кодексу України учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Таким чином, господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані з приватизацією державного та комунального майна (крім спорів про приватизацію державного житлового фонду), в тому числі спори про визнання недійсними відповідних актів органів місцевого самоврядування та органів приватизації, а також спори зі справ, що виникають з корпоративних відносин.

З огляду на приписи частини другої статті 1 та статті 12 ГПК України зазначені справи підвідомчі господарським судам і в тому разі, якщо сторонами в судовому процесі виступають фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Вказане відповідає правовій позиції, наведеній у п.п. 3.1., 3.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" з подальшими змінами і доповненнями.

Отже, господарським судам підвідомчі справи, у тому числі за участю фізичних осіб , у спорах, пов'язаних з приватизацією державного та комунального майна (крім спорів про приватизацію державного житлового фонду), справи, що виникають з корпоративних відносин.

Відтак, оскільки даний спір не є спором щодо приватизації майна та не є спором, що виник з корпоративних відносин, а відповідачем у справі (на момент подання позову ) є фізична особа, то за характером спірних правовідносин спір за поданою позовною заявою з урахуванням суб'єктного складу учасників спору не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, тобто справа не підвідомча господарським судам України. Спір, що виник, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З огляду на зазначене, провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України , а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - скасуванню як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Щодо вимог скаржника про покладення судових витрат у справі на рахунок Позивача, судова колегія зазначає наступне.

Статтею 7 Закону України «Про судовий збір» врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору з підстав, які визначено цією статтею і перелік яких є вичерпним.

Зокрема, вказаною статтею Закону передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним. У їх числі зазначено закриття (припинення) провадження (стаття 80 ГПК), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. Враховуючи спосіб формулювання даного положення, поняття закриття та припинення слід вважати тотожним (п. 5.1. Постанови пленуму ВГС України № 7 від 21.02.2013 року в редакції Постанови пленуму Вищого господарського суду № 2 від 16.12.2015 ).

При цьому слід враховувати, що у разі припинення провадження у справі у апеляційній або касаційній інстанції з підстав, передбачених пунктами 1 та 1 1 статті 80 ГПК, повертається сума судового збору, сплачена в усіх інстанціях.

Разом з тим, питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів за наявності клопотання сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. (Абзац третій підпункту 5.2 пункту 5 Постанови пленуму ВГС України № 7 від 21.02.2013 року в редакції Постанови пленуму Вищого господарського суду № 2 від 16.12.2015 ).

Відтак, у даному випадку, учасники судового процесу наділені правом клопотати перед судом про повернення суми сплаченого судового збору.

Враховуючи вищенаведене та керуючись п. 1 ст. 80 та ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105, 107 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу - задовольнити.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 28.03.2016 року у справі № 914/254/16 скасувати.

3. Провадження у справі припинити.

4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

5. Матеріали справи повернути місцевому господарському суду.

Головуючий суддя Б.Д. Плотніцький

Судді І.Б. Малех

Г.Т. Кордюк