Справа № 815/5278/16
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2016 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства «Виробниче об'єднання «ОБЛПАЛИВО» до державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 від 18.05.2016р., -
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До суду надійшов адміністративний позов приватного акціонерного товариства «Виробниче об'єднання «ОБЛПАЛИВО» до державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 від 18.05.2016р.; витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки складено акт, висновки якого базуються на припущеннях і не враховують докази та відомості щодо господарської діяльності приватного акціонерного товариства «Виробниче об'єднання «ОБЛПАЛИВО» у періоді, який перевірявся, та, відповідно, донарахування податкових зобов'язань та покладення на позивача відповідальності у вигляді штрафних санкцій є безпідставним та таким, що суперечить діючому законодавству. Так, позивач вказав, що має в наявності всі первинні документи, що відповідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підтверджують здійснення господарських операцій з ТОВ Донбасвугілля 2004 (код ЄДРПОУ 39036102), TOB Вимір Експо (код ЄДРПОУ 39289645), ПП Лібра-Трейд (код ЄДРПОУ 35168703), що свідчить про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача, необґрунтованість та протиправність винесення відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Позивач до судового засідання явку представника не забезпечив, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином та завчасно. 28.11.2016 р. (вх. № 31716/16) від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника приватного акціонерного товариства «Виробниче об'єднання «ОБЛПАЛИВО» .
У судовому засіданні представник відповідача, посилаючись на обставини, викладені в запереченнях проти адміністративного позову, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, у зв'язку з відсутністю перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених ст.128 КАС України, відсутністю потреби заслухати свідка чи експерта, справа розглянута в порядку письмового провадження
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,-
ВСТАНОВИВ:
Державною податковою інспекцією у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на підставі пп.78.1.4 п. 78.1 ст.78, ст.79 ПК України, відповідно до наказу державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області № 259 від 25.04.2016р., згідно з повідомленням про початок перевірки № 130/15-54-14-02 від 25.04.2016р. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку приватного акціонерного товариства «Виробниче об'єднання «ОБЛПАЛИВО» (далі - ПРАТ "ВО "ОБЛПАЛИВО") (код ЄДРПОУ 30514975) з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками ТОВ Донбасвугілля 2004 (код ЄДРПОУ 39036102) за період з 01.02.2015р. по 28.02.2015р., TOB Вимір Експо (код ЄДРПОУ 39289645) за період з 01.06.2015р. по 30.06.2015р., ПП Лібра-Трейд (код ЄДРПОУ 35168703) за період з 01.06.2015р. по 30.06.2015р.
За наслідками перевірки складено акт № 1539/15-54-14-02/30514975 від 11.05.2016р. Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного Акціонерного Товариства «Виробниче об'єднання «ОБЛПАЛИВО» (код ЄДРПОУ 30514975) з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками ТОВ Донбасвугілля 2004 (код ЄДРПОУ 39036102) за період з 01.02.2015р. по 28.02.2015р., TOB Вимір Експо (код ЄДРПОУ 39289645) за період з 01.06.2015р. по 30.06.2015р., ПП Лібра-Трейд (код ЄДРПОУ 35168703) за період з 01.06.2015р. по 30.06.2015р. (т.1, а.с. 11-35), відповідно до висновків якого встановлено порушення:
ст.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2015 рік у сумі 231294 грн.;
п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 157500 грн., в т.ч. по періодах:
лютий 2015 - 157500 грн.;
та завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 99493 грн., в т.ч. по періодах:
червень 2015 - 99493 грн.
17.05.2016 р. позивачем подано до державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області заперечення на акт перевірки № 1539/15-54-14-02/30514975 від 11.05.2016р.
23.05.2016 р. (вих. № 1445/10/15-54-14-02-03) державною податковою інспекцією у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області повідомлено ПрАТ "ВО "ОБЛПАЛИВО" про те, що висновки в акті перевірки № 1539/15-54-14-02/30514975 від 11.05.2016р. залишено без змін (т.1, а.с. 36-43).
За результатами перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 від 18.05.2016р. (т.1, а.с. 61-63).
15.07.2016р. (вих. № 1555/10/15-32-10-01-07) Головним управлінням ДФС в Одеській області за результатами розгляду первинної скарги позивача повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 від 18.05.2016р. залишено без змін, а первинну скаргу - без задоволення (т.1, а.с. 44-55).
23.09.2016р. (вих. № 20744/6/99-99-11-01-01-25) рішенням ДФС України про результати розгляду скарги скасовано податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 18.05.2016р. в частині донарахувань по операціях за період 2015 року, щодо яких підтверджено здійснення оплати скаржником на користь контрагентів, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення та податкові повідомлення-рішення №№ НОМЕР_2, НОМЕР_3 від 18.05.2016р. залишено без змін (а.с. 56-60).
Позивач, не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 від 18.05.2016р., звернувся з позовом до суду, в якому просить їх скасувати.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 75.1 ст.75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка (п.п.75.1.2 п.75.1 ст. 75 ПК України).
Згідно пп.78.1.4 п. 78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється у разі, якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Відповідно до ст.79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки. Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова. За наявності письмового звернення платника податків замість документальної невиїзної перевірки може проводитися документальна виїзна перевірка.
Судом встановлено, що копію наказу державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області № 259 від 25.04.2016р. та повідомлення про початок перевірки № 130/15-54-14-02 від 25.04.2016р. вручено 25.04.2016 р. головному бухгалтеру ПРАТ "ВО "ОБЛПАЛИВО" ОСОБА_1.
Судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень №№ НОМЕР_2, НОМЕР_3 від 18.05.2016р. є виявлені під час проведення перевірки порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 ПК України.
Відповідно до п.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (п.198.2 ст.198 ПК України).
Згідно з п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у межах господарської діяльності платника податку.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
З наведених законодавчих положень випливає, що умовою виникнення у платника права на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених в ціні товару (послуги) та зменшення суми оподаткованого доходу на суму понесених витрат є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг), а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.
Судом встановлено, що за період з 01.02.2015р. по 28.02.2015р., з 01.06.2015р. по 30.06.2015р. ПРАТ "ВО "ОБЛПАЛИВО" задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 864949 грн. Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.02.2015р. по 28.02.2015р., з 01.06.2015р. по 30.06.2015р. встановлено його завищення у сумі 256993 грн., в тому числі по періодам: лютий 2015р. - 157500 грн., червень 2015р. - 99493 грн. (т.1, а.с. 28).
Перевіряючи законність віднесення ПДВ за податковими накладними, отриманими від ТОВ Донбасвугілля 2004 (код ЄДРПОУ 39036102), TOB Вимір Експо (код ЄДРПОУ 39289645), ПП Лібра-Трейд (код ЄДРПОУ 35168703) до складу податкового кредиту за період, що перевірявся, суд виходить з наступного.
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами діяльності ПРАТ "ВО "ОБЛПАЛИВО" (ЄДРПОУ 30514975; адреса місцезнаходження: 65003, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Чорноморського козацтва, будинок 70/1) є: Код КВЕД 96.09 Надання інших індивідуальних послуг, н. в. і. у.; Код КВЕД 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (основний); Код КВЕД 47.30 Роздрібна торгівля пальним; Код КВЕД 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами.
Суд не погоджується з висновками відповідача щодо порушення ПРАТ "ВО "ОБЛПАЛИВО" п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 157500 грн., в т.ч. по періодах: лютий 2015 - 157500 грн.; та завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 99493 грн., в т.ч. по періодах: червень 2015 - 99493 грн., з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 12.02.2015р. між ПРАТ "ВО "ОБЛПАЛИВО" (покупець) та ТОВ Донбасвугілля 2004 (постачальник) укладено договір поставки № 02/2015-01, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити товар за марочним складом, цінами та у кількості, вказаних у відповідних Специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору. Згідно п.2.3 цього договору оплата за поставлений товар здійснюється шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок постачальника за фактом відправлення вагонів, згідно ЖД квитанцій на підставі виставленого постачальником рахунку-фактури (т.1, а.с. 131-134).
За наслідками вказаних правовідносин позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ на підставі отриманої від контрагента податкової накладної № 1 від 23.02.2015р. (т.1, а.с. 139).
На підтвердження виконання умов договору № 02/2015-01 від 12.02.2015р. позивачем надано засвідчені копії рахунку-фактури №СФ-0000002 від 23.02.2015р., видаткової накладної № РН-0000001 від 23.02.2015р., актів прийому-передачі (повернення) вугільної продукції на зберігання, товарно-транспортних накладних, накладних, витягу з Єдиного реєстру податкових накладних, квитанції № 1 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиного реєстрі податкових накладних (т.1, а.с. 135-138; 140-148).
02.04.2015р. між ПРАТ "ВО "ОБЛПАЛИВО" (покупець) та TOB Вимір Експо укладено договір поставки № 0215/04-001, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити товар за марочним складом, цінами та у кількості, вказаних у відповідних Специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору. Згідно п.2.3 цього договору оплата за поставлений товар здійснюється шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок постачальника за фактом відправлення вагонів, згідно ЖД квитанцій на підставі виставленого постачальником рахунку-фактури (т.1, а.с. 151-155).
За наслідками вказаних правовідносин позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ на підставі отриманих від контрагента податкових накладних № 12 від 09.06.2015р., № 13 від 11.06.2015р. (т.1, а.с. 163, 169).
На підтвердження виконання умов договору № 0215/04-001 від 02.04.2015р. позивачем надано засвідчені копії рахунків-фактур №ДУ-0000012 від 09.06.2015р., №ДУ-0000013 від 09.06.2015р., видаткової накладної № ВЭ-0000012 від 09.06.2015р., накладних, витягу з Єдиного реєстру податкових накладних, квитанції № 1 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиного реєстрі податкових накладних, виписки по рахунку (т.1, а.с. 156-158, 160-162-168, 170, 172).
16.02.2015 р. між ПРАТ "ВО "ОБЛПАЛИВО" (покупець) та ПП Лібра-Трейд укладено договір поставки № 0216-ЛТ, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити вугільну продукцію за марочним складом, цінами та у кількості, вказаних у відповідних Специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору (т.1, а.с. 175-181).
За наслідками вказаних правовідносин позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ на підставі отриманих від контрагента податкових накладних №7 від 11.06.2015р., № 9 від 12.06.2015р., № 17 від 27.06.2015р. (т.1, а.с. 187, 189, 194).
На підтвердження виконання умов договору № 0216-ЛТ від 16.02.2015 р. позивачем надано засвідчені копії акта, рахунку-фактури №СФ-062701 від 27.06.2015р., видаткової накладної № РН-062701 від 27.06.2015р., акта прийому-передачі вугільної продукції від 27.06.2015р., накладних, витягу з Єдиного реєстру податкових накладних, квитанцій № 1 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиного реєстрі податкових накладних, виписки по рахунку, виписки по рахунку (т.1, а.с. 188, 190-193,195-200, 202, 204).
На підтвердження факту подальшої реалізації придбаних у ТОВ Донбасвугілля 2004 (код ЄДРПОУ 39036102), TOB Вимір Експо (код ЄДРПОУ 39289645), ПП Лібра-Трейд (код ЄДРПОУ 35168703) товарів та оплати за них позивачем надано засвідчені копії: договору про закупівлю вугілля кам'яного за державні кошти № 15 від 09.02.2015р., укладеного між відділом освіти Красноокнянської районної державної адміністрації (замовник) з ПРАТ "ВО "ОБЛПАЛИВО" (постачальник); договору купівлі-продажу № 24/05-01 від 24.05.2011р., укладеного між ПРАТ "ВО "ОБЛПАЛИВО" (постачальник) та ТОВ Твердопаливна компанія (покупець); договору про закупівлю вугілля камінного за державні кошти № 29 від 24.03.2015р., укладеного між Бритівською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області (покупець) та ПРАТ "ВО "ОБЛПАЛИВО" (постачальник); договору про закупівлю вугілля кам'яного за державні кошти № 17 від 06.02.2015р., укладеного між відділом освіти Татарбунарської районної державної адміністрації (замовник) з ПРАТ "ВО "ОБЛПАЛИВО" (учасник); договору про закупівлю вугілля кам'яного за державні кошти №27/40 від 27.04.2015р., укладеного між відділом культури Кілійської районної державної адміністрації (замовник) з ПРАТ "ВО "ОБЛПАЛИВО" (постачальник); довіреностей, договорів зберігання, актів приймання-передачі вугілля на зберігання, накладних, товарно-транспортних накладних, податкових накладних (т.1, а.с. 209-246; т.2, а.с. 1-183).
Згідно п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Відповідно до п. 44.6 ст.44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-ХІV від 16.07.1999р. визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
З урахуванням викладеного, суд зазначає, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Частинами 1, 2 ст.9 Закону України №996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Частиною 2 ст.9 Закону України №996-XIV визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з п.п.2.1, 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р., первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи.
Таким чином, іншим визначеним законодавством обов'язковим критерієм щодо підтвердження показників податкової звітності платника податків є забезпечення належного бухгалтерського обліку відповідних господарських операцій, в тому числі дотримання вимог щодо підстав для здійснення такого обліку, якими можуть бути первинні документи, оформлені згідно з вимогами чинного законодавства.
Поряд з цим, у бухгалтерському та податковому обліку підприємства враховуються лише ті первинні документи, що складені за наслідками фактично проведеної господарської операції, тобто, зміст господарської операції превалює над її формою. Отже, правомірність формування платником відповідних показників бухгалтерського та податкового обліку має оцінюватись з урахуванням сукупності умов, визначених законодавством України як підстави для їх формування.
Слід зазначити, що відповідно до ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.
Відповідно до вищенаведеного визначення господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ст. 138 ПК України.
Судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 18.05.2016р. є виявлені під час проведення перевірки порушення пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України.
Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження в Україні та за її межами, який визначається шляхом (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Зі змісту акта перевірки вбачаться, що за період з 01.01.2015р. по 31.12.2015р. ПРАТ "ВО "ОБЛПАЛИВО" задекларовано по рядку 06 Декларації з податку на прибуток підприємства за 2015 рік податку на прибуток у сумі 11705грн. При цьому відповідачем зазначено, що перевіркою правильності визначення податку на прибуток за період з 01.01.2015р. по 31.12.2015р. встановлено його заниження у сумі 231294 грн., в результаті допущених порушень податкового законодавства, які зазначені у п.3.1.2 (т.1, а.с. 27).
Зі змісту акта перевірки вбачається, що зазначені висновки відповідач обґрунтував посиланням на безтоварність господарських операцій ПРАТ "ВО "ОБЛПАЛИВО" з його контрагентами-постачальниками ТОВ Донбасвугілля 2004 , TOB Вимір Експо , ПП Лібра-Трейд , використовуючи лише податкову інформацію щодо контрагентів позивача.
З наданих позивачем первинних документів вбачається, що вищевказаними контрагентами здійснювалась поставка товарів ПРАТ "ВО "ОБЛПАЛИВО", а позивач в свою чергу здійснював оплату за ці товари та використовував у подальшому їх в межах своєї господарської діяльності, що підтверджується матеріалами справи.
З метою визначення правомірності формування позивачем показників податкової звітності дослідженню підлягає реальність відповідних господарських операцій, що відбувались між позивачем та його контрагентами. Крім того, оцінці суду підлягають наявність належним чином оформлених первинних документів, які стали підставою для формування показників податкової звітності, використання платником податків придбаних товарів (робіт, послуг) в межах господарської діяльності.
Отже, під час дослідження обсягу податкових прав і обов'язків платника за господарською операцією суд не обмежується перевіркою формальної відповідності поданих платником податків документів вимогам податкового законодавства, а оцінює всі докази в сукупності та взаємозв'язку для встановлення дійсного економічного змісту господарської операції. Аналогічна позиція, викладена у постанові Вищого адміністративного суду України від 10.06.2015 р. в справі № К/800/17762/13.
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено доказами, по взаємовідносинах позивача з ТОВ Донбасвугілля 2004 , TOB Вимір Експо , ПП Лібра-Трейд , здійснення господарських операцій достовірно підтверджені наданими податковими накладними, які не мали будь-яких недоліків та порядок заповнення яких відповідав встановленим чинним законодавством вимогам, у зв'язку з отриманням товарів з метою подальшого використання їх в оподатковуваних операціях у межах своєї господарської діяльності.
Як вбачається з матеріалів справи, висновки контролюючого органу про безтоварність господарських операцій з його контрагентами обґрунтовані, серед іншого, посиланням на те, що операції не підтверджуються стосовно реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання умов договорів, укладених позивачем з контрагентами, та, як наслідок, відсутні умови для отримання результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень тощо.
Водночас, як встановлено судом, наведені припущення не підтверджені належними та допустимими доказами. Крім того, чинним законодавством не встановлено обов'язку платника податків придбання будь-яких основних засобів (фондів), в той час, як у випадку виробничої необхідності підприємство має право залучати необхідні технічні засоби на договірних умовах.
Як встановлено судом, зазначені в акті перевірки висновки контролюючого органу не підтверджені належними та допустимими доказами. Так, суд звертає увагу, що відповідачем не надано доказів визнання недійсними у судовому порядку договорів, укладених між позивачем та неведеними контрагентами.
Водночас, суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду (оскільки діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (оскільки відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави та суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).
Проте, відповідачем не подано до суду жодних доказів щодо наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.
Таким чином, використання відповідачем однієї лише податкової інформації щодо контрагентів ПРАТ "ВО "ОБЛПАЛИВО" не є належним доказом безтоварності господарських операцій.
Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції.
Відповідно до ст.ст.46-49 ПК України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.
Беручи до уваги встановлені фактичні обставини, суд приходить до висновку, що позивачем виконано зобов'язання за договорами, укладеними з вищезазначеним контрагентом, а саме: прийнято надані контрагентом послуги та сплачено грошові кошти, про що свідчать належним чином оформлені первинні документи, які містять всі необхідні реквізити, передбачені п. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підписані уповноваженими особами, підписи завірені відповідними печатками підприємств, тобто відповідають вимогам п. 201.1 та п.201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, що свідчить про реальність господарських операцій по виконанню зазначених договорів.
Доказів, які б підтверджували викладені в акті висновки, відповідачем не надано.
Актом перевірки позивача № 1539/15-54-14-02/30514975 від 11.05.2016р. підтверджується надання останнім відповідачу первинної документації щодо господарських операцій з вищевказаним суб'єктом господарювання. При цьому, як вбачається з акта перевірки та протилежного не доведено відповідачем, відсутність або невідповідність зазначеної документації нормам Податкового кодексу України відповідачем не встановлено.
Відповідачем не надано до суду акту, складеного у довільній формі (як того вимагає Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 727 від 20.08.2015 р.), що засвідчував би такі факти ненадання (відмови від надання) або надання не в повному обсязі документів (їх копій), пояснень, довідок та інформації ПРАТ "ВО "ОБЛПАЛИВО".
Наявні у позивача первинні документи щодо оспорюваних господарських операцій відповідають вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , ст.ст. 44, 201 ПК України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., і містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою.
Як встановлено судом та протилежного не доведено відповідачем, надані ПРАТ "ВО "ОБЛПАЛИВО" документи, складені за результатами проведених операцій з вищезазначеними контрагентами, містять необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо змісту спірних господарських операцій та мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють ідентифікувати учасників цих операцій та встановити факт постачання товарів. Видані контрагентами позивачу податкові накладні не мають недоліків, а порядок їх заповнення відповідає чинному на момент їх виписки законодавству.
Так, включена позивачем до складу податкового кредиту оспорювана сума податку на додану вартість на відповідну дату була підтверджена наявними в матеріалах справи податковими накладними, які оформлені та зареєстровані з дотриманням вимог п.201.1 ст.201 ПК України.
Відповідачем не спростовано, що на момент складення податкових накладних, за якими позивачем сформовано податковий кредит на суму та за період вказаний в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях, ТОВ Донбасвугілля 2004 , TOB Вимір Експо , ПП Лібра-Трейд були зареєстровані як платники ПДВ та відповідно мали право на складання податкових накладних.
З урахуванням вищевказаних норм та матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що відповідач, складаючи акт за результатами проведеної перевірки, керувався лише припущеннями, без належного самостійного дослідження господарських операцій, дійшов хибного висновку про безтоварність укладених позивачем із контрагентом правочинів, заниження податку на прибуток за 2015 рік у сумі 231294 грн.; заниження податку на додану вартість у сумі 157500 грн. та завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 99493 грн.
Жодна норма податкового законодавства не вимагає від платника податків контролювати законність державної реєстрації, видачі свідоцтва платника ПДВ, сплату до бюджету податків та ведення бухгалтерського та податкового обліку своїх контрагентів. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба. Таким чином, сама по собі несплата податку продавцем (у томі числі і ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця.
Частиною 1 ст.5 КАС України встановлено, що адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Так, згідно з статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997р., (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Дану справу суд вирішує як справу майнового характеру, на підставі рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010р. у справі Щокін проти України , зі змісту якого вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.
Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.
У зв'язку з викладеним, протиправне винесення податковим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень становить втручання у мирне володіння майном суб'єкта господарювання, що порушує статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.
Розглядаючи справу Інтерспав проти України про порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, Європейський суд з прав людини висловив свою думку, яка полягає в наступному: коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань .
Вищенаведений висновок Європейський суд з прав людини повторно підтвердив у рішенні по справі «Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії» , у пункті 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, як зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.
Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.
Рішення Європейського суду з прав людини згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» застосовуються судами як джерело права.
Відповідно до ч.2 ст.8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
За таких обставин, позивач не може нести відповідальність за можливі порушення податкового законодавства його контрагентами, за умови необізнаності позивача щодо таких порушень.
Відповідачем не надано доказів того, що ПРАТ "ВО "ОБЛПАЛИВО" порушує вимоги податкового законодавства. Проте, з огляду на викладені позиції вищих судових інстанцій та положення норм права, факти порушень контрагентами позивача податкового законодавства не приймаються судом як доказ того, що позивач був безпосередньо залучений до можливих зловживань контрагента у системі оподаткування і тому повинен бути позбавленим права на податковий кредит з податку на додану вартість, відповідно до отриманої податкової накладної після отримання товарів.
Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у п. 110 рішення від 23.07.2002 р. у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.
З огляду на зазначене суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 від 18.05.2016р. є такими, що не відповідають нормам чинного законодавства, тому підлягають скасуванню.
Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З урахуванням наведеного та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ПРАТ "ВО "ОБЛПАЛИВО" підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Беручи до уваги наведене, суд приходить до висновку про необхідність присудити позивачу сплачений судовий збір у розмірі 8505,56 грн. за рахунок бюджетних асигнувань державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 11, 71, 86, 94, 159-164, 167 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов приватного акціонерного товариства «Виробниче об'єднання «ОБЛПАЛИВО» до державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 від 18.05.2016р.,- задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області № НОМЕР_1 від 18.05.2016р.
Визнати протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області № НОМЕР_2 від 18.05.2016р.
Визнати протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області № НОМЕР_3 від 18.05.2016р.
Стягнути з державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь приватного акціонерного товариства «Виробниче об'єднання «ОБЛПАЛИВО» (65003, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Чорноморського козацтва, будинок 70/1, ЄДРПОУ 30514975) судовий збір у розмірі 8505,56 грн. (вісім тисяч п'ятсот п'ять гривень 56 коп.).
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя: Г.П. Самойлюк
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 08.12.2016 |
Оприлюднено | 13.12.2016 |
Номер документу | 63255444 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Самойлюк Г. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні