Ухвала

від 05.12.2016 по справі 813/3143/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2016 р. Справа № 876/9284/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Пліша М.А., Шинкар Т.І.,

за участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,

представника позивача Скочко Ю.І.,

представника відповідача Боднар Л.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15.11.2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім ГАЛ-КАТ до Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ Торговий дім ГАЛ-КАТ звернулося до суду з позовом до Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області в якому з урахуванням уточнених вимог просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000801405 від 29.09.2016 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15.11.2016 року позов задоволено повністю.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції Залізнична об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області подала апеляційну скаргу. В якій просить постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову, апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Залізничною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Львівській області проведено позапланову невиїзну перевірку ТзОВ Торговий дім ГАЛ-КАТ (ЄДРПОУ -39961271) з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТзОВ Укрметал Пласт (ЄДРПОУ - 39745963) та ТзОВ Волинь Торг (ЄДРПОУ - 39745937) за період з 01.09.2015 року по 30.11.2015 року. За результатами перевірки складено акт від 19.09.2016 року за № 1603/13-03-14-05/39961271.

Згідно акта перевірки, податковим органом в ході перевірки встановлено порушення: 1) п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст. 198, п.200.1, п.200.2, ст. 200 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено завищення суми податкового кредиту в розмірі 16568017 грн., що призвело до заниження сум податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду та сплачується до державного бюджету (р.25.1) (позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету (р.18.1) на загальну суму 16568017 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми Р від 21.07.2016 року № 0000801405, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 20710021,25 грн., за податковим зобов'язанням у розмірі 16568017 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 4142004, 25 грн.

Згідно статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року N 996-XIV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського обліку. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З аналізу вказаних норм вбачається, що для встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість необхідно дослідити усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3. статті 198 ПК України визначає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТзОВ Укрметал Пласт , судом встановлено, що між позивачем та ТзОВ Укрметал Пласт , було укладено договір купівлі - продажу товарів № 2-з від 16.09.2015 року, згідно якого Продавець зобов'язується поставити та передати у власність Покупця продукцію, іменовану надалі Товар , а Покупець - прийняти і оплатити її на умовах цього Договору. Розділом 3 вказаного договору передбачені умови постачання, пункт 3.2 вказує, що місцем поставки товару є склад Продавця. Доставка товару здійснюється Покупцем зі складу Продавця (м. Львів, вул. Конюшинна, 11). На виконання умов договору позивач надав наступні докази: видаткові накладні, розхідні накладні, платіжні доручення, податкові накладні.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТзОВ Волинь Торг , судом встановлено, що між позивачем та ТзОВ Волинь Торг , було укладено договір купівлі - продажу товарів № 5-з від 18.09.2015 року, згідно якого Продавець зобов'язується поставити та передати у власність Покупця продукцію, іменовану надалі Товар , а Покупець - прийняти і оплатити її на умовах цього Договору. Розділом 3 вказаного договору передбачені умови постачання, згідно з пунктом 3.2 місцем поставки товару є склад Продавця. Доставка товару здійснюється Покупцем зі складу Продавця. На підтвердження виконання умов договору позивач надав наступні докази: видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, податкові накладні.

Господарська операція між позивачем та його контрагентами відбулася і поставку товару було здійснено в повному об'ємі, що підтверджується фактичними обставинами по справі.

Таким чином, досліджені судом докази підтверджують реальність здійснення позивачем господарських операцій по придбанню у підприємця товарно-матеріальних цінностей, отже податковий кредит позивача за наслідками цих операцій сформований правомірно. При цьому підприємством підтверджено наявність господарської мети при придбанні товару, одержання прибутку внаслідок його подальшої реалізації та належне оформлення первинних документів.

Відповідно до статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути, на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади, визнано судом недійсним повністю або в частині.

Необхідними умовами для визнання зобов'язання недійсним відповідно до частини першої статті 207 Господарського кодексу України є, зокрема, його вчинення з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків.

Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність вчинення зобов'язання і суперечність його мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

З матеріалів справи вбачається, що правочини, укладені між позивачем та ТзОВ Укрметал Пласт та ТзОВ Волинь Торг виконані обома сторонами.

Податковим органом не доведено, що господарські зобов'язання між позивачем та його контрагентом вчинені з метою, заздалегідь суперечною інтересам держави та суспільства, та не були спрямовані на реальне настання правових наслідків. Відповідачем не надано доказів, які б свідчили про відсутність волевиявлення за істотними умовами договорів однією із сторін; спір між сторонами щодо недійсності договорів відсутній.

Зміст перелічених первинних документів, що виступили підставою внесення відповідних записів до документів бухгалтерського та податкового обліку, в повній мірі відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а саме, містять назву документа, дату і місце складання, назви підприємств, від імені яких складено документи, відомості про зміст та обсяг господарської операції, особисті підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Не зазначено чітких зауважень щодо оформлення зазначених первинних документів і в ході перевірки відповідачем.

Таким чином, суд зазначає, що факт реальності виконання господарських зобов'язань підтверджується дослідженими судом наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних, податкових накладних, товарно-транспортними накладними.

Позивачем було долучено до матеріалів справи довіреності на отримання товару від ТзОВ Волинь-Торг та ТзОВ Укрметал Пласт та реєстри виданих доручень ТзОВ Торговий дім Гал-Кат . А тому відсутність довіреності за наявності інших первинних документів, що підтверджують здійснення господарської операції з передачі товару, не може заперечувати таку господарську операцію, що спростовує доводи апелянта щодо не представлення довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей до перевірки такі є безпідставними

Також суд вважає, що оскільки територія між складами Продавця та Покупця знаходиться на одній вулиці то транспортування товару здійснювалося автонавантажувачем, який знаходиться в оренді ТОВ ТД Гал-Кат на склад в м. Львів, вул. Конюшинна, 14, і такі підтверджуються доданими до матеріалів документами, а саме: договором № 20/10-15 про закріплення майна у господарське відання, платіжним дорученням № 173 від 30.11.2015 року за оренду автонавантажувача, актом прийому передачі об'єкта господарського відання, актом надання послуг.

Щодо факту переміщення товару, таке підтверджується копіями товарно-транспортних накладних долучених до матеріалів справи позивачем, відповідно до яких перевезення здійснювалося шляхом залучення ТОВ Гал Транс перевізника, пунктом навантаження зазначено м. Львів, вул. Конюшинна, 14, пункт розвантаження зазначено м. Львів, вул. Конюшинна, 11. Цей документ містить усі необхідні реквізити, зокрема, підписи та печатки осіб - учасників перевезення.

Факт транспортування підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Mercedes-benz номерний знак ВС 5847СТ, копію інвентарної картки обліку основних засобів ТзОВ Гал-Транс , копією договору № 8-т про надання транспортних послуг від 16.09.2015 року, копіями актів надання послуг по транспортному перевезенні.

Судом взято до уваги, що позивачем подано до суду копію договору № 1-д на переробку давальницької сировини від 16.09.2015 року, копію актів приймання-передачі давальницької сировини для переробки, договори купівлі-продажу № 2, № 3 від 21.09.2015 року укладеними з ТзОВ Техпровід та з ТзОВ Стройстіль , договір купівлі-продажу № 4 від 29.09.2015 року з ТОВ ТД Бердянський Кабельний завод , договір купівлі-продажу № 6 від 30.09.2015 року з ТОВ ТФ Кабель Україна , договір купівлі-продажу № 25/09/15 від 22.09.2015 року з ТОВ Галицька Кабельна Компанія , договір купівлі-продажу № 7 від 02.10.2015 року ТОВ Укр-Алюміній , реєстр покупців товару в ТОВ ТД Гал-Кат .

Крім того, в акті перевірки відповідач зазначив, що до перевірки не було представлено документів, які б підтверджували походження товару (листів товщиною від 10 до 25 мм ДСТУ ЕN13599:2013 та прутка квадратного (сторона від 2 до 80 мм) ДСТУ ЕN13601:2010), зокрема: сертифікатів відповідності, сертифікатів якості, сертифікатів походження продукції, які б підтверджували якість, походження товару, а також їх відповідність державним стандартам України, суд вважає необґрунтованими та недоведеними будь якими доказами, оскільки такі надають продавцем для підтвердження якості товару при продажі в межах господарської діяльності.

Апелянт вказує, про не підтвердження взаємовідносини ТзОВ Укрметал Пласт із ТзОВ ТД Гал-Кат за період вересень, жовтень 2015 року на суму ПДВ - 10469713,0 грн., що сформовані на підставі від 27.04.2016 року за № 169/135/13-07/14-00/39745963 Про результати документальної виїзної позапланової перевірки ТзОВ Укрметал Пласт (ЄДРПОУ - 39745963) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), дотримання вимог валютного законодавства за період діяльності з 15.04.2015 року по 31.12.2015 року, який отримано від Шевченківського відділення Личаківської ОДПІ, однак постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24.05.2016 року визнано протиправним дії податкового органу щодо проведення такої перевірки.

Суд звертає увагу, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит та віднесення сум понесених витрат до складу валових витрат товариства не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Таким чином, недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Частина 2 статті 71 КАС України встановлює, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В свою чергу, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Колегія суддів вважає, що встановлені обставини справи підтверджують дійсність господарських операцій та їх реальний характер, договірні зобов'язання були виконані сторонами належним чином, з відповідним та належним оформленням первинних документів, а тому суд вважає вимоги позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.09.2016 року № 0000801405, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області - залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15.11.2016 року у справі №813/3143/16 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складення такої в порядку ч.3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.

Головуючий Н.В. Ільчишин

Судді М.А. Пліш

Т.І. Шинкар

Повний текст ухвали виготовлено 07.12.2016 року