Справа № 128/3804/16-ц
РІШЕННЯ
Іменем України
07 грудня 2016 року місто Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі :
головуючого - судді: Ганкіної І.А.,
при секретарі: Шеванюк О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про тлумачення змісту заповіту та про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, -
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про тлумачення змісту заповіту та про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, посилаючись на те, що 21 грудня 2015 року помер ОСОБА_3 в смт. Вороновиця Вінницького району Вінницької області. Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається з різного спадкового майна, в тому числі до складу спадщини входить: земельна ділянка площею 3,3724 гектари у межах згідно з планом, місце розташування: Вінницька область, Вінницький район, Вороновицька селищна рада; цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; кадастровий номер: 0520655300:03:003:0091, що належала спадкодавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЛ № 272837, виданий 18 листопада 2010 року, виданий на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки реєстр № 7382 від 27.09.2001 року АЕЕ № 354070; прив. нотаріус ОСОБА_4, Акт зареєстровано в Книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011003400137, виданий на ім'я ОСОБА_3. 29 жовтня 2010 року ОСОБА_3 склав заповіт, яким на випадок своєї смерті залишив наступне заповітне розпорядження: належну мені земельну частку (пай), розміром - 3,3724 га, яка розташована за межами населеного пункту в смт. Вороновиця Вінницького району Вінницької області Державний акт серія ЯГ № 272837 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки реєстр № 7382 від 27.09.2001 року АЕЕ № 854070 посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_4, заповідав - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Даний заповіт був посвідчений 29 жовтня 2010 року ОСОБА_6, секретарем Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області, зареєстрований в реєстрі за № 609. Так, 30 січня 2009 року позивачем було укладено шлюб з ОСОБА_7 і відповідно змінено дошлюбне прізвище ОСОБА_1 на прізвище - ОСОБА_7. Згідно рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 01 вересня 2014 року по справі № 128/3841/14-ц наш шлюб з ОСОБА_7 було розірвано і позивачці після розірвання шлюбу було відновлено її дошлюбне прізвище - Стецька . Таким чином, ОСОБА_1 є спадкоємицею за заповітом після смерті 21 грудня 2015 року ОСОБА_3. Спадщину після його смерті вона прийняла, так як у встановлений законом строк звернулася з відповідною заявою про прийняття спадщини за заповітом до ОСОБА_4, приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу. Особою, яка має право на обов'язкову частку у спадщині після смерті 21 грудня 2015 року ОСОБА_3 є дружина спадкодавця - ОСОБА_2. ОСОБА_2 у встановлений законом строк подала заяву про відмову від прийняття права на обов'язкову частку у спадщині після смерті 21 грудня 2015 року ОСОБА_3. В даний час позивачка не має можливості оформити свої спадкові права у ОСОБА_4, приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу, оскільки в заповіті від 29 жовтня 2010 року та в оригіналі державного акту на право власності на земельну ділянку спадкодавця ОСОБА_3 серія ЯЛ № 272837, наявні розбіжності, а саме: в заповіті зазначено, що заповідається земельна частка (пай), розміром - 3,3724 га, яка розташована за межами населеного пункту в смт. Вороновиця Вінницького району Вінницької області Державний акт серія ЯГ № 272837, а також не вірно зазначено: на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки реєстр № 7382 від 27.09.2001 року АЕЕ № 854070, тоді як в самому державному акті: серія ЯЛ та записано: на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки реєстр № 7382 від 27.09.2001 року АЕЕ № 354070. Тому для оформлення своїх спадкових прав позивачка звертаюся до суду з даним позовом.
Із вищезазначеного випливає, що спадкоємиць не має змоги оформити своє право на спадкове майно шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом.
В судове засідання сторони не з'явилися, надали заяви, якими просять справу слухати в їх відсутність.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_8, позовні вимоги свого довірителя підтримує повністю, змін та доповнень немає, просить вимоги позову задоволити.
Відповідач по справі, представник Вороновицької селищної ради, в особі голови ОСОБА_9. - при вирішенні справи покладаються на розсуд суду.
Третя особа без самостійних вимог ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце слухання справи була повідомлена належним чином, про що свідчать матеріали справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, суд вважає, що справу можливо розглянути без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Суд дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
21 грудня 2015 року помер спадкодавець ОСОБА_3 в смт. Вороновиця Вінницького району Вінницької області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-АМ № 350868 від 18.05.2016 року (а.с.5).
29 жовтня 2010 року ОСОБА_3 склав заповіт, яким на випадок своєї смерті залишив наступне заповітне розпорядження: належну мені земельну частку (пай), розміром - 3,3724 га, яка розташована за межами населеного пункту в смт. Вороновиця Вінницького району Вінницької області Державний акт серія ЯГ № 272837 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки реєстр № 7382 від 27.09.2001 року АЕЕ № 854070 посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_4, заповідав - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Даний заповіт був посвідчений 29 жовтня 2010 року ОСОБА_6, секретарем Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області, зареєстрований в реєстрі за № 609(а.с.6).
30 січня 2009 року позивачем ОСОБА_1 було укладено шлюб з ОСОБА_7 і відповідно змінено дошлюбне прізвище Стецька на прізвище - Шевчук , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії І-АМ № 064662 від 30.01.2009 року (а.с.20).
Згідно рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 01 вересня 2014 року по справі № 128/3841/14-ц наш шлюб з ОСОБА_7 було розірвано і позивачці після розірвання шлюбу було відновлено її дошлюбне прізвище - Стецька . Рішення набуло законної сили 12.09.2014 року (а.с.19).
Дружина померлого ОСОБА_2 у встановлений законом строк подала заяву про відмову від прийняття права на обов'язкову частку у спадщині після смерті 21 грудня 2015 року ОСОБА_3 (а.с.23).
В даний час позивачка ОСОБА_1 не має можливості оформити свої спадкові права у ОСОБА_4, приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу, оскільки в заповіті від 29 жовтня 2010 року та в оригіналі державного акту на право власності на земельну ділянку спадкодавця ОСОБА_3 серія ЯЛ № 272837, наявні розбіжності, а саме: в заповіті зазначено, що заповідається земельна частка (пай), розміром - 3,3724 га, яка розташована за межами населеного пункту в смт. Вороновиця Вінницького району Вінницької області Державний акт серія ЯГ № 272837, а також не вірно зазначено: на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки реєстр № 7382 від 27.09.2001 року АЕЕ № 854070, тоді як в самому державному акті: серія ЯЛ та записано: на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки реєстр № 7382 від 27.09.2001 року АЕЕ № 354070 (а.с.22).
Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 272837 померлому ОСОБА_3 належить земельна ділянка загальною площею 3,3724 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується і відповідними витягами (а.с.9,10-13).
Як вбачається з довідки № 416 від 12.09.2016 року виданої виконавчим комітетом Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області, земельна ділянка площею 3,3724 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, налкжить померлому ОСОБА_3, згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки реєстр № 7382 від 27.09.2001 року АЕЕ № 354070, державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 272837 (а.с.16).
Відповідно до довідки № 417 від 12.09.2016 року виданої виконавчим комітетом Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області, ОСОБА_3 дійсно був зареєстрований та проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.17).
Інших спадкоємців немає. Заповіт не оспорювався та не скасовувався.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів в суді можуть бути визнання права, а тому у даному випадку існують підстави та необхідність для захисту права спадкоємців шляхом визнання в судовому порядку права власності у порядку спадкування за заповітом, оскільки іншим шляхом захистити цивільне право спадкоємиці неможливо.
Відповідно до ч. 4 ст. 1236 ЦК України чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини, а відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи.
На час відкриття спадщини спадкодавця ОСОБА_3 21 грудня 2015 року заповіт не був змінений і не відмінений, про що мається відповідна відмітка на ньому. Склад спадщини спадкодавця ОСОБА_3 за вищевказаним заповітом на момент відкриття спадщини теж не був змінений, а змінилася тільки форма правовстановлюючого документа, яким посвідчувалося право спадкодавця ОСОБА_3 на спадкове майно.
Відповідно до ст. 1256 ЦК України тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями, у разі спору між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно до ст. 213 цього Кодексу .
Відповідно до ч. 3 ст. 213 ЦК України при тлумаченні змісту правочину, яким є заповіт, беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів.
Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.
Відповідно до ч. 4 ст. 213 ЦК України якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, установлена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до п. 6 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування якщо заповіт містить суперечливі положення, за вимогою заінтересованих осіб застосовується тлумачення заповіту за умови, якщо відсутні підстави визнання заповіту недійсним, тобто тлумаченню підлягає лише дійсний заповіт, для тлумачення змісту заповіту застосовуються також загальні правила тлумачення змісту правочинів встановлені ст. 213 ЦК України .
Вищевказаний правочин, заповіт заповідача ОСОБА_3 від 29 жовтня 2010 року, відповідає вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину, які встановлені ст. 203 ЦК України .
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Виходячи зі змісту правочину, заповіту заповідача ОСОБА_3 від 29 жовтня 2010 року, та на підставі частин 3 і 4 ст. 213 ЦК України і п. 6 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , суд приходить до висновку, що наміром вчинення даного правочину заповідачем ОСОБА_3 було те, щоб після його смерті ОСОБА_5 отримала у власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення, що знаходиться за межами населеного пункту в смт. Вороновиця Вінницького району Вінницької області, право на яку вона матиме за життя на підставі чинного законодавства, яке регулює земельні відносини в Україні, це також була його справжня воля і мета вчинення даного правочину.
За ст. 1233 ЦК України - заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Розглядаючи дану цивільну справу, визначаючись щодо заявлених вимог, суд виходив з того, що відповідно до ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; згідно ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 317,328, 203,213, 1218, 1233, 1236,1256, 1268 ЦК України, ст.ст.15, 30, 60, 61, 130, 214, 215, 223 ЦПК України, суд,-
В и р і ш и в :
Позов задовольнити.
Тлумачити заповіт складений ОСОБА_3 29 жовтня 2010 року та посвідчений 29 жовтня 2010 року ОСОБА_6, секретарем Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області, зареєстрований в реєстрі за № 609, наступним чином: Я, ОСОБА_3, народився 18 червня 1943 року с. Дубовець Немирівського району Вінницької області, мешкаю за адресою: смт. Вороновиця вулиця Поштова, 24, Вінницького району Вінницької області, ідентифікаційний номер /код/ НОМЕР_1, на випадок своєї смерті роблю таке розпорядження: належну мені земельну ділянку площею 3,3724 гектари у межах згідно з планом, місце розташування: Вінницька область, Вінницький район, Вороновицька селищна рада; цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; кадастровий номер : 0520655300:03:003:0091, державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЛ № 272837, виданий 18 листопада 2010 року, виданий на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки реєстр № 7382 від 27.09.2001 року АЕЕ № 354070; прив. нотаріус ОСОБА_4, Акт зареєстровано в Книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011003400137, виданий на ім'я ОСОБА_3, заповідаю - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності в порядку спадкування за заповітом, що посвідчений 29 жовтня 2010 року ОСОБА_6, секретарем Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області, зареєстрований в реєстрі за № 609, після смерті 21 грудня 2015 року ОСОБА_3, на:
земельну ділянку площею 3,3724 гектари у межах згідно з планом, місце розташування: Вінницька область, Вінницький район, Вороновицька селищна рада; цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; кадастровий номер: 0520655300:03:003:0091.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Вінницької області через Вінницький районний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня винесення рішення заяви про апеляційне оскарження.
СУДДЯ:
Суд | Вінницький районний суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 07.12.2016 |
Оприлюднено | 13.12.2016 |
Номер документу | 63269937 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Вінницький районний суд Вінницької області
Ганкіна І. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні