Рішення

від 27.10.2016 по справі 450/1524/16-ц

ПУСТОМИТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 450/1524/16-ц Провадження № 2/450/1220/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" жовтня 2016 р.Пустомитівський районний суд Львівської області в складі: головуючого - судді -ОСОБА_1. при секретарі -ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 звернулася з цивільним позовом до відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5, в якому просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку площею 0,0860 га. призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташована в с. Солонка, Пустомитівського району Львівської області, кадастровий номер 4623686600:01:002:1539, яка належала ОСОБА_6, який помер 08 лютого 2012 року.

В обгрунтування своїх вимог покликається на наступні обставини :

08 лютого 2012 року помер позивачки чоловік, ОСОБА_6, про що свідчить свідоцтво про смерть серія І-СГ № 280014 виданий Франківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис № 82.

Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається з земельної ділянки площею 0,0860 га. призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташована в с. Солонка, Пустомитівського району Львівської області, кадастровий номер 4623686600:01:002:1539, про що свідчить договір купівлі-продажу земельної ділянки та Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ- 4603143242016 від 17.02.2016 року.

На випадок своєї смерті ОСОБА_6 своїм майном не розпорядився, а тому спадкування його майна повинно здійснюватися за законом.

Спадкоємцями першої черги ОСОБА_6 відповідно до ст. 1261 ЦК України є позивачка, як його дружина ОСОБА_3, його син ОСОБА_7 та його син ОСОБА_5.

Позивач вказує, що на момент смерті чоловіка вона разом з ним постійно проживала за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1/ 4а, про що свідчить довідка № 2447 від 15.04.2016 року.

Однак, у неї виникли труднощі з оформленням в порядку спадкування на земельні ділянки, оскільки її чоловік за життя не встиг зареєструвати право власності на землю.

У судове засідання позивачка ОСОБА_3 не з'явилася, однак подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву у якій просить позов задовольнити, а судовий розгляд проводити у його відсутності.

Відповідач ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву у якій просить позов задовольнити, а судовий розгляд проводити у його відсутності.

Відповідно до ст. 174 ч. 4 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до вимог ст.197 ч.2 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання або за розпорядженням головуючого інший працівник апарату суду. У разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи та докази в їх сукупності, враховуючи те, що заяви про визнання відповідачами позову не порушують прав, свобод чи законних інтересів інших осіб, а позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно п.1 ч.2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Судом встановлено, що 08 лютого 2012 року помер позивачки чоловік, ОСОБА_6, про що свідчить свідоцтво про смерть серія І-СГ № 280014 виданий Франківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис № 82.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Внаслідок його смерті відкрилася спадщина, до складу, якої увійшла земельна ділянка площею 0,0860 га. призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташована в с. Солонка, Пустомитівського району Львівської області, кадастровий номер 4623686600:01:002:1539, набута спадкодавцем на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки укладеного між ОСОБА_8 та ОСОБА_6 та посвідченого 30.05.2003 року приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за № 1830.

У відповідності до ст. 328 ЦК України, спадкодавець ОСОБА_6 на правових підставах, тобто правомірно набув право власності на спірну земельну ділянку.

Судом встановлено, що спадкоємцями першої черги за законом ОСОБА_6 відповідно до ст. 1261 ЦК України окрім дружини померлого, позивачки ОСОБА_3, є його діти ОСОБА_7 та ОСОБА_5, які на спадкове майно батька у виді спірної земельної ділянки не претендують, про що свідчить заяви про визнання позову.

У відповідності до положень ст.ст. 1268, 1269 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Судом встановлено, що спадкодавець за життя не встиг належним чином оформити право власності на спірну земельну ділянку, що унеможливлює реалізацію права позивача на спадкування через нотаріальну контору.

Статтею 16 Цивільного кодексу України, передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а одним із способів захисту прав та законних інтересів особи є визнання права. Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З метою забезпечення правильного й однакового застосування судами окремих положень цивільного процесуального законодавства Пленум Верховного Суду України у п. 24 Постанови № 2 від 12.06. 2009 року роз'яснив, що у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Судом встановлено, що на момент смерті спадкодавця, позивачка постійно проживала разом з ним за адресою, м. Львів, вул. Чупринки, 46/4а, що підтверджується довідкою № 2447 від 15.04.2016 року виданою ЛКП „Затишне» відділу житлового господарства Франківської райдержадміністрації Львівської міської ради, таким чином в силу вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України, вона вважається такою, що прийняла спадщину та враховуючи безумовне визнання позову відповідачами, позовні вимоги позивача є підставними та підлягають задоволенню.

Статтею 16 Цивільного кодексу України, передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а одним із способів захисту прав та законних інтересів особи є визнання права. Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 174, 197, 209, 212-215, 218-222 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 328, 331, 375, 392 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, в порядку спадкування за ОСОБА_6, який помер 08.02.2012 року, право власності на земельну ділянку площею 0,0860 га. призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташована в с. Солонка, Пустомитівського району Львівської області, кадастровий номер 4623686600:01:002:1539

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Львівської області через Пустомитівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

СуддяОСОБА_1