Рішення
від 08.12.2016 по справі 128/3805/16-ц
ВІННИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 128/3805/16

РІШЕННЯ

Іменем України

08 грудня 2016 року місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді: Ганкіної І.А.

при секретарі: Шевнюк О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовомОСОБА_1, ОСОБА_2 до Парпуровецької сільської ради Вінницького району Вінницької області про встановлення факту, що має юридичне значення та про визнання права власності в порядку спадкування за законом та в порядку поділу спадкового майна ,-

Встановив:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Парпуровецької сільської ради Вінницького району Вінницької області про встановлення факту, що має юридичне значення та про визнання права власності в порядку спадкування за законом та в порядку поділу спадкового майна , посилаючись на те, що 12 вересня 2006 року померла їх бабуся ОСОБА_3 в с. Хижинці Вінницького району Вінницької області. Після її смерті відкрилася спадщина, в тому числі на: 1/2 частину будинковолодіння № 3 по вул. Нагірна в с. Хижинці Вінницького району Вінницької області, що належала померлій, як члену колгоспного двору, який не втратив своє право на частку в майні двору, яке збереглося в натурі станом на 15.04.1991 року згідно погосподарських книг Парпуровецької сільради Вінницького району. Інвентаризаційна вартість цілого будинку складає - 24322 грн. Згідно свідоцтва № 131 на право особистої власності на жилий будинок видане 11 березня 1988 року, цілий жилий будинок в с. Хижинці по вул. Будьоного, 13 дійсно належить колгоспному двору головою якого є ОСОБА_4, свідоцтво видано на підставі рішення Вінницької районної ради за № 167 від 23 травня 1987 року. Також до складу спадкового майна після смерті 12 вересня 2006 року ОСОБА_3 входить: земельна ділянка площею 1,6618 гектарів у межах згідно з планом, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місце розташування: Вінницька область, Вінницький район, Парпуровецька сільська рада; кадастровий номер: 0520684900:06:005:0022, що належала спадкодавиці на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯА № 235176 виданий 01 червня 2005 року Вінницькою районною державною адміністрацією та Вінницьким районним відділом земельних ресурсів на підставі розпорядження Вінницької районної державної адміністрації від 17 лютого 2003 року за № 136. Однак оригінал даного державного акту втрачено, що підтверджується оголошенням в газеті «Подільська Зоря» від 29 вересня 2016 року за № 40 (8617). В зв'язку з цим позивачі не мають можливості оформити свої спадкові права в державній нотаріальній конторі. Спадкоємцем першої черги за законом після смерті 12 вересня 2006 року ОСОБА_3, який прийняв спадщину, була лише донька померлої, тітка позивачів - ОСОБА_5, так як на момент смерті спадкодавця постійно проживала та була зареєстрована з нею за однією адресою в будинку № 3 по вул. Нагірна в с. Хижинці Вінницького району. Ці дії згідно ст. 1268 ч. 3 ЦК України свідчать про прийняття спадщини. Інші спадкоємці першої черги за законом після смерті 12 вересня 2006 року ОСОБА_3, які прийняли спадщину, відсутні, оскільки крім доньки спадкодавця - ОСОБА_5, ніхто більше в будинку, на момент смерті спадкодавця не проживав та не був зареєстрований, а також ніхто не подавав у встановлений законом строк заяви про прийняття спадщини. Так, згідно листа Вінницької районної державної нотаріальної контори від 21 квітня 2016 року за № 953/02-17 спадкова справа після смерті 12 вересня 2006 року ОСОБА_3 взагалі не заводилася. Таким чином, після смерті 12 вересня 2006 року ОСОБА_3 фактично прийняла спадщину донька померлої, тітка позивачів - ОСОБА_5, але за життя не встигла оформити своїх спадкових прав після смерті матері.

24 серпня 2015 року померла тітка позивачів ОСОБА_5 в с. Хижинці Вінницького району Вінницької області. Після її смерті відкрилася спадщина, в тому числі на: будинковолодіння № 3 по вул. Нагірна в с. Хижинці Вінницького району Вінницької області, 1/2 частина належала померлій, як члену колгоспного двору, який не втратив своє право на частку в майні двору, яке збереглося в натурі станом на 15.04.1991 року згідно погосподарських книг Парпуровецької сільради Вінницького району, а іншу 1/2 частину вона успадкувала після смерті 12 вересня 2006 року матері ОСОБА_3, але за життя не оформила своїх спадкових прав. Свідоцтво про право на спадщину за законом ОСОБА_5 на даний будинок за життя не отримала. Також до складу спадкового майна після смерті 24 серпня 2015 року ОСОБА_5 входить: земельна ділянка площею 1,6480 гектарів, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місце розташування: Вінницька область, Вінницький район, Парпуровецька сільська рада; кадастровий номер: 0520684900:06:005:0021, що належала спадкодавиці на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯА № 235287 виданий 07 вересня 2005 року Вінницькою районною державною адміністрацією та Вінницьким районним відділом земельних ресурсів на підставі розпорядження Вінницької районної державної адміністрації від 17 лютого 2003 року за № 136; земельна ділянка площею 1,6618 гектарів у межах згідно з планом, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місце розташування: Вінницька область, Вінницький район, Парпуровецька сільська рада; кадастровий номер : 0520684900:06:005:0022, що належала спадкодавиці на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯА № 235176 виданий 01 червня 2005 року Вінницькою районною державною адміністрацією та Вінницьким районним відділом земельних ресурсів на підставі розпорядження Вінницької районної державної адміністрації від 17 лютого 2003 року за № 136, що була фактично успадкована ОСОБА_5 після смерті 12 вересня 2006 року матері ОСОБА_3. Однак оригінали цих правовстановлюючих документів втрачено, що підтверджується оголошенням в газеті «Подільська Зоря» від 29 вересня 2016 року за № 40 (8617). Взв'язку з цими обставинами позивачі не мають можливості оформити свої спадкові права в державній нотаріальній конторі. Позивачі по справі: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спадкоємцями по праву представлення після смерті 24 серпня 2015 року тітки ОСОБА_5, оскільки їх батьки, рідні брати померлої - ОСОБА_6 (батько ОСОБА_1) помер 15 грудня 2014 року; ОСОБА_7 (батько ОСОБА_2) помер 23 грудня 2011 року, тобто померли до дня смерті спадкодавця - 24 серпня 2015 року ОСОБА_5. Проте, у свідоцтвах про народження батьків позивачів, а також у свідоцтві про народження спадкодавця ОСОБА_5 в графі мати значиться: ОСОБА_4 Олексова, а в свідоцтві про смерть її ім'я значиться: ОСОБА_3. Спадщину після смерті 24 серпня 2015 року ОСОБА_5 позивачі по справі: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прийняли, так як у встановлений законом строк звернулися з заявами про прийняття спадщини. Інші спадкоємці першої черги за законом після смерті 24 серпня 2015 року ОСОБА_5 - відсутні. Позивачі добровільно домовилися про поділ спадкового майна, що залишилося після смерті 24 серпня 2015 року ОСОБА_5, яка фактично прийняла спадщину після смерті 12 вересня 2006 року ОСОБА_3, але за життя не оформила своїх спадкових прав. Цей договір підписано між ними письмово, але в нотаріальній конторі не мають можливості оформити свої спадкові права, оскільки відсутні належні правовстановлюючі документи на спадкове майно. Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 домовилися, щоб в порядку поділу спадкового майна після смерті 24 серпня 2015 року тітки ОСОБА_5 визнати за ОСОБА_1 право власності на: 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами № 3 по вул. Нагірна в с. Хижинці Вінницького району Вінницької області; земельну ділянку площею 1,6480 гектарів, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місце розташування: Вінницька область, Вінницький район, Парпуровецька сільська рада; кадастровий номер: 0520684900:06:005:0021, що належала спадкодавиці ОСОБА_5 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯА № 235287 виданий 07 вересня 2005 року Вінницькою районною державною адміністрацією та Вінницьким районним відділом земельних ресурсів, на ім'я ОСОБА_5 на підставі розпорядження Вінницької районної державної адміністрації від 17 лютого 2003 року за № 136 . Також, домовилися, щоб в порядку поділу спадкового майна визнати за ОСОБА_2 на праві власності: 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами № 3 по вул. Нагірна в с. Хижинці Вінницького району Вінницької області; земельну ділянку площею 1,6618 гектарів у межах згідно з планом, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місце розташування: Вінницька область, Вінницький район, Парпуровецька сільська рада; кадастровий номер: 0520684900:06:005:0022, що належала спадкодавиці на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯА № 235176 виданий 01 червня 2005 року Вінницькою районною державною адміністрацією та Вінницьким районним відділом земельних ресурсів на ім'я ОСОБА_3 на підставі розпорядження Вінницької районної державної адміністрації від 17 лютого 2003 року за № 136, що була фактично успадкована ОСОБА_5 після смерті 12 вересня 2006 року матері ОСОБА_3.

З огляду на вищевикладене позивачі звернулись з даним позовом до суду, яким просить встановити факт, що має юридичне значення та визнати право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3

В судове засідання сторони не з'явились, надали суду заяви про розгляд справи без їх участі.

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та адвокат ОСОБА_8 позов підтримують в повному обсязі та просять його задовольнити, змін та доповнень не мають.

Представник відповідача, в особі Парпуровецького сільського голови ОСОБА_9 - при вирішенні справи покладаються на розсуд суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України суд вважає, що справу можливо розглянути без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши думку сторін, викладену у письмових заявах, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

12 вересня 2006 року померла спадкодавиця бабуся позивачів ОСОБА_3 в с. Хижинці Вінницького району Вінницької області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-АМ № 050202 від 12.09.2006 року (а.с.6).

24 серпня 2015 року померла тітка позивачів ОСОБА_5 в с. Хижинці Вінницького району Вінницької області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-АМ № 319820 від 26.08.2015 року (а.с.7).

За життя ОСОБА_5, 09.02.2009 року, вчинила заповіт, відповідно до якого все своє майно заповіла в рівних частинах своїм братам ОСОБА_7 та ОСОБА_6, заповіт зареєстрований в реєстрі за № 5 (а.с.23).

15 грудня 2014 року помер брат рідний брат померлої тітки ОСОБА_5 та батько позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_6 в с. Хижинці Вінницького району Вінницької області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-АМ № 305946 від 19.12.20014 року (а.с.8).

Факт родинних відносин між ОСОБА_1 та померлим ОСОБА_10, як між батьком та сином підтверджується свідоцтвом про народження позивача де в графі «батько» вказано «Поляруш Юрій Тодосійович», свідоцтво серії І-АГ № 158196 від 09.11.1968 року (а.с.15).

23 грудня 2011 року помер батько позивачки ОСОБА_2 - ОСОБА_7 в с. Хижинці Вінницького району Вінницької області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-АМ № 218885 від 23.12.2011 року (а.с.9).

Факт родинних відносин між ОСОБА_2 та померлим ОСОБА_7, як між батьком та дочкою підтверджується копією свідоцтва про народження позивачки, де в графі «батько» вказано «Поляруш Дмитро Тодосійович», свідоцтво серії V-YP № 0119022 від 28.04.1964 року (а.с.13).

26 жовтня 1982 року позивачка ОСОБА_2 уклала шлюб та змінила прізвище з «Поляруш» на «Мялківська», що підтверджується свідоцтвом серії І-АМ № 476316 від 26.10.1982 року (а.с.14).

Однак у свідоцтвах про народження батьків позивачів, а також у свідоцтві про народження спадкодавця ОСОБА_5 в графі мати значиться: ОСОБА_4 Олексова, а в свідоцтві про смерть її ім'я значиться: ОСОБА_3 (а.с.6,10-12).

Земельна ділянка площею 1,6618 гектарів у межах згідно з планом, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місце розташування: Вінницька область, Вінницький район, Парпуровецька сільська рада; кадастровий номер: 0520684900:06:005:0022, належала спадкодавиці ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯА № 235176 виданий 01 червня 2005 року Вінницькою районною державною адміністрацією та Вінницьким районним відділом земельних ресурсів на підставі розпорядження Вінницької районної державної адміністрації від 17 лютого 2003 року за № 136 (а.с.25-29).

Однак оригінал даного державного акту втрачено, що підтверджується оголошенням в газеті «Подільська Зоря» від 29 вересня 2016 року за № 40 (8617) (а.с. 34-35).

Земельна ділянка площею 1,6480 гектарів, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місце розташування: Вінницька область, Вінницький район, Парпуровецька сільська рада; кадастровий номер: 0520684900:06:005:0021, належала спадкодавиці ОСОБА_5 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯА № 235287 виданий 07 вересня 2005 року Вінницькою районною державною адміністрацією та Вінницьким районним відділом земельних ресурсів, на ім'я ОСОБА_5 на підставі розпорядження Вінницької районної державної адміністрації від 17 лютого 2003 року за № 136 (а.с.30-33) .

Відповідно до довідки-виписки № 393 від 18.05.2016 року із списків членів КСП «Перемога» в с. Хижинці, під порядковим номером № 577 значиться ОСОБА_3, їй належить право на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності СТОВ «Перемога» розміром 1,66 га в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі (а.с.36,38).

Відповідно до довідки-виписки № 394 від 18.05.2016 року із списків членів КСП «Перемога» в с. Хижинці, під порядковим номером № 578 значиться ОСОБА_11, їй належить право на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності СТОВ «Перемога» розміром 1,66 га в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі (а.с.37,38).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, в тому числі на: 1/2 частину будинковолодіння № 3 по вул. Нагірна в с. Хижинці Вінницького району Вінницької області, що належала померлій, як члену колгоспного двору, який не втратив своє право на частку в майні двору, яке збереглося в натурі станом на 15.04.1991 року згідно погосподарських книг Парпуровецької сільради Вінницького району. Інвентаризаційна вартість цілого будинку складає - 24322 грн (а.с.41-45).

Свідоцтвом № 131 від 11.03.1988 року про право приватної особистої власності на жилий будинок підтверджується право власності на будинок № 13 по вул. Будьонного в с. Хижинці Вінницького району Вінницької області - власником є ОСОБА_4 Олексивна, а також остання є колгоспною двору (а.с.40).

Рішенням 4 сесії 23 скликання від 04 лютого 1999 року Парпуровецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, «Про перейменування вулиць» перейменовано «вулицю Будьонного» на «вулицю Нагірну» (а.с.52).

Відповідно до довідки № 395 від 18.05.2016 року та довідки № 392 від 18.05.2016 року, № 390 від 18.05.2016 року, виданої виконкомом Парпуровецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, ОСОБА_5, яка померла 24.08.2015 року та ОСОБА_3, яка померла 12.09.2006 року за життя володіли, користувалися та розпоряджалися будинком, який знаходиться в с. Хижинці, вул. Нагірна, 3, Вінницького району Вінницької області (а.с.47).

Актом від 16 травня 2016 року, затвердженим Парпуровецьким сільським головою, підтверджується факт того, що ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_10 є рідними дітьми ОСОБА_3, яка померла 12.09.2006 року, усі діти народилися та проживали в ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.53).

Однак оформити свої спадкові права позивачі не мають можливості, оскільки в них відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно, що підтверджується листом нотаріуса Вінницької районної державної нотаріальної контори від 21.04.2016 року за вих. № 953/02-17 (а.с.67).

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 добровільно домовилися про поділ спадкового майна, що залишилося після смерті 24 серпня 2015 року ОСОБА_5, яка фактично прийняла спадщину після смерті 12 вересня 2006 року ОСОБА_3, але за життя не оформила своїх спадкових прав (а.с.68-69).

Інших спадкоємців не має. Заповіт не вчинявся.

За нормами ч. 3 ст. 1266 ЦК України, племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Згідно ч.3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Оскільки, при розгляді даної цивільної справи знайшов своє підтвердження факт того, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка померла 24 серпня 2015 року, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, який помер 23 грудня 2011 року та ОСОБА_6,ІНФОРМАЦІЯ_4, який помер 15 грудня 2014 року були рідними братами та сестрою, а їхньою матір'ю була ОСОБА_3, яка померла 12 вересня 2006 року, то з метою забезпечення реалізації спадкових прав позивачів, які підлягають судовому захисту, суд вважає за необхідне встановити факт родинних відносин, про який просять позивачі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 256 ЦПК України суд вправі встановити факт родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

За ст. 328 ЦК України, відповідно до якої право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Статтею 16 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі ст.1217 ЦК України спадкування майна померлого громадянина може здійснюватися за законом чи за заповітом.

Відповідно до ст. ст. 1216, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від спадкодавця до спадкоємців, до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися в наслідок його смерті.

Згідно ст.1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини .

За 1268 ЦК України - спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку , встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до положень ст. 1266 ЦК України, внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини; прабаба, прадід спадкують ту частку спадщини, яка б належала за законом їхнім дітям (бабі, дідові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини; племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини; двоюрідні брати та сестри спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (тітці, дядькові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини; Якщо спадкування за правом представлення здійснюється кількома особами, частка їхнього померлого родича ділиться між ними порівну; при спадкуванні по прямій низхідній лінії право представлення діє без обмеження ступеня споріднення.

Розглядаючи дану цивільну справу, визначаючись щодо заявлених вимог, суд виходив з того, що відповідно до ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; згідно ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

При вирішенні спору суд відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовує Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція)встановлює, що кожен має право на розгляд його справи судом. Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов'язаної з його або її правами та обов'язками цивільного характеру (рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (п. 36). На це "право на суд", в якому право на доступ до суду є одним з його аспектів, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав цивільного характеру є неправомірним (рішення від 13 жовтня 2009 року у справі "Салонтаджі-Дробняк проти Сербії" (п. 132).

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права. Так до майна в контексті Європейської Конвенції належать визначені законом права відповідно до яких , заявник має право вимагати «законного очікування» фактичного користування права. Зазначене положення висвітлено в рішенні «Рисовський проти України» (ухвала щодо прийнятності від 20 жовтня 2011 року). Так в п. 70 зазначеного рішення визначено «Аналізуючи відповідність цього мотивування Конвенції, Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

За даних обставин суд приходить до висновку, що права позивачів на спадщину є доведеним, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

Вищевикладене дає суду законні підстави для задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 1216, 1218, 1264, 1266, 1268 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 15, 60, 158, 174, 197, 212 - 215, 256 ЦПК України, суд

Вирішив:

Позов задовольнити.

Встановити факт того, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка померла 24 серпня 2015 року, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, який помер 23 грудня 2011 року та ОСОБА_6,ІНФОРМАЦІЯ_4, який помер 15 грудня 2014 року були рідними братами та сестрою, а їхньою матір'ю була ОСОБА_3, яка померла 12 вересня 2006 року.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, право власності в порядку спадкування за законом та в порядку поділу спадкового майна, яке залишилося після смерті 24 серпня 2015 року ОСОБА_5, яка фактично прийняла спадщину після смерті 12 вересня 2006 року ОСОБА_3, але за життя не оформила своїх спадкових прав, на:

- 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами № 3 по вул. Нагірна в с. Хижинці Вінницького району Вінницької області, що складається згідно технічного паспорту КП «БТІ СЕРВІС» від 16 травня 2016 року з: житлового будинку «А»; сараю «Б»; воріт з хвірткою № 1;

-земельну ділянку площею 1,6618 гектарів у межах згідно з планом, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місце розташування: Вінницька область, Вінницький район, Парпуровецька сільська рада; кадастровий номер: 0520684900:06:005:0022.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, право власності в порядку спадкування за законом та в порядку поділу спадкового майна, яке залишилося після смерті 24 серпня 2015 року ОСОБА_5, яка фактично прийняла спадщину після смерті 12 вересня 2006 року ОСОБА_3, але за життя не оформила своїх спадкових прав, на:

- 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами № 3 по вул. Нагірна в с. Хижинці Вінницького району Вінницької області, що складається згідно технічного паспорту КП «БТІ СЕРВІС» від 16 травня 2016 року з: житлового будинку «А»; сараю «Б»; воріт з хвірткою № 1;

-земельну ділянку площею 1,6480 гектарів, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місце розташування: Вінницька область, Вінницький район, Парпуровецька сільська рада; кадастровий номер: 0520684900:06:005:0021.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ:

СудВінницький районний суд Вінницької області
Дата ухвалення рішення08.12.2016
Оприлюднено13.12.2016
Номер документу63289794
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —128/3805/16-ц

Рішення від 08.12.2016

Цивільне

Вінницький районний суд Вінницької області

Ганкіна І. А.

Ухвала від 08.11.2016

Цивільне

Вінницький районний суд Вінницької області

Ганкіна І. А.

Ухвала від 08.11.2016

Цивільне

Вінницький районний суд Вінницької області

Ганкіна І. А.

Ухвала від 07.11.2016

Цивільне

Вінницький районний суд Вінницької області

Ганкіна І. А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні