Рішення

від 08.12.2016 по справі 368/1580/16-ц

КАГАРЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 368/1580/16-ц

Провадження № 2/368/776/16

Рішення

Іменем України

(Заочне)

"08" грудня 2016 р. Кагарлицький районний суд Київської області

в складі: головуючого судді Шевченко І.І.

при секретарі Гребеневич А.І.

з участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кагарлик цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, -

встановив:

представник позивача просить суд визнати за нею, ОСОБА_2, в порядку спадкування за законом право власності на 1/2 частину житлового будинку №106 з надвірними спорудами та будівлями, необхідними для його обслуговування, що розташований по вул. Центральній у с. Леонівка Кагарлицького району Київської області, який згідно технічного паспорта від 21.11.2016 року має загальну площу 34,5кв.м, до якої входять: веранда І площею 5,9кв.м, кухня 1-1 площею 10,9кв.м, житлова кімната 1-2 площею 17,7кв.м, дана частка будинку належала моєму померлому батьку ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 23.10.1995року Леонівською сільською радою згідно рішення про приватизацію цього будинку, зареєстрованого в Кагарлицькому БТІ за №35, оригінал якого покійний втратив, визнати за нею, ОСОБА_2, в порядку спадкування за законом право власності на ? частину земельної ділянки площею 0,2500 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд з кадастровим номером 3222284800:04:304:0020, яка знаходиться біля будинку №106 по вул. Центральній у с. Леонівка Кагарлицького району Київської області, та право власності на земельну ділянку площею 0,5718 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 3222284800:04:304:0021, яка також розташована за адресою № 106 по вул. Центральній у с. Леонівка Кагарлицького району Київської області, які належали моєму батькові на підставі державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №671048 та серії ЯЖ №671049, оригінали яких він втратив, посилаючись на те, що 02 квітня 2016 року помер її батько ОСОБА_4, який на момент своєї смерті проживав разом зі своїм сином, а її братом ОСОБА_3 у житловому будинку № 106 по вулиці Леніна (тепер Центральна) у с. Леонівка Кагарлицького району Київської області, який у 1995 році вони удвох приватизували.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи.

Оскільки, заповіту на своє майно покійний за життя не склав, відповідно до ст. 1261 ЦК України спадкоємцями за законом на його майно є його діти. В даному випадку, це вона - дочка померлого, ОСОБА_2 та її брат, тобто син померлого - ОСОБА_3, який заяву про відмову від спадщини нотаріусу не подавав, тому відповідно до ч. 3 ст.1268 ЦК України є таким, що прийняв спадщину. Однак, він не заперечує, щоб майно померлого батька успадкувала саме вона.

Тому, 09.06.2016 року із заявою про прийняття спадщини після померлого вона звернулася до приватного нотаріуса Кагарлицького районного нотаріального округу, куди також надала документи на спадкове майно. До складу спадкового майно померлого відповідно до ст. 1218 ЦК України ввійшли земельний пай розміром 2,7768 га, що розташований на території Леонівської сільської ради, 1/2 частина житлового будинку № 106, що знаходиться по вул. Леніна (тепер Центральна) у с. Леонівка Кагарлицького району Київської області, що належала моєму померлому батьку ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 23.10.1995року Леонівською сільською радою згідно рішення про приватизацію цього будинку, зареєстрованого в Кагарлицькому БТІ за №35, та дві присадибні земельні ділянки площею 0,2500га з кадастровим номером 3222284800:04:304:0020 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та площею 0,5718га з кадастровим номером 3222284800:04:304:0021 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

Нотаріус, вивчивши подані нею документи, 17.11.2016 року видав їй свідоцтво про право на спадщину на земельний пай та відмовив їй у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом після померлого батька на ? частину житлового будинку та дві присадибні земельні ділянки зазначені вище, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на це майно.

Земельна ділянка площею 0,2500 га, яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та на якій розташований зазначений житловий будинок, очевидно помилково була приватизована лише батьком, тому що згідно ст.120 Земельного кодексу України, кожен співвласників будинку мав би мати по ? частині цієї ділянки. Тому при вирішенні її справи в суді вона хоче виправити цю помилку.

Ст. 3 ЦПК України надає кожній особі право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, а згідно ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Ст. 1218 ЦК України встановлює, що «до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті».

Відповідно до вимог п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008року «відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину».

Враховуючи вищевикладене та те, що другий спадкоємець на майно померлого - її брат ОСОБА_3 не заперечує, щоб майно після померлого батька успадкувала саме вона, а також те, що з наведених норм чинного законодавства України та фактичних обставин справи випливає, що за даних обставин її право на отримання спадщини за законом порушено, а тому повинно бути поновлено, і з цих підстав вона звертається до суду.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений завчасно, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене йому належним чином, а тому суд вважає ухвалити заочне рішення на підставі наявних в справі матеріалів.

Вислухавши представника позивача, який не заперечує проти заочного розгляду справи, вивчивши матеріали справи, суд вважає за необхідне заявлений позов задовольнити.

В судовому засіданні суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Згідно з ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідно до ст. 234 Цивільного-процесуального кодексу України в порядку окремого провадження розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових прав.

02 квітня 2016 р. помер ОСОБА_4.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина до складу якої входить ? частина житлового будинку, який розташований в с. Леонівка Кагарлицького району Київської області по вул. Центральна, 106 та ? частина земельних ділянок для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та ведення особистого селянського господарства.

За життя ОСОБА_4 заповіт на все своє майно складений не був.

Згідно ч. 2 ст. 1223 Цивільного кодексу України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно ст. 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Після смерті ОСОБА_4 із спадкоємців першої черги залишились лише його дочка - ОСОБА_2, а інший спадкоємець його син - ОСОБА_3 - не бажає приймати спадщину. Інших спадкоємців не має.

У зв'язку з відкриттям спадщини ОСОБА_4 позивач у встановлений ст. 1270 Цивільного кодексу України шестимісячний строк звернулася до Кагарлицької районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Щодо до майна померлого 02.04.2016 року ОСОБА_4 заведена спадкова справа за № 48/2016 року за заявою на прийняття спадщини поданою ОСОБА_6.

Правом власності, згідно частини першої статті 316 ЦК України, є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Про те, оформити спадкові права на житловий будинок № 106 по вул. Центральна в с. Леонівка Кагарлицького району Київської області після смерті спадкодавця позивач не має змоги, так як вказаний будинок спадкодавцем за життя не був зареєстрований у визначеному законодавчо встановленому порядку, а тому відсутній правовстановлюючий документ на об'єкт нерухомості, який відповідно до вимог закону підтверджує право власності на нього, а тому нотаріусом відмовлено у видачі вказаного свідоцтва, що підтверджується вмотивованою відмовою нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії на підставі ст. 49 Закону України «Про нотаріат», що підтверджується доданою постановою від 17.11.2016 року.

Окрім того, спадкодавцю належали земельні ділянки: площею - 0,2500 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та 0,5718 га ведення особистого селянського господарства, але оригінали актів втрачені.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, а саме право власності на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не виплаває із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», в разі смерті особи, підставою для реєстрації прав, що посвідчують виникнення речових прав на нерухоме майно, є рішення суду стосовно речових прав не нерухоме майно, що набрало законної сили.

Вказане в судовому засіданні підтверджується наявними в справі доказами, які є належними та допустимими, а тому суд визнає за ОСОБА_2, в порядку спадкування за законом право власності на ? частину житлового будинку № 106 з надвірними спорудами та будівлями, необхідними для його обслуговування, що розташований по вул. Центральній у с. Леонівка Кагарлицького району Київської області, який згідно технічного паспорта від 21.11.2016 року має загальну площу 34,5 кв.м, до якої входять: веранда І площею 5,9 кв.м, кухня 1-1 площею 10,9 кв.м, житлова кімната 1-2 площею 17,7 кв.м, дана частка будинку належала померлому батьку ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 23.10.1995 року Леонівською сільською радою згідно рішення про приватизацію цього будинку, зареєстрованого в Кагарлицькому БТІ за № 35, оригінал якого покійний втратив та визнає за ОСОБА_2, в порядку спадкування за законом право власності на ? частину земельної ділянки площею 0,2500 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд з кадастровим номером 3222284800:04:304:0020, яка знаходиться біля будинку № 106 по вул. Центральній у с. Леонівка Кагарлицького району Київської області, та право власності на земельну ділянку площею 0,5718 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 3222284800:04:304:0021, яка також розташована за адресою №106 по вул. Центральній у с. Леонівка Кагарлицького району Київської області, які належали покійному батькові на підставі державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №671048 та серії ЯЖ №671049, оригінали яких він втратив.

На підставі викладеного та керуючись Законом України від 02 вересня 1993 року «Про нотаріат», ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», «Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» , ст. ст. 10, 11, 60, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України суд, -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2, в порядку спадкування за законом право власності на ? частину житлового будинку № 106 з надвірними спорудами та будівлями, необхідними для його обслуговування, що розташований по вул. Центральній у с. Леонівка Кагарлицького району Київської області, який згідно технічного паспорта від 21.11.2016 року має загальну площу 34,5 кв.м, до якої входять: веранда І площею 5,9 кв.м, кухня 1-1 площею 10,9 кв.м, житлова кімната 1-2 площею 17,7 кв.м, дана частка будинку належала померлому батьку ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 23.10.1995 року Леонівською сільською радою згідно рішення про приватизацію цього будинку, зареєстрованого в Кагарлицькому БТІ за № 35, оригінал якого покійний втратив.

Визнати за ОСОБА_2, в порядку спадкування за законом право власності на ? частину земельної ділянки площею 0,2500 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд з кадастровим номером 3222284800:04:304:0020, яка знаходиться біля будинку № 106 по вул. Центральній у с. Леонівка Кагарлицького району Київської області, та право власності на земельну ділянку площею 0,5718 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 3222284800:04:304:0021, яка також розташована за адресою №106 по вул. Центральній у с. Леонівка Кагарлицького району Київської області, які належали покійному батькові на підставі державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №671048 та серії ЯЖ №671049, оригінали яких він втратив.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Кагарлицький районний суд протягом десяти днів з дня проголошення, а особами , які брали участь у справі і не були присутніми в судовому засіданні протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя І.І. Шевченко