Рішення

від 25.07.2006 по справі 6/168     

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.06  

Справа

№ 6/168  

за позовом  Коломийська ОДПІ  Б.Хмельницького,3,Коломия,78200

до відповідача:

Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача  ТзОВ "Вімекс"  вул.Дегтярівська,буд.29,Київ 1,01001

про про визнання угоди

недійсною

 Cуддя 

Грица Юрій Іванович     

При

секретарі   Тацуняк Наталія Володимирівна

                     Представники:

Від позивача: Святенко

Р.Б., (довіреність № б/н від 15.05.06 ), СДПІ юридичного відділу;

Від відповідача: ОСОБА_1

- приватний підприємець,

Від відповідача 2: не

з"явився,

СУТЬ

СПОРУ: про

визнання недійсною в порядку ст. 49 ЦК УРСР 

та п. 1 ст. 207 ГК України угоди купівлі-продажу від  10.06.03 та майново-господарських

зобов'язань, що виникли на її підставі.

                         Відповідач -ПП ОСОБА_1 відзиву на

позов не подав, проти позову не заперечив.

                  Відповідач- ТОВ

"Вімекс" відзиву на позов не подав, в судове засідання не

з"явився.

       Розглянувши матеріали справи, заслухавши

представників сторін, встановив, що 

Коломийською оДПІ  проводилась

документальна перевірка приватного підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог

законодавства про оподаткування. Перевіркою встановлено, що приватний

підприємець ОСОБА_1 на підтвердження податкового кредиту,  відображеного в податкових деклараціях з

податку на додану вартість надав до перевірки накладні та податкові накладні на

отримання товарно- матеріальних цінностей 

(лісо- та пиломатеріали) від ТОВ "Вімекс" на загальну суму ПДВ

17544 грн, а саме згідно податкової накладної №НОМЕР_1, виданої ОВ

"Вімекс" підприємець ОСОБА_1 сплатив продавцю 17544 грн ( в т.ч. 2924

грн). Для перевірки не представлено писмового договору на проведення вказаних

операцій. В ході перевірки ПП ОСОБА_1 представив копії бухгалтерських

документів, які підтверджують придбання товаро- матеріальних цінностей від ТОВ

"Вімекс".

Коломийською

оДПІ направлено запит №НОМЕР_2 до ДПІ в Шевченквському районі м. Києва щодо

фінансово- господарських взаємовідносин приватного підприємця ОСОБА_1 та ТОВ

"Вімекс", у відповіді на який вказано, що 06.09.04 було скасоване

свідоцтво платника податку на додану вартісьб №НОМЕР_3, а також, що ТОВ "Вімекс"

з червня 2002 року не подає звітності до державної податкової служби.

За

метеріалами справи вбачається, що ТОВ "Вімекс" господарською

діяльністю не займається, декларацій по податку на прибуток та по податку на

додану вартість не подає, що є підставою для визнання угоди, укладеної між ПП

ОСОБА_1 та ТОВ "Вімекс" такою, що укладена з метою завідомо

суперечною інтересам держави - спрямовану на приховування від оподаткування

прибутків і доходів.

          Відповідно до ст. 175 ГК України

майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають

між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності,

в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на

користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має

право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові

зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються

Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим

Кодексом.

Пунктом

4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України від 16.01.2003

р. № 435-ІV визначено, що його положення застосовується до цивільних відносин,

що виникли після набрання ним чинності.

Щодо

цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом

України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що

виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Як

випливає з матеріалів справи, спірні майново-господарські зобов'язання виникли

10.06.03 шляхом укладення усної угоди купівлі-продажу (правочину -у розумінні

ст. 202 ЦК України в новій редакції від 16.01.2003 р.), тобто до набрання

чинності ЦК України, тому, виходячи з вимог п. 4 Прикінцевих та перехідних

положень ЦК України та ч. 2 ст. 175 ГК України дані спірні угоди регулюються

нормами Цивільного кодексу чинного на момент їх укладення, а відповідальність

за їх недотримання повинна застосовуватись згідно з законодавством чинним на

сьогоднішній день.

У

відповідності до п. 11 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України

від 12.03.1999 р. № 02-5/111 (із змінами та доповненнями) «Про деякі питання

практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними»необхідними

умовами для визнання угоди недійсною відповідно до статті 49 Цивільного кодексу

є її укладення з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та

наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків.

До

угод, що підпадають під ознаки статті 49 Цивільного кодексу, належать, зокрема,

угоди, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне користування,

розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як

основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави,

її надрами, іншими природними ресурсами (статті 14, 15 Конституції України,

розділ II Закону України "Про власність"), на придбання всупереч

встановленим правилам предметів, вилучених з обігу або обіг яких обмежено, на

приховування підприємствами, установами, організаціями чи громадянами, які

набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, від оподаткування

доходівабо використання майна, що знаходиться у їх власності (користуванні), на

шкоду інтересам суспільства, правам, свободі і гідності громадян.

Наявність

умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона), виходячи з обставин

справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладуваної

угоди і суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнули або

свідомо допускали настання протиправних наслідків.

При

цьому, згідно п. 19 вказаного Роз'яснення у разі визнання у встановленому

порядку недійсними установчих документів суб'єкта підприємницької діяльності

або скасування його державної реєстрації у зв'язку із здійсненням відповідної реєстрації

на підставі загубленого документа, що посвідчує особу, або на підставну особу -

засновника суб'єкта підприємницької діяльності, укладені таким суб'єктом

підприємницької діяльності угоди мають визнаватися недійсними згідно із статтею

49 Цивільного кодексу незалежно від часу їх укладення. 

У

відповідності до п. 7.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України

«Про заходи щодо забезпечення однакового і правильного застосування

законодавства про податки»від 25.07.2002 р. № 1056 доказами спрямованості

умислу суб'єкта оспорюваних угод на приховування від оподаткування прибутків та

доходів можуть бути, зокрема, надані податковими органами відомості про

відсутність підприємства, організації (сторони угоди) за юридичною та фактичною

адресою, про визнання недійсними в установленому чинним законодавством порядку

установчих (статутних) документів, про неподання податкової звітності до

органів державної податкової служби, про скасування державної реєстрації

суб'єкта підприємницької діяльності та інше.

Таким

чином, укладаючи вищезазначену усну угоду купівлі-продажу,  ТОВ "Вімекс" мало на меті

приховування від оподаткування доходів, отриманих від ПП ОСОБА_1, а згідно

вищенаведених роз'яснень така мета є суперечною інтересам держави і

суспільства.

Дії  ТОВ "Вімекс"  суперечать 

вимогам ст. 67 Конституції України, яка встановлює, що кожен

зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах встановлених

законом.

Укладення

вищезазначеної угоди, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та

повинна бути визнана недійсною в порядку ст. 49 Цивільного кодексу Української

РСР і з 01.01.2004 р. у зв'язку з набранням чинності ГК України тягне за собою

визнання недійсними майново-господарських зобов'язань, які виникли в результаті

укладення такої угоди в порядку п. 1 ст. 207 ГК із застосуваням наслідків

передбачених п. 1 ст. 208 цього Кодексу.

Відповідно

до п. 1 ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам

закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і

суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б

одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може

бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади

визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно

п. 1 ст. 208 ГК України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як

таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і

суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання

обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними

за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої

сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї

першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у

однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а

одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за

рішенням суду в доход держави.

За

таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача правомірні і підлягають

задоволенню.

Враховуючи

вищевикладене, керуючись ст.124 Конституції України, ст. 49 Цивільного кодексу

УРСР, п. 3 ст. 215, п. 3 ст. 216, п. 4 Прикінцевих та перехідних положень

Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 207, п. 1 ст.208 Господарського кодексу

України, п. 11 ст. 10 ЗУ «Про державну податкову службу в Україні», ст.49, 82-

84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

позов задоволити.

                        Визнати усну угоду

купівлі-продажу від 10.06.03,  укладену

між ПП ОСОБА_1. і  ПП ТОВ

"Вімекс" та майново-господарські зобов'язання, що виникли на його

підставі недійсними.

                    Стягнути з  ТОВ "Вімекс", м.Київ, вул.

Дегтярівська, буд 29 ( код ЄДРПОУ 30972023) на 

користь Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 ( код ЄДРПОУ НОМЕР_4),

суму коштів переданих ПП ОСОБА_1. для 

ТОВ "Вімекс"  в розмірі

17544 грн.

                    Стягнути з Приватного

підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 ( код ЄДРПОУ НОМЕР_4) в дохід держави одержані ним

лісо- та пиломатеріали , отримані від 

ТОВ "Вімекс" на суму 17544 грн.

                     Накази видати після

набрання рішенням законної сили.

               СУДДЯ                                                                                

ГРИЦА Ю.І.