Рішення

від 02.12.2016 по справі 729/813/16-ц

БОБРОВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 729/813/16-ц

2/729/431/16 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2016 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі :

судді Кузюри В.О.

за участі :

секретаря Ященко Л.В.

представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представників відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5

ОСОБА_6

представника третьої особи ОСОБА_7

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бобровиця справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СГТ "Співдружність" до ОСОБА_3 , селянсько-фермерського господарства "Добробут" про визнання недійсним договору оренди землі та зобов"язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ТОВ "СГТ Спідружність" звернувся з позовом до ОСОБА_3 , селянсько-фермерського господарства "Добробут" в якому просить визнати недійсним договір оренди земельної ділянки укладений між ОСОБА_3 та селянсько-фермерським господарством "Добробут" , скасувати державну реєстрацію договору , визнати поновленою дію договору оренди земельної ділянки , укладеного між ОСОБА_3 та товариством з обмеженою відповідальністю "СГТ "Співдружність" та зобов"язати відповідача ОСОБА_3 підписати додаткову угоду.

Свої вимоги обгрунтовують тим, що 21.08.2010 року між ТОВ "СГТ Спідружність" та ОСОБА_3 був укладений договір оренди землі № 164 , відповідно до якого ОСОБА_3 передав в платне користування земельну ділянку , яка належить йому на праві власності , відповідно до Державного акту на право власності серії ЧН № 147744, цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , що знаходиться на території Пісківської сільської ради , площею 2,56 га , кадастровий номер 7420686000:02:000:0543.

На виконання вимог ст.20 Закону Україн и "Про оренду землі"( в редакції від 17.08.2010 року , яка діяла на момент укладення договору) , договір був зареєстрований у Бобровицькому відділі Чернігівської регіональної філії ДП" Центр державного земельного кадастру". Отже були дотриманий порядок щодо укладення та набуття чинності договором оренди землі.

Відповідно до п.3.1 укладеного договору строк дії визначено 5 (п"ять) років з урахуванням ротації культур. Цим же пунктом передбачено , що після закінчення терміну дії договору орендар , тобто ТОВ "СГТ Спідружність" має переважне право на поновлення договору на новий строк. В такому разі орендар повинен не пізніше ніж за п"ять днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця, тобто ОСОБА_3 про намір продовжити його дію.

Після отримання земельної ділянки в користування , що підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки , ТОВ "СГТ Спідружність" почало використовувати її за цільовим призначенням та належними чином виконувати всі взяті на себе договірні зобов"язання . Жодних претензій , зауважень чи інших непорозумінь за весь час існування відносин не було.

21.08.2015 року термін дії договору закінчувався , а тому маючи намір на його поновлення позивач 17.07.2015 року , як орендар, направив відповідачу ОСОБА_3- орендодавцю лист -повідомлення № 147 від 15.07.2015 року про намір скористатися своїм переважним правом на поновлення договору-оренди на новий строк , додавши до нього проект додаткової угоди . Також орендодавцю було запропоновано внести зміни до істотних умов договору та направити їх в місячний термін з моменту отримання листа.

Так як відповідь від відповідача ОСОБА_3 не надійшла , 22.09.2015 року ТОВ "СГТ Спідружність" направило на його адресу лист -повідомлення № 226 від 22.09.2015 року , про те , що ТОВ "СГТ Спідружність" вважає поновленим договір оренди на той же строк з доданим проектом додаткової угоди.

Проте , як стало відомо позивачу 05.06.2015 року ОСОБА_3 уклав з селянсько-фермерським господарством "Добробут" договір оренди земельної ділянки , яка належить йому на праві власності , відповідно до Державного акту на право власності серії ЧН № 147744, цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , що знаходиться на території Пісківської сільської ради , площею 2,56 га, кадастровий номер 7420686000:02:000:0543.

Договір був зареєстрований реєстратором реєстраційної служби Бобровицького районного управління юстиції в Чернігівській області 05.06.2015 року.

Таким чином діями відповідачів ОСОБА_3 та СФГ "Добробут" було порушене переважне право позивача на поновлення договору № 164 від 21.08.2010 року , яке в силу ч.1 ст.15 ЦК України підлягає захисту .

Тому з огляду на порушення закріплених в ст. 33 Закону України "Про оренду землі" , ст.ст. 203,215 ,319, 626 , 777, 764 ЦК України норм права і просять задовольнити вимоги.

В судовому засіданні представники позивача вимоги підтримали з підстав , викладених в позові та просять їх задовольнити.

Відповідачі та їх представники заперечують щодо задоволення позову з тих підстав , що ОСОБА_3 має право на самостійне розпорядження своєю власністю, позивачем не виконувалися належним чином умови договору , а тому ще в 2013 році він в усній фрормі попередив позивача , що не буде більше підписувати договорів з позивачем , а буде укладати з іншим господарством договір, жодні листи- повідомлення на його адресу не надходили щодо поновлення договору в 2015 році , він взагалі не підписував договір і в 2010 році з позивачем , хто за нього підписував не знає , в відомостях на отримання грошей він не розписувався , чий підпис не знає , і взагалі він лише в 2015 році отримав гроші , а до того весь час отримував орендну плату зерном кукурудзи.

В судове засідання викликалася свідок ОСОБА_8 , яка пояснила , що вона працює бухгалером ТОВ "СГТ Спідружність". Відповідач ОСОБА_3 отримував орендну плату в грошовому виразі. В 2013 році керівництвом товариства їй були надані додаткові угоди . Яке саме питання ставилося в них не знає. Відповідач ОСОБА_3 відмовився її підписувати. Письмових заяв про те, що він не буде продовжувати дію договору не подавав.

Заслухавши сторони , свідка , дослідивши письмові докази , суд приходить до наступного висновку.

Приймаючи рішення , суд виходив з положень ст.ст. 10,11 ЦПК України , тобто з положень , що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб , в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб , які беруть участь в справі, кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається , як на підставу своїх вимог або заперечень .

Позивач подав позовну заяву , в межах вимог якої суд розглядав справу.

Відповідно до ст.31 ЦПК України відповідачі до початку розгляду справи мають право подати зустрічний позов.

Проте жоден з відповідачів, їх представників не скористався цим правом.

В судовому засіданні встановлено , що між позивачем ТОВ "СГТ Спідружність" та відповідачем ОСОБА_3 21.08.2010 року був укладений договір оренди землі № 164 , відповідно до якого ОСОБА_3 передав в платне користування земельну ділянку , яка належить йому на праві власності , відповідно до Державного акту на право власності серії ЧН № 147744, цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , що знаходиться на території Пісківської сільської ради , площею 2,56 га , кадастровий номер 7420686000:02:000:0543.

На виконання вимог ст.20 Закону Україн и "Про оренду землі"( в редакції від 17.08.2010 року , яка діяла на момент укладення договору) , договір був зареєстрований у Бобровицькому відділі Чернігівської регіональної філії ДП" Центр державного земельного кадастру".

Відповідно до ст. ч.3 ст.215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом , але одна з сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах , встановлених законом , такий правочин може бути визнаний судом недійсними ( оспорюваний правочин) .

Суду не надано судове рішення , про визнання недійсним договору оренди укладеного між позивачем ТОВ "СГТ Спідружність" та відповідачем ОСОБА_9 21.08.2010 року. Отже він вважається дійсним.

В судове засідання надано відомості , відповідно до яких ТОВ "СГТ Спідружність" сплачувало орендну плату ОСОБА_3 за весь період користування земельною ділянкою , що підтвердила і свідок.Тобто позивачем виконувалися умови договору .

Відповідачами не надано жодного належного доказу на спростування твердження щодо належного виконання умов договору позивачем ( не надано рішень суду , інших письмових доказів).

Позивачем надано на огляд оригінали письмових доказів, копії в матеріалах , а саме описи вкладень в цінний лист , фіскальні чеки про направлення цінних листів , повідомлення про вручення поштового відправлення , відповідно до яких позивач 17.07.2015 року , відповідно до п.3.1 укладеного договору та ст. 33 Закону України "Про оренду землі" до закінчення терміну дії договору , маючи переважне право на поновлення договору на новий строк, завчасно повідомив письмово орендодавця, тобто ОСОБА_3 про намір продовжити його дію , а так як заперечення на дане повідомлення не надійшло від ОСОБА_3 , то 22.09.2015 року надіслав повідомлення , що вважає договір поновленим . До листів направлялися також для підписання додаткові угоди.

Відповідачем ОСОБА_3 не надано жодного доказу його твердження , що лист -повідомлення він не отримував.

На момент направлення листів-повідомлень та по закінченню дії договору аж до зібрання врожаю , позивач продовжував користуватися земельною ділянкою , переданою йому в оренду ОСОБА_3

В судовому засіданні також на огляд представником СФГ "Добробут" надавався оригінал договору оренди земельної ділянки від 05.06.2015 року , укладений з ОСОБА_3 , копія в матеріалах справи . Суд звертає увагу , що до закінчення строку дії попереднього договору орендодавець передав в оренду земельну ділянку , належну йому , яка перебувала в оренді на момент укладення цього договору в іншого орендаря.

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Указана норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у статті 16 ЦК України.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 16 ЦК України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (частина друга статті 16 ЦК України).

Звертаючись до суду з позовом про захист свого порушеного права на укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк, ТОВ "СГТ Співдружність" посилалось на невизнання орендодавцем його переважного права, передбаченого статтею 33 Закону України «Про оренду землі», унаслідок чого останнім було укладено договір оренди цієї самої земельної ділянки з іншим орендарем.

Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України «Про оренду землі».

Законом України «Про оренду землі» визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Так, у частинах першій - п'ятій статті 33 цього Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і за відсутності заперечень приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України.

Так, у частині першій статті 777 ЦК України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору на укладення договору найму на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.

Крім того, стаття 764 ЦК України передбачає можливість поновлення договору найму, яка зводиться по суті до автоматичного продовження попередніх договірних відносин на той самий строк без укладення нового договору за умови, що наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку дії договору найму та немає заперечень наймодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору.

Переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦК України, буде порушене, зокрема, в разі укладення договору оренди з новим орендарем при отриманні письмового повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право.

З огляду на загальні засади цивільного законодавства та судочинства, права особи на захист у суді порушених або невизнаних прав, рівності процесуальних прав і обов'язків сторін в разі невизнання орендодавцем права орендаря, передбаченого статтею 33 Закону України «Про оренду землі», на укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк таке право підлягає захисту судом за позовом орендаря шляхом визнання недійсним договору оренди цієї самої земельної ділянки, укладеного орендодавцем з іншим орендарем, на підставі пункту 2 частини другої статті 16 ЦК України.

Так як договір оренди земельної ділянки підлягає реєстрації , то з визнанням договору оренди недійсним підлягає скасуванню і реєстрація даного договору.

Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 25 лютого 2015 року ухвалив постанову у справі № 6-219цс14, предметом якої був спір про визнання договору оренди землі недійсним, скасування його державної реєстрації та визнання договору оренди землі поновленим із попереднім орендодавцем. Суд зробив правовий висновок про те, що стаття 33 Закону України "Про оренду землі" об'єднує два випадки пролонгації договору оренди. Зокрема, у частині першій статті 33 цього закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. Реалізація зазначеного переважного права на поновлення договору оренди можлива лише за умови дотримання встановлених цією нормою певної процедури і строків (частини 2-5 цієї статті). Так, для застосування частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити наступні юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та про своє рішення. Частиною 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачена інша підстава поновлення договору оренди, а саме: у тому разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність наступних юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову у поновленні договору оренди; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди. Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що порушення переважного права орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦК України, матиме місце при укладенні договору оренди: - із новим орендарем при отриманні письмового повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право; - у випадку недосягнення згоди щодо плати за новим договором та інших умов договору з іншим наймачем на більш сприятливих умовах та укладення з ним договору на тих самих умовах, які запропоновані попереднім наймачем при реалізації переважного права; - укладення договору з новим орендарем за умови, що підставою відмови попередньому орендарю у поновленні договору оренди було повідомлення орендодавця про необхідність використовувати об'єкт оренди для власних потреб. Встановивши у справі, яка переглядається, факт належного виконання орендарем умов договору оренди; дотримання ним строків та процедури повідомлення про намір реалізувати своє переважне право на поновлення договору оренди на новий строк; ненадіслання орендодавцем у встановлений законом строк відмови у поновленні договору на новий строк; укладення орендодавцем договору оренди з іншим орендодавцем на таких самих умовах, які запропоновані попереднім орендарем; продовження використання ним земельної ділянки після закінчення строку дії договору, Суд на підставі статті 33 Закону України «Про оренду землі» дійшов обґрунтованого висновку про наявність у позивача переважного права на поновлення договору оренди землі на новий строк та порушення цього права у зв'язку з укладенням орендодавцем договору оренди з іншим орендарем.

Відповідно до ст.33 Закону України "Про оренду землі" додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов"язковому порядку.

Враховуючи всі обставини , встановлені та перевірені доказами , положення норм права , що регулюють правовідносини оренди , правові висновки , викладені в судових рішеннях , суд вважає , що позивач правомірно звернувся до суду , його вимоги є такими , що підлягають задоволенню.

В судові засідання 18.11.2016 року не з"явився , відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 не заперечували щодо розгляду подальшого розгляду справи в його відсутність, тому суд ухвалив розгляд проводити в його відсутність.

В судове засідання 02.12.2016 року не з"явилася представник третьої особи ОСОБА_7 її неявка не перешкоджає розгляду , тому суд суд ухвалив розгляд проводити в її відсутність.

Керуючись ст.ст.3,10,11,57-60, 64, 213-215,218 ЦПК України , ст.ст.16, 203, 215,256,257,777, 792 ЦК України , Законом України "Про оренду землі", суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати поновленим договір оренди землі № 164 від 21.08.2010 року , укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "СГТ Співдружність" та ОСОБА_3 та зареєстрований в Бобровицькому відділі Чернігівської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру" , запис № 041085500154 від 21.08.2010 року з правом оренди товариства з обмеженою відповідальністю "СГТ Співдружність"( код ЄРДПОУ 35899708) земельної ділянки , загальною площею 2,56 га , кадастровий номер 7420686000:02:000:0543 на термін до 31.12.2022 року.

Зобов"язати ОСОБА_3 укласти з товариством з обмеженою відповідальністю "СГТ Співдружність" додаткову угоду № 1 до договору оренди землі № 164 від 21.08.2010 року .

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки загальною площею 2,56 га , кадастровий номер 7420686000:02:000:0543 , який укладений 05.06.2015 року між ОСОБА_3 та селянсько-фермерським господарством "Добробут"(код ЄРДПОУ 31000744).

Скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки , загальною площею 2,56 га , кадастровий номер 7420686000:02:000:0543 , розташованої на території Петрівської сільської ради Бобровицького району Чернігівської області , що зареєстроване за селянсько-фермерським господарством "Добробут"(код ЄРДПОУ 31000744) згідно договору оренди землі від 05.06.2015 року , укладеного між ОСОБА_3 та селянсько-фермерським господарством "Добробут"(код ЄРДПОУ 31000744).

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Чернігівської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення через Бобровицький районний суд , а особами , які не були присутні при проголошенні протягом десяти днів з дня отримання копії рішення .

Суддя :