Постанова

від 02.08.2006 по справі 20-4/018-5/054-7/120

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20-4/018-5/054-7/120

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

 2 серпня 2006 року  

Справа № 20-4/018-5/054-7/120

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Гонтаря В.І.,

суддів                                                                      Дугаренко О.В.,

                                                                                          Сотула В.В.,

за участю представників сторін:

представник позивача - Зінченко Ольга Володимирівна, довіреність №     5644/0/2-06 від 30.06.2006 - відкрите акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго";

представник відповідача - Кутепова Любов Василівна, довіреність № б/н від 01.01.2006 - державне комунальне підприємство "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 1";

розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя    Ілюхіна Г.П.) від 06.06.2006 у справі № 20-4/018-5/054-7/120

за позовом           відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (вул. Хрустальова, 44,Севастополь,99040)

до           Державного комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 1" (пл. Пірогова, 6-а,Севастополь,99003)

про стягнення заборгованості за спожиту понад договірні величини електроенергію у березні, травні, липні, жовтні, грудні 2004 року і січні 2005 року  в сумі 195874,73 грн.

                                                            ВСТАНОВИВ:

                    Відкрите акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго" звернулась до господарського суду з позовною заявою до державного комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 1" про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію у сумі 243736,09грн., яка складається із боргу за активну електроенергію у сумі 47841,57грн., пені у розмірі 16,97грн., 3% річних у сумі 2,82грн., боргу за спожиту понад договірної величини електроенергію у березні, травні, липні, жовтні, грудні 2004 року і січні 2005 року  в сумі 195874,73 грн., з посиланням на статті  193, 198, 275-277 Господарського кодексу України, статті 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 26, 27 Закону України "Про електроенергію", пункт 5.3 "Правил користування електричною енергією", пункт 11.2 "Порядку постачання електричної енергії споживачам".

                    Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати спожитої електричної енергії.

                    Рішенням господарського суду міста Севастополя від 11.05.2005 позов задоволено частково. З державного комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 1" на користь відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" стягнуто суму заборгованості в розмірі 51878,03грн., з якої: 47841,57грн. - основний борг за спожиту електричну енергію за період з 19.02.2004 по 19.01.2005, 4036,46грн. - 5-ти кратна вартість надміру спожитої електроенергії у грудні 2004 року, суму пені у розмірі 16,97грн. за неналежне виконання умов договору, 3% річних з простроченої суми в розмірі 2,82грн., а також державне мито у сумі 362,10грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 25,13грн. В решті частині позовних вимог відкритому акціонерному товариству "Енергетична компанія "Севастопольенерго" - відмовлено (том 1 а.с.156-158).

                    Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.07.2005 рішення господарського суду міста Севастополя від 11.05.2005 залишено без змін (том 2 а.с.20-29).

                    15.07.2005, господарським судом міста Севастополя видані накази на примусове виконання рішення (том 2 а.с.32-33).

                    Постановою Вищого господарського суду України від 29.03.2006 касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" задоволено частково, рішення господарського суду міста Севастополя від 11.05.2005 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.07.2005 скасовано в частині вирішення спору щодо вимог про стягнення 195874,73грн. та судових витрат, справу в цій частині передано на новий розгляд до господарського суду міста Севастополя (т.2 а.с.58-61).

                    Ухвалою суду від 04.05.2006 справу прийнято до провадження суддею Ілюхіною Г.П. та призначено судовий розгляд по справі (т.2 а.с.62-63).

                    Відповідач в відзивах на позов та доповненнях (вх.№№ 5485, 9348, 12848) позовні вимоги визнав частково, в тому числі фактичне перевищення договірного об'єму електроспоживання в грудні 2004 року на суму 4036,46грн., суму 195874,73грн. не визнав по мотивам, які полягають в тому, що перевищення величини електроспоживання за даний період не мало місця, мала місце несвоєчасна оплата активної електроенергії, так як вона здійснюється за рахунок відшкодування пільг та субсидій з бюджету, нарахування таких санкцій за несвоєчасну оплату законом не передбачено, по справі № 20-7/130 при аналогічній правовій позиції в позові було відмовлено, Вищий господарський суд України зазначене рішення залишив в силі, господарські потреби - це електроспоживання населення (освітлення під'їздів та сходових кліток), споживання понад договірну (граничну) величину - це електроспоживання понад запланованих обсягів в зв'язку з чим виникає необхідність додаткових витрат (пуск, зупинка, обслуговування маневрових потужностей), які перевищують середні витрати в галузі з генерації електроенергії, як додаткові витрати здійснені та понесені позивачем збитки, в матеріали справи не надані (т.1 а.с. 81,138; т.2 а.с.65-66).

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 06.06.2006 у справі № 20-4/018-5/054-7/120 позов відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" до державного комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 1" стягнення заборгованості за спожиту понад договірні величини електроенергію у березні, травні, липні, жовтні, грудні 2004 року і січні 2005 року  в сумі 195874,73 грн. задоволено частково.

З державного комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 1" на користь відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" стягнуто 1009,40грн. - двократної вартості спожитої електроенергії понад договірної в грудні 2004 року та державне мито у сумі 126,61грн.

В решті позовних вимог - відмовлено.

                    Не погодившись з цим судовим актом позивач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

                    Основний аргумент апеляційної скарги полягає в тому, що рішення господарського суду не відповідає фактичним обставинам справи, винесено при порушенні норм матеріального та процесуального права, оскільки правовідносини між сторонами на постачання електричної енергії є господарськими правовідносинами і повинні регулюватися Господарським кодексом України та спеціальним законодавством про електроенергетику, але вищевказані норми права суд зовсім не застосував.

                    Відповідно до розпорядження першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.07.2006, головуючого суддю у справі - Плута В.М. було замінено на суддю Гонтаря В.І. та призначено його головуючим.

                    Відповідно до розпорядження першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.07.2006 суддю Сотула В.В. було замінено на суддю Латиніна О.А.

                    Відповідно до розпорядження В.о. голови Севастопольського апеляційного господарського суду від  27.07.2006, суддів Борисову Ю.В. та Латиніна О.А. було замінено на суддів Дугаренко О.В. та Сотула В.В.

                    Розглянувши матеріали справи повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд встановив наступне.

                    13.02.2002 між позивачем та відповідачем укладено договір № 167 про користування електричною енергією, який пролонговано та 2004-2005 роки (том 1 а.с.7-9).

                    Додатками № 1 до договору на 2004, 2005 роки встановлені обсяги поставки електроенергії щомісячно, зокрема: березень 2004 року - 7000кВт/год (без побутового споживання); травень 2004 року - 7000кВт/год (без побутового споживання); червень 2004 року - 72000кВт/год (з побутовим споживанням); липень 2004 року - 72000кВт/год (з побутовим споживанням); жовтень 2004 року - 75000кВт/год (з побутовим споживанням); грудень 2004 року - 85000кВт/год (з побутовим споживанням); січень 2005 року - 102500кВт/год (з побутовим споживанням); яке складається з непромислового та побутового (господарського) споживання (том 1 а.с.10-11).

                    Пунктами 1.1.2, 1.2.1 та 1.2.2 договору встановлено, що позивач встановлює відповідачу величину споживання електричної енергії лімітним повідомленням (додаток 1 до договору) за дві доби до початку кварталу (з розбивкою по місяцях), а відповідач зобов'язаний здійснювати споживання електроенергії в об'ємах, які не перевищують договірної величини, встановленої додатком № 1 до договору.

                    Кількість спожитої відповідачем електроенергії підтверджується обліковими листками споживача: в березні 2004 року - 6115кВт/год, в травні 2004 року - 2648кВт/год, в червні 2004 року - 54851кВт/год, в липні 2004 року -48287кВт/год, в жовтні 2004 року - 66996кВт/год, в грудні 2004 року - 92477кВт/год і в січні 2005 року - 89515кВт/год (том 1 а.с.28-54).

                    Несвоєчасна оплата вартості електроенергії в розрахункові періоди призвела до зменшення позивачем об'єму договірної величини спожитої електроенергії за березень, травень, червень, липень, жовтень, грудень 2004 року і січень 2005 року до нуля і виставлення відповідачу рахунків за перевищення ліміту № 11354 від 18.03.2004 на суму 5616,64грн., № 21160  від 24.05.2004 на суму 2440,64грн., № 25175 від 21.06.2004 на суму 28791,85грн., № 29409 від 20.07.2004 на суму 25538,01грн. № 42008 від  19.10.2004 на суму 36299,56грн., № 51433 від 21.12.2004 на суму 49756,63грн. і № 2890 від 18.01.2005 на суму 48119,36грн. (том 1 а.с.21-27).

                    Листами  від 25.05.2004, 23.06.2004, 26.07.2004, 30.09.2004, 27.10.2004, 27.12.2004, 24.01.2005 позивач скорегував обсяг поставки електроенергії за минулий розрахунковий період в залежності від факту оплати, та виставляв рахунки за перевищення цієї величини в п'ятикратному розмірі тарифу на суму 195874,73грн., в тому числі сума 4036,46грн. за фактичне договірне перевищення  обсягу електроспоживання в грудні 2004 року: № 10194 від 12.03.2004 на суму 1404,16грн., № 19056 від 13.05.2004 на суму 610,16грн., №22372 від 10.06.2004 на суму 7490,90грн., № 26141 від 07.0.7204 на суму 6742,82грн., № 39406 від 08.10.2004 на суму 10889,87грн., № 47709 від06.12.2004 на суму 12480,86грн., № 623 від 10.01.2005 на суму 12071,51грн. (том 1 а.с.28-54).

                    Рахунок № 10194 від 12.03.2004 сплачений відповідачем платіжним дорученням № 945 від 20.10.2004, рахунки № 19056 від 13.05.2004, № 22372 від 10.06.2004, № 26141 від 07.07.2004 сплачені платіжним дорученням № 24 від 27.07.2004, рахунок № 39406 від 08.10.2004 сплачений платіжним дорученням № 948 від 20.10.2004 (том1 а.с.14-27).

                    Спір між сторонами виник у зв'язку з тим, що відповідач несвоєчасно оплатив спожиту за розрахунковий період з 19.02.2004 по 19.01.2005 електроенергію, що потягло з боку позивача корегування об'єму електроспоживання до фактично оплаченої за цей період (минулий період) електроенергії в 5-ти кратному розмірі, як понад договірної на підставі пункту 11.2. "Порядку" та пункту 5.3. "Правил".

                    Матеріали справи дають судовій колегії підстави для висновку, що відповідач несвоєчасно оплачував активну електроенергію за вказані розрахункові періоди, так як є комунальним підприємством міста і залежить повністю від платежів населення та дотацій з місцевого бюджету, тарифи його послуг є регульованими. Позивачем було проведено коригування граничних величин, нарахована оплата за перевищення ліміту за вказаний період на суму. 191838,27грн. та 4036,46грн. за грудень 2004 року, виставлено рахунки.

                    Договір № 167 від 13.02.2002 укладався до внесення змін до "Порядку" та "Правил", які ввели корегування обсягу електроспоживання в залежності від строків оплати спожитої електроенергії, в ньому відсутній порядок доведення, алгоритм корегування.

                    Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

                    За умовами договору № 167 від 13 лютого 2002 року, позивач зобов'язався постачати відповідачу електроенергію відповідно до встановленого договором умовами та величинами споживання електричної енергії, а відповідач зобов'язався здійснювати її сплату у встановленому договором термін.

                    Встановивши, що відповідач, в порушення умов договору, не в повному об'ємі виконував свої зобов'язання по сплаті активної електроенергії, за період з 19.02.2004 по 19.01.2005 має заборгованість в сумі 47841,57грн., суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог в цій частині та відповідно до норм матеріального та процесуального права прийняв рішення про стягнення вказаної суми боргу, пені та 3% річних.

                    Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову про стягнення з відповідача 5-кратної вартості електроенергії в сумі 191838,27грн., нарахованої у зв'язку із споживанням електроенергії понад договірної величини, суд першої інстанції виходив з того, що перевищення договірної величини споживання електроенергії в березні, травні, липні, жовтні 2004 року та січні 2005 року не встановлено.

                    Разом з тим, відповідач не заперечує того, що в грудні 2004 року ним було надмірно спожито 7477кВт/год. електроенергії.

                    Згідно пункту 1.2.2 договору, відповідач зобов'язаний здійснювати споживання електроенергії в об'ємах, які не перевищують договірної величини, встановленої договором № 1 до договору.

                    Пунктом 2.1.4 договору, позивачу надано право стягувати плату у 5-кратному розмірі тарифу при перевищенні об'єму споживання електроенергії понад договірної величини, згідно статті 26 Закону України "Про електроенергетику" в редакції яка діяла на дату договору.

                    Відмовляючи в позові господарський суд посилається на те, що з 22.07.2005 набрала чинності нова редакція статей 26, 27 Закону України "Про електроенергетику", в якій 5-кратний тариф змінено на 2-кратний, виключено з переліку правопорушень: понад договірні величини споживання електроенергії.

                    З 25.06.2005 та з 28.11.2005 введено нову редакцію Порядку та Правил, де усунені, виключені ті положення, які діяли з квітня 2002 року та травня 2003 року. А також, що згідно частині 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд не застосовує акти державних і інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України. Тому суд не застосовує пункт 5.3 "Правил користування електричною енергією" та пункт 11 "Порядку поставки електричної енергії споживачам".

                    Таким чином, суд прийшов до помилкового висновку про те, що у зв'язку з тим, що санкція, передбачена частиною 5 статті 26 Закону України "Про електроенергетику" за перевищення скорегованої договірної величини споживання з 23.07.2005 скасована, підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення вартості скорегованого перевищення споживання енергії відсутні. У підтвердження даного висновку суд посилався на частину 2 статті 5 Господарського кодексу України і пункт 5 Заключних положень Господарського кодексу України.

                    Однак, правовідношення між сторонами на постачання електричної енергії є господарськими правовідношеннями і регулюються Господарським кодексом України та спеціальним законодавством в електроенергетиці.

                    Відповідальність за перевищення лімітів споживання електроенергії встановлена Законом  України, а не Господарським кодексом, тому пункт 5 Заключних положень до даного правовідношення  не може бути застосований.

                    Стягнення вартості однократної величини фактичного перебору енергії в розмірі 1009,40грн., є порушенням норм матеріального права - пункту 5.3 "Правил користування електричною енергією" в редакції постанови № 928 і пунктів 11, 13 "Порядку постачання електричної енергії споживачам" в редакції постанови № 475.

                    Відповідно до частини 2 статті 26 Закону України "Про електроенергетику" споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-правових документів та договору про постачання енергії.

                    У даному випадку нормативно-правовим документом є "Порядок постачання електричної енергії споживачам", затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 475 від 9 квітня 2002 року.

                    Відповідно до пункту 11 даного Порядку за підсумками місяця, гранична величина споживання електричної енергії для споживачів коригується до рівня фактично сплаченої величини її споживання, яка вважається договірною.

                    Право позивача коригувати дану величину передбачено також пунктом 2.1.1 договору № 167 від 13.02.2002.

                    Згідно частині 5 статті 26 Закону України "Про електроенергетику" (у редакції до 23 червня 2005 року), пункту 13 "Порядку постачання електричної енергії споживачам", споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності ) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам 5-кратну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

                    Виходячи з даних норм права та умов договору, позивач, як постачальник електричної енергії, в разі неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань по своєчасній оплаті спожитої електроенергії, мав підстави для коригування до рівня фактично спожитої величини споживання електроенергії та нарахування 5-кратної вартості понадлімітно спожитої електроенергії, але суд першої інстанції неправильно застосував вказані норми матеріального права.

                    За наявних у справі матеріалів, відповідач використав електроенергію у обсягах, які перевищують визначені у договорі від 13.02.2002 № 167 величини і допустив порушення строку розрахунку, а тому постачальник електричної енергії, у разі відмови споживача сплатити вартість електричної енергії, розрахований відповідно до статті 26 Закону України "Про електроенергетику", вправі вимагати стягнення спірної суми у примусовому порядку.

                    Проте, споживання електричної енергії понад граничні величини є правопорушенням в електроенергетиці, що відповідно до частини 1 статті 27 Закону України "Про електроенергетику" тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.

                    Закони, які б відповідно до статті 92 Конституції України визначали дії щодо споживання електричної енергії понад граничну величину скориговану відповідно до пункту 11 "Порядку постачання електричної енергії споживачам", злочином або адміністративним правопорушенням і встановлювали кримінальну чи адміністративну відповідальність за такі дії відсутні.

                    Таким чином, передбачена частиною 5 статті 26 Закону України "Про електроенергетику" санкція, про що зазначається і у статті 27 цього Закону є господарсько-правовою відповідальністю за правопорушення у сфері господарювання і за своєю природою є штрафною санкцією.

                    Застосовуючи таку санкцію, суд повинен був врахувати, що згідно статті 233 Господарського кодексу України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

                    Якщо ж порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

                    Враховуючи, що відповідач є бюджетною організацією, електроенергія сплачується несвоєчасно, оскільки вона проводиться за рахунок відшкодування пільг та субсидій бюджету. Господарські потреби державного комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 1" - це електропостачання населення (освітлення під'їздів та сходових пліток).

        А тому, постановляючи про стягнення штрафної санкції, судовою колегією  встановлено, що збитки відсутні, гранична величина споживання електричної енергії за договором № 167 від 13.02.2002 встановлена позивачем без урахування потреб відповідача і дотримання порядку визначення граничних величин споживання електричної енергії споживачами, встановленого постановою  Кабінету Міністрів України від 09.04.2004 № 475, а тому з урахуванням цих обставин, майнового стану відповідача та характеру допущеного порушення, судова колегія вважає  можливим змінити рішення, зменшивши розмір санкцій, що підлягають стягненню до 10000грн.

                    Враховуючи викладене, керуючись статтями 101, 103 (пункт 4), 104 (частина 1 пункти 3, 4), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

                    Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" задовольнити частково.

                    Рішення господарського суду міста Севастополя від 06.06.2006 у справі № 20-4/018-5/054-7/120 змінити.

                    Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

                    Стягнути з державного комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 1" (пл. Пірогова, 6-а, Севастополь, 99003, і/к 20670567, р/р 26007301636 в УСБ міста Севастополя, МФО 324195) на користь відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (вул. Хрустальова, 44, Севастополь, 99040, і/к 05471081, р/р 26038333335510 в ПІБ міста Севастополя, МФО 324515) 10000грн.п'ятикратної вартості спожитої електроенергії понад договірну, державне мито у сумі 1000грн.

                    В решті частині рішення господарського суду міста Севастополя залишити без змін.

                    Господарському суду міста Севастополя видати наказ.

Головуючий суддя                                                            В.І. Гонтар

Судді                                                                                          О.В. Дугаренко

                                                                                                    В.В. Сотула