Постанова

від 06.12.2016 по справі 806/1834/16

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2016 року м.Житомир справа № 806/1834/16

категорія 6.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шуляк Л.А.,

секретар судового засідання Грабський А.В.,

за участю: представника позивача: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросервіс" до Приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_2, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агро-Інвест", ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросервіс" (далі - ТОВ "Агросервіс") звернулось до суду з позовом у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_2 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на земельну ділянку кадастровий номер 1820384800:05:000:0109, що належить на праві власності ОСОБА_3 та виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис № 15612059 про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 31 березня 2004 року ТОВ "Агросервіс" та ОСОБА_3 було укладено договір оренди земельної ділянки строком на 15 років. Зазначений договір був у встановленому порядку зареєстрований. З інформаційної довідки позивачеві стало відомо, що державним реєстратором - відповідачем проведено державну реєстрацію договору оренди в липні 2016, укладений між ОСОБА_3 та ТОВ "Житомир-Агро-Інвест" відносно земельної ділянки, якою на праві оренди має право користуватись позивач до 19.10.2019. Вважає спірне рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки державним реєстратором здійснено подвійну реєстрацію права оренди на одну і ту ж земельну ділянку. Зазначає, що при проведенні державної реєстрації речового права за договором оренди землі, укладеного ТОВ "Житомир-Агро-Інвест" з ОСОБА_3, не перевірено належним чином чи право оренди на цю земельну ділянку зареєстровано раніше чи ні, тому здійснена державним реєстратором реєстрація права оренди за ТОВ "Житомир-Агро-Інвест" порушує права позивача та є протиправною.

Представник позивача позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Представник відповідача та треті особи у судове засідання не прибули, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином. Про причини неявки суд не повідомили, письмових заперечень проти позову не направили.

Заслухавши учасника судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.

31.03.2004 між ТОВ "Агросервіс" (Орендар) та ОСОБА_3 (Орендодавець) укладено договір оренди землі строком на 15 років (а.с. 13-14).

За умовами цього договору Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходяться на території Івницької сільської ради Андрушівського району Житомирської області.

На виконання договору Орендодавцем та Орендарем складено та підписано акт прийому- передачі земельної ділянки від 31.03.2004 (а.с. 15).

Указаний договір набув чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Договір зареєстрований у Андрушівському районному відділі Житомирської регіональної філії Центру ДЗК по Івницькій сільській раді, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис №246 від 19.10.2004р., що підтверджується витягом з книги 4 записів державної реєстрації договорів оренди землі Івницької сільської ради за 2012 рік (а.с.52-54).

Разом з цим, судом з'ясовано, що 05.07.2016 право оренди щодо земельної ділянки за кадастровим номером: 1820384800:05:000:0109 зареєстровано за ТОВ "Житомир-Агро-Інвест" відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора - приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_2: №30663712 від 27.07.2016 (а.с.8-15).

Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав), згідно зі статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952-IV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 1952-IV), - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Пунктом 2 частини першої статті 4 Закону № 1952-IV передбачено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном.

Згідно зі частиною 4 статті 3 Закону № 1952-IV, що права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Відносини із реєстрації договорів оренди землі, на час укладення позивачем договору оренди земельної ділянки, регулювалися, зокрема, Цивільним кодексом України, Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі" від 06.10.1998 № 161-XIV, Порядком державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998 № 2073, Тимчасовим порядком ведення державного реєстру земель, затвердженим наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 2 липня 2003 р. № 174 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 липня 2003 р. за № 641/7962, Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженою наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 4 травня 1999 р. № 43 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 4 червня 1999 р. за N 354/3647.

Відповідно до частини першої статті 210 Цивільного кодексу України, правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Згідно зі статтею 18 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 № 161-XIV (у редакції, чинній на момент укладення позивачем договору оренди), договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Частиною другою статті 125 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент укладення позивачем договору оренди) визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про оренду землі", укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Єдині умови реєстрації договорів оренди та договорів суборенди земельних ділянок (далі - договори оренди), на час укладення позивачем зазначеного договору оренди, були визначені Порядком державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998 № 2073.

Відповідно до пункту 2 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998 № 2073 (у редакції, чинній на час укладення позивачем договору, надалі - Порядок № 2073), державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок.

Згідно пунктів 12, 13 Порядку № 2073, факт державної реєстрації засвідчується у 10-денний термін гербовою печаткою та підписом голови відповідної ради, Київської, Севастопольської міської державної адміністрації або уповноваженої ними посадової особи. Печатка та підпис ставляться на всіх примірниках договору оренди (суборенди). Після засвідчення факту державної реєстрації договір оренди реєструється у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі, яка ведеться державним органом земельних ресурсів за формою згідно з додатком. Книга записів державної реєстрації договорів оренди землі ведеться окремо в розрізі кожної сільської, селищної, міської ради, а також у розрізі Київської, Севастопольської міської державної адміністрації. Книга прошнуровується, засвідчується підписами сільського, селищного, міського голови та начальника районного відділу, міського управління (відділу) земельних ресурсів і скріплюється печатками.

Датою реєстрації договору оренди у Книзі записів є дата засвідчення факту державної реєстрації (пункт 14 Порядку № 2073).

Пунктом 4.2 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 2 липня 2003 р. № 174 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 липня 2003 р. за № 641/7962 (чинного на момент укладення позивачем договору) визначено, що державна реєстрація державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі здійснюється шляхом внесення записів реєстрації до книги реєстрації.

В силу приписів пункту 3.2 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 4 травня 1999 року №43 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 червня 1999 року за № 354/3647, державна реєстрація договорів оренди землі здійснюється структурними підрозділами Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України.

Аналіз наведених правових норм свідчить на користь висновку, що державна реєстрація договорів оренди землі, відповідно до законодавства, яке діяло на момент укладення позивачем договору оренди земельної ділянки, здійснювалась шляхом відповідного запису у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі.

Листом відділу Держгеокадастру в Андрушівському районі від 25.11.2016 за №27-607-99.3-4735/2-16 підтверджується факт наявності в книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, записів щодо реєстрації договорів оренди землі, укладених між ТОВ "Агросервіс" та громадянкою ОСОБА_3 та надано витяг з зазначеної книги (а.с.52-54).

Встановлені обставини свідчать про те, що договір оренди земельної ділянки набрав чинності з моменту його державної реєстрації, тому строк його дії ще не закінчився.

Натомість, як вказувалось вище, 05.07.2016 право оренди щодо земельної ділянки за кадастровим номером: 1820384800:05:000:0109 зареєстровано за ТОВ "Житомир-Агро-Інвест" відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора - приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_2: №30663712 від 27.07.2016 (а.с.8-15).

Відповідно до частини першої статті 15 Закону № 1952-IV, державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:

1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

4) внесення записів до Державного реєстру прав;

5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам (частина четверта 4 стаття 15 Закону № 1952-IV).

За змістом частини другої статті 9 Закону № 1952-IV, державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом);

відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень;

відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах;

наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону;

наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав;

2) приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав;

3) відкриває і закриває розділи Державного реєстру прав, вносить до них відповідні записи;

4) веде реєстраційні справи щодо об'єктів нерухомого майна;

5) присвоює реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації;

6) видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

7) надає інформацію з Державного реєстру прав або відмовляє у її наданні у випадках, передбачених цим Законом;

8) у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень;

8-1) під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент оформлення права законодавства проводили таке оформлення, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо оформлених речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки;

9) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.

Взаємодія органу державної реєстрації прав та органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру передбачена статтею 28-1 Закону № 1952-IV.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що орган, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, надає органу державної реєстрації прав інформацію про:

державну реєстрацію земельної ділянки (дату державної реєстрації, орган, що здійснив таку реєстрацію);

кадастровий номер, площу, місце розташування земельної ділянки;

кадастровий план зареєстрованої земельної ділянки в електронній (цифровій) формі.

Орган, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, надає органу державної реєстрації право доступу до перегляду кадастрових карт (планів) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Інформація, одержана від органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, вноситься державним реєстратором під час здійснення державної реєстрації прав на відповідний об'єкт до розділу Державного реєстру прав, який містить відомості про нерухоме майно.

Необхідність запитувати інформацію про зареєстровані права оренди на земельні ділянки відповідно до законодавства, яке діяло до 01.01.2013 висловила і Державна реєстраційна служба України у листі від 06.08.2013 № 2951/05-15-13 "Щодо запобігання випадкам подвійної реєстрації прав оренди на земельну ділянку за різними правонабувачами". У цьому листі, зокрема, вказано, що з метою недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку, у випадку проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку, сформовану у результаті виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), державному реєстратору слід запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 01.01.2013, зокрема виконавчих комітетів сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельної частки (паю).

При цьому суд враховує, що на сьогоднішній день в Україні не існує єдиної бази, за допомогою якої можна встановити реєстрацію прав, які виникли та зареєстровані до 01 січня 2013 року.

Однак, відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав, які виникли та зареєстровані до 01.01.2013, не може позбавляти особу цього права.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що саме державний реєстратор як суб'єкт владних повноважень, з метою недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку, у випадку проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку та уникнення подвійної реєстрації повинен запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 01 січня 2013 року.

Аналогічний правовий висновок у спорі цієї ж категорії був висловлений Верховним Судом України у постанові від 29.09.2015 у справі №802/37191, який в силу ст.244-2 КАС України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Судом з'ясовано, що відповідачем належним чином не перевірено чи вже зареєстроване право оренди на вказану земельну ділянку чи ні.

Разом з цим, суд наголошує на тому, що реєстрація договорів оренди землі за новим орендарем можлива лише після реєстрації угод про розірвання договорів оренди землі з попереднім орендарем.

Державна реєстрація припинення іншого речового права ТОВ "Агросервіс" на земельну ділянку з кадастровим номером 1820384800:05:000:0109, на підставі договору оренди земельної ділянки не здійснювалась, укладений позивачем з Орендодавцем договір оренди земельної ділянки не визнаний недійсним, а здійснена Андрушівським районним відділом Житомирської регіональної філії "Центр державного земельного кадастру" реєстрація його - не скасована та є чинною.

В силу пункту 6 частини першої статті 24 Закону № 1952-IV у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач під час прийняття рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень здійснив подвійну реєстрацію договорів оренди земельної ділянки, що є недопустимим, оскільки зумовлює ситуацію, за якої одну і ту ж земельну ділянку було передано в оренду різним орендарям, адже право оренди в них виникло з моменту реєстрації договорів оренди земельних ділянок.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_2 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: індексний номер 30663712 від 27.07.2016 є протиправним та підлягає скасуванню.

Стосовно вимоги про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис № 15612059 про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди, суд зазначає, що дана вимога є передчасною, виходячи з наступного.

Статтею 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Внесення записів про скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень здійснюється відповідно до Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затверджено наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011 року № 3502/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 грудня 2011 року за № 1429/20167 (далі - Порядок № 3502/5).

Так, згідно з пунктом 2.1 Порядку 3502/5 для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав заявник подає органу державної реєстрації прав, державним реєстратором якого було проведено державну реєстрацію прав, або нотаріусу, яким проведено державну реєстрацію прав, заяву та документи, визначені цим Порядком.

Пунктом 2.3 Порядку 3502/5 зазначено, що заявник під час подання заяви пред'являє органові державної реєстрації прав або нотаріусу документи, що посвідчують його особу, визначені Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України.

Відповідно до пункту 2.6 Порядку 3502/5 для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили, та копії документів, визначених у пункті 2.3 цього Порядку.

Згідно з пунктами 2.10 та 2.11 Порядку 3502/5 за результатами розгляду заяви та документів, що додаються до неї, державний реєстратор приймає рішення щодо внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав або рішення щодо відмови у внесенні змін до записів, відмови у внесенні записів про скасування державної реєстрації прав, відмови у скасуванні записів Державного реєстру прав.

Державний реєстратор на підставі прийнятого рішення щодо внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав або скасування записів Державного реєстру прав вносить зміни до записів, вносить записи про скасування державної реєстрації прав або скасовує записи Державного реєстру прав.

Таким чином, записи в Державному реєстрі прав скасовуються на підставі судового рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, що набрало законної сили. Зазначене судове рішення подається реєстратору разом із заявою та іншими документами, визначеними Порядком № 3502/5.

Скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є правовою підставою для скасування запису у Державному реєстрі прав.

Отже, для внесення записів про скасування державної реєстрації прав та виключення (скасування) записів Державного реєстру прав заявник подає органу державної реєстрації прав, державним реєстратором якого було проведено державну реєстрацію прав, документи, визначені Порядком № 3502/5.

Беручи до уваги викладене, позовні вимоги в даній частині не підлягають задоволенню, оскільки внесення запису про виключення з Державного реєстру прав на нерухоме майно здійснюється на підставі відповідної заяви заявника у разі набрання рішенням суду законної сили.

У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Відповідач не надав суду жодних доказів на підтвердження правомірності прийняття спірного рішення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, позовні вимоги ТОВ "Агросервіс" підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи, що приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_2 при здійсненні державної реєстрації договору оренди діяла як державний реєстратор, тобто суб'єкт владних повноважень, суд відповідно до ч.1 ст.94 КАС України присуджує судовий збір позивачу частково за рахунок відповідача.

Керуючись статтями 158-163,167,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора - Приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_2 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: №30663712 від 27.07.2016.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросервіс" 1378 (тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Л.А.Шуляк

Повний текст постанови виготовлено: 09 грудня 2016 р.