Постанова

від 05.12.2016 по справі 809/1500/16

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2016 р. Справа № 809/1500/16

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Боршовського Т.І., за участю секретаря судового засідання Савченко Н.В., представника позивача Кічури Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до Приватного підприємства "Івол Транс" про стягнення податкового боргу в розмірі 17043,39 грн., -

ВСТАНОВИВ:

08.11.2016 року Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (надалі - ДПІ у м. Івано-Франківську, позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Івол Транс" (надалі - ПП "Івол Транс", відповідач), в якому просить суд стягнути з відповідача податковий борг в розмірі 17043,39 грн.

Щодо підстав виникнення зазначеного боргу, то позивач вказав на те, що 21.11.2013 року проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість, яка зафіксована в акті № 3873/15-01/35516893. За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № 0024601501 на суму 1355,60 грн. 10.01.2014 року позивачем проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість, яка зафіксована в акті № 42/15-01/35516893. За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000101501 на суму 6120,00 грн. 28.04.2014 року позивачем проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість, яка зафіксована в акті № 2355/35516893. За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001112204 на суму 1020,00 грн. по податку на прибуток та податкове повідомлення-рішення № 0001122204 на суму 3060,00 грн. по податку на додану вартість. Також борг виник по податку на додану вартість в результаті несплати самостійно задекларованої суми зобов`язань згідно уточнюючого розрахунку від 23.01.2014 року на суму основного платежу 4232 грн. та суму штрафу, нарахованого платником самостійно на суму 212 грн. Також в в обліковій картці платника облікується пеня по податку на додану вартість в сумі 1043,79 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився. Направлена на вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань адресу місцезнаходження відповідача: 76000, Івано-Франківська область, місто Івано-Франківськ, вулиця Незалежності, будинок 101, квартира 15 рекомендована кореспонденція з повісткою про виклик до суду, повернулась 17.11.2016 року та 29.11.2016 року назад до суду з довідкою установи зв'язку: "за закінченням терміну зберігання". Інших даних щодо фактичного місцезнаходження в матеріалах справи немає. Згідно даних витягу з облікової картки відповідача - податкова адреса вказаного платника відповідає адресі місцезнаходження юридичної особи, внесеній до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч. 4 ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України, в разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси, судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам-підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. Відповідно до ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

За таких обставини, суд дійшов висновку про те, що судова повістка про дату й час проведення судового засідання в даній справі вручена відповідачу належним чином, та відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України є можливим розглянути справу без участі в судовому засіданні представника відповідача на підставі наявних матеріалів.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши зібрані в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку та сукупності, судом встановлено таке.

20.11.2007 року проведено державну реєстрацію ПП "Івол Транс" як суб'єкта підприємницької діяльності, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 14-15).

Відповідач зареєстрований як платник податків в ДПІ у м. Івано-Франківську.

За ПП "Івол Транс" рахується податковий борг, а саме:

З податку на додану вартість в сумі 16023,39 грн.

Відповідачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок 23.01.2014 року на суму основного платежу 4 ,00 грн., та суми штрафу в розмірі 212 грн.

Також за платником обліковується в особовій картці платника податку на додану вартість пеня на суму 1043,79 грн. (8-9,27).

21.11.2013 року позивачем проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість, яка зафіксована в акті № 3873/15-01/35516893. На підставі вказаного акту перевірки, ДПІ в м. Івано-Франківську прийнято податкове повідомлення-рішення № 0024601501 на суму 1355,60 грн. (а.с. 18-19).

10.01.2014 року позивачем проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість, яка зафіксована в акті №42/15-01/35516893. На підставі вказаного акту перевірки, ДПІ в м. Івано-Франківську прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000101501 на суму 6120,00 грн. (а.с. 20, 24-25).

28.04.2014 року позивачем проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість, яка зафіксована в акті № 2355/35516893. На підставі вказаного акту перевірки, ДПІ в м. Івано-Франківську прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001112204 на суму 1020,00 грн. по податку на прибуток підприємств, та податкове повідомлення-рішення № 0001122204 на суму 3060,00 грн. по податку на додану вартість. (а.с. 10-12).

Вказані податкові повідомлення-рішення № 0024601501 від 21.11.2013 року, № 0000101501 від 10.01.2014 року, № 0001112204 від 28.04.2014 року, та № 0001122204 від 28.04.2014 року позивач надсилав на адресу державної реєстрації місцезнаходження відповідача рекомендованими листами з повідомленнями про вручення, однак вказана кореспонденція повернулася в ДПІ у м. Івано-Франківську з довідками установи зв'язку із відмітками: "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 13, 17, 22).

З огляду на положення вимог п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України вказані податкові повідомлення-рішення вважаються належним чином вручені платнику податків.

Таким чином, податковий борг відповідача складає 17043,39 грн., що підтверджується довідкою про борг за платежами по ПП "Івол Транс" від 28.09.2016 року (а.с. 16).

Вирішуючи даний спір суд виходив з таких мотивів та норм права.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 1 Податкового кодексу України, Податковий кодекс України (надалі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 36 ПК України встановлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з статтею 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 15.1 статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Пунктом 38.2 статті 38 Податкового кодексу України передбачено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Згідно пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до приписів п. 56.11 ст.56 ПК України податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, не підлягає оскарженню.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Враховуючи те, що відповідач не оскаржував вищевказані податкові повідомлення-рішення № 0024601501 від 21.11.2013 року, № 0000101501 від 10.01.2014 року, № 0001112204 від 28.04.2014 року, та № 0001122204 від 28.04.2014 року, самостійно подав вказаний вище уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, суд дійшов висновку, що визначені ПП "Івол Транс" грошові зобов'язання в загальному розмірі 17043,39 грн. є узгодженими та є податковим боргом останнього перед Державним бюджетом України та місцевих бюджетів Івано-Франківської області. Доказів протилежного суду відповідно до ст.ст. 4-3, 33 ГПК України відповідачем не подано.

Вказаний розмір заборгованості ПП "Івол Транс" підтверджується поданими до суду витягами з облікової карти відповідача з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів, податку на прибуток, а також довідкою про борг за платежами по ПП "Івол Транс" від 28.09.2016 року (а.с. 16).

Згідно підпункту 59.1. статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що позивачем було направлено відповідачу першу податкову вимогу форми "Ю1" № 1/2856/31963/10/24-150/1076 від 24.11.2009 року та другу податкову вимогу форми "Ю2" № 2/3038/35093/10/24-150/8936 від 25.12.2009 року (а.с. 6-7). Доказів переривання податкового боргу з дня виставлення даних податкових вимог до дня розгляду цієї справи суду не подано.

Відповідач вказані податкові вимоги не оскаржив у строк, передбачений Податковим кодексом України. Доказів протилежного відповідач суду відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не подав.

Підпунктом 14.1.175. пункту 14 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості в повному обсязі, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідач суду не подав. Судом таких обставин не встановлено.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право контролюючих органів на звернення до суду про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 Податкового кодексу України визначено заходи щодо погашення податкового боргу платника податків, відповідно до вимог яких стягнення коштів у рахунок погашення такого боргу здійснюється за рішенням суду з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Враховуючи те, що відповідачем не сплачено самостійно податковий борг в розмірі 17043,39 грн., то суд вважає підставним звернення контролюючого органу до суду із позовом про його стягнення у спосіб, визначений пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 Податкового кодексу України.

Таким чином, адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до Приватного підприємства "Івол Транс" про стягнення податкового боргу в розмірі 17043,39 грн. є обґрунтованим, а тому його належить задовольнити.

Відповідно до частин 4, 5 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по сплаті судового збору не підлягають відшкодуванню позивачу.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Приватного підприємства "Івол Транс" (ідентифікаційний код 35516893, що знаходиться за адресою: 76018, Івано-Франківська область, місто Івано-Франківськ, вулиця Незалежності, будинок 101, квартира 15) відкритих у банківських установах, які його обслуговують, та за рахунок належної йому готівки, в дохід Державного бюджету України та місцевих бюджетів Івано-Франківської області в порядку та розмірах, передбачених Бюджетним кодексом України, податковий борг на загальну суму 17043 (сімнадцять тисяч сорок три) гривні 39 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.

Постанова складена в повному обсязі 09.12.2016 року.