Постанова

від 05.12.2016 по справі 815/970/16

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/970/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2016 року Одеський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Левчук О.А., розглянувши в порядку письмового провадження в місті ОСОБА_1 справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Єй-Пі Інженірінг» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 02.03.2016 року №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення 02.03.2016 року №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що висновок ДПІ у Приморському районі м. Одеси щодо порушення норм Податкового кодексу України є необґрунтованим, незаконним та таким, що порушує права та законні інтереси ТОВ «Єй-Пі Інженірінг», а податкові повідомлення-рішення за №0000061402 від 02.03.2016 року, прийняті на підставі акту перевірки такими, що підлягають скасуванню.

Разом з тим, представник позивача зазначає, що перевірка позивача була призначена на підставі постанови слідчого з ОВС першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у м. Києві від 14.07.2015 року та оскільки на час прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, у податкового органу не було рішень судів стосовно посадових осіб ТОВ «ЄЙ-Пі Інженірінг», ТОВ «Лайк Трест», ТОВ «Арттревел 2012», ТОВ «Нью Девелопмент Лімітед Лоу», які набрали законної сили, тоді як до настання цих обставин матеріали перевірки є лише доказовою базою, яка використовується у розслідуванні кримінального провадження, у податкового органу були відсутні підстави посилатися на інформацію, викладену в постанові по цьому кримінальному провадженню, як на докази фіктивності підприємств - контрагентів та порушення позивачем податкового законодавства.

При цьому, позивач зазначає, що відповідачем не надано доказів, які б свідчили про узгодженість дій посадових осіб позивача з контрагентами з метою незаконного отримання податкової вигоди або їх обізнаності з такими діями контрагентів. Чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування. крім того, позивач вказує, що можливі порушення контрагентами позивача вимог податкового законодавства не можуть свідчити про безтоварність укладених правочинів та спричиняти негативні наслідки для позивача.

Так позивач вказує, що ним виконані всі вимоги податкового законодавства у підтвердження чого, податковому органу надані усі первісні документи, а саме договори, додатки до них, специфікації, акти приймання - передачі виконаних робіт та обладнання, податкові накладні, та інші, які підтверджують господарські операції з ТОВ «Лайк Трест», ТОВ «Арттревел 2012», ТОВ «Нью Девелопмент Лімітед Лоу».

До судового засідання представник позивача не з'явилась, про час, дату та місце розгляду справи повідомлена належним чином та своєчасно, надала до суду клопотання про розгляд справи за відсутності позивача в письмовому провадженні.

В судовому засіданні, представник відповідача заперечував проти позовних вимог, посилаючись на обставини викладені в письмових запереченнях. Проти продовження розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечував. (том 7 а.с.150-155).

В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначив, що за результатом проведення позапланової виїзної перевірки встановлено взаємовідносини ТОВ «Єй-Пі Інженірінг» з ТОВ «Лайк Трест», код 38389211, ТОВ «Арттревел 2012» код 38545859, ТОВ «Нью Девелопмент Лімітед Лоу» код 37727366. Відповідно до отриманих процесуальних документів від слідчого, керівники зазначених підприємств - контрагентів, допитані під час досудового розслідування, повідомили що не мають відношення до фінансово-господарської діяльності цих підприємств та не підписували будь-які документи фінансово-господарської діяльності.

Також представник відповідача вказав, що на підставі встановлених під час досудового розслідування обставин та проведеним оглядом наявних баз даних АІС «Податковий блок», встановлено, що на вказаних підприємствах фактично працювало по 1 особі, які обіймали посади директора, на підприємствах відсутні обладнання, устаткування, інші прилади, кваліфікований персонал, складські приміщення, виробничі потужності, що в цілому стало підставою для висновку про те, що документи складені в межах укладених договорів не можуть бути визнані як форма первинних документів, що вони мають дефект змісту та походження, не відображають місце вчинення господарської операції, операції здійснюються через посередників з метою штучного формування витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів не підтверджує реальність здійснення операцій.

З урахуванням процесуальних документів, викладених в акті перевірки, зібраної податкової інформації та встановленого дефекту змісту та походження наданих до перевірки первинних документів, перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 1 531 428 грн. та завищено від'ємне значення податку на додану вартість у сумі 40 050 грн.

Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

05.12.2000 року проведено державну реєстрацію ТОВ «Єй-Пі Інженірінг» за № 15561200000005135. (а.с. 19-20 т. 1)

Судом встановлено, що фахівцями ДПІ у Приморському районі міста ОСОБА_1 управління ДФС в Одеській області на підставі направлення №000030/53 від 25.01.2016 року, згідно пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ та на виконання постанови від 14.07.2015 року слідчого першого відділу КР СУ ФР ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві, в межах кримінальної справи №320151000000000, щодо проведення позапланової документальної перевірки ТОВ «ЄЙ-Пі Інженірінг», проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ В« ЄЙ-Пі ІнженірінгВ» , код за ЄДРПОУ 31277611 з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Лайк Трест» код ЄДРПОУ 38389211, ТОВ «Арттревел 2012», код ЄДРПОУ 38545859, ТОВ «Нью Девелопмент Лімітед Лоу», код 37727366 за період з 01.01.2012 року по 30.06.2014 рік, за результатом якої складений акт від 15.02.2016 року № 831/15-53-22-03/31277611. (т. 1 а.с. 36 - 57, т.7 а.с. 156-158)

Проаналізувавши положення законодавства, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з вимогами п.п. 20.1.4. п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку встановленому Податковим кодексом України.

Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Підпункт 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України визначає, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, однією з підстав проведення документальної позапланової виїзної перевірки є отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанови органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Зі змісту зазначеного акту перевірки від 15.02.2016 року № 831/15-53-22-03/31277611 вбачається, що ТОВ В«Єй-Пі ІнженірінгВ» , в порушення вимог:

- п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.7 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ, занижено податок на додану вартість в сумі 1 531 428 грн., в т.ч.: жовтень 2013 року - 85640,0 грн., листопад 2013 - 795736 грн., грудень 2013 - 264638 грн., лютий 2014- 13646 грн., березень 2014 - 278540 грн., квітень 2014 - 24160 грн., травень 2014 - 69068 грн., та завищено залишок від'ємного значення ПДВ (рядок 24 декларації ) за період: липень 2012 - 78326 грн., серпень 2012 - 78808 грн., вересень 2012 - 80800 грн., листопад 2012 - 9240 грн., грудень 2012 - 63055 грн., лютий 2013 - 40050 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки, ДПІ у Приморському районі міста ОСОБА_1 управління ДФС в Одеській області прийнято податкові повідомлення - рішення від 02.03.2016 року № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1531428 грн., штрафні санкції 382857,00 грн. та № НОМЕР_2, яким зменшено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на 40050 грн. (а.с. 74,76 т. 1).

Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2. ст. 198 ПК України, передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем. Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 365 календарних днів з дати складення податкової накладної; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку; для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно.

Згідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 року № 996-XIV на даних бухгалтерської звітності базуються фінансова, податкова та інші види звітності.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи) врегульовано Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (далі - Положення).

Відповідно до п. п. 2.1., 2.2 п. 2 Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Підпунктами 2.4, 2.5, 2.13, 2.14 п. 2 Положення встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо. Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів. Керівником підприємства, установи затверджується перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов'язаної з відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна. Кількість осіб, які мають право підписувати документи на здійснення операцій з видачею особливо дефіцитних товарів і цінностей, бланків суворої звітності, повинно бути обмежено. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці первинні документи.

Так, в акті перевірки від 15.02.2016 року № 831/15-53-22-03/31277611 зазначено, що перевіркою встановлено взаємовідносини ТОВ «Єй-Пі Інженіринг» із ТОВ «Лайк Трест», ТОВ «Арттревел 2012» та ТОВ «Нью Девелопмент Лімітед Лоу».

Судом встановлено, що між ТОВ В«Єй-Пі ІнженірингВ» та ТОВ «Лайк Трест» укладений договори на підрядні роботи з налагодження вимірювального та електронного обладнання №45 від 01.10.2013 року, № 48 від 02.10.2013 року, №49 від 04.10.2013 року, №50 від 04.10.2013 року, № 51 від 08.10.2013 року, №52 від 08.10.2013, №58 від 05.11.2013 року, №8 від 10.10.2013 року, №54 від 01.11.2013 року, №55 від 04.11.2013 року, №59 від 20.11.2013 року, №60 від 27.11.2013 року (том 3 а.с. 215-216, т. 4 а.с. 4-5, 26-27, 48-49, 192-193, т. 5 а.с. 5-6, 19-20, 32-33, 72- 73, 94- 95, 114-115, 142 -143).

До даних договорів були складені локальні кошториси, акти прийомки виконаних робіт, специфікації (том 3 а.с. 217-223, т. 4 а.с. 6-12, 28-34, 50-52, 194, т.5 а.с. 7-14, 21, 34-43, 74-80, 96-103, 116-121а, 144-150).

На підтвердження виконання умов договорів ТОВ «Єй-Пі Інженірінг» надано податкові накладні, рахунки на оплату, платіжні документи, товарно - транспортні накладні, видаткові накладні (том 3 а.с. 224-226, т. 4 а.с. 13-14, 35-36, 53-79, 195-199, т. 5 а.с. 15-18, 22-28, 44-46, 81-82, 104-105, 122-123, 151-153).

Отримані від ТОВ «Лайк Трест» роботи були в подальшому реалізовані в межах виконання договорів з третіми особами, на підтвердження чого позивачем надані договори, специфікації, платіжні документи, видаткові та податкові накладні, товарно-транспортні накладні. (т. 3 а.с. 227-250, т. 4 а.с. 1-3, 15-25, 37-47, 80-192, 200-250, т. 5 а.с. 1-4, 29-31, 47-71, 83 - 93, 106-113, 124-141, 154-169).

Також судом встановлено, що між ТОВ В«Єй-Пі ІнженірінгВ» та ТОВ «Арттревел 2012» били укладені договори поставки та договори на виконання підрядних робіт №85 від 14.01.2014 року, №86 від 30.01.2014 року, № 80 від 04.02.2014 року, №81 від 04.02.2014 року, №78 від 03.02.2014 року, №82 від 05.02.2014 року, №90 від 02.04.2014 року (том 1 а.с. 106-107, 115-116, 145-149, 161-168, 213-217, 230-234, т. 2 а.с. 24-28).

До даних договорів були складені специфікації, локальні кошториси, акти прийомки виконаних товарів (робіт) (том 1, а.с. 108, 117, 150-160, 169-175, 218-224, 235-241, т. 2 а.с. 29).

На підтвердження виконання умов договорів ТОВ «Єй-Пі Інженірінг» надано податкові накладні, рахунки на оплату, платіжні документи, товарно - транспортні накладні, видаткові накладні (т. 1 а.с. 109-114, 118-124, 161-163, 176-178, 225-229, 242-245, т.2 а.с. 30-33).

Отримані від ТОВ «Арттревел 2012» товари та роботи були в подальшому реалізовані в межах виконання договорів з третіми особами, на підтвердження чого позивачем надані договори, специфікації, платіжні документи, видаткові та податкові накладні, товарно-транспортні накладні, акти прийому-передачі. (т. 1 а.с. 124-144, 179-212, 246-248, т. 2 а.с. 1-23, т. 34-46).

Також судом встановлено, що між ТОВ В«ЄЙ-Пі ІнженірінгВ» та ТОВ «Нью Девелопмент Лімітед Лоу» були укладені договори на виконання підрядних робіт №43 від 25.06.2012 року, №44 від 02.07.2012 року, №45 від 04.07.2012 року, №46 від 05.07.2012 року, №4 від 02.08.2012 року, №50 від 22.08.2012 року, №51 від 03.09.2012 року, №84 від 01.11.2012 року, № 55 від 03.12.2012 року, № 56 від 04.12.2012 року, №57 від 05.12.2012 року, №58 від 05.12.2012 року, №59 від 08.01.2013 року, №60 від 01.02.2013 року, №61 від 04.02.2012 року (т. 2 а.с.51-52, 78-79, 102-103, 125-126, 155-156, 186-187, 208-209, 238-239, т. 3 а.с. 18-19, 46-47, 82-83, 105-109, 127-128, 155-156, 185-186).

До даних договорів були складені локальні кошториси, акти прийомки виконаних товарів (робіт) (том 2, а.с. 53-59, 80-87, 104-111, 127-133, 157-163, 188-194, 210-216, 240-247, т. 3 а.с. 20-28, 48-54, 84-90, 110-112, 129-135, 157-165, 187-198).

На підтвердження виконання умов договорів ТОВ «Єй-Пі Інженірінг» надано податкові накладні, рахунки на оплату, платіжні документи. (т. 2 а.с. 60-62, 88-90, 112-113, 134-134-136, 164-166, 195-197, 217-219, 248-249, т.3 а.с. 29-31, 55-56, 91-92, 113-115, 136-138, 166-167, 199-200).

Отримані від ТОВ «Нью Девелопмент Лімітед Лоу» роботи були в подальшому реалізовані в межах виконання договорів з третіми особами, на підтвердження чого позивачем надані договори, специфікації, платіжні документи, видаткові та податкові накладні, товарно-транспортні накладні, акти прийому-передачі. (т. 2 а.с. 62-77, 91-101, 114-124, 137-154, 167-185, 198-207, 220-237, т. 3 а.с. 1-17, 32-45, 57-81, 93-104, 116-126, 139-154, 168-184, 201-210).

Разом з тим, відповідач зазначив в акті перевірки про те, що вищезазначені документи мають дефект змісту та походження, в зв'язку з чим спричиняють втрату первинними документами юридично сили та є не належні та не допустимі для встановлення реальності вчинення господарських операцій. Цей висновок відповідачем зроблений на підставі постанови слідчого, протоколів допиту свідків та наявної податкової інформації, зокрема актів інших податкових органів про неможливість проведення зустрічної звірки (акт ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві № 1645/26-55-22-07/38545859 від 12.06.2014 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Арттревел 2012», код ЄДРПОУ 38545859, щодо підтвердження господарських відносин з платниками за період діяльності з 01.02.2014 року по 30.04.2014 року). (т. 7 а.с. 159 - 176)

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що у ДПІ у Приморському районі міста Одеси ГУ ДФС в Одеській області були відсутні підстави для висновків, що в порушення п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПКУ ТОВ «Єй-Пі Інженірінг» віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ від вартості виконаних робіт, отриманих від ТОВ «Єй-Пі Інженіринг» із ТОВ «Лайк Трест», ТОВ «Арттревел 2012» та ТОВ «Нью Девелопмент Лімітед Лоу», в результаті чого було завищено податковий кредит по ПДВ, оскільки судом встановлено, що господарські відносини позивача з зазначеними підприємствами підтверджуються належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами та іншими документами, які були досліджені судом під час розгляду справи.

Крім цього, в акті перевірки не спростовується факт того, що суми податку на додану вартість включені ТОВ «Єй-Пі Інженірінг» до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів, відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, та відповідають даним податкових декларацій з податку на додану вартість, а, отже, позивачем до податкового кредиту були віднесені лише витрати по сплаті податку, які підтверджені податковими накладними.

При цьому, суд також враховує те, що відповідачем не надано доказів визнання недійсними у судовому порядку договорів, укладених позивачем з його контрагентами. Виконання позивачем та його контрагентами зобов'язань за договорами підтверджується зібраними по справі доказами.

Посилання відповідача в акті перевірки, в обґрунтування висновків про порушення позивачем податкового законодавства, на інформацію, викладену в акті ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві № 1645/26-55-22-07/38545859 від 12.06.2014 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Арттревел 2012», код ЄДРПОУ 38545859, щодо підтвердження господарських відносин з платниками за період діяльності з 01.02.2014 року по 30.04.2014 року, суд вважає необґрунтованими, оскільки ці обставини стосуються не позивача, а його контрагента.

Жодною нормою діючого законодавства не передбачено обов`язку платника податків контролювати сплату своїм контрагентом до бюджету податків та ведення ними бухгалтерського та податкового обліку.

Крім того, суд зазначає, що жодна норма податкового законодавства не вимагає від платника податків контролювати законність державної реєстрації, видачі свідоцтва платника ПДВ, сплату до бюджету податків та ведення бухгалтерського та податкового обліку своїх контрагентів. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба.

Частиною 1 ст. 5 КАС України встановлено, що адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Так, згідно з статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997р., (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява N 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішення від 22.01.2009 зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Також в п. 70, 71 вказаного рішення зазначено, «що стосується зусиль для попередження обманних зловживань системою оподаткування ПДВ, Суд визнає, що коли Держави - члени Конвенції володіють інформацією про такі зловживання зі сторони певної фізичної чи юридичної особи, вони можуть вжити відповідних засобів щодо недопущення, зупинення чи покарання за такі зловживання. Однак, Суд вважає, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов'язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все-таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності. Враховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов'язків із декларування ПДВ, неможливості з її сторони забезпечити дотримання постачальником його обов'язків щодо декларування ПДВ і той факт, що не було ніякого шахрайства стосовно системи оподаткування, про яке компанія-заявник знала чи могла знати, Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності. Таким чином, мало місце порушення статті 1 Протоколу № 1».

Розглядаючи справу В«ІнтерспавВ» проти України про порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, Європейський суд з прав людини висловив свою думку, яка полягає в наступному: В«коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживаньВ» .

Відповідно до ч. 2 ст. 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За таких обставин, покупець/отримувач послуг (позивач) не може нести відповідальність за можливе порушення податкового законодавства його контрагентами, за умови необізнаності позивача щодо таких порушень.

Стосовно доводів відповідача в обґрунтування висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства на протоколи допиту свідків в межах кримінального провадження № 320151000000000100, суд зазначає наступне.

В акті перевірки відповідач вказав, що у провадженні першого відділу кримінальних розслідувань СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесенні 20.04.2015 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 320151000000000100, за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 212 Кримінального кодексу України.

Також в акті перевірки позивач посилається на протоколи допиту свідків від 20.04.2015 року ОСОБА_2В, та ОСОБА_3, директорів ТОВ «Арттревел 2012» та ТОВ «Лайк Трест» в яких йдеться про непричетність до ведення фінансово-господарської діяльності цих осіб, як директорів, відсутність виробничих потужностей. (т. 7 а.с. 163-176)

Cтаттею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що з огляду на наявність у контрагентів документів, що підтверджували їх державну реєстрацію, відповідних ліцензій, належним чином оформлених документів, в т. ч. первинних, та відсутність інформації про наявність обвинувального вироку щодо директорів підприємств-контрагентів, у позивача були відсутні підстави вважати, що особи, які представляють контрагентів, є неповноважними керівниками зазначених юридичних осіб.

При цьому, відповідно до ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-IV якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.

Доказів того, що на момент вчинення господарських операцій позивача з його контрагентами були скасовані записи про проведення державної реєстрації контрагентів за рішенням засновників, визнавались недійсними в судовому порядку через порушення закону, та що була скасована державна реєстрація установчих документів з моменту реєстрації або визнання їх недійсними відповідачем в акті перевірки не зазначено, а також не надано і до суду.

При цьому позивачем надано до суду копії витягу, довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, які підтверджують що його контрагенти були зареєстровані як юридичні особи та надані копії ліцензій ДАБІ України, що дозволяють виконання будівельних та монтажних робіт. (т.1 а.с. 102-105, т. а.с. 47-50).

При цьому, відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальності за можливі протиправні дії інших юридичних осіб.

Поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його контрагента правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26 вересня 2012 року у справі № К/9991/5398/12).

Суд також зазначає, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 31 січня 2011 року у справі № 21-47а10.

В акті перевірки вказано, що на момент складання податкових накладних позивач та його контрагенти були зареєстровані як платники податку на додану вартість та мали свідоцтва платника податків на додану вартість.

В контексті наведеного суд зазначає, що під час розгляду справи відповідач не навів жодних обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності сторін цих операцій, незвичності цих операцій для цих осіб, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б в сукупності могли свідчити про фіктивність вчинення операцій, відсутність факту поставки робіт/послуг, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Відповідно до вимог податкового законодавства України необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Податковий орган, не надав жодних належних доказів на підтвердження того, що позивачем було порушено податкове законодавство.

За таких обставин викладені фахівцями ДПІ у Приморському районі міста ОСОБА_1 управління ДФС в Одеській області обставини щодо порушення ТОВ «Єй-Пі Інженіринг» вимог Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ є безпідставними та спростовуються зібраними по справі доказами.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 від 02.03.2016 року прийняті ДПІ у Приморському районі міста ОСОБА_1 управління ДФС в Одеській області необґрунтовано та без урахування всіх обставин, що мали значення для їх прийняття.

Згідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд вважає, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 94, ч. 2 ст. 128, 159 - 163, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Приморському районі міста ОСОБА_1 управління ДФС в Одеській області № НОМЕР_1 від 02.03.2016 року.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Приморському районі міста ОСОБА_1 управління ДФС в Одеській області № НОМЕР_2 від 02.03.2016 року.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд у строки та в порядку встановлені ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України.

Суддя О.А. Левчук