Постанова

від 22.11.2016 по справі 826/27238/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22 листопада 2016 року 13 год. 10 хв. № 826/27238/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Карат ЛТД" до державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Карат ЛТД" (далі - позивач, ТОВ "Карат ЛТД") до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі - відповідач, ДПІ у Шевченківському районі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24 липня 2015 року №0005702213 (далі - оскаржуване рішення) .

В обґрунтування позову зазначено, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню як протиправне, оскільки прийняте відповідачем на підставі висновків, зроблених за результатами перевірки позивача, які суперечать нормам чинного податкового законодавства та не відповідають фактичним обставинам.

Відповідною ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі №826/27238/15 (далі - справа) , яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

Під час переходу до розгляду справи по суті представник позивача підтримав позов та просив задовольнити його повністю з підстав, зазначених у ньому, на обґрунтування якого надано письмові докази і додаткові пояснення.

Представник відповідача у відповідне судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, заява про розгляд справи за відсутності його представника до суду не надійшла.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) , прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши у порядку письмового провадження належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

У період з 30 червня по 06 липня 2015 року відповідачем проведено перевірку позивача, за результатами якої 13 липня 2015 року складено акт №319/26-59-22-13/32799897 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Карат ЛТД" з питань дотримання податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій з ТОВ "Інтероптторг" (код ЄДРПОУ 38921180), ТОВ "Стиль Медіа" (код ЄДРПОУ 36858290), ТОВ "Компанія Лакшері Кепітал" (код ЄДРПОУ 38517030), ТОВ "Грін Пауер Євроелектрик Україна" (код ЄДРПОУ 34838178) за період з 1 січня по 31 грудня 2014 року (далі - акт перевірки) , згідно з висновками якого, позивачем в порушення норм п. 198.3 і 198.6 ст. 198, п.п. 201.4, 201.6 і 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) занижено податок на додану вартість (далі - ПДВ) на загальну суму 183339,00 грн., та в порушення норм п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 цього ж Кодексу, - занижено податок на прибуток за 2014 рік на суму 165005,00 грн.

На підставі цього акта перевірки 24 липня 2015 року відповідачем прийнято, зокрема, оскаржуване рішення, яким позивачу визначено до сплати суду грошового зобов'язання по ПДВ у розмірі 183339,00 грн. за основним платежем та у розмірі 91670,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

За результатами проведення процедури адміністративного оскарження в порядку ст. 56 ПК України, оскаржуване рішення залишено без змін згідно рішення Державної фіскальної служби України від 04 грудня 2015 року №25912/6/99-99-10-01-01-25.

Позивач, вважаючи оскаржуване рішення протиправним, звернувся до суду із позовом у якому просив визнати його протиправним та скасувати повністю.

Суд не погоджується із доводами позивача щодо наявності підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів, а також аналізу наступних норм та обставин.

З тексту акта перевірки позивача вбачається, що висновки відповідача про завищення ТОВ "Карат ЛТД" задекларованих показників податкового кредиту з ПДВ (183339,00 грн.) за звітний період грудень 2014 року обумовлені наступним: наявністю недоліків в оформленні окремих первинних документів по спірних господарських правовідносинах (як то невідповідність адреси складу, відсутність інформації про пункту відвантаження у товарно-транспортних накладних, оформлених постачальниками ТОВ "Інтероптторг" і ТОВ "Грін Пауер Євроелектрик Україна", відсутність деталізованої розшифровки послуг в текстах актів виконаних робіт, складених ТОВ "Компанія Лакшері Кепітал") та відсутності окремих документів (договорів поставок з ТОВ "Грін Пауер Євроелектрик Україна", посилання на які наведені у податкових накладних, додатку до договору №04.01./13 про розміщення рекламних матеріалів у періодичних виданнях від 04 січня 2013 року, звітів за результатами наданих юридично-консультаційних послуг); відсутністю взаємозв'язку між договорами з виготовлення продукції №12/12 від 1 грудня 2014 року та про розміщення рекламних матеріалів у періодичних виданнях №04/01/13 від 04 січня 2013 року, укладеними між ТОВ "Карат ЛТД" і ТОВ "Стиль Медіа"; наявністю в ДПІ податкової інформації щодо неможливості проведення зустрічних звірок контрагентів позивача (а саме: за №327/26-58-22-05/38921180 від 23 червня 2015 року з питань проведення фінансово-господарських операцій ТОВ "Інтероптторг" за березень-червень 2014 року, серпень-вересень 2014 року, грудень 2014 року та січень-квітень 2015 року з контрагентами; №220/26-55-22-01 від 20 березня 2015 року щодо неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ "Стиль Медіа" з питань підтвердження фінансово-господарських відносин з контрагентами за липень-грудень 2014 року; №376/26-59-22-03/38517030 від 20 березня 2015 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Компанія Лакшері Кепітал" за період з грудня 2012 року по лютий 2015 року).

У контексті викладеного суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, пп. 198.1 - 198.3, 198.6 ст. 198, пп. 201.4, 201.6, 201.10 ст. 201 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У даній податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, перелік яких наведений у п. 201.1 ст. 201 ПК України. Правовий статус податкової накладної закріплений в положеннях норм ст. 201 цього Кодексу.

Крім того, зокрема, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України), а саме: в період до 1 грудня 2014 включно - наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.01.2014 №10, що був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.01.2014 за №185/24962), а починаючи з 1 грудня 2014 року - наказом Міністерства фінансів України від 22 вересня 2014 року №957 (був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13 жовтня 2014 року за №1235/26012 та діяв на момент виникнення спірних правовідносин).

Виходячи з аналізу наведених норм в сукупності суд приходить до висновку, що ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це: відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість.

При цьому, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи, визначення та загальний порядок складання яких наведено в Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88.

Згідно зі ст. 1, ч. 3 ст. 8, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. А під "господарською операцією" розуміється дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З контексту наведених норм матеріального права та правової позиції Вищого адміністративного суд України (викладена у листі від 02 червня 2011 року (06 травня 2011 року) №742/11/13-11) вбачається, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції.

При цьому, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. У випадку якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатись первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

В цьому ж інформаційному листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11 Вищий адміністративний суд України порекомендував з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість з'ясовувати судам, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Також, аналізуючи наведені норми Кодексу та Закону, Верховний Суд України у тексті своєї постанови від 27 грудня 2015 року у справі №21-1539а15 зазначив, що обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Враховуючи вищенаведений аналіз правових норм та правові позиції Верховного Суду України і Вищого адміністративного суду України суд вважає, що у межах даного спору слід, зокрема, встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між ТОВ "Карат ЛТД" та його контрагентами - ТОВ "Інтероптторг", ТОВ "Стиль Медіа", ТОВ "Компанія Лакшері Кепітал", ТОВ "Грін Пауер Євроелектрик Україна", обставини виконання умов договорів, ділову мету в їх укладанні, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

За даними акта перевірки основним видом господарської діяльності ТОВ "Карат ЛТД" за перевіряємий період була діяльність з оптової торгівлі іншими машинами й устаткуванням. Крім того, позивач здійснює такі види господарської діяльності за КВЕД як неспеціалізована оптова торгівля, оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, консультування з питань комерційної діяльності та інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

У ході розгляду справи судом з'ясовано, що між ТОВ "Карат ЛТД", як замовником і покупцем, та підприємствами ТОВ "Інтероптторг", ТОВ "Стиль Медіа", ТОВ "Компанія Лакшері Кепітал", ТОВ "Грін Пауер Євроелектрик Україна", як виконавцями/постачальниками, було укладено ряд письмових та усних правочинів (договорів, угод) (далі - спірні договори) , а саме:

- договір №02/10/14 про надання правової допомоги від 1 жовтня 2014 року з ТОВ "Компанія Лакшері Кепітал" (далі - договір №02/10/14 від 1 жовтня 2014 року), за умовами якого клієнт (позивач) наймає фірму (ТОВ "Компанія Лакшері Кепітал") як свого юридичного радника для одержання юридичних консультацій та послуг (далі - юридичні послуги) , а саме: здійснення представництва інтересів клієнта в державних органах, установах та організаціях усіх форм власності; усне та письмове консультування, складання правових висновків з господарських питань; складання, погодження, правову експертизу господарських договорів; внесення змін до установчих документів, пов'язаних і не пов'язаних з ЄДРПОУ; розробку протоколів (рішень) зборів учасників (акціонерів); підбірку нормативної документації за запитом клієнта (в паперовому та електронному вигляді); розробку внутрішньої, локальної нормативної документації (інструкцій, положень, наказів і т.п.); представлення інтересів клієнта в органах державної влади та місцевого самоврядування, в установах і організаціях; прийняття участі у перемовинах з контрагентами; досудового врегулювання спорів у форматі розробки претензій або мотивованих заперечень на них; оцінки перспективності участі клієнта в судовому розгляді, представництва в суді інтересів клієнта. Предмет цього договору може бути розширений за взаємною домовленістю між клієнтом і фірмою.

У відповідності до п.п. 2.1, 2.3 і 2.4 ст. 2 цього договору клієнт зобов'язується виконувати умови договору, своєчасно сплачувати рахунки фірми. Фірма, в свою чергу, зобов'язується надавати юридичні послуги клієнту в обсязі і порядку, передбаченому цим договором. Питання щодо яких надаються юридичні послуги, формулюються клієнтом в усній формі.

Згідно п.п. 3.1, 3.4 і 3.5 ст. 3 даного договору, вартість послуг вказується у акті по цього договору. Додатково до оплати юридичних послуг клієнт зобов'язується відшкодувати фактично понесені фірмою витрати, що включають державне мито та інші необхідні для виконання замовлення клієнта витрати. Усі витрати сплачуються за їх фактичною вартістю на підставі наданих фірмою оригіналів розрахункових документів;

- договір №04/01/13 про розміщення рекламних матеріалів в періодичних виданнях від 04 січня 2013 року з ТОВ "Стиль Медіа" (далі - договір №04/01/13 від 04 січня 2013 року) , за умовами якого виконавець за дорученням замовника зобов'язується опублікувати рекламні матеріали замовника у періодичних виданнях в обсязі і на умовах, передбачених даним договором.

Згідно п.п. 2.1 - 2.5 ст. 2 цього договору замовник надає виконавцю оригінал-макети або інформацію для виготовлення рекламного модуля у суворій відповідальності з технічними вимогами виконавця у строк, вказаний у відповідному додатку до договору. Замовник передає право на виготовлення, тиражування та розповсюдження реклами виконавцю.

Перед подачею матеріалів замовника в друк виконавець отримує письмову згоду замовника на опублікування матеріалів в такому вигляді, який буде вважатися остаточним.

Замовник забезпечує: достовірність рекламних матеріалів та їх своєчасне надання; своєчасну оплату за опублікування рекламних матеріалів.

Виконавець забезпечує: своєчасне опублікування матеріалів замовника відповідно до термінів опублікування, що будуть узгоджуватися письмово; розміщення рекламного матеріалу замовника біля статей відповідної тематики, у разі відсутності таких - у відповідному місці; надання адекватної компенсації у випадку спотворення зображення та змісту реклами.

Сторони фіксують виконання робіт згідно з цим договором актом про виконання робіт, що має бути підписаний повноважними представниками сторін.

Відповідно до п.п. 3.1 - 3.4 ст. 3 даного договору загальна сума договору та строк його дії визначається в окремих додатках до договору. Платежі за послуги, що надаються згідно з даним договором, мають бути здійснені в гривнях. Оплата послуг за цим договором здійснюється замовником на підставі рахунку-фактури шляхом переказу відповідної суми на банківський рахунок виконавця. Замовник здійснює 100% попередню оплату послуг за цим договором. У випадку несвоєчасної оплати, штрафні акції для замовника становлять 0,5% від суми платежу за кожен прострочений день;

- договір з виготовлення продукції №12/12/14 від 1 грудня 2014 року з ТОВ "Стиль Медіа" (далі - договір №12/12/14 від 1 грудня 2014 року) , за умовами якого виконавець за дорученням замовника зобов'язується виготовити продукцію (далі - роботи) та передати їх замовнику у визначений термін за накладними, а замовник - сплатити за роботи на умовах договору і акта виконаних робіт. Роботи виконуються зі матеріалу виконавця та засобами останнього. Вартість, найменування та умови оплати наданих послуг зазначаються в акті до даного договору. Виконана робота приймається замовником за накладними;

- договір поставки №ДП-6 від 02 грудня 2013 року з ТОВ "Інтероптторг" (далі - договір №ДП-6 від 02 грудня 2013 року) , постачальник зобов'язується передати у власність покупця електротехнічну та іншу продукцію (далі - товар) , покупець зобов'язується прийняти товари та оплатити їх вартість на умовах цього договору.

Відповідно до п.п. 1.2, 1.3 ст. 1, п.п. 2.1, 2.5, 2.7, 2.8, 2.11 ст. 2, п.п. 4.1, 4.4 ст. 4, п. 5.1 ст. 5 товар постачається окремими партіями згідно видаткових накладних. Асортимент, кількість і ціна на товар вказується у видаткових накладних постачальника, що оформляються на кожну партію товару.

Пункт навантаження товару вважається склад постачальника (Київська обл., м. Вишневе, вул. Київська, 6-В) (далі - пункт навантаження) . Передача товару здійснюється в один із таких способів: вручення товару, шляхом самостійної доставки товару постачальником за вказаною покупцем адресою; передачі товару у розпорядження покупця в пункті відвантаження; передачі товару перевізнику для доставки покупцю. Постачальник може доставляти товар за свій рахунок.

Засвідченням якості товару є надання постачальником сертифікату відповідності на відповідний продукції, діючий на території України.

Замовлення та узгодження умов і способу поставок товару здійснюється шляхом обміну між сторонами заявок покупця та повідомлень постачальника засобами електронного зв'язку (елеронна пошта).

Орієнтовні ціни на товар визначаються на підставі прайс-листа постачальника. Кінцеві ціни визначаються у електронних повідомленнях, якими обмінюються сторони, та вказуються у видаткових накладних.

Покупець оплачує кожну поставлену партію товару у розмірі узгодженому сторонами по електронній пошті і зазначеному у видаткових накладних, не пізніше 60-ти календарних днів з моменту виписки видаткової накладної.

Один раз на квартал постачальник направляє покупцю акт звірки розрахунків, який покупець зобов'язаний повернути постачальнику підписаний та скріплений печаткою.

Відповідно до наданої представником позивача до матеріалів справи копії додаткової угоди №1 від 04 грудня 2013 року до договору №ДП-6 від 02 грудня 2013 року, сторони дійшли згоди щодо викладення п. 2.1 ст. 2 договору в наступній редакції: "Пунктом відвантаження товару вважати один зі складів постачальника (місце поставки визначає постачальник), що знаходиться за адресою: м. Вишневе, вул. Київська, 6-В або м. Київ, Солом'янський р-н, пр. Відрадний, буд. 95 Г, оф. 411";

- усні угоди з ТОВ "Грін Пауер Євроелектрик Україна" щодо поставки останнім на адресу позивача товарно-матеріальних цінностей (електроприладів).

На підтвердження виконання умов вище вказаних спірних договорів позивачем надано суду копії наступних документів:

- по взаємовідносинам з ТОВ "Інтероптторг" - видаткових накладних, датованих груднем 2014 року; податкових накладних, датованих груднем 2014 року; товарно-транспортних накладних (далі - ТТН) форми №1-ТН, датованих груднем 2014 року, згідно яких перевезення вантажів здійснювалося автомобільним транспортом, замовником перевезень і вантажовідправником значиться ТОВ "Інтероптторг", перевізником - фізична особа-підприємець ОСОБА_2, вантажоодержувачем - ТОВ "Карат ЛТД", пункт навантаження - м. Київ, пр. Відрадний, буд. 95 Г, офіс 411, пункт розвантаження - м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 86, водії - ОСОБА_3 і ОСОБА_4, супровідні документи на вантаж - видаткові накладні; роздруківок електронних банківських виписок;

- по взаємовідносинам з ТОВ "Компанія Лакшері Кепітал" - акта виконання робіт (надання послуг) №219 від 31 грудня 2014 року, складеного та підписаного сторонами за результатами надання ТОВ "Компанія Лакшері Кепітал" юридично-консультаційних послуг, кількість послуг визначена у гривнях, вартістю 68850,00 грн., крім того ПДВ - 13770,00 грн.; податкової накладної №219 від 31.12.2014 з номенклатурою товару (послуг) - "юридично-консультаційні послуги"; звітів та юридичних висновків ТОВ "Компанія Лакшері Кепітал"; роздруківок нормативно-правової та іншої документації Європейського союзу на англійській мові без перекладу; роздруківок електронних банківських виписок;

- по взаємовідносинам з ТОВ "Стиль Медіа" - акта виконання робіт (надання послуг) №341 від 30 грудня 2014 року, складеного та підписаного сторонами за результатами надання ТОВ "Стиль Медіа" послуг з "виготовлення каталогів", кількість послуг визначена у гривнях, крім того ПДВ - 48400,00 грн.; акта виконання робіт (надання послуг) №192 від 30 грудня 2014 року, складеного та підписаного сторонами за результатами надання ТОВ "Стиль Медіа" послуг з "розміщення реклами у періодичних виданнях", кількість послуг визначена у гривнях, крім того ПДВ - 32600,00 грн.; податкових накладних №341 від 30.12.2014 та №193 від 30.12.2014 з номенклатурою товарів (послуг) - "виготовлення каталогів", "розміщення реклами в періодичних виданнях"; зразки поліграфічної продукції (вкладишів, каталогів), які згідно письмових пояснень представника позивача надавалися позивачем ТОВ "Стиль Медіа" для розміщення таких у періодичних виданнях; звіту ТОВ "Стиль Медіа" про виконання договору №04/01/13 про розміщення рекламних матеріалів в періодичних виданнях від 04 січня 2013 року; роздруківок електронних банківських виписок;

- по взаємовідносинам з ТОВ "Грін Пауер Євроелектрик Україна" - видаткових накладних та податкових накладних, датованих груднем 2014 року; ТТН форми №1-ТН на частину придбаного у постачальника товару, датованих груднем 2014 року, згідно яких перевезення вантажів здійснювалося автомобільним транспортом, замовником перевезень і вантажовідправником значиться ТОВ "Грін Пауер Євроелектрик Україна", перевізником - ТОВ "Віа Транс Експедиція", вантажоодержувачем - ТОВ "Карат ЛТД", пункт навантаження - не вказаний, пункт розвантаження - м. Київ, вул. Багговутівська, буд. 8/10, водій - ОСОБА_5, супровідні документи на вантаж - видаткові накладні; рахунків-фактур, датованих груднем 2014 року, роздруківок електронних банківських виписок.

Дослідивши та проаналізувавши перелічені вище документи позивача суд встановив:

- відсутність у матеріалах справи документів, що засвідчують факти надходження придбаних товарів на склад позивача та його подальший рух (облік, списання зі складу в ході подальшої реалізації), перевезення таких товарів, документі на підтвердження сертифікації товарів (електрообладнання) та проведення розрахунку за придбані товари з постачальниками (зокрема, проаналізувавши зміст наданих позивачем виписок АТ "ОТП Банк" по особовому рахунку ТОВ "Карат ЛТД" суд встановив відсутність в них відомостей про проведення позивачем розрахунків за придбанні спірні партії товарів, визначені у видаткових накладних за грудень 2014 року, і послуг, окрім часткової оплати поставки партії товару у сумі 26813,28 грн. на користь ТОВ "Грін Пауер Євроелектрик Україна". Банківські виписки ПАТ "Комерційний банк "Надра" були надані позивачем неналежної якості, що не дозволяє суду дослідити їх зміст), проведення звірок розрахунків за договорами поставок;

- відсутність у видаткових накладних (окрім видаткових накладних ТОВ "Інтероптторг" №ІОТ00012321 від 12 грудня 2014 року, ІОТ00012277 від 11 грудня 2014 року, №ІОТ00012278 від 11 грудня 2014 року, №ІОТ00012235 від 10 грудня 2014 року, №ІОТ00012234 від 10 грудня 2014 року, №ІОТ00012236 від 10 грудня 2014 року, №ІОТ00012159 від 08 грудня 2014 року, №ІОТ00012158 від 08 грудня 2014 року) таких обов'язкових реквізитів первинного документу, що дають змогу ідентифікувати особу, відповідальну за отримання товарів від постачальників зі сторони покупця, - посад і П.І.П. такої особи;

- відсутність у ТТН даних, що дають змогу ідентифікувати осіб, відповідальних за отримання вантажів (товарів) від перевізників зі сторони одержувача (покупця), - посад і П.І.П. таких осіб. Також в усіх доданих до позову ТТН відсутні підписи водіїв, відповідальних за прийняття та здачу вантажів. Також у деяких ТТН (з якими згідно гр.. 8 розд. "Відомості про вантаж" слідували видаткові накладні №№ІОТ00012277, ІОТ00012278, ІОТ00012234, ІОТ00012235, ІОТ00012236) взагалі відсутній підпис особи вантажоодержувача, відповідальної за прийняття вантажу від перевізника;

- відсутність у матеріалах справи додатків до договорів та додаткових угод до жодного із наданих позивачем спірних договорів (в тому числі до договору №04/01/13 від 04 січня 2013 року) або інших документів, зі змісту яких можливо встановити калькуляцію спірних послуг;

- відсутність витягів з журналу обліку довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей;

- відсутність роздруківок електронних заявок покупця та повідомлень постачальника про узгодження умов поставки, орієнтовних цін на товар, наявність яких визначена умовами договору №ДП-6 від 02 грудня 2013 року;

- відсутність документальних доказів передачі позивачем оригінал-макетів ТОВ "Стиль-Медіа", погодження позивачем матеріалів та сировини виконавця для виготовлення каталогів, письмової згоди позивача на опублікування ТОВ "Стиль-Медіа" матеріалів у тих чи інших періодичних виданнях (наявність останньої передбачена умовами договору №04/01/13 від 04 січня 2013 року;

- відсутність в тексті акта виконання робіт (надання послуг) №219 від 31 грудня 2014 року детального опису найменувань наданих юридично-консультаційних послуг у відповідності переліку згідно договору №02/10/14 від 1 жовтня 2014 року;

- відсутність в тексті акта виконання робіт (надання послуг) №341 від 30 грудня 2014 року інформації про обсяг виготовлених і переданих позивачу каталогів;

- відсутність у матеріалах справи документальних доказів (актів, видаткових накладних), що засвідчують факт передачі позивачем ТОВ "Стиль Медіа" рекламної (поліграфічної) продукції для розміщення останнім у періодичних виданнях та/або розповсюдження у інший спосіб;

- відсутність в тексті акта виконання робіт (надання послуг) №192 від 30 грудня 2014 року інформації про характер реклами та найменування, номери і кількість періодичних видань;

- відсутність у матеріалах справи видаткових накладних, складених ТОВ "Стиль Медіа" у зв'язку з передачею позивачу готових каталогів на виконання умов договору №12/12/14 від 1 грудня 2014 року;

- відсутність у матеріалах справи розрахункових документів ТОВ "Компанія Лакшері Кепітал", на підставі яких за умовами договору мали обраховуватися фактичні витрати контрагента позивач у зв'язку з наданням юридично-консультаційних послуг та формуватися вартість таких послуг.

Стосовно наданих позивачем копій додаткової угоди №1 від 04 грудня 2013 року до договору №ДП-6 від 02 грудня 2013 року, рахунків-фактур, виписаних ТОВ "Грін Пауер Євроелектрик Україна", звіту ТОВ "Стиль Медіа" про виконання договору №04/01/13 від 04 січня 2013 року, звітів та юридичних висновків ТОВ "Компанія Лакшері Кепітал" суд дійшов висновку, що вказані документи, які ідентифікуються позивачем як такі, що були оформлені контрагентами під час здійснення спірних господарських операцій, були відсутні на момент проведення контролюючим органом перевірки позивача та прийняття оскаржуваного рішення з наступних мотивів.

По-перше, зі змісту актів виконання робіт (надання послуг) за договорами №02/10/14 від 1 жовтня 2014 року, №12/12/14 від 1 грудня 2014 року, №04/01/13 від 04 січня 2013 року , копії яких наявні в матеріалах справи, не вбачається вказівок (посилань) на оформлення звітів та/або передачу товарно-матеріальних цінностей.

По-друге, судом враховуються приписи норми п. 44.6 ст. 44 ПК України, згідно якої у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абз. 2 п. 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абз.абз. 2 і 4 п. 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Зі змісту позовної заяви та акта перевірки позивача вбачається, що зазначені додаткові документи ТОВ "Карат ЛТД" до перевірки не надавалися. Крім того, суд зважає на ту обставину, що в ході розгляду судом справи №826/25020/15 за позовом ТОВ "Карат ЛТД" до ДПІ у Шевченківському районі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24 липня 2015 року №0005692213, яке було винесені на підставі акта від 13 липня 2015 року №319/26-59-22-13/32799897 (головуючий суддя Данилишин В.М.), перелічені документи до суду представниками позивача не подавалися, що вбачається з тексту постанови суду від 22 липня 2016 року (яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2016 року, та відповідно до ч. 3, 5 ст. 254 КАС України набрала законної сили).

З огляду на наведене вище суд приходить до висновку про відсутність таких документів у позивача на момент формування показників податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам з контрагентами та відповідально складання податкової звітності.

Крім того, в силу приписів ч. 3 ст. 9 Закону №996-ХІV, інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Зокрема, для обліку руху і наявності товарів, що знаходяться на складі підприємства використовується субрахунок 281 "Товари на складі". По дебету даного рахунку відображується надходження товарів на склад, а по кредиту їх вибуття зі складу.

Субрахунок 631 бухобліку "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" призначений для обліку розрахунків з постачальниками (підрядниками) за одержані товарно-матеріальні цінності, виконанні роботи та надані послуги. За кредитом рахунку 631 відображається заборгованість за одержані вад постачальників та підрядників ТМЦ, прийняті роботи, послуги, за дебетом - її погашення, списання тощо.

В тексті акта перевірки зафіксовано, що на кінець грудня 2014 року у ТОВ "Карат ЛТД" наявна кредиторська заборгованість за спірними договорами, зокрема: 2249336,07 грн. перед ТОВ "Інтероптторг", 486000,00 грн. перед ТОВ "Стиль Медіа", 82620,00 грн. перед ТОВ "Компанія Лакшері Кепітал", 14061,36 грн. перед ТОВ "Грін Пауер Євроелектрик Україна".

Враховуючи ненаданням позивачем без поважних причин оригіналів та/або належним чином засвідчених копій платіжних доручень, виписок банку по особовим рахункам ТОВ "Карат ЛТД" за весь період розрахунку з названими контрагентами в частині спірних господарських операцій за період грудень 2014 року, оборотно-сальдові відомості та карток рахунків 63 і 28 за період з моменту надходження та до використання спірних товарів, факти руху товарно-матеріальних цінностей, виникнення зобов'язань та змін у капіталі позивача у зв'язку зі спірними господарськими операціями матеріалами справи не підтверджується.

У відповідності до розд. 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363 (в редакції чинній впродовж 2014 року) товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Абзацом 1 п. 11.1 розд. 11 цих Правил визначалося, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. (п. 11.3 розд. 11 Правил).

Відповідно до регламентованої у п. 11.4 - 11.10 Правил процедури оформлення перевізних документів, товарно-транспортну накладну виписує замовник (вантажовідправник). ТТН виписується в кількості не менше чотирьох екземплярів, і кожен з цих екземплярів засвідчується підписом і при необхідності печаткою (штампом) вантажовідправника. Після прийняття вантажу всі екземпляри ТТН підписує водій (експедитор). Перший екземпляр ТТН (з підписом водія) залишається у вантажовідправника, другий передається водієм вантажоодержувачу, а третій і четвертий, засвідчені підписом, а в разі потреби також печаткою або штампом, вантажоодержувача, передаються перевізнику (транспортній організації чи фізичній особі-суб'єкту господарювання). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.

Отже, за змістом наведених положень товарно-транспортні накладні повинні у всякому разі бути в наявності як у покупця, так і у продавця, безвідносно до умов договору поставки про зобов'язану сторону щодо доставки товару. При цьому, товарно-транспортні накладні повинні містити всю інформацію, яка б давала можливість здійснити облік, зокрема товару, який перевозився, його якісних та кількісних характеристик (маса, кількість, найменування тощо), та містити підписи водіїв (експедиторів).

В наданих до суду копіях ТТН, оформлених у зв'язку з перевезенням вантажів (товарів), придбаних позивачем за спірними договорами, відсутні підписи водіїв, що засвідчують факти прийняття-здачі вантажів при перевезеннях.

Станом на дати видачі товарів за спірними видатковими накладними, для отримання товарно-матеріальних цінностей працівникам підприємства-покупця передбачалося оформлення довіреностей, облік яких ведеться у відповідному журналі. Порядок оформлення журналу видачі довіреностей на підприємстві визначався Інструкцією про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 року №99.

Копії аркушів такого журналу за період грудень 2014 року позивач суду не пред'явив та факт видачі довіреностей, відомості про реквізити яких наведені у видаткових накладних, в суді не підтвердив.

Крім того, оцінюючи значимість наданих позивачем копій актів виконання робіт (надання послуг) ТОВ "Стиль Медіа" і ТОВ "Компанія Лакшері Кепітал", суд в контексті положень законодавства з питань бухгалтерського обліку, звертає увагу також на наступні правові позиції Вищого адміністративного суду України. Так, Вищий адміністративний суд України у постанові від 07.07.2011 №К-25801/08 зазначив, що, згідно з ч. 1 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Правило належності доказів, як зазначає Вищий адміністративний суд України, не підміняє вимоги щодо достовірності та достатності доказів. Умовою достовірності доказів, як вбачається із зазначеного рішення, щодо придбання (послуг/товарів), вартість яких врахована позивачем в податковому обліку з метою зменшення податкових зобов'язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість, зв'язку цих послуг з власною господарською діяльність позивача є, перш за все, конкретизація змісту, обсягу (операцій, товарів, робіт, послуг).

В своїх інших ухвалах від 14.01.2015 року К/9991/72258/12, від 21.10.2014 року №К/800/6170/14 та від 26.08.2014 року №К/800/6501/14 суд касаційної інстанції вказує на те, що: "податкове законодавство не встановлює перелік первинних документів, складенням яких мають оформлюватися ті чи інші операції. Разом з тим відповідні первинні документи повинні містити усі необхідні реквізити, визначені ч.ч. 1 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", повну інформацію про виконану господарську операцію та виступати носіями достовірних відомостей про таку операцію та її учасників.

Також істотне значення для встановлення судом факту реальності виконання договору саме із заявленим контрагентом є фактичні обставини укладення та виконання договору, обґрунтованість вибору контрагента.

За правилами ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок довести обставини, що слугували підставою для прийняття оспорюваного акта індивідуальної дії, покладається на податкову інспекцією як на суб'єкта владних повноважень. Разом з тим, дане правило не виключає обов'язку платника довести обґрунтованість сформованих ним податкового кредиту по операціям з придбання товарів (робіт, послуг)" та "…правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податків.".

Виходячи з вищенаведених правових позицій Вищого адміністративного суду України, та встановлених у справі обставин суд оцінює вказані акти, як такі, що не розкривають зміст спірних господарських операцій та не містять повну інформацію про виконанні господарські операції

Отже, надані позивачем первинні документи (зокрема, видаткові накладні, акти виконання робіт (надання послуг), ТТН), на думку суду, містять недостовірні відомості та, як наслідок не підтверджують належним чином реальність виконаних господарських операцій з поставки товарів, виконання робіт і надання послуг на користь позивача.

Також, оцінюючи твердження представника позивача про використання результатів придбаних товарів і результатів послуг у своїй господарський діяльності, суд зважає на відсутність у матеріалах справи доказів реального отримання позивачем спірних товарів і послуг. У зв'язку з цим суд не вбачає причинно-наслідкового зв'язку між наданими позивачем письмовими поясненнями, первинними та іншими документами і спірними господарськими операціями.

Враховуючи вищезазначене у сукупності, зокрема, звертаючи увагу на встановлене у ході судового розгляду справи порушення позивачем вимог складання первинної документації, відсутність достовірних первинних та інших документів, що засвідчують факти вчинення спірних господарських операцій, реальний рух товарно-матеріальних цінностей, виникнення зобов'язань та змін у капіталі ТОВ "Карат ЛТД", суд приходить до висновку про обґрунтованість тверджень відповідача щодо порушень позивачем вимог п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6 і п. 201.10 ст. 201 ПК України, що призвело до завищення задекларованого суб'єктом господарювання показника податкового кредиту з ПДВ за звітний період грудень 2014 року на 183339,00 грн.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПК України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених пп.пп. 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Отже, підсумовуючи усе вище викладене, суд вважає, що висновки відповідача, які містяться в акті перевірки, є правильними, отже, оскаржуване рішення є таким, що складено правомірно, а тому не підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Карат ЛТД" до державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 69-71, 86, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Карат ЛТД".

Копії постанови направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови . Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин