Ухвала

від 24.11.2016 по справі 757/48113/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-сс/796/3690/2016 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю секретаря ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

представників власника майна ОСОБА_7 , ОСОБА_8

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу представника власника майна - адвоката ОСОБА_9 що представляє інтереси ОСОБА_10 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2016 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою частково задоволено клопотання слідчого слідчого відділу ГУ СБ України у м.Києві та Київській області ОСОБА_11 , погоджене прокурором відділу прокуратури м.Києва ОСОБА_12 та накладено арешт на майно, вилучене під час проведення обшуку в приміщенні квартири АДРЕСА_1 та житлових і нежитлових будівлях та спорудах розташованих за адресою: Київська область, Обухівський район, Старобезрадичівська сільська рада, на земельній ділянці з кадастровим номером 3223187700:04:022:0029, а також в приміщенні квартири АДРЕСА_1 .

Слідчий суддя керуючись вимогами ст.ст. 167,170 КПК України. та врахувавши наведені у клопотанні слідчого правові підстави для накладення арешту на вилучене під час обшуку майна, дійшов висновку про його задоволення оскільки останнє відповідає вимогам ст.98 КПК України.

В апеляційній скарзі, представник ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_9 вважає оскаржувану ухвалу незаконною та такою, що постановлена з порушенням вимог кримінального процесуального закону, просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на вилучене майно відмовити.

Апелянтвказує на порушення слідчим суддею вимог ст. 170 КПК України, з огляду на те, що орган досудового розслідування не навів конкретних доводів та доказів, які свідчать що вилучене під час обшуку майно відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України. Представник додає, що суддя дійшов висновку про достатність таких доказів що виправдовують таке втручання в обмеження права власності його підзахисного, однак сторона захисту вважає що мало місце неповнота судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як вказує апелянт, суперечить вимогам кримінально процесуального закону та практиці ЄСПЛ.

Одночасно апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2016 р. В обґрунтування поважності причин пропуску встановленого законом строку на апеляційне оскарження апелянт вказує на те, що оскаржувана ухвала суду була постановлена без виклику особи на майно якої накладено арешт.

Заслухавши доповідь судді, думку представників власника майна, які підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити в повному обсязі, позицію прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягають, виходячи з наступних підстав.

Згідно з вимогами частини 2 статті 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення. Згідно частини 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що ухвалу від 03.10.2016 р. було постановлено без виклику осіби, яка її оскаржує, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження має бути поновлений, оскільки він був пропущений з поважних причин.

Як вбачається з наданих апеляційному суду матеріалів справи, слідчим управлінням фінансових розслідувань Головним управління СБ України у м. Києві та Київській областіздійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під № №22016101110000109від 08.06. 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 333 КК України.

В ході проведення досудового розслідування встановлено, що громадянин України ОСОБА_10 організував виїзд чотирьох громадян України - спеціалістів у сфері бронетехніки до Йорданського Хашимітського Королівства у період із 01.08.2015 по 08.08.2015 з метою проведення ними огляду та дефектації 44 одиниць БМП-2 та БРМ-1К, а також двигунів до них УТД-20 за грошову винагороду.

У період із 16.01.2016 року по 13.02.2016 року перебуваючи на йорданському підприємстві «Jordan Manufacturing and Services Solutions» (далі - «JMSS»), за завданням Бані ОСОБА_13 шестеро громадян України, а саме: ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , здійснили ремонт та приведення у бойовий стан 12 одиниць бронетехніки (БМП-2, БРМ-1), зокрема електропроводки та електронного обладнання (спідометрів, датчиків тиску коробки передач та ін.), башт та прицільних приладів, повітряних, паливних, мастильних систем та трубопроводів, двигунів УТД-20, а також ряд робіт з поточного Обслуговування та продовження ресурсу бронетехніки. Купівля та передача авіаквитків зазначеним фахівцям, а також оплата авансу здійснювалась Бані ОСОБА_13 у м. Київ, а також, безпосередньо в приміщенні Міжнародного аеропорту «Бориспіль»

30.09.2016, в ході проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні, на підставі ухвал слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 02.09.2016 року було проведено обшук в приміщенні квартири АДРЕСА_1 та обшуку в житлових і нежитлових будівлях та спорудах розташованих за адресою: Київська область, Обухівський район, Старобезрадичівська сільська рада, на земельній ділянці з кадастровим номером 3223187700:04:022:0029 ( АДРЕСА_2 ), власником якої являється ОСОБА_10 , за результатами якого виявлено речі та предмети, що мають значення для досудового розслідування.

З метою підтвердження причетності ОСОБА_10 , до протиправних дій, та збереження речових доказіворган досудового розслідування цілком слушно звернувся з клопотанням про арешт майна, оскільки вищевказані предмети та грошові кошти, які вилучені в ході проведення обшуку в приміщенні та в житлових і нежитлових будівлях та спорудах підпадають під визначення ст. 98 Кримінального процесуального кодексу України та визнані речовими доказами відповідна постанова до постанови слідчого ГУ СБ України у м.Києві та Київської області від 01.10.2016 року.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції, при цьому було вислухано доводи прокурора, досліджені матеріали справи, а також з`ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів.

Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на речі та предмети, які були вилучені в ході проведення обшуку 30.09.2016 р. в приміщенні квартири, житлових і нежитлових будівлях та спорудах, з тих підстав, що воно відповідає критеріям, передбачених ч. 1 ст. 98 КПК України, оскільки набуте кримінально протиправним шляхом або отримане внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як вважає колегія суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту, перевірив співрозмірності права власності ОСОБА_10 з потребами кримінального провадження.

Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді, виходячи з того, що ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Тому, з огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, суд дослідив зазначені обставини та не знайшов у висновках органу досудового розслідування при зверненні з клопотанням про накладення арешту на майно, порушень вимог КПК України та чогось очевидно безпідставного чи довільного.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального та колегією суддів не встановлено.

Всі інші підстави підлягають з`ясуванню судом під час розгляду справи по суті.

Доводи апеляційної скарги щодо порушень судом норм КПК України не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та зазначені в апеляційній скарзі власника майна та її представників обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали суду.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 117, 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Поновити представнику власника майна - адвокату ОСОБА_9 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2016 р.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2016 року, якою частково задоволено клопотання слідчого слідчого відділу ГУ СБ України у м.Києві та Київській області ОСОБА_11 , погоджене прокурором відділу прокуратури м.Києва ОСОБА_12 та накладено арешт на майно, вилучене під час проведення обшуку в приміщенні квартири АДРЕСА_1 та житлових і нежитлових будівлях та спорудах розташованих за адресою: Київська область, Обухівський район, Старобезрадичівська сільська рада, на земельній ділянці з кадастровим номером 3223187700:04:022:0029, а також в приміщенні квартири АДРЕСА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_9 без задоволення.

Ухвала Апеляційного суду м. Києва оскарженню не підлягає.

Судді: ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_20