Ухвала

від 07.12.2016 по справі 908/3079/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 34/149/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

69001, м. Запоріжжя, вул. С. Тюленіна,21/Шаумяна,4

Інформаційний центр тел. (061) 224-08-88

УХВАЛА

07.12.2016 Справа № 908/3079/16

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретареві Махно О.О.

За участю представників: від позивача - ОСОБА_1 довіреність № б/н від 01.11.2016 р.; ОСОБА_2, довіреність № б/н від 06.12.2016 р., від відповідача: ОСОБА_3, довіреність № 29 від 08.04.2016 р.

Розглянув в судовому засіданні матеріали справи № 908/3079/16,

за позовом: Фермерського господарства «Фімаргл» (70535, Запорізька область, с. Юрківка, вул. Садова, 56; адреса для листування: 69005, м. Запоріжжя, вул. Л Жаботинського, 53, офіс 212);

до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50);

про визнання договору оренди земельної ділянки поновленим,

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство «Фімаргл» звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про визнання поновленим до 16.10.2017 р. Договору оренди земельної ділянки № 12, укладеного 21.04.2009 р. між Оріхівською районною державною адміністрацією та Фермерським господарством «Фімаргл», зареєстрованого Оріхівським відділом Запорізької регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» за № 040927500318, з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою до даного договору від 27.08.2014 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.11.2016 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/3079/16, присвоєно номер провадження 34/149/16, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 07.12.2016 р.

Від позивача через Відділ документального забезпечення господарського суду Дніпропетровської області 05.12.2016 р. на підставі ст. 66 ГПК України надійшла заява про забезпечення позову, відповідно до якої позивач просить суд заборонити відповідачу відчужувати та (або) надавати у користування третім особам (в т.ч. тим, які не є учасниками даного судового процесу) земельну ділянку, яка має кадастровий номер 2323988000:01:002:0202.

В обґрунтування зазначеної вище заяви, позивач зазначає, що оскільки згідно листа Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області № 27-8-0.4-6303/2-16 від 18.08.2016 р., підписаного В.о. начальника ОСОБА_4, визначено, що термін дії договору оренди закінчився 16.10.2014 р., таким чином відповідач фактично не визнає за позивачем право користування земельною ділянкою відповідно до Договору оренди та існує ймовірність передачі відповідачем цієї земельної ділянки у користування третім особам до вирішення судом спору по суті, що може суттєво утруднити та навіть унеможливити виконання рішення суду за даним позовом.

Враховуючи вищевикладене, на думку позивача існує необхідність у забезпеченні позову шляхом заборони відповідачу відчужувати або передавати у користування земельну ділянку до набрання рішенням законної сили, оскільки в разі відчуження або передання у користування третім особам земельної ділянки, її властивості можуть погіршитися, що в разі задоволення позову призведе до вжиття додаткових зусиль до відновлення спірної земельної ділянки, а також необхідності витребування майна з чужого незаконного володіння.

Таким чином, викладені вище обставини є підставою для подачі з боку позивача заяви про забезпечення позову.

Представник позивача в судовому засіданні 07.12.2016 р. підтримав вимоги, викладені в заяві про забезпечення позову.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що заява позивача про забезпечення позову у справі 908/3079/16 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до приписів статей 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Позов забезпечується:

- накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;

- забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

- забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

- зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

- зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Про забезпечення позову виноситься ухвала. Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено.

Отже, аналіз приписів закону, який регулює порядок та підстави вжиття заходів забезпечення позову, свідчить, що забезпечення позову є однією з найважливіших гарантій захисту прав, свобод та інтересів юридичних осіб, певним заходом для створення можливості реального виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог; прийняття передбачених законом заходів щодо забезпечення позову є правом суду, який розглядає спір. Заходи про забезпечення позову застосовується судом, виходячи з обставин справи, змісту заявлених позовних вимог.

Пунктом 1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» встановлено, що відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов’язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу до забезпечення позову . У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв’язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв’язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Частинами 2, 4 п. 3 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», встановлено що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Позивачем не надано належних доказів щодо ймовірності передачі відповідачем спірної земельної ділянки третім особам до вирішення спору у даній справі. Заявлені заходи у вигляді заборони відповідачу відчужувати та (або) надавати у користування третім особам (в т.ч. тим, які не є учасниками даного судового процесу) земельну ділянку, ґрунтуються лише на посиланнях позивача про потенційну можливість такої передачі, тому в задоволенні вищевказаної заяви суд відмовляє.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Фермерського господарства «Фімаргл» про забезпечення позову відмовити.

Суддя А.О. Науменко