Рішення

від 30.11.2016 по справі 910/20006/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.2016Справа №910/20006/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Хауз 1991"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілайн"

про стягнення 501 268,08 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: Вінер П.В.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейд Хауз 1991" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілайн", в якому просить суд стягнути з відповідача борг у сумі 501 268,08 грн. за договором поставки № 0111/7 від 01.11.2014 р. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань перед позивачем за вищевказаним договором.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2016 р. порушено провадження у справі № 910/20006/16 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 30.11.2016 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

29 листопада 2016 р. через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва відповідач подав додаткові документи до матеріалів справи та відзив на позовну заяву, в якому визнав заборгованість в сумі 501 268,08 грн. та не заперечував проти задоволення позову, просив розглянути справу за його відсутності.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав позов та дав пояснення по суті спору.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив не надав, вимог ухвали суду не виконав, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.

Приймаючи до уваги, що сторони були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, та зважаючи на те, що від учасників провадження не надходило будь-яких клопотань, в тому числі, про відкладення розгляду справи, суд вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 30.11.2016 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 листопада 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейд Хауз 1991" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сілайн" укладено договір поставки №0111/7, за умовами якого постачальник зобов'язується постачати якісний товар у асортименті й кількості по ціні й на суму попередньо узгоджені сторонами згідно з накладними документами.

Відповідно до п. 2.5 договору, покупець зобов'язується оплатити 100% за отриманий товар протягом 40 банківських днів з моменту отримання товару, що підтверджується відповідними документами.

Відповідно до п.3.1. договору, договір вступає в силу з моменту його підписання й діє до 31.10.2015 року.

За приписами п. 4.1 договору у випадку невиконання чи неналежного виконання обов'язків, передбачених цим договором, сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України,

Як вбачається з матеріалів справи, 24 листопада 2014 р. позивач на виконання умов договору № 0111/7 від 01.11.2014 р. здійснив поставку товару, що підтверджується видатковими накладними № 699 на загальну суму 250646,16 грн. та № 698 на загальну суму 250621,92 грн., які містяться в матеріалах справи, однак відповідач коштів за отриманий товар не сплатив.

Позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілайн" з претензією вих. № 29-01/15 від 29.02.2015 року про сплату у 10-денний термін всієї суми заборгованості, а саме 501268,08 грн., за поставлений Товариством з обмеженою відповідальністю «Трейд Хауз 1991» товар за договором № 0111/7 від 01.11.2014 р.

Відповідач за поставлений товар оплату в розмірі 501268,08 грн. не здійснив, у своєму відзиві підтвердив поставку товару та його неоплату, мотивував це відсутністю коштів через скрутне фінансове становище.

За таких обставин, позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення вартості суми неоплаченого товару в розмірі 501 268,08 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

У відповідності до ч. 1 ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 673 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Договором, відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Тож, в силу положень Цивільного кодексу України договірні зобов'язання є обов'язковими для виконання сторонами у порядку та у строк, визначений відповідним договором, або законом.

За приписами ст.ст. 3, 629 Цивільного кодексу України цивільне законодавство ґрунтується на принципах справедливості, добросовісності та розумності та передбачає обов'язковість виконання договірних зобов'язань.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як встановлено ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Виходячи з умов договору № 0111/7 від 01.11.2014 р. відповідач був зобов'язаний оплатити в обумовлені договором строки, а саме протягом 40 банківських днів з моменту поставки позивачем вартість товару, але в будь-якому випадку до 20 січня 2015 р.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

При цьому, відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідач заявлені до нього вимоги не спростував, у наданому відзиві підтвердив укладання сторонами договору, отримання ним товару на суму 501 268,08 грн., а також зазначив про складну фінансову ситуацію на підприємстві, що не дозволяє провести розрахунок з позивачем.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд, оцінивши наявний в матеріалах справи відзив, дійшов висновку, що відповідач визнав свою заборгованість перед позивачем за поставлений товар в розмірі 501 268,08 грн., однак послався на скрутне фінансове становище, внаслідок якого не міг погасити заборгованість.

Відсутність зазначеної суми коштів не є винятком адже, укладаючи господарський договір, кожна зі сторін приймає на себе відповідні ризики можливого погіршення економічної ситуації та фінансового становища свого підприємства, підприємств своїх контрагентів та країни в цілому та, при цьому, учасник договору не має відповідати за негативні наслідки підприємницької діяльності контрагента.

Відсутність у боржника грошових коштів не може свідчити про неможливість виконання рішення суду у визначений законом строк.

При цьому, відповідачем не надано суду жодних документів, які дають суду можливості дійти висновку про неможливість виконання рішення суду у встановлені законодавством строки.

Будь-яких доказів, на підставі яких можливо було б дійти висновку про неможливість виконання рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2016 р. у справі №910/20006/16 у встановлений законодавством строк, відповідачем суду не надано.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Підсумовуючи наведене, суд визнає заявлені позовні вимоги та задовольняє позов в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового бору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Хауз 1991» задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілайн" (01135, м. Київ, вул. Дмитрівська, 96/98, код ЄДРПОУ 31570480), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Хауз 1991» (04050, м. Київ, ВУЛИЦЯ Довнар-Запольського, будинок 16-А, код ЄДРПОУ 38688056) грошові кошти в розмірі 501 268,08 грн. (п'ятсот одна тисяча двісті шістдесят вісім гривень 08 копійок) грн. та 7 519,02 грн. (сім тисяч п'ятсот дев'ятнадцять гривень 02 копійки) - судового збору.

3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 05.12.2016 р.

Суддя Пригунова А.Б.