ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
07 грудня 2016 року Справа № 913/1140/16
Провадження № 9/913/1140/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті», м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал-Трейд», м. Луганськ
про стягнення 318 509 грн. 70 коп.
суддя Ворожцов А.Г.,
секретар судового засідання Богуславська Є.В.,
у засіданні брали участь :
від позивача - ОСОБА_1, довіреність від 02.06.2016,
від відповідача - представник не прибув,
в с т а н о в и в:
суть спору: позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь основну заборгованість за кредитним договором № 50002894 від 04.01.2012 в сумі 227544,06 грн., заборгованість за додатковим кредитом у розмірі 42718,44 грн., збитки у розмірі 14400,00 грн. та інфляційні втрати в сумі 33847,20 грн., загалом - 318509,70 грн.
У судове засідання прибув повноважний представник позивача.
Від позивача через канцелярію суду надійшли письмові пояснення від 02.12.2016, які долучені до матеріалів справи.
Відповідач , ТОВ "Універсал - Трейд", відзиву на позовну заяву не надав, явку свого представника в засідання суду не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового розгляду справи судом повідомлявся.
Явка учасників судового процесу в засідання суду не визнавалася обов'язковою.
При цьому, відповідач не заявив клопотання про відкладення розгляду справи з наведенням відповідного обґрунтування необхідності такого відкладення та доданням доказів поважності неприбуття у дане судове засідання.
Відповідно до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (а.с. 108-111) місцезнаходженням відповідача є: 91031, м. Луганськ, вул. Газети Луганської Правди, буд. 153-В.
Листом від 16.03.2015 № 511-30-100 УДППЗ «Укрпошта» повідомляє, що відповідно до Указу Президента України від 14.11.2014 № 875/2014 «Про рішення ради національної безпеки і оборони України від 04.11.2014 «Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» (зі змінами), органи поштового зв'язку тимчасово не здійснюють пересилання поштових відправлень до вказаного населеного пункту.
Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 05.06.2014 № 01-06/745/2014 "Про деякі питання практики застосування у судовій практиці Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" роз'яснено, що учасник судового процесу, який знаходиться на тимчасово окупованій території України, вважатиметься належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду за умов, зазначених у підпунктах 1-4 пункту 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" (у редакції Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.2014 № 01-06/2052/14).
Оскільки відповідач у справі знаходиться на території проведення АТО інформація про час і місце судового засідання була розміщена на сторінці господарського суду Луганської області (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/), про що свідчать роздруковані сторінки з мережі Інтернет (а.с. 139, 149, 158).
Таким чином, судом вжито відповідні заходи щодо повідомлення учасника судового процесу, який знаходиться на тимчасово окупованій території. відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи судом.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача суд встановив такі фактичні обставини.
04 січня 2012 року між позивачем, ТОВ "Порше Мобіліті", та відповідачем, ТОВ "Універсал - Трейд", було укладено кредитний договір № 50002894 (а.с. 8-13), відповідно до якого позивач зобов'язався надати відповідачу кредит у сумі 127771,15 грн., що на дату укладення договору еквівалентно 15852,50 дол. США, строком на 60 місяців зі змінною процентною ставкою для придбання автомобіля марки VW, модель Polo Sedan, кузов № НОМЕР_1, об'єм двигуна 1598 куб. см., рік випуску 2011, а відповідач зобов'язався повернути кредит у повному обсязі згідно з графіком погашення кредиту.
Крім того, позивач надав відповідачу додатковий кредит для сплати страхових платежів відповідно до договору страхування.
Повноваження щодо надання фінансових послуг підтверджені Свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи від 02.07.2009 (реєстраційний номер 16102366), виданим Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України (а.с. 174).
Умовою п. 1.3.1 договору сторони узгодили, що розмір платежів, що підлягають оплаті відповідачем, визначено відповідно до виставлених позивачем рахунків у гривні, при цьому розмір платежів розраховується шляхом застосування до еквівалентів платежів в іноземній валюті, вказаних у графіку погашення кредиту, чинного на момент виставлення рахунку обмінного курсу банку, вказаного у договорі.
10 січня 2014 року сторони уклали договір застави транспортного засобу № 500102894 (а.с. 26-31), згідно з яким відповідачем було передано у заставу автомобіль, який за кредитом придбав відповідач.
Відповідно до п.п. 1.4.2 та п.п. 2.4, 25 договору повернення кредиту та процентів за його користування має здійснюватися сплатою чергових платежів за узгодженим графіком не пізніше 15-го числа місяця на підставі виставленого позивачем рахунку, при цьому період нарахування процентів починається з 1-го календарного дня місяця і закінчується останнім календарним днем поточного місяця.
З серпня 2014 року відповідач припинив виконувати свої грошові зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим, станом на 18.08.2016 за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати щомісячних платежів у розмірі 98 288,36 грн.
Крім того, за розрахунком позивача відповідач порушив грошове зобов'язання за додатковим кредитом, борг за цим зобов'язанням за період з липня 2014 року по серпень 2016 року становить 42718,44 грн.
Умовою п. 3.3 договору передбачений обов'язок відповідача повернути позивачу в повному обсязі суму кредиту та додаткового кредиту, плату за кредит та штрафні санкції протягом 30 календарних днів з дати одержання повідомлення про вимогу.
Якщо з будь-яких причин повідомлення не буде отримане, перебіг вказаного строку починається з дати відправлення цього повідомлення.
Позивач стверджує, що через порушення умов договору позивачем у жовтні 2015 року була здійснена спроба вручити відповідачу вимогу щодо дострокового повернення кредиту та сплати заборгованості, однак місцезнаходження відповідача не було знайдено.
У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором, на підставі приписів ст. 625 Цивільного кодексу України, позивачем за період з серпня 2014 року по липень 2016 року нараховано та заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати в сумі 33847,20 грн.
Крім того, посилаючись на п. 8.5 кредитного договору, яким передбачений обов'язок відшкодувати збитки, спричинені винною стороною за неналежне виконання зобов'язань за договором, позивач нарахував відповідачу збитки в загальній сумі 14400,00 грн., які складаються з витрат, пов'язаних зі зверненням позивача до юридичних фірм "ТОВ "Юридична компанія "Тріпл Сі" та ТОВ "Юридична фірма "Вернер", які згідно з відповідними договорами (а.с. 78-85, 91-104) надавали позивачу юридичну допомогу у питанні стягнення заборгованості з відповідача. Позивач сплатив за отримані юридичні послуги відповідно 8400,00 грн. та 6000,00 грн.
У зв'язку з невиконанням відповідачем взятих на себе грошових зобов'язань за договором, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Під час судового розгляду справи доказів повної або часткової сплати суми боргу відповідачем надано не було.
Заперечень на позов відповідач під час судового розгляду справи не надав, а також не скористався правом участі у судовому засіданні свого представника.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та необхідність часткового задоволення позову з таких підстав.
Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
За своєю правовою природою кредитний договір від 04.01.2012 № 50002894, є кредитним договором, згідно якого, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як свідчать матеріали справи та встановлено судом, відповідачу було видано кредит. Проте, останній порушив договірні зобов'язання щодо погашення кредиту та відсотків.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.
Згідно з п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до приписів ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши правильність наданих позивачем розрахунків сум боргу та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що вони є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача збитків у загальному розмірі 14400,00 грн., які складаються з витрат позивача на оплату юридичних послуг, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Аналогічну норму містить й ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України.
З аналізу статей 614, 623 Цивільного України та ст. 226 Господарського кодексу України вбачається, що для застосування такого заходу відповідальності, як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) порушення зобов'язання; 2) збитки; 3) причинний зв'язок між порушенням зобов'язання та збитками; 4) вина.
Заявлена позивачем до стягнення сума витрат на оплату юридичних послуг не є збитками, оскільки такі витрати не мають обов'язкового характеру та необхідних ознак збитків відповідно до приписів чинного законодавства, а факт їх наявності та розмір не знаходяться у безпосередньому причинному зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за спірним договором.
За таких обставин у задоволенні вимоги про стягнення збитків у розмірі 14400,00 грн. слід відмовити.
Суд вважає, що з урахуванням вимог закону щодо належності і допустимості доказів, позивачем частково доведено належними доказами ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, натомість відповідач не спростував це в належний спосіб та не довів іншого.
З урахуванням викладеного вище позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та її обставинами частково, а тому підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача основної заборгованості за кредитом в сумі 227544,06 грн., заборгованості за додатковим кредитом в сумі 42718,44 грн. та інфляційних втрат в сумі 33847,20 грн., з віднесенням на відповідача витрат зі сплати судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
в и р і ш и в:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал-Трейд» , 91031, м. Луганськ, вул. Газети Луганської Правди, буд. 153-В, код 31673415, на користь позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» , 02152, м. Київ, пр-т Павла Тичини, буд. 1-В, код 36422974, основну заборгованість за кредитним договором в сумі 227544,06 грн., заборгованість за додатковим кредитом в сумі 42718,44 грн. та інфляційні втрати в сумі 33847,20 грн., загалом - 304109,70 грн., крім того, витрати зі сплати судового збору в розмірі 4561,65 грн., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
3. В решті вимог позову відмовити.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 07.12.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо не було подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено і підписано - 09.12.2016.
Суддя А.Г. Ворожцов
Суд | Господарський суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 07.12.2016 |
Оприлюднено | 14.12.2016 |
Номер документу | 63319632 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Луганської області
Ворожцов А.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні