Ухвала

від 09.12.2016 по справі 916/3380/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення заяви про порушення провадження

у справі про банкрутство

"09" грудня 2016 р.№ 916/3380/16

Суддя Грабован Л.І., розглянувши матеріали заяви боржника Товариства з обмеженою відповідальністю „КОМПАНІЯ ІНВЕСТ СЕРВІС 2015" (65020, м. Одеса, вул. Базарна, 71; код ЄДРПОУ 39158290)

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „КОМПАНІЯ ІНВЕСТ СЕРВІС 2015" звернулось до господарського суду Одеської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „КОМПАНІЯ ІНВЕСТ СЕРВІС 2015" за положеннями ст. 95 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки вартості майна боржника, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно ч.ч.1, 4 ст.2 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України. Провадження у справах про банкрутство окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності регулюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Ч. 5 ст.11 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що боржник зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення таких обставин: задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності); під час ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі; в інших випадках, передбачених цим Законом.

Ч. 3 ст.11 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що до заяви боржника додаються також установчі документи боржника - юридичної особи; перелік майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальна балансова вартість майна; перелік майна, що перебуває у заставі або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кредиторів, на користь яких вчинено обтяження майна боржника, їх ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційні коди юридичних осіб або реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), суми їх грошових вимог, підстави виникнення зобов'язань, а також строки їх виконання згідно із законом або договором; відомості про всі рахунки боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити; відомості про всі рахунки, на яких обліковуються цінні папери, що належать боржнику, їх реквізити.

Відповідно до ч.1 ст. 95 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачені особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником та вказано: якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Дотримання вимог ст.ст. 105,110,111 ЦК України, якими визначено порядок ліквідації юридичної особи, тобто виконання передбачених вказаними нормами дій із доданням доказів їх проведення є підставою для звернення ліквідатора (ліквідаційної комісії) із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 95 Закону.

При цьому, докази необхідно додати до заяви про порушення справи про банкрутство на день звернення до суду.

Однак, боржником до заяви, не додано доказів проведення досудової процедури ліквідації товариства у встановленому Законом порядку, а саме: рішення про припинення юридичної особи, призначення комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії), голови комісії або ліквідатора та встановлення порядку і строку заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється; розгляду вимог кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування; вжиття всіх заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, або відсутність такої, та письмового повідомлення кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені Цивільним кодексом України строки; закриття рахунків, відкритих у фінансових установах; надання ліквідаційною комісією (ліквідатором) органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування документів боржника, у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку, для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових коштів у випадку призначення перевірок.

До заяви про порушення справи про банкрутство боржником також не надано переліку майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальної балансової вартості майна; переліку майна, що перебуває у заставі або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартість; відомостей про всі рахунки боржника, відкритих в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити; відомостей про всі рахунки, на яких обліковуються цінні папери, що належать боржнику, їх реквізити або відсутності таких; доказів того, що під час ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредитора у повному обсязі.

Крім цього, суд зазначає, що ч.4. ст. 11 Закону передбачено, що боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат, якщо інше не передбачено цим Законом, однак боржником таких доказів суду не надано.

Відповідно до ч. 9 ст. 11 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" за подання заяви про порушення справи про банкрутство справляється судовий збір у порядку, передбаченому Законом.

Відповідно до підпункту 9 п. 2 ч.2 ст. 4 Закону України „Про судовий збір" із внесеними змінами та доповненнями відповідно до Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22.05.2015р. № 484-VIII, який набрав чинності з 01.09.2015р., ставка судового збору за подання заяви про порушення справи про банкрутство, що подається до господарського суду, складає 10 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно зі ст. 8 Закону України „Про Державний бюджет України на 2016 рік" розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2016р. становить 1378 грн.

Таким чином, заявник зобов'язаний до заяви про порушення справи про банкрутство надати докази сплати судового збору за подання заяви у сумі 13 780 грн. Однак, доказів сплати судового збору за подання заяви про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „КОМПАНІЯ ІНВЕСТ СЕРВІС 2015" боржником не надано.

Відповідно ч. 2 ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Згідно п. 2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідчені копії. Копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об'єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 N 55, а разі якщо інструкціями з діловодства, які діють у відповідних органах, підприємствах, установах і організаціях установлено додаткові вимоги щодо оформлення копій, - також і цих вимог.

Відповідно до п. 5.27 Наказу Держспоживстандарту України 07.04.2003р. №55 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23 (підпис).

В порушення вказаних вимог заявником додані до заяви про порушення справи про банкрутство копії документів, які не засвідчені належним чином, як це передбачено чинним законодавством. Таким чином, суд не має правових підстав для розгляду вказаних документів як належних письмових доказів у справі.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство повертає її та додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів щодо сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі; з інших підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

За положеннями п.3 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у заяві не вказано обставин, на яких ґрунтуються вимоги, не додано доказів, що підтверджують викладені у заяві обставини.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо до заяви не додано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Враховуючи те, що заявником не надано доказів, підтверджуючі викладені у заяві обставини, а саме проведення досудової процедури ліквідації товариства у встановленому Законом порядку та не надано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, заява Товариства з обмеженою відповідальністю „КОМПАНІЯ ІНВЕСТ СЕРВІС 2015" про порушення справи про банкрутство підлягає поверненню заявнику без розгляду на підставі ч.1 ст.15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", п.п.3, 4 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Ч. 3 ст. 63 ГПК України передбачено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення.

Відповідно до ч.2 ст. 15 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" повернення заяви про порушення провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку.

Суд звертає увагу заявника, що подання вдруге до господарського суду Одеської області вказаної заяви, про що свідчать дані комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", без усунення допущених порушень, а саме без доказів сплати судового збору та доказів, підтверджуючих викладені у заяві про порушення справи про банкрутство обставини згідно ухвали №916/3289/16 від 05.12.2016р., може бути розцінено судом, як недобросовісне користування процесуальними правами, зловживання правом на заяву про порушення справи про банкрутство, оскільки направлене не на розгляд справи, а на досягнення інших цілей, за що передбачена відповідальність згідно законодавства України.

Керуючись ч.1 ст.15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", п.п.3, 4 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1.Заяву боржника Товариства з обмеженою відповідальністю „КОМПАНІЯ ІНВЕСТ СЕРВІС 2015" (65020, м. Одеса, вул. Базарна, 71; код ЄДРПОУ 39158290) про порушення справи про банкрутство за положеннями ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" повернути заявнику без розгляду.

2.Заяву з додатками надіслати заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її винесення згідно з ч.4 ст.8 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвала може бути оскаржена у порядку, встановленому ст. 91, 106 Господарського процесуального кодексу України, ст.8 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Додаток: заява про порушення справи про банкрутство на 2-х арк. з додатками на 53-ьох арк. та конверт.

Суддя Л.І. Грабован