Ухвала

від 06.12.2016 по справі 804/2641/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

06 грудня 2016 рокусправа № 804/2641/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:                    Божко Л.А.

           суддів:                     Лукманової О.М. Кругового О.О.

за участю секретаря судового засідання:          Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС України на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2016 р. по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфі Трейд" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС України про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Комфі Трейд” до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС України в якому позивач просив; визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми “Р” №0000243900 від 04.05.2016 року Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС України про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю “Комфі Трейд” суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 5975485,50 грн., в тому числі 3983657 грн., за основним зобов'язанням та 1991825,50 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями; визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми “П” №0000233901 від 04.05.2016 року Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС України про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 19918274 грн., в тому числі за податкової декларацією з податку на прибуток за 2014 рік в сумі 4939058 грн., та за 3 квартали 2015 року в сумі 14979216 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2016 р адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та винести нове рішення яким в задоволені адміністративного позову відмовити.

          Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС України області проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ “Комфі Трейд” з питань дотримання вимог податкового законодавства України, правильності, повноти нарахування та сплати податків до бюджету при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з наступними контрагентами: ТОВ “Марлеон” (код ЄДРПОУ 39519615), ТОВ “ДФ Груп” (код ЄДРПОУ 38977516), ТОВ “Меланіт С” (код ЄДРПОУ 38050702), ТОВ “Редмонд Україна” (код ЄДРПОУ 38470878), ТОВ “Логан Україна Дистрибьюшин” (код ЄДРПОУ 38750254), ТОВ “Навігатор” (код ЄДРПОУ 23704614), ТОВ “Єврокейс”( код ЄДРПОУ 38526532), ТОВ “Валют Компані” (код ЄДРПОУ 39410317), ТОВ “Провелл” (код ЄДРПОУ 39134950), ТОВ “Рента Центр” (код ЄДРПОУ 37893095), ТОВ “Біолюкс” (код ЄДРПОУ 39057630), ТОВ “Акслларт” (код ЄДРПОУ 38261126), ТОВ “Астрея-ХХІ” (код ЄДРПОУ 32436779), ТОВ “НВК Ромсат” (код ЄДРПОУ 38271506), ТОВ “Стар Електроніко” (код ЄДРПОУ 37401740), ТОВ “Арена” (код ЄДРПОУ 32998991), ТОВ “Ітком Трейдинг” (код ЄДРПОУ 37470217), ТОВ “Фор Форс” (код ЄДРПОУ 37068808), ТОВ “Техностиль-Про” (код ЄДРПОУ 33941181), ТОВ “Глобекс Україна” (код ЄДРПОУ 36688358), ТОВ “Кеддр” (код ЄДРПОУ 98119271), ТОВ “Самдекс Україна” (код ЄДРПОУ 38062849), ТОВ “Консор” (код ЄДРПОУ 39303580), ТОВ “Акстор” (код ЄДРПОУ 38186238), ТОВ “Бігіт” (код ЄДРПОУ 35690717), ПП “Монблан” (код ЄДРПОУ 32671445), ТОВ “Мікон Трейд” (код ЄДРПОУ 39529639), ТОВ “Техно Маркет” (код ЄДРПОУ38670947), ТОВ “Шопгард Україна” (код ЄДРПОУ35703720), ТОВ “Калібра Україна” (код ЄДРПОУ 34943111) за період з 01.01.2014 по 30.09.2015.

За результатами якої складено акт №67/28-01-39-36962487від 15.04.2016 pоку.

На підставі акту перевірки винесено податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС України форми “Р” №0000243900 від 04.05.2016 року Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС України про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю “Комфі Трейд” суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 5975485,50 грн., в тому числі 3983657 грн., за основним зобов'язанням та 1991825,50 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями; податкове повідомлення-рішення форми “П” №0000233901 від 04.05.2016 року Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС України про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 19918274 грн., в тому числі за податкової декларацією з податку на прибуток за 2014 рік в сумі 4939058 грн., та за 3 квартали 2015 року в сумі 14979216 грн. Позивач вважає висновки податкового органу в акті перевірки безпідставними та необґрунтованими, а тому винесені податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується суд апеляційної інстанції.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно зі статтею 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності) тощо.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З наведених законодавчих положень випливає, що умовою виникнення у платника права на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених в ціні товару (послуги), є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг), а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, тобто, з презумпції економічної виправданості дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Суд першої інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, дотримався правових позицій, що висловлені Верховним Судом України в постанові від 31 січня 2011 року №14/11 та від 29.04.2015р№3-77гс15, та ухвал Вищого адміністративного суду України від 20.01.2015р. №К/800/15312/13, 16.04.2013р. №К/800/9087/13, 19.02.2013р. №К/9991/64514/11р. та надав вірну оцінку обставинам реального здійснення господарських операцій.

Так, на підставі доказів, що містяться у справі: договори, видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, прибуткові ордери, акти, платіжні доручення та ін., оцінка яким надана з дотриманням положень статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд першої інстанції зробив юридично правильний висновок про підтвердження факту реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

На час укладання договорів із позивачем, його контрагенти були платниками ПДВ згідно чинного законодавства та належним чином зареєстрованими у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, тобто, мали достатній об'єм правоздатності для укладення спірних угод.

Чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань.

Крім того, документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, зміст послуг, що надають тощо. При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Згідно положень частини 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.».

В той же час, податковим органом під час розгляду адміністративної справи не наведено об'єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності, не надано доказів узгодженості дій позивача з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкової вигоди, як і не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Таким чином, ухвалені по справі рішення суду першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими, а зазначена в касаційні скарзі позиція відповідача не знаходить свого підтвердження за матеріалами справи та не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

За таких обставин, суд вважає, що рішення суду першої інстанції викладене достатньо повно, обґрунтовано та мотивовано з посиланням на конкретні пункти законів України, які регулюють спірні правовідносини, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.

          З огляду на встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи та обрану правову позицію, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС України– залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2016 р.– залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий:                                                                      Л.А. Божко

           Суддя:                                                                      О.М. Лукманова

           Суддя:                                                                      О.О. Круговий