Постанова

від 21.07.2011 по справі 2а-0870/4672/11

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2011 року 11 год. 15 хв. Справа № 2а-0870/4672/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Лазаренко М.С.,

при секретарі судового засідання Ширшові А.А.

за участю представників

прокурора: Стешенко В.Є.

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

адміністративного позову: Прокурора Чернігівського району Запорізької області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Запорізької області

до: Приватного сільськогосподарського підприємства імені Калініна

про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 5595 грн. 04 коп.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Чернігівського району Запорізької області звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Запорізької області з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства імені Калініна про стягнення суми заборгованості з фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій особам в розмірі 5595 грн. 04 коп.

У судовому засіданні Прокурор Чернігівського району Запорізької області та представник позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, посилаючись на те, що колишнім працівникам відповідача управліннями Пенсійного фонду України було призначено пенсію на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України, згідно п.п. «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» для платників збору об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначений відповідно до п.п. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Порядок відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах регулюється «Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до пенсійного фонду України» від 19.12.2003р. та Прикінцевими Положеннями Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування». За період з червня 2010 року по грудень 2010 року фактичні витрати на виплату і доставку пенсій склали 5595 грн. 04 коп. Сплата підприємством не здійснювалася, таким чином заборгованість за вказаний період складає 5595 грн. 04 коп., яка в добровільному порядку не сплачена.

Представник відповідача у судовому засіданні проти поданого позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що ОСОБА_3 призначено та виплачується пільгова пенсія відповідно до от. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Однак, підприємство не має обов'язку відшкодовувати Пенсійному фонду України витрати по виплаті та доставці пільгової пенсії виходячи із наступного.

Відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій до досягнення працівником пенсійного віку, призначених за списком №2, мають здійснюватися відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», незалежно від останнього місця роботи працівника, працівники, які зайняті повний робочий день на роботах з шкідливими і важкими умовами праці, чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Абзацом 5 п.п. 1 п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що виплата пенсій особам, які буди безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботам (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в»-«е» та «ж» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», здійснюється до І січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, азі січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону. Дана позиція підприємства підтверджується також висновками Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду по справі № 22а-5722/08 від 09.12.2008р.

Розглянувши матеріали адміністративного позову, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.п. «б», «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв): чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи 25 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.

Судом встановлено, що колишньому працівнику відповідача пенсіонеру ОСОБА_3 управліннями Пенсійного фонду України було призначено пенсію на пільгових умовах відповідно до п. «б» - «з» ст..13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України.

Зазначені обставини підтверджується наданими позивачем та дослідженими в судовому засіданні довідкою, що підтверджує пільговий стаж вищезазначеного пенсіонеру, розпорядженням на перерахунок пенсій.

Ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» № 400/97-ВР від 26.06.1997 р. встановлено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», а також платником страхових внесків відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-ІV та зареєстрований в УПФУ в Чернігівському районі Запорізької області як платник страхових внесків.

Ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788 від 05.11.1991 р. визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, а також до 2000 року врегульовано порядок внесення підприємствами та організаціями плати до пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначених у відповідності до п. п. «б» - «з» цієї статті.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України» від 17.02.2000 р. порядок внесення плати на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій змінено. Порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій визначено шляхом введення окремого виду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», яким передбачено, що платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування повинні сплачувати такий збір у розмірах, встановлених ст. 4 цього Закону.

Посилання відповідача на те, що п. 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) передбачено лише внесення до Пенсійного фонду підприємствами та організаціями з коштів призначених на оплату праці, плати, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України суд вважає помилковими з огляду на таке.

Вказані норми, зокрема абз. 4 пп. 1 п. 2 розділу XV Закону № 1058-IV, не стосуються спірних відносин, оскільки не поширюються на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону № 1788-XII. Вони були направлені, зокрема, на врегулювання відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України. Тобто ці норми були направлені на встановлення регулювання інших відносин, а не на зміну чинного регулювання спірних правовідносин.

Заперечення відповідача в іншій частині суд вважає необґрунтованими виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2 прикінцевих положень Закону України Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вищезазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-ХІІ.

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом, а саме відповідно до норм Закону № 1788-ХІІ та Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 27.06.1997 № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР).

Згідно з п. 1 ст. 1 Закону № 400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи.

За правилами абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України № 1788-ХІІ до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону № 1788-ХІІ.

Відповідно до абз. 3 п. 1 ст. 4 Закону № 400/97-ВР ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування становить 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Виходячи з наведених норм, відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Ст. 1 Закону № 1058-IV встановлено, що страховими внесками є кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону. Таке саме визначення страхових внесків наведено і в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженій Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (далі - Інструкція).

Отже, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди осіб, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, суми відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах таким особам, сплачуються як збір на обов'язкове державне пенсійне страхування і відносяться за визначенням, наведеним у Законі № 1058-IV та Інструкції, до страхових внесків.

Згідно з ч. 2 ст. 106 Закону № 1058-IV суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Згідно з ч. 3 ст. 106 Закону № 1058-IV орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначений розділом 6 Інструкції.

Підпунктом 2.1.1 п. 2.1 Інструкції встановлено, що платниками страхових внесків є підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно з п. 6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону № 1058-IV в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень цього Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до п. 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону № 1058-IV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з п. 6.10 Інструкції, в разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Пунктом 6.8 Інструкції передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підтверджується наявність у відповідача зобов'язання з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій пенсіонеру ОСОБА_3 за період з червня 2010 року по грудень 2010 року у розмірі 5595 грн. 04 коп.

Відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Відповідно до постанови Верховного суду України від 31.01.2011 року у справі №21-69а-10, Верховний суд України висловив свою позицію з приводу спірних правовідносин, відповідно до якої порядок відшкодування Пенсійному фонду України фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» не змінився у зв'язку з набранням 01 січня 2004 року Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» чинності, оскільки норми останнього не змінювали регулювання спірних відносин.

Щодо посилання представника відповідача на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2008 року в справі №22а-5722/08, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається з зазначеної ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, у справі №22а-5722/08 брали участь інші сторони, обґрунтування позовних вимог здійснювалося відносно іншого підприємства, відтак встановлені обставини не є встановленим доказом в даній адміністративній справі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про пенсійне забезпечення», ст. ст. 11, 17, 94, 160, 163 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства імені Калініна (код ЄДРПОУ 03749454) на користь управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Запорізької області заборгованість з фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 5595 (п'ять тисяч п'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 04 коп. на р/р25605301001105, банк Запорізьке обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України» МФО 373957, код ЄДРПОУ 20508456, код платежу 50020102.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанову в повному обсязі буде виготовлено відповідно до ч.3 ст.160 КАС України.

Копію постанови у повному обсязі сторони можуть отримати 28 липня 2011 року.

Суддя (підпис) М.С. Лазаренко

Постанову виготовлено у повному обсязі 28 липня 2011 року.