Постанова

від 02.08.2006 по справі 20-5/212-12/345

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20-5/212-12/345

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

 01 серпня 2006 року  

Справа № 20-5/212-12/345

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Волкова К.В.,

суддів                                                                      Голика В.С.,

                                                                                          Черткової І.В.,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми "Аква-Інженерінг" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя    Харченко І.А.) від 23.05.2006 року у справі № 20-5/212-12/345

за позовом           Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми "Аква-Інженерінг" (вул. Горпіщенко, 61,Севастополь,99000)

до           Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя (вул. Гер. Севастополя, 74,Севастополь,99000)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0001022310/2 від 18.08.2005року про визначення суми податку на прибуток в розмірі 80000,00 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 113800,00 грн.

                                                            ВСТАНОВИВ:

                    Рішенням господарського суду міста Севастополя (суддя    Харченко І.А.) від 23.05.2006 року у справі № 20-5/212-12/345 відмовлено у задоволенні позову Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми "Аква-Інженерінг" до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя  про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0001022310/2 від 18.08.2005року про визначення суми податку на прибуток в розмірі 80000,00 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 113800,00 грн.

                    Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що доводи позивача не знайшли підтвердження у ході розгляду спору.

                    Не погодившись з рішенням суду Приватне підприємство виробничо-комерційна фірма "Аква-Інженерінг" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, позов задовольнити.

                    Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при вирішенні спору були порушені норми матеріального та процесуального права.

                    Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Сотула В.В. від 01.08.2006 року у зв'язку з відпусткою у складі колегії було замінено суддю Шевченко Н.Н. на суддю Голика В.С.

                    18.07.2006 року слухання справи було відкладено.

                    Після відкладення слухання справи 01.08.2006 року в судове засідання сторони не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

                    Судова колегія вважає можливим закінчити розгляд апеляційної скарги у відсутності сторін за наявними у справі доказами, оскільки згідно статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

                    При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України Севастопольський апеляційний господарський суд встановив наступне.

                    Державною податковою інспекцією у Нахімовському районі міста Севастополя було проведено планову комплексну документальну перевірку дотримання вимог законодавства про оподаткування в Україні Приватним підприємством "Виробничо-комерційна фірма "Аква-Інженерінг", по результатах якої був складений акт №2091/23-123/61 від 05.04.2004 року  на підставі якого, після адміністративного оскарження, було прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.08.2005 року за №0001022310/2 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 80 000,00 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 113 800,00 грн., а всього –193 800,00 грн.

                    На підставі перевірки податковою інспекцією був зроблений висновок про те, що позивачем в порушення підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.9 статті 5, підпункту 8.7.1 пункту 8.7 статті 8, пункту 10.1 статті 10, підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” у 2004 році був занижений прибуток, що підлягає оподаткуванню на загальну суму 320000,00 грн. крім того підприємством несвоєчасно відображені у складі валового доходу сума 10700,00 грн., яка підлягає включенню до декларації за перший квартал 2004 року, та сума 198100,00 грн., яка підлягає включенню до декларації за півріччя 2004 року.

                    Зазначені порушення призвели до заниження податку на прибуток за 2004 рік на загальну суму 80000,00 грн., у тому числі податок на прибуток у І кварталі 2004 року був занижений на 162400,00 грн., у ІІ кварталі 2004 року –завищений на 142900,00 грн., у ІІІ кварталі 2004 року –занижений на 108800,00 грн., у IV кварталі 2004 року – завищений на 48300,00 грн.

                    Враховуючи те, що підприємством, на думку податкового органу, фактично було допущено недоплату податку на прибуток у І кварталі 2004 року на суму 162400,00 грн. та у ІІІ кварталі 2004 року на суму 108800,00 грн.,  то відповідно до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” до позивача були застосовані штрафні санкції на загальні суму 113800,00 грн.: 162400,00 грн.*10%*5 + 108800,00 грн.*10%*3.

                    Вивчивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення з наступних підстав.

                    Пунктом 4.1 статті 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” визначено, що валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

                    Відповідно до пункту 2.1.1 акту перевірки позивачем у І кварталі 2004 року у валовий доход не включені у відповідному обсязі доходи з послуг, наданих Міжнародним дитячим центром «Артек»за договором збереження від 15.01.2004 року №5 та відкритим акціонерним товариством КЕТЗ «Сатурн»за податковою накладною від 12.01.2004 року № 7 на суму 8981 грн. без ПДВ, що призвело до заниження доходів від продажу товарів (робіт, послуг) на 10700,00 грн., у 2 кварталі 2004 року підприємством не відображена передоплата у розмірі 198100,00 грн., отримана від товариства з обмеженою відповідальністю "Мостспецпроект" відповідно до договору підряду № 01/05 від 01.05.2004 року. При цьому в акті зафіксовано, що сума заниженого валового доходу за перше півріччя 2004 року у розмірі 208800,00 грн. (10700,00 грн. - за І квартал 2004 року та 198100,00 грн. - за II квартал 2004 року) була самостійно виявлена позивачем та відображена у декларації за 9 місяців 2004 року, однак, штрафна санкція, передбачена пунктом 17.2 статті 17 Закону України «Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»підприємством не нараховувалася.

                    Судовою колегією не приймаються доводи позивача про те, що оскільки договір підряду № 01/05 від 01.05.2004 року, укладений з товариством з обмеженою відповідальністю „Мостспецпроект”, підпадає під визначення „довгострокового контракту”, тому підлягає застосуванню підпункту 7.10.5 пункту 7.10 статті 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.

                    Згідно з підпунктом 7.10.1 пункту 7.10 статті 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” платник податків може вибрати особливий порядок оподаткування результатів діяльності, здійснюваної за довгостроковим договором (контрактом).

                    Таким чином, застосування особливого порядку оподаткування доходів, отриманих від виконання довгострокових договірних зобов'язань, передбаченого пунктом  7.10 статті 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” є правом, а не обов'язком платника податків. Матеріали справи свідчать, що позивач таким правом не скористався. При цьому згідно даним перевірки та декларацій підприємства з податку на прибуток сума заниження в II кварталі 2004 року доходу по одержанню передоплати від товариства з обмеженою відповідальністю „Мостспецпроект” у розмірі 198100,00 грн. була самостійно виявлена та врахована підприємством за результатами 9 місяців 2004 року.

                    До того ж відповідно до висновку податкової інспекції в ході перевірки підприємству пропонувалося надати інформацію в частині використання оціночного коефіцієнту для визначення бази оподатковування за довгостроковим договором (контракту) з додатком усіх необхідних первинних документів для визначення даного показника. Однак, позивач пояснення з розрахунку оціночного коефіцієнту не надані, у зв'язку з чим сума податку на прибуток визначалася в загальному порядку.

                    Як свідчать матеріали перевірки, в лютому 2004 року Приватне підприємств виробничо-комерційна фірма "Аква-Інженерінг" одержало поворотну фінансову допомогу від Антипова С.М. у розмірі 27216,68 грн., з цієї суми 3000,00 грн. були повернуті в березні 2004 року, що залишилася частина суми повернута фізичній особі в травні 2004 року.

                    Відповідно до підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” валовий доход включає суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податків у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками податку на прибуток. У разі, коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення.

                    Позивачем не було включено зазначену поворотну фінансову допомогу ні до складу валових доходів при її одержанні, ні до складу валових витрат при її поверненні. Таким чином, перевіркою виявлено, що Приватне підприємство виробничо-комерційна фірма "Аква-Інженерінг" у порушення підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” у І кварталі 2004 року занижена сума валових доходів на 24200,00 грн. та, відповідно, у II кварталі 2004 року занижені валові витрати на 24200,00 грн.

                    У пункті 2.1.3 акту перевірки зафіксовано, що підприємством у додатку ДО1/1 таблиці 1 декларації з податку на прибуток за І квартал 2004 року відображений залишок запасів у незавершеному виробництві на початок 2004 року у сумі 614600,00 грн., на кінець І кварталу 2004 року - 0 грн. Первинні документи, що підтверджують здійснення господарської операції, що є підставою для закриття незавершеного виробництва до перевірки не пред'явлені. Відповідно до декларації по прибутку за півріччя 2004 року залишок запасів у залишках незавершеного виробництва склав 1069200,00  грн. Первинні документи на підтвердження даного залишку до перевірки не пред'явлені. У ході вибіркової перевірки встановлено, що підприємством у квітні 2004 року придбані у товариства з обмеженою відповідальністю „Риф –Сервіс” атракціони відповідно до видаткової накладної №РН-0015 від 05.04.2004 року на суму 287541,37 грн. (крім того ПДВ у сумі 57508,33 грн.). Таким чином, фактично залишок запасів на кінець півріччя 2004 року у залишках незавершеного виробництва склав 902100,00 грн.

                    У результаті зазначеного встановлено, що у порушення пункту 5.9 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” сума валових доходів підприємства занижена на 271200,00 грн. (у тому числі, у І кварталі 2004 року - занижена на 614600,00 грн., у II кварталі 2004 року - завищений на 781700,00 грн., у III кварталі 2004 року - занижена на 631400,00 грн., у IV кварталі 2004 року - завищений на 193100,00 грн.).

                    Відповідно до пункту 5.9 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно). Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається. Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

                    Оскільки позивачем не підтверджено первинними документами того факту, що товарно-матеріальні цінності були передані за договором підряду №2 від 24.09.2003 року товариству з обмеженою відповідальністю „Риф –Сервіс”, тому зазначені цінності повинні перебувати на балансі позивача до моменту їх списання відповідно до бухгалтерського обліку.

                    Перевіркою було встановлено, що підприємством у порушення підпункту 8.7.1 пункту 8.7 статті 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” завищені валові витрати на 48800,00 грн., у тому числі в II кварталі 2004 року - на 36100,00 грн., у III кварталі 2004 року - на 12700,00 грн. Так, згідно декларацій з прибутку за перше півріччя 2004 року витрати на поліпшення основних засобів склали 38300,00 грн., за 9 місяців 2004 року –51000,00 грн.

                    Відповідно до підпункту 8.7.1 пункту 8.7 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду. Витрати, що перевищують зазначену суму, збільшують балансову вартість груп 2, 3 і 4 чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 пропорційно сукупної балансової вартості таких груп та таких окремих об'єктів основних фондів групи 1 станом на початок звітного кварталу.

                    Оскільки на початок звітного періоду сукупна балансова вартість усіх груп основних фондів складала 22400,00 грн., то відповідно до вимог підпункту 8.7.1 пункту 8.7 статті 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” витрати на поліпшення основних фондів за рік могли скласти не більш 2200,00 грн.

                    Відповідно до листа Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми "Аква-Інженерінг" (вх. №978/10/106 від 28.01.2005 р.) у рядок 04.10 „витрати на поліпшення основних фондів” помилково включений агрегат для нанесення поліефірних смол (придбаний у травні 2004 року) на суму 34200,00 грн., що повинний бути відображений у рядку 04.1 декларації з прибутку, як „витрати на придбання товарів (робіт, послуг)”.

                    Однак, перевіркою було встановлено, що даний агрегат був врахований підприємством як основний засіб на рахунку бухгалтерського обліку № 10 з відповідним збільшенням балансової вартості групи основних фондів. Відповідно до висновку податкової інспекції вибірковою перевіркою сум амортизаційних відрахувань, заявлених Приватним підприємством виробничо-комерційною фірмою "Аква-Інженерінг" у 2004 році з декларації на прибуток, встановлено, що станом на початок III кварталу 2004 року до балансової вартості основних фондів підприємством був включений агрегат для нанесення поліефірних смол вартістю 34200,00 грн. з наступним нарахуванням амортизації. У випадку ж перекладу основних фондів до складу витрат на придбання товарів (робіт, послуг), вартість даних фондів попадає в приріст товарно-матеріальних цінностей згідно з пунктом 5.9 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” та бере участь у формуванні валового доходу підприємства в частині приросту.

                    З урахуванням того, що підприємством фактично допущена недоплата податку на прибуток за І квартал 2004 року у сумі 162400,00 грн. та за III квартал 2004 року у сумі 108800,00 грн., відповідно до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" до Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми "Аква-Інженерінг" застосовані штрафні санкції у загальній сумі 113800,00 грн.

                    Враховуючи висловлене, судова колегія дійшла висновку про необґрунтованість апеляційних вимог Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми "Аква-Інженерінг", та вважає рішення суду першої інстанції заснованим на законі.

                    Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:

                    1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми "Аква-Інженерінг" залишити без задоволення.

                    2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 23.05.2006 року у справі № 20-5/212-12/345 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                            К.В. Волков

Судді                                                                                          В.С. Голик

                                                                                          І.В. Черткова