Ухвала

від 05.12.2016 по справі 342/1122/15-ц

ГОРОДЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 342/1122/15-ц

Провадження № 8/342/5/2016

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2016 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Ничик Г.І.,

секретаря судового засідання Петруняк Н.А.,

з участю: представників відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Городенківського районного суду від 27.07.2016 року,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулась в суд з заявою, в якій просить переглянути за нововиявленими обставинами рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 27.07.2016 року у справі за її позовом про визнання нечинним та скасування рішення ОСОБА_4 сільської ради від 26.11.2014 року № 149-24/2014 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_5 з метою передачі їх у власність, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно (земельну ділянку). В заяві покликається на те, що рішенням Городенківського районного суду від 27.07.2016 року позов задоволено частково; визнано недійсним та скасовано рішення ОСОБА_4 сільської ради від 11.09.2015 р. № 183-27/2015 про відміну рішення ОСОБА_4 сільської ради від 26.11.2014 року № 150-24/2014 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі ОСОБА_5 з метою передачі їх у власність», у задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Апеляційну скаргу на згадане рішення апеляційним судом відхилено, рішення Городенківського районного суду від 27.07.2016 р. залишено без змін. Суди виходили з того, що оскільки позивачем не надано документів, які б підтверджували той факт, що позивач являється власником чи користувачем (суміжником) земельної ділянки і як суміжником порушене право на користування чи володіння земельною ділянкою. Після постановлення вказаних рішень, оскільки позивач від народження проживає в будинку, а земельною ділянкою для обслуговування житлового будинку сім'я користується більше тридцяти років, позивачу вдалося у відділі архітектури знайти копію рішення виконавчого комітету сільської ради народних депутатів від 18 березня 1986 р. № 17 про дозвіл на будівництво індивідуального житлового будинку на старій земельній ділянці по вулиці Лесі Українки, 14 ОСОБА_6 (мати позивача), що підтверджує факт користування земельною ділянкою для будівництва житлового будинку матір'ю позивача з 1986 р. а також була знайдена копія будівельного паспорта, в якому наявна схема виносу в натуру меж земельної ділянки і розбивки будівель від 1986 р., де межі не збігаються з тими даними, як зазначено в документах відповідача - суміжника ОСОБА_5, в той же час повністю підтверджують доводи ОСОБА_3, що огорожа встановлена по тих межах, які були встановлені вже давно, вони не збігаються із даними по технічній документації ОСОБА_5 За рішенням суду від 14.11.2007 р. ОСОБА_3 набула право власності на жилий будинок та господарські будівлі за адресою с. Олієво-Корнів ОСОБА_4 сільської ради, вул. Лесі Українки, 14 Городенківського району Івано-Франківської області в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_6, в якому зазначено, що позивачка після смерті матері вступила в управління спадковим майном, що складається з житлового будинку, господарських будівель та земельних ділянок і знаходиться по вул. Лесі Українки, 14 в с. Олієво-Корнів Городенківського району. Позивачка зазначає, що за ч.2 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на об'єкти, до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій розміщені жилий будинок, будівля або споруда, згідно з ч.ч. 1,2 ст. 1225 ЦК України до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою на якій вони розташовані. Дані обставини підтверджують факт користування земельною ділянкою позивачем ОСОБА_3, яка знаходиться за адресою вул. Л. Українки, с. Олієво-Корнів Олієво-Королівської сільської ради та право на подання до суду позову за захистом свого права. На момент розгляду судом спору за позовом ОСОБА_7 про наявність судового рішення по справі про визнання права власності на жилий будинок позивачу було відомо, однак будь-яких даних щодо користування земельною ділянкою та, зокрема копії будівельного паспорта та копії вищезгаданого рішення у позивача в наявності не було. Вищезазначені обставини мають значення для вирішення справи і є істотними для постановлення правильного рішення у справі, так як на їх підставі можна зробити висновок про наявність у позивача права користування земельною ділянкою для обслуговування земельною ділянкою та порушеного права суміжника через непогодження відповідачем в належний спосіб меж земельної ділянки та порушення при приватизації земельної ділянки суміжником ОСОБА_5, внаслідок чого останнім заявлено вимогу до суду про повернення частини земельної ділянки та знесення огорожі. Копією будівельного паспорту повністю спростовуються доводи ОСОБА_5 щодо захоплення позивачем ОСОБА_3 частини земельної ділянки, та повністю підтверджуються доводи позивача, що огорожа встановлена на тому самому місці згідно меж, які існували на момент виділення земельної ділянки під забудову а також підтверджуються доводи позивача ОСОБА_3 з приводу неправильного зазначення межі між суміжниками у технічній документації гр. ОСОБА_5, оскільки вона не збігається з актом виносу меж в натуру земельної ділянки, яка була виділена ОСОБА_6 для будівництва житлового будинку по вулиці Лесі Українки, 14 і який перейшов у власність в порядку спадкування позивачу ОСОБА_3

В судове засідання заявник позивач ОСОБА_3 не з'явилась, подала до суду заяву, про розгляд заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення у її відсутності, просить задовольнити заяву. Представник відділу Держгеокадастру у Городенківському районі Івано-Франківської області в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив. Згідно ст. 365 ЦПК України неявка осіб, які беруть участь в справі, не є перешкодою для розгляду заяви.

ОСОБА_1, представник відповідача ОСОБА_5 та ОСОБА_2, представник відповідача ОСОБА_4 сільської ради, вважають, що відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення, зазначені позивачкою обставини не є нововиявленими, позивачці було відомо про судове рішення за яким визнано її право власності на будинок, і було відомо про те, що будинок будувала її мати. ОСОБА_1 суду пояснив, що надані позивачкою схема і проект в будівельному паспорті підтверджують досліджені під час судового розгляду обставини щодо проходження лінії межі між господарствами ОСОБА_5 та ОСОБА_3 в с. Олієво-Корнів по вул. Лесі Українки, і що межа повинна проходити згідно тієї лінії, що встановлена актом сільської ради.

ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що Акт виносу в натуру меж земельної ділянки і розбивки будівель і схема виносу в натуру меж земельної ділянки і розбивки будівель, які додані позивачкою разом із будівельним паспортом забудівника ОСОБА_6, як нововиявлені обставини, підтверджують, що земельна ділянка, якою користувалась мати позивачки ОСОБА_6, межувала з однієї сторони з ділянкою гр. ОСОБА_8, а з другої сторони з ділянкою гр. ОСОБА_9 (матері відповідачки ОСОБА_5В.). З схеми виносу в натуру меж земельної ділянки і розбивки будівель та з проекту забудови земельної ділянки чітко прослідковується, що межа з сумежником ОСОБА_9, що починається від вулиці ОСОБА_10, проходить (стикається) по стіні будівлі під № 2 - підсобного приміщення, а нову огорожу позивачка ОСОБА_3 поставила на відстані 1,6 м від цього підсобного приміщення. Зазначена в схемі виносу в натуру меж земельної ділянки і розбивки будівель відстань 2 м від будинку до штрих-пунктирної лінії не підтверджує того, що новий житловий будинок, який був збудований на старій земельній ділянці, збудований в тих розмірах, які зазначені в схемі, так як будинок розміщений вглиб до межі земельної ділянки, яка на схемі позначена штрих-пунктирною лінією. На той час, коли проектна організація за замовленням ОСОБА_5 здійснювала зйомки, там була стара дерев'яна огорожа. Технічна документація виготовлялась біля одного року, за цей час позивачка знесла стару огорожу, поставила нову, але не на місці старої огорожі, а зі зміщенням до ОСОБА_5, що відображено в Акті, складеному сільською радою. Всі ці обставини досліджувались в ході розгляду справи, тому не є ново виявленими обставинами. Рішення № 17 від 18.03.1986р. виконавчого комітету ОСОБА_4 сільської ради народних депутатів, яким дозволено ОСОБА_6 проводити на будівництво індивідуального житлового будинку на старій земельній ділянці по вулиці Лесі Українки, 14 також містить вимогу до забудівника після закінчення будівництва пред'явити побудований житловий будинок для прийомки в експлуатацію комісії, створеної виконкомом ОСОБА_4 сільської ради народних депутатів. Це рішення не свідчить про те, що їй виділялась земельна ділянка і який її конкретний розмір.

Заслухавши пояснення представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Рішенням Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 27.07.2016 р., що набрало законної сили 07.09.2016 р. - з моменту проголошення Ухвали апеляційної інстанції, було частково задоволено уточнені позовні вимоги ОСОБА_3, визнано недійсним та скасовано рішення ОСОБА_4 сільської ради № 183-27/2015 про відміну рішення ОСОБА_4 сільської ради № 150-24/2014 року від 26.11.2014 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_5 з метою передачі їх у власність» та відмовлено в задоволенні позову про визнання недійсним та скасування рішення ОСОБА_4 сільської ради від 26.11.2014 року №150-24/2014 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_5 з метою передачі їх у власність та про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

В обґрунтування своїх вимог про необхідність перегляду даного рішення суду за нововиявленими обставинами ОСОБА_3 покликається на те, що на момент розгляду цивільної справи в наявності не було будь-яких даних щодо користування нею земельною ділянкою, зокрема, копії будівельного паспорта та копії рішення виконавчого комітету ОСОБА_4 сільської ради народних депутатів від 18 березня 1986 р. № 17 про дозвіл на будівництво індивідуального житлового будинку на старій земельній ділянці по вулиці Лесі Українки, 14 її матері ОСОБА_6, які їй вдалося знайти у відділі архітектури. Крім того, за рішенням суду від 14.11.2007 р. позивачка ОСОБА_3 набула право власності на жилий будинок та господарські будівлі за адресою с. Олієво-Корнів ОСОБА_4 сільської ради, вул. Лесі Українки, 14 Городенківського району Івано-Франківської області в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_6. Вважає, що ці обставини мають значення для вирішення справи і є істотними для постановлення правильного рішення в справі.

Згідно з ч. 1 ст. 361 ЦПК України рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили можуть бути переглянуті у зв»язку із нововиявленими обставинами.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 361 ЦПК України однією з підстав для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка зверталась з заявою, на час розгляду справи. Дана норма надає можливість перегляду судом рішення у зв'язку із виявленням істотних обставин, що існували, але не були їм відомі заявникам на час вирішення справ, тобто, перегляд справи у зв'язку із нововиявленими обставинами має на меті перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення. Із аналізу даної правової норми випливає, що нововиявленою може бути визнана лише та обставина, яка існувала в об'єктивній дійсності на момент ухвалення рішення; не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто, такі, що виникли чи змінилися після постановлення рішення обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях. Під істотними для справи обставинами законодавець розуміє такі обставини та факти, що якби вони були відомі при розгляді справи, то суд ухвалив би принципово інше рішення.

Згідно з п. 3, 4, 5, 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами»: Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга статті 361 ЦПК).

Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов'язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред'явлення нової вимоги.

Отже, підставою перегляду будь-якого судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами є те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї.

Заявник вважає нововиявленими обставинами наявність копії будівельного паспорта на забудову земельної ділянки ОСОБА_6, виданого в 1986 р., копії рішення виконавчого комітету ОСОБА_4 сільської ради народних депутатів від 18 березня 1986 р. № 17 про дозвіл на будівництво індивідуального житлового будинку на старій земельній ділянці по вулиці Лесі Українки, 14 її матері ОСОБА_6 та рішення Городенківського районного суду від 14.11.2007 р. по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 сільської ради, яким задоволено її позов та визнано за ОСОБА_3 право власності на жилий будинок та господарські будівлі по вул. Лесі Українки, 14 в с. Олієво-Корнів Олієво-Королівської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області, як такою, що вступила в управління спадковим майном після смерті матері ОСОБА_6, яка померла 06.02.1997 р.

На час смерті ОСОБА_6 був чинним Земельний кодекс України (в редакції 1992 р.), ст. 6 якого визначено підстави, за яких громадяни набувають право власності на земельні ділянки та встановлено, що передача земельних ділянок у власність громадян провадиться місцевими Радами народних депутатів відповідно до їх компетенції за плату або безплатно.

На час постановлення судом рішення від 14.11.2007 р. про визнання за позивачкою права власності на жилий будинок та господарські будівлі був чинним Земельний кодекс України (2002 р.), ст. 116 якого визначає підстави набуття права на землю із земель державної та комунальної власності й вказує, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Ст. 125 ЗК України визначає, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Згідно з ст. 126 право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Стаття 4 згаданого закону визначає, що право власності на нерухоме майно та право володіння і користування земельними ділянками підлягає обов'язковій державній реєстрації. Відповідно до п.1 розділу X «Перехідні положення» ЗК України - рішення про надання в користування земельних ділянок, а також про вилучення (викуп) земель, прийняті відповідними органами, але не виконані на момент введення у дію цього Кодексу, підлягають виконанню відповідно до вимог цього Кодексу. Надані ОСОБА_3 копії не є належними доказами права користування чи права власності на спірну земельну ділянку.

Відповідно до ч.2 ст.365 ЦПК України - розглянувши заяву, суд може скасувати судове рішення, що переглядається, і прийняти нове судове рішення, або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заявником не наведено істотних для справи обставин та фактів, що якби вони були відомі при розгляді справи, то суд ухвалив би принципово інше рішення, тому заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Городенківського районного суду від 27.07.2016 року слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 361-365 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Городенківського районного суду від 27.07.2016 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_4 сільської ради Городенківського району, Відділу Держгеокадастру у Городенківському районі Івано-Франківської області про визнання недійсними та скасування рішень ОСОБА_4 сільської ради, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно (земельну ділянку).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Івано-Франківської області через Городенківський районний суд протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: Ничик Г.І.