Рішення

від 08.12.2016 по справі 388/945/16-ц

ДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 388/945/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

08.12.2016 року Долинський районний суд Кіровоградської області

у складі: головуючого - судді Баранського Д.М.,

за участю секретаря Поліщук Т.І.,

представників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянув у відкритому судовому засіданні, у приміщенні суду в м. Долинській цивільну справу за позовом приватного сільськогосподарського підприємства «Золота Марія» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання правочинів недійсними, застосування наслідків недійсності правочину, визнання права оренди земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2016 року приватне сільськогосподарське підприємство «Золота Марія» (далі - ПСП «Золота Марія») звернулось до суду з цим позовом, посилаючись на те, що 10 липня 2012 року між ним та ОСОБА_6 було укладено договір оренди землі. Договір зареєстровано у відділі Держкомзему у Долинському районі Кіровоградської області, про що 16 листопада 2012 року у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 352190004001737 (далі - Договір).

Предметом Договору є земельна ділянка площею 5,86 га, кадастровий номер НОМЕР_3, що знаходиться на території Василівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області. Договір укладено на строк десять років.

ІНФОРМАЦІЯ_1 орендодавець ОСОБА_6 помер.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 12 грудня 2013 року приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу Кіровоградської області Фоміних В.В., зареєстрованого у реєстрі за № 1867, спадкоємцем земельної ділянки, що є предметом Договору, є ОСОБА_5

2 лютого 2015 року між ОСОБА_5 та ПСП «Золота Марія» було укладено угоду про розірвання Договору.

Цього ж дня, тобто 2 лютого 2015 року між ОСОБА_5 та ПСП «Золота Марія» було укладено новий договір оренди землі, зареєстрований у реєстраційній службі Долинського районного управління юстиції Кіровоградської області, про що у Державному реєстрі прав на нерухоме майно вчинено запис за № 8717770 від 12 лютого 2015 року (далі - Договір № 2). Договір укладено на строк десять років.

У квітні 2016 року ПСП «Золота Марія» отримало від ОСОБА_4 претензію, згідно якої вимагала усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, що є предметом Договору № 2. До цієї претензії додано заочне рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 4 серпня 2015 року (справа № 388/390/15-ц).

Заочним рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 4 серпня 2015 року визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину, видане 12 грудня 2013 року приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу Кіровоградської області Фоміних В.В. на ім'я ОСОБА_5 Визнано за ОСОБА_4 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 на земельні ділянки, що знаходяться на території Василівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області площею 7,35 га, кадастровий номер НОМЕР_4 та площею 5,86 га, кадастровий номер НОМЕР_3.

11 травня 2016 року ОСОБА_4 направила на адресу ПСП «Золота Марія» повторну претензію, згідно якої не визнає за позивачем право оренди земельної ділянки.

Свідоцтво про право на спадщину видане 12 грудня 2013 року приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу Кіровоградської області Фоміних В.В. на ім'я ОСОБА_8 визнано судом недійсним, а тому угода про розірвання договору оренди землі від 2 лютого 2015 року є недійсною, оскільки той на момент її укладення не був власник землі.

За вищезазначених підстав також є недійсним Договір № 2, оскільки ОСОБА_5 не був та не є орендодавцем за цим правочином.

Пунктом 38 Договору укладеного 10 липня 2012 року між ОСОБА_6 та ПСП «Золота Марія» передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання Договору.

Таким чином, вищезазначений Договір не є розірваним та ПСП «Золота Марія» має право користуватися земельною ділянкою, що належала ОСОБА_6, а ОСОБА_4 виступає новим орендодавцем за цим договором, оскільки набула права на земельну ділянку у спадщину.

Враховуючи зміст претензій ОСОБА_4 від 30 березня 2016 року та від 11 травня 2016 року адресованих ПСП «Золота Марія» про, зокрема невизнання права оренди спірної земельної ділянки, позивач вважає просити про визнання права оренди, що виникло на підставі Договору укладеного 10 липня 2012 року між ОСОБА_6 та ПСП «Золота Марія», а саме на земельну ділянку площею 5,8555 га, кадастровий номер НОМЕР_3, що знаходиться на території Василівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області.

ПСП «Золота Марія» вважаючи ОСОБА_5 орендодавцем спірної земельної ділянки сплатило на його користь 3970,25 грн за 2013 рік, 3970,25 грн за 2014 рік та 5941,95 грн за 2015 рік, а всього 13882,45 грн, що підлягають стягненню на користь позивача.

У судовому засіданні представник позивача ПСП «Золота Марія», ОСОБА_1 позов підтримав за обставин зазначених у ньому, попросив позов задовольнити. Суду пояснив, що Договір було розірвано та укладено новий Договір № 2 за ініціативою ОСОБА_5 Тому з появою спадкоємця, який бажав укласти правочин на інших умовах, а також враховуючи нового власника землі, вирішено вчинити ці юридичні дії.

Представник відповідача ОСОБА_5, ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнав. Суду пояснив, що ОСОБА_5 права позивача не порушував, а зазначені позивачем підстави є надуманими. На момент укладення правочинів ОСОБА_5 був власником земельної ділянки, а тому мав право укладати правочини з приводу цієї землі. Орендна плата за користування земельною ділянкою не повертається. Про рішення суду апеляційної інстанції про відмову у позові, про усунення ОСОБА_4 від права на спадкування, ОСОБА_5 дізнався одразу після його постановлення та, оскільки свідоцтво про право на спадщину не було визнано недійсним вважав, що має право на укладення правочинів.

Відповідачка ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_3 у судовому засіданні позов визнали частково. Зокрема, визнали позов у частині вимог про визнання недійсними угоди про розірвання Договору, а також Договору № 2. У частині вимог про визнання права оренди за Договором заперечують. Представник зазначає, що ПСП «Золота Марія» не виконує зобов'язання, а також не визнає ОСОБА_4 орендодавцем. Після направлення ОСОБА_4 письмової претензії до ПСП «Золота Марія», цим підприємством не було надано жодної відповіді. Орендну плату ПСП «Золота Марія» не сплачувало ОСОБА_4 з моменту прийняття нею спадщини.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що суд визнав за ОСОБА_4 право власності на земельну ділянку. Свідку відомо, що ОСОБА_4 зверталась до ПСП «Золота Марія» з приводу виплати орендної плати, однак їй було відмовлено у цьому. На адресу ПСП «Золота Марія» писали заяву про виплату орендної плати, однак відповіді не отримали. Телефонували до бухгалтерії цього підприємства, а також приїздили за юридичною адресою, однак орендну плату не було виплачено.

Допитана як свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що бухгалтером ПСП «Золота Марія» їй призначалась зустріч. Надавала документи з приводу оренди землі. До цього підприємства телефонувала з приводу оренди, просила виплатити оренду плату. У свою чергу ПСП «Золота Марія» повідомило, що ці питання можуть бути вирішені у судовому порядку.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які брали участь у справі, свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку про задоволення позову з таких підстав.

Згідно ч. 2 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі позовного провадження, для підтвердження своїх вимог або заперечень зобов'язані подати усі наявні у них докази або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться - до початку розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів.

За змістом ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом установлено, що 10 липня 2012 року між ОСОБА_6 та ПСП «Золота Марія» було укладено договір оренди землі площею 5,86 га, що знаходиться на території Василівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, зареєстрований у відділі Держкомзему у Долинському районі Кіровоградської області, про що у Державному реєстрі земель 16 листопада 2012 року вчинено запис за № 352190004001737 (далі - Договір) (а. с. 5-7). Цей правочин укладено на строк десять років.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Василівці Долинського району Кіровоградської області помер ОСОБА_6

Пунктом 38 Договору передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання Договору.

1 квітня 2013 року до приватного нотаріуса Долинського районного нотаріального округу Кіровоградської області Фоміних В.В. із заявою про прийняття спадщини звернувся ОСОБА_5, який є рідним братом спадкодавця ОСОБА_6, тобто є спадкоємцем другої черги за законом (ст. 1262 ЦК України).

14 травня 2013 року до цього ж приватного нотаріуса Долинського районного нотаріального округу Кіровоградської області Фоміних В.В. із заявою про прийняття спадщини звернулась ОСОБА_4, яка є дружиною спадкодавця ОСОБА_6, тобто є спадкоємцем першої черги за законом (ст. 1261 ЦК України).

Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 21 листопада 2013 року усунуто ОСОБА_4 від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

12 грудня 2013 року приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу Кіровоградської області Фоміних В.В., спадкоємцю ОСОБА_5 після смерті ОСОБА_6 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 5,8555 га, кадастровий номер НОМЕР_3, що знаходиться на території Василівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, зареєстроване у реєстрі за № 1867.

Рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 18 грудня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 лютого 2015 року, скасовано рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 21 листопада 2013 року. Відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про усунення від права на спадкування за законом.

2 лютого 2016 року між ПСП «Золота Марія» та ОСОБА_5 укладено угоду про розірвання договору оренди землі площею 5,8555 га, кадастровий номер НОМЕР_3, зареєстровану у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12 лютого 2015 року за № 8717472 (а. с. 13, 18).

Цього ж дня, тобто 2 лютого 2016 року між ПСП «Золота Марія» та ОСОБА_5 укладено договір оренди землі площею 5,8555 га, кадастровий номер НОМЕР_3 укладений 2 лютого 2016 року, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12 лютого 2015 року за № 8717770 (а. с. 14-18).

Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 4 серпня 2015 року та додатковим рішенням цього ж суду від 22 лютого 2016 року, зокрема визнано недійсним видане ОСОБА_5 після смерті ОСОБА_6 свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 5,8555 га, кадастровий номер НОМЕР_3, що знаходиться на території Василівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, зареєстроване у реєстрі за № 1867, скасовано його державну реєстрацію. Визнано за ОСОБА_4 право власності на земельну ділянку площею 5,8555 га, кадастровий номер НОМЕР_3, що знаходиться на території Василівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області.

Згідно ч. 2 ст. 11 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про оренду землі» орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом ч. 1 ст. 14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 215, ч. 1 ст. 216 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

За змістом ч. 1 ст. 229 ЦК України істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.

За змістом п. п. 19, 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року N 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» відповідно до статей 229 - 233 ЦК правочин, вчинений під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною або внаслідок впливу тяжкої обставини, є оспорюваним. Правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

Суд у цій справі зазначав, що рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 18 грудня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 лютого 2015 року, скасовано рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 21 листопада 2013 року. Відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про усунення від права на спадкування за законом.

Про це рішення ОСОБА_5 дізнався одразу після його постановлення, що встановленого у судовому засіданні. Тобто з цього часу, ОСОБА_5 знав, що оскільки є спадкоємцем другої черги, при прийнятті спадщини спадкоємцем першої черги, ОСОБА_4, не має права на спадщину, що залишилась після смерті його рідного брата ОСОБА_6, зокрема не має права на земельну ділянку площею 5,8555 га, кадастровий номер НОМЕР_3, що знаходиться на території Василівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, а також з цього часу не є її власником, оскільки не набув відповідних прав та обов'язків спадкодавця. Той факт, що ОСОБА_5 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6 на підставі скасованого рішення суду, не свідчить про наявність у нього відповідних прав та обов'язків спадкодавця, що виникають у зв'язку з прийняттям спадщини.

Разом із тим, відповідач ОСОБА_5 після постановлення Апеляційним судом Кіровоградської області рішення від 18 грудня 2014 року, залишеного без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 лютого 2015 року, умисно 2 лютого 2016 року уклав з ПСП «Золота Марія» угоду про розірвання договору оренди землі площею 5,8555 га, кадастровий номер НОМЕР_3, зареєстровану у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12 лютого 2015 року за № 8717472, а також уклав цього ж дня з ПСП «Золота Марія» новий договір оренди землі площею 5,8555 га, кадастровий номер НОМЕР_3, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12 лютого 2015 року за № 8717770.

Укладаючи вищезазначені спірні правочини відповідач ОСОБА_5 увів в оману ПСП «Золота Марія» щодо обставин, які впливали на вчинення правочинів, а саме не повідомив, що тепер не є власником земельної ділянки, яка є предметом спірних правочинів, а тому ці правочини мають бути визнані недійсними.

Зважаючи на те, що ОСОБА_5 не будучи власником земельної ділянки площею 5,8555 га, кадастровий номер НОМЕР_3, що знаходиться на території Василівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, оскільки не набув прав та обов'язків спадкодавця, якому вона належала, відповідно не мав права на одержання орендної плати за правочином предметом якого є ця земельна ділянка, не є орендодавцем, а тому з нього має бути стягнуто на користь ПСП «Золота Марія» отриманих як оренду плату 13882,45 грн.

Доводи представника ОСОБА_5, ОСОБА_2 з приводу того, що у разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається (ч. 7 ст. 21 Закону України «Про оренду землі») не заслуховують на увагу, оскільки суд установив, що ОСОБА_5 не був власником землі, що була предметом оренди, тобто не був орендодавцем, відповідно не підлягають застосуванню до цих правовідносин такі правила.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду землі» орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Оскільки суд дійшов до переконання про визнання недійсними спірних вищезазначених правочинів, враховуючи той факт, що відповідачка ОСОБА_4 не визнає право оренди ПСП «Золота Марія» земельної ділянки площею 5,8555 га, кадастровий номер НОМЕР_3, що знаходиться на території Василівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області згідно договору оренди землі укладеного 10 липня 2012 року на строк десять років з ОСОБА_6, зареєстрованого у відділі Держкомзему у Долинському районі Кіровоградської області 16 листопада 2012 року за № 352190004001737, беручи до уваги положення п. 38 цього правочину, суд уважає, що є підстави для визнання за ПСП «Золота Марія» права оренди земельної ділянки за цим договором.

Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення цього позову ПСП «Золота Марія» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання правочинів недійсними, застосування наслідків недійсності правочину, визнання права оренди земельної ділянки.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

З огляду на вищезазначене правило, підлягають стягненню з ОСОБА_5 на користь ПСП «Золота Марія» 4134 грн понесених та документально підтверджених судових витрат, а також з ОСОБА_4 на користь позивача 1378 грн понесених та документально підтверджених судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 6, 13, 21, 27 Закону України «Про оренду землі», ст. ст. 203, 215, 230, 236, 629, 638 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 15, 57-60, 64, 79, 88, 212-215, 218, 294 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов приватного сільськогосподарського підприємства «Золота Марія» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання правочинів недійсними, застосування наслідків недійсності правочину, визнання права оренди земельної ділянки.

Визнати недійсною угоду про розірвання договору оренди землі площею 5,8555 га, кадастровий номер НОМЕР_3 укладену 2 лютого 2016 року між ОСОБА_5 та приватним сільськогосподарським підприємством «Золота Марія», зареєстровану у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12 лютого 2015 року за № 8717472.

Визнати недійсним договір оренди землі площею 5,8555 га, кадастровий номер НОМЕР_3 укладений 2 лютого 2016 року між ОСОБА_5 та приватним сільськогосподарським підприємством «Золота Марія», зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12 лютого 2015 року за № 8717770.

Стягнути з ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь приватного сільськогосподарського підприємства «Золота Марія» (ідентифікаційний код 33006292) 13882,45 грн (тринадцять тисяч вісімсот вісімдесят дві гривні 45 копійок).

Визнати за приватним сільськогосподарським підприємством «Золота Марія» право оренди згідно договору оренди землі площею 5,8555 га, кадастровий номер НОМЕР_3 укладеного 10 липня 2012 року на строк десять років з ОСОБА_6, зареєстрованого у відділі Держкомзему у Долинському районі Кіровоградської області 16 листопада 2012 року за № 352190004001737.

Стягнути з ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь приватного сільськогосподарського підприємства «Золота Марія» (ідентифікаційний код 33006292) 4134 (чотири тисячі сто тридцять чотири) грн понесених судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь приватного сільськогосподарського підприємства «Золота Марія» (ідентифікаційний код 33006292) 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн понесених судових витрат.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Кіровоградської області через Долинський районний суд Кіровоградської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлений 12 грудня 2016 року.

Суддя Долинського районного суду Д. М. Баранський