ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м.Харків, пр.Науки, 5
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
07.12.2016 Справа № 905/3239/16
Суддя господарського суду Донецької області Бойко І.А. при помічнику судді Буховець С.А. розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Наукова виробнича фірма «Практика», Донецька область, м. Костянтинівка
до відповідача: Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська», Донецька область, м. Родинське
про: стягнення заборгованості у розмірі 224354,79 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю від 14.11.2016р.;
від відповідача: не з'явився.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Наукова виробнича фірма «Практика», Донецька область, м. Костянтинівка, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська», Донецька область, м. Родинське про стягнення заборгованості у розмірі 224354,79 грн., а саме: 132000,00 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 8006,79 грн., інфляційних витрат у розмірі 84348,00 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору поставки №18/04-7 від 18.04.2014р., видаткова накладна №4 від 11.09.2014р., банківська виписка, податкова накладна, претензія №4/3 від 22.01.2016р., акт звірки взаєморозрахунків.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, документів, витребуваних ухвалою про порушення провадження у справі від 18.11.2016р. не надав.
В силу приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу справа розглянута за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.
18.04.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Наукова виробнича фірма «Практика» (надалі - Виконавець) та Державним підприємством «Вугільна компанія «Краснолиманська» (надалі - Замовник) був укладений договір поставки №18/04-7, відповідно до якого Виконавець зобов'язується передати Замовнику апаратуру контролю рівня гірської маси АКГМ (далі - Апаратура) у відповідності зі специфікацією. (п.1.2. Договору).
Відповідно п.1.1. Договору, предметом договору є поставка апаратури контролю рівня гірської маси АКГМ ТУ У 33.2-04721877-006: 2011.
Умовами п.7.1. Договору, він вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань або до розірвання в установленому порядку.
За умов п.1.4. визначено, що Замовник зобов'язується оплатити і прийняти продукцію в установленому порядку.
Згідно п.2.1. Договору, сума договору на момент укладення становить: 264000,00 грн., в тому числі ПДВ - 44000,00 грн. У суму договору входить вартість проведення пуско-налагоджувальних робіт і доставки апаратури на склад Замовника.
Умовами п.2.2. Договору, Замовник здійснює передоплату апаратури в розмірі 50% вартості договору на підставі висталенного рахунку. Виконавець протягом 30 (тридцяти) днів після отримання передоплати виробляє відвантаження апаратури. Замовник проводить оплату апаратури в повному розмірі протягом 30 (тридцяти днів), після відвантаження апаратури Виконавцем.
Згідно п.6.1. Договору, поставка апаратури здійснюється Виконавцем на склад Замовника.
Сторонами підписана специфікація від 18.04.2014р., відповідно до якої узгодили найменування, кількість та ціну продукції.
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу продукцію за видатковою накладною №4 від 11.09.2014р. на суму 264000,00 грн.
Факт поставки продукції та, відповідно, факт її прийняття з боку відповідача, ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська», підтверджується видатковою накладною №4 від 11.09.2014р. на суму 264000,00 грн., податковою накладною, належним чином засвідчені копії яких містяться у матеріалах справи, з відмітками про отримання - підписами уповноважених осіб. Означена накладна підписана сторонами без заперечень.
Відповідачем було здійснено часткову оплату за поставку товару у розмірі 132000,00 грн., відповідно до банківської виписки від 11.08.2014р., належним чином засвідчені копії яких містяться у матеріалах справи.
Станом на 30.11.2015р. відповідачем підтверджено наявність заборгованості у розмірі 132000,00 грн. відповідно до підписаного сторонами та засвідченого печатками підприємств акту звірки взаєморозрахунків.
У зв'язку із невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за видатковою накладною позивачем на його адресу була відправлена претензія №4/3 від 22.01.2016р. із сплатити заборгованості, належним чином засвідчена копія якої містяться у матеріалах справи.
На вимогу відповідачем не було надано відповіді.
Господарський суд приймає до уваги, що покупцем при отриманні товару не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих за Договором зобов'язань з поставки товару.
Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе згідно Договору зобов'язань, не надано доказів відмови від цього товару та прийняття його у встановленому порядку, суд дійшов висновку, що свої зобов'язання позивач виконав у відповідності з умовами Договору.
Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог - згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.
Частина 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).
За своєю правовою природою договір, укладений між позивачем та відповідачем, є договором поставки продукції.
За приписами п.п.1,2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 ЦК України передбачено, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Стаття 692 ЦК України визначає обов'язок Покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
В порушення умов договору, вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України відповідач поставлену продукцію оплатив не в повному обсязі.
Загальна сума заборгованості становить 132000,00 грн.
Відповідач існуючий борг в сумі 132000,00 грн. не погасив, тому зазначена сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Окрім суми основного боргу позивачем заявлені вимоги про 3% річних у розмірі 8006,79 грн., інфляційні нарахування у розмірі 84348,00 грн. відповідно до приписів ст. 625 Цивільного кодексу України.
У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Заявлені до стягнення розміри 3% річних за період з 11.10.2014р. по 17.10.2016р. у розмірі 8006,79 грн., суд перевірив на правильність розрахунку та дійшов висновку про задоволення вимог в цій частині та стягненню з відповідача.
Щодо позовних вимог про стягнення інфляційних витрат у розмірі 84348,00 грн. за період з жовтня 2014р. по вересень 2016р., суд зазначає наступне.
Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться «ланцюговим» методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007р. №265 «Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін»).
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж (абз.3 п.3.2. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013р.).
Таким чином, заявлені до стягнення розміри інфляційних витрат, суд перевірив на правильність розрахунку та дійшов висновку, що належний до стягнення розмір інфляційних витрат за період з 01.11.2014р. по 30.09.2016р. становить 79278,92 грн. (починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж).
В іншій частині вимоги про стягнення інфляційних нарахувань у розмірі 5069,08 грн. задоволенню не підлягають.
Витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 3289,26 грн.
На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 526, 530, 625, 655, 692 , п.п.1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 216-218, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Наукова виробнича фірма «Практика», Донецька область, м. Костянтинівка до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська», Донецька область, м. Родинське про стягнення заборгованості у розмірі 224354,79 грн., а саме: 132000,00 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 8006,79 грн., інфляційних витрат у розмірі 84348,00 грн. - задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» (85310, Донецька область, м. Родинське, вул. Перемоги, 9; код ЄДРПОУ 31599557) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Наукова виробнича фірма «Практика» (85114, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Целіноградська, буд. 29; код ЄДРПОУ 13504736) заборгованість у розмірі 132000,00 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 8006,79 грн., інфляційних витрат у розмірі 79278,92 грн., судовий збір у розмірі 3289,26 грн.
В вимогах в частині стягнення інфляційних витрат у розмірі 5069,08 грн. відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя І.А. Бойко
Вик. помічник судді Буховець С.А.
т.050-144-78-99
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 07.12.2016 |
Оприлюднено | 14.12.2016 |
Номер документу | 63331158 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
І.А. Бойко
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні