Рішення

від 09.12.2016 по справі 904/9802/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.12.16 Справа № 904/9802/16

За позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпро

до приватного підприємства "Укрдизель", м. Дніпро

про стягнення 35 167,00 грн.

Суддя Соловйова А.Є.

Секретар судового засідання Гаркуша К.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність б/н від 12.11.2016

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі-Позивач) звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до приватного підприємства "Укрдизель" (надалі-Відповідач) про стягнення 35 167,00 грн. - помилково перерахованих коштів за платіжним дорученням №2472 від 13.07.2016, 282,49 грн. - 3% річних, 682,53 грн. - інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2016 порушено провадження у справі, позовну заяву прийнято до розгляду.

24.11.2016 Позивач подав заяву б/н від 22.11.2016 про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позовні вимоги були зменшені до 35 167,00 грн. Заява про зменшення позовних вимог прийнята судом до розгляду.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на відсутність договірних відносин з Відповідачем на придбання запчастин та невиконання останнім вимог діючого законодавства щодо повернення безпідставно отриманих грошових коштів в сумі 35 167,00 грн. На підтвердження своїх позовних вимог Позивач надав копії рахунку на оплату №258 від 13.07.2016, платіжного доручення №2472 від 13.07.2016, листів №13-10 від 13.10.2016, №1-26/07 від 26.07.2016.

Керуючись нормами Господарського та Цивільного кодексів України, Позивач просить стягнути з Відповідача безпідставно отримані грошові кошти в сумі 35 167,00 грн.

В судовому засіданні 15.11.2016 розгляд справи був відкладений на 05.12.2016, згідно зі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Представник Позивача в судове засідання, призначене на 05.12.2016, з'явився, позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судові засідання, призначені на 15.11.2016 та 05.12.2016, не з'явився; відзив на позов та докази в його обґрунтування не надав; про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за адресою, зазначеною в позовній заяві та підтвердженою Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 27.10.2016, а саме: 49033, м. Дніпро, вул. Героїв Сталінграда, буд. 156-А, корпус А-4, кімната 21. Факт належного повідомлення Відповідача про дату, час та місце розгляду справи підтверджується також рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення №4930004627786, №4930004946784.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч.1 ст.64 та ст.87 Господарського процесуального кодексу України.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (пп. 3.9.1 п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011).

Таким чином, оскільки неможливість присутності в судовому засіданні представника Відповідача документально підтверджена не була, надані Позивачем матеріали справи та оригінали документів дозволяють розглянути справу по суті спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника Відповідача за наявними в справі матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 05.12.2016 оголошені вступна та резолютивна частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника Позивача, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

13.07.2016 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - Позивач) здійснила перерахування грошових коштів в сумі 35 167,00 грн. приватному підприємству "Укрдизель" (надалі - Відповідач), що підтверджується платіжним дорученням №2472 від 13.07.2016.

При цьому в платіжному дорученні №2472 від 13.07.2016 в графі "Призначення платежу" зазначено: за запчастини згідно рахунку №258 від 13.07.2016, в сумі 29 305,83 грн, ПДВ - 20%, 5 861,17 грн.

Позивач стверджує, що вищезазначені грошові кошти були перераховані Відповідачу помилково, оскільки ніяких запчастин у Відповідача ФОП ОСОБА_1 не замовляла та від нього не отримувала, а відтак грошові кошти в сумі 35 167,00 грн. були перераховані Позивачем та відповідно отримані Відповідачем безпідставно.

Враховуючи викладене, Позивач просить суд стягнути з Відповідача грошові кошти в сумі 35 167,00 грн. як такі, що набуті Відповідачем безпідставно.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з такого.

Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України. Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Згідно зі ст.1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Відповідно до ч.1,2 ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 Господарського процесуального кодексу).

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Рахунок на оплату №258 від 13.07.2016, за яким Позивачем було здійснено переказ Відповідачу грошових коштів у сумі 35 167,00 грн., не є підставою для встановлення факту виникнення між Сторонами господарських зобов'язань, оскільки зі змісту зазначеного рахунку неможливо встановити, що він був виставлений для оплати саме фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1. Крім того, у рахунку не зазначено прізвище та ім'я покупця, а також відсутнє посилання на договір, за яким він був виставлений.

Враховуючи викладене, зважаючи на встановлені обставини стосовно того, що Позивачем були здійснені дії щодо перерахування Відповідачу грошових коштів в сумі 35 167,00 грн., беручи до уваги, що доказів повернення Позивачу грошових коштів у розмірі 35 167,00 грн. Відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 35 167,00 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі відповідно до ст. 49 ГПК України підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 1, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства "Укрдизель" (49033, м. Дніпро, вул. Героїв Сталінграда, будинок 156-А, корпус А-4, кімната 21, код ЄДРПОУ 39563622) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 35 167,00 грн. безпідставно отриманих грошових коштів, 1 378,00 грн. судового збору.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 12.12.2016.

Суддя А.Є. Соловйова