Ухвала

від 07.12.2016 по справі 915/1287/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua 0,2

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РОЗГЛЯДУ

07.12.2016Справа № 915/1287/16

Суддя Капцова Т.П., розглянувши позовну заяву Селянського (фермерського) господарства «ПОЛІЩУК»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «НИКСЕРВИС-ПЛЮС»

про стягнення 61 256,16 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Селянське (фермерське) господарство «ПОЛІЩУК» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «НИКСЕРВИС-ПЛЮС» про стягнення 61 256,16 грн.

Ухвалою від 28.11.2016р. Господарського суду Миколаївської області матеріали позову Селянського (фермерського) господарства «ПОЛІЩУК» направлено за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються, зокрема, документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно із ст.ст.1, 2 Закону України «Про судовий збір» (далі-Закон) судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Частиною 1 статті 4 вказаного Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.п.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

Статтею 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік» встановлено, що розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2016 року складає 1378 гривень.

Таким чином, враховуючи, що позивачем заявлено майнову вимогу про стягнення 61 256,16 грн., сплаті підлягає судовий збір в розмірі 1378 грн .

При цьому, відповідно до п.2.22 Постанови №7 від 21.02.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу» судовий збір сплачується до територіальних органів Державної казначейської служби України; платники судового збору у платіжних документах на перерахування судового збору повинні в рядку «одержувач» зазначити найменування територіального органу казначейської служби за місцем знаходження господарського суду, який розглядає справу.

Разом з тим, як встановлено судом, звертаючись до Господарського суду Миколаївської області позивачем до позову долучено квитанцію №1176 від 23.12.2013р. з відміткою «дублікат», відповідно до якої судовий збір в розмірі 1761 грн. було сплачено до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області.

Крім того, в матеріалах позовної заяви міститься ухвала Господарського суду Миколаївської області від 24.03.2014р., якою Селянському (фермерському) господарству «ПОЛІЩУК» було повернуто з Державного бюджету України судовий збір в сумі 1761 грн., сплачений за квитанцією №1176 від 23.12.2013р.

Таким чином, квитанція №1176 від 23.12.2013р. не є належним доказом оплати позивачем судового збору у встановлених порядку і розмірі, а тому, в порушення вимог п.3 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України позивачем не надано суду належних доказів сплати судового збору.

Одночасно з цим, господарський суд звертає увагу позивача на те, що при зверненні до Господарського суду міста Києва судовий збір сплачується за наступними банківськими реквізитами:

Отримувач коштівГоловне управління Державної казначейської служби України у м.Києві (ГУ ДКСУ у м. Києві) Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783 Банк отримувачаГоловне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (ГУ ДКСУ у м. Києві) Код банку отримувача (МФО) 820019 Рахунок отримувача 31215206783001 Код класифікації доходів бюджету 22030101 Призначення платежу *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача ), Господарський суд м. Києва (назва суду, де розглядається справа )

Крім того, згідно з п.2 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов'язаний при поданні позову надати суду докази відправлення відповідачам копій позовної заяви і всіх доданих до неї документів.

Відповідно до ч.1 ст.56 вказаного Кодексу позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення .

Тобто, належним доказом направлення на адресу відповідача позову та всіх доданих до нього документів є опис вкладення у лист.

Згідно з ч.2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вказувалось вище, у даному випадку доказом надіслання копії позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладення відправленої поштової кореспонденції, засвідчений підписом працівника відділення поштового зв'язку та відбитком календарного штемпеля цього відділення.

Проте, як встановлено судом, в якості доказу виконання обов'язку, передбаченого п.2 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України, Селянським (фермерським) господарством «ПОЛІЩУК» до матеріалів позову долучено лише квитанцію №192/3 від 20.10.2016р., з якої неможливо встановити яка кореспонденція, якому адресату і на яку адресу була надіслана. Належного доказу направлення копії позову та доданих до нього документів на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «НИКСЕРВИС-ПЛЮС», а саме, опису вкладення позивачем не представлено.

За приписами п.п.4, 6 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України у випадку неподання доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, а також доказів сплати судового збору у передбаченому порядку та розмірі суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду.

За таких обставин, враховуючи приписи ст.57, п.п.4, 6 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню заявнику без розгляду.

Одночасно з цим, господарський суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини 2 статті 36 Господарського процесуального кодексу України, письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії.

Згідно з пунктом 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації» (затверджено Наказом №55 від 07.04.2003р. Держспоживстандарту України) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту «підпис».

Як встановлено судом, ксерокопії доданих до позовної заяви документів належним чином не засвідчені, оскільки не містять відміток про засвідчення копій з зазначенням назви посади особи, яка засвідчує копію, її ініціалів, прізвища та дати засвідчення копії, а тому не можуть бути прийняті судом в якості належних доказів в розумінні ст.36 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, керуючись, ст. 57, п.п.4, 6 ч.1 ст.63, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Повернути позовну заяву Селянського (фермерського) господарства «ПОЛІЩУК» до до Товариства з обмеженою відповідальністю «НИКСЕРВІС-ПЛЮС» про стягнення 61 256,16 грн. з доданими до неї документами заявнику без розгляду.

2. Роз'яснити Селянському (фермерському) господарству «ПОЛІЩУК», що відповідно до ч.3 ст.63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Додаток: позовна заява з доданими до неї документами на 19 арк., у тому числі дублікат квитанції №1176 від 23.12.2013р. на суму 1761 грн.

Суддя Т.П. Капцова