Рішення

від 05.12.2016 по справі 910/20130/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2016Справа №910/20130/16

За позовом Центральної поліклініки МВС України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСМ АССІСТАНС»

про стягнення 9 296,58 грн

Суддя Спичак О.М.

представники сторін:

від позивача: Ярошовець Д.М., Машук В.В. - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Центральна поліклініка МВС України звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСМ АССІСТАНС» про стягнення 9 103,08 грн - заборгованості за договором від 01.01.2016 №2/0114-16 про надання медичної допомоги застрахованим особам, 14,20 грн - 3% річних, 179,30 грн - пені.

Ухвалою суду від 04.11.2016 порушено провадження у справі №910/20130/16, розгляд справи призначено на 05.12.2016.

Представники позивача в судовому засіданні 05.12.2016 надали документи на виконання вимог ухвали суду, а також надали усні пояснення відповідно до яких позовні вимоги підтримали.

Представник відповідача в судове засідання 05.12.2016 не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача.

В судовому засіданні 05.12.2016 на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2016 між Центральною поліклінікою МВС України (виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІСМ АССІСТАНС» (замовник, відповідач) був укладений договір №2/0114-16 про надання медичної допомоги застрахованим особам, відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов'язався надавати необхідну якісну медичну допомогу особам, які мають чинний страховий поліс замовника (далі - Застраховані особи), а замовник зобов'язується оплачувати надану медичну допомогу відповідно до специфікації загальних послуг на медичні послуги (додаток 1) протягом строку дії договору зазначеному у п.8.1 (з 01.01.2016 до 31.12.2016).

Відповідно до п. 3.1 договору виконавець приймає застрахованих осіб замовника на медичне обстеження та лікування на підставі телефонного дзвінка замовника до координаційного центру виконавця. Застрахована особа звертається до координаційного центру, який забезпечує (організовує) медичні послуги застрахованій особі, що звернулася до нього. Застрахована особа повинна пред'явити працівникові координаційного центру чинний страховий поліс.

Згідно п. 4.1 договору вартість медичних послуг, наданих виконавцем застрахованій особі, визначається на підставі специфікації загальних послуг на медичні послуги (додаток 1), узгодженого із замовником.

Специфікацією до договору (додаток 1) сторони погодили вартість медичних послуг.

Пунктом 4.2 договору сторони погодили, що щомісячно до 05 числа місяця, наступного за звітним, виконавець по факту надання медичних послуг надає замовнику звітно-фінансові документи для оплати наданих застрахованим особам медичних послуг, а саме: 4.2.1. зведений звіт про виконані послуги протягом звітного місяця (додаток 2) з визначенням калькуляції послуг щодо кожної застрахованої особи; 4.2.2. медичну довідку (медичний висновок) за підписом лікаря, завірену печаткою виконавця, для кожної застрахованої особи з переліком призначених медичних послуг, медикаментів та тривалістю їх прийому (за вимогою замовника); 4.2.3. рахунок на оплату фактично наданих медичних послуг застрахованим особам замовника у звітному місяці; 4.2.4. акт виконаних робіт (наданих послуг).

Відповідно до п.4.3 договору замовник здійснює розрахунки з виконавцем протягом 7 календарних днів з дня отримання належним чином оформлених документів, зазначених у пункті 4.2 договору, за умови відсутності зауважень до них.

Як вбачається з реєстру наданих послуг за період з квітня 2016 по березень 2016 та актів виконаних робіт (надання послуг) №М-00000314 за березень на суму 1 381,48 грн, №М-00000433 за квітень на суму 7 721,60 грн, позивач на виконання умов договору №2/0114-16 від 01.01.2016 надав послуги з медичної допомоги застрахованим особам на суму 9 103,08 грн.

04.05.2016 позивач разом з листом №33/3-571 від 28.04.2016 надіслав відповідачу: рахунок №М-00000081 від 13.04.2016 на суму 1 381,48 грн, акт виконаних робіт (надання послуг) №М-00000314 за березень на суму 1 381,48 грн, реєстр наданих послуг за березень 2016 року на загальну суму 1 381,48 грн, рахунок №М-00000092 від 28.04.2016 на суму 7 721,60 грн, акт виконаних робіт (надання послуг) №М-00000433 за квітень на суму 7 721,60 грн, реєстр наданих послуг за квітень 2016 року на загальну суму 7 721,60 грн.

Зазначені документи були отримані відповідачем 13.05.2016, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0102108634054.

Проте, відповідач, в порушення грошових зобов'язань за договором №2/0114-16 від 01.01.2016 не здійснив оплату наданих позивачем послуг, будь-яких зауважень чи заперечень щодо наданих позивачем послуг не надав, в зв'язку з чим його заборгованості за зазначеним договором становить 9 103,08 грн (1 381,48 грн (за березень 2016 року) + 7 721,60 грн (за квітень 2016 року).

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною першою ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно п.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Судом встановлено, що на виконання умов договору №2/0114-16 від 01.01.2016 надав послуги з медичної допомоги застрахованим особам на суму 9 103,08 грн, проте, відповідач, в порушення умов зазначеного договору надані позивачем послуги не оплатив, в зв'язку з чим його заборгованість за зазначеним договором становить 9 103,08 грн.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Станом на момент розгляду справи в суді, відповідач доказів оплати наданих позивачем на виконання умов договору №2/0114-16 від 01.01.2016 послуг не надав, обставини, викладені позивачем не спростував.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення обставин повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу, нормативно до документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 9 103,08 грн.

Позивач за прострочення строків сплати за надані послуги, нарахував та просить стягнути з відповідача 14,20 грн - 3% річних та 179,30 грн - пені за періоди прострочення: за актом виконаних робіт (надання послуг) №М-00000314 за березень на суму 1 381,48 грн - з 20.04.2016 по 19.05.2016, за актом виконаних робіт (надання послуг) №М-00000433 за квітень на суму 7 721,60 грн - з 03.05.2016 по 19.05.2016.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п.1. ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.1 договору сторони погодили, що у разі затримки платежів, строки яких зазначено у п.4.3. даного договору, замовник виплачує, на користь виконавця, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочки.

Судом встановлено, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання за договором №2/0114-16 від 01.01.2016, адже протягом 7 календарних днів з дня отримання передбачених п. 4.2 договору документів, а саме, до 20.05.2016 включно (13.05.2016 - дата отримання документів) не здійснив оплату наданих послуг. Тобто, прострочення відповідача починається з 21.05.2016.

Враховуючи те, що позивачем нараховано пеню та 3% річних поза межами періоду прострочення (по 19.05.2016 - гранична дата нарахування, зазначена позивачем), господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені та 3% річних, за визначені позивачем, періоди задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволення позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСМ Ассістанс» (місцезнаходження: 02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 11, оф. 1301, код ЄДРПОУ: 39610153) на користь Центральної поліклініки МВС України (місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Пилипа Орлика, буд. 12; код ЄДРПОУ 08735095) 9 103 (дев'ять тисяч сто три) грн 08 коп. - заборгованості та 1 349 (одну тисячу триста сорок дев'ять) грн 32 коп. - судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

12.12.2016

Суддя Спичак О.М.