Рішення

від 06.12.2016 по справі 910/19247/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2016Справа №910/19247/16 За позовом Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Надра України"

до Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОНА"

про стягнення 165 124,67 грн. та зобов'язання вчинити дії

Суддя Турчин С.О.

Представники сторін:

від позивача: Загарук С.М. (довіреність № 185 від 29.12.2016)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Надра України" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНА" (відповідач) в якому просить суд:

- стягнути з ТОВ "ДОНА" на користь ПАТ "Національна акціонерна компанія "Надра України" суму заборгованості по договору №О-261/15 від 08.07.2015 оренди індивідуально-визначеного майна у розмірі - 90868,05 грн., 3% річних від простроченої суми у розмірі - 836,48 грн., пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ - 8754,12 грн. та пеню за період прострочення повернення майна - 64666,02 грн.;

- зобов'язати ТОВ "ДОНА" негайно повернути майно, а саме: свердловину Кленівська № 13 Кленівської площі, яка розташована за адресою: Харківська область, Нововодолазький район, і є власністю ПАТ "Національна акціонерна компанія "Надра України".

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору оренди №О-261/15 індивідуально визначеного майна від 08.07.2015 в частині сплати орендної плати за користування орендованим майном, у зв'язку із чим у відповідача утворилась заборгованість у сумі 90868,05 грн. На підставі ст. 625 ЦК України позивачем нараховані 3% річних у розмірі 836,48 грн. та на підставі п. 9.2. договору - пеня в розмірі 8754,12 грн. У відповідності до пп. "а" п. 11.5. договору, ст. 782 ЦК України позивач направив на адресу відповідача лист вих. №778/2/01/13 від 17.06.2016 про відмову від договору №О-261/15 від 08.07.2015 оренди індивідуально-визначеного майна. Також посилаючись на ст. 785 ЦК України, п. 2.4 договору, позивачем заявлено вимогу про зобов'язання відповідача повернути ПАТ "Національна акціонерна компанія "Надра України" орендоване майно та заявлено до стягнення з відповідача 64666,02 грн. - пені за прострочення повернення майна.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2016 порушено провадження по справі № 910/19247/16 та призначено її до розгляду на 17.11.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2016 розгляд справи на підставі ст. 77 ГПК України відкладено на 06.12.2016.

Представник позивача в судовому засіданні 06.12.2016 надав суду пояснення, в яких просить суд вважати пунктом 3 прохальної частини позову у наступній редакції: - "зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОНА" повернути Національній акціонерній компанії "Надра України" майно, а саме: свердловину Кленівська № 13 Кленівської площі, яка розташована за адресою: Харківська область, Нововодолазький район, і є власністю Національної акціонерної компанії "Надра України" за актом прийому-передачі".

В пункті 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що статтею 22 ГПК України, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Частиною 4 статті 22 ГПК України передбачено, що до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

По своїй суті подані позивачем пояснення є заявою про зміну позовних вимог, що відповідає приписам ст. 22 ГПК України, у зв'язку із чим прийнята судом до розгляду.

Представник позивача надав пояснення по суті позовних вимог, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 06.12.2016 не з'явився, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав.

У відповідності до п.п. 3.9.1. п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи надсилались на юридичну адресу відповідача (вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) та були повернуті на адресу суду поштовим відділенням зв'язку.

Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Також, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи вищенаведене, оскільки, відповідач не скористався належним йому процесуальним правом приймати участь в судових засіданнях, відзиву на позовну заяву та будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, відповідачем суду не надано, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд здійснює розгляд справи за відсутності уповноваженого представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.

Водночас, судом, враховано, що у відповідності до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

З огляду на вищенаведене та враховуючи, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, в судовому засіданні 06.12.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

08.07.2015 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Надра України" (орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДОНА" (орендар, відповідач) був укладений договір №О-261/15 оренди індивідуально-визначеного майна (далі - договір оренди), відповідно до умов якого, орендодавець зобов'язується передати, а орендар зобов'язується прийняти в строкове платне користування окреме індивідуально-визначене майно, а саме: Свердловину Кленівська №13 Кленівської площі (далі - свердловина або майно), яка розташована за адресою: Харківська область, Нововодолазький район (п. 1.1. договору оренди).

Згідно із п. 1.2. договору оренди, орендар погоджується з тим, що після підписання акту приймання-передачі майна в оренду, у нього відсутні будь-які перешкоди щодо користування зазначеним майном відповідно до мети, визначеної в пункті 1.3. договору.

Свердловина передається в оренду з метою: реліквідації (відновлення) свердловини, виконання ремонтних робіт, випробування продуктивних горизонтів, облаштування свердловини, введення свердловини в дослідно-промислову та (або) промислову експлуатацію орендаря за наявності підстав, та виконання орендарем інших завдань покладених на нього, як користувача надр, згідно діючого законодавства України (п. 1.3. договору оренди).

Відповідно до п. 2.1. договору оренди, орендар вступає у строкове платне користування майном з дати підписання акту приймання-передачі майна між орендодавцем та орендарем.

08.07.2015 між сторонами підписано акт прийому-передачі, згідно з яким позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування майно - Свердловину Кленівська №13 Кленівської площі (далі - свердловина або майно), яка розташована за адресою: Харківська область, Нововодолазький район та знаходиться на балансі орендодавця.

Згідно із п. 2.2. договору оренди, орендодавець передає орендарю майно з відповідною супровідною технічною та проектною документацією (зі справою свердловини, паспортними та геофізичними матеріалами), з урахуванням обмежень, встановлених чинним законодавством, а також попереджає про всі особливі властивості майна.

Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається орендодавець. Орендар користується ним протягом строку (п. 2.3. договір оренди), передбаченого Договором.

Згідно із довідкою ПАТ "Національна акціонерна компанія "Надра України" за №1571/2/08 від 01.12.2016 свердловина Кленівська №13 знаходиться на балансі позивача.

Сторони домовилися, що до введення Свердловини в дослідно-промислову експлуатацію орендна плата становить 10 000,00 (десять тисяч гривень) грн. 00 коп. з ПДВ за один календарний місяць. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць, на індекс інфляції за місяць оренди. Сторони домовилися, що після введення Свердловини в дослідно-промислову експлуатацію орендна плата становить 40 410,00 грн. (сорок тисяч чотириста десять гривень 00 коп.) з ПДВ за один календарний місяць. Орендна плата за кожний наступний місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць оренди, на індекс інфляції за місяць оренди. Базовий місяць оренди, - це місяць в якому сторонами підписаний цей договір (п. 3.1., п. 3.2., п. 3.3.договору оренди).

Згідно із п. 3.4. договору оренди орендна плата перераховується орендарем не пізніше 20 (двадцятого) числа місяця, наступного за місяцем оренди, за який проводиться оплата. За погодження сторін, орендна плата може бути сплачена орендарем авансовим платежем.

Нарахування орендної плати у розмірі визначеному умовами цього договору починається з дати підписання сторонами акту приймання-передачі майна (п. 3.5. договору оренди).

Згідно із п. 11.1. договору оренди, цей договір є укладеним та набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення та діє протягом 20 (двадцяти) років.

Відповідно до пп. "а" п. 11.5. договору оренди, орендодавець має право в односторонньому порядку відмовитись від цього договору при несплаті орендарем орендної плати, що в сумі становить розмір двохмісячної орендної плати.

При відмові сторони від договору у випадках передбачених п. 11.5. цього договору, дія останнього припиняється з моменту одержання іншою стороною повідомлення про відмову від даного договору. У разі відправлення стороною, за допомогою поштового зв'язку на адресу, зазначену в розділі 12 цього договору повідомлення, яке оформлене у вигляді рекомендованої письмової кореспонденції, таке повідомлення вважається отриманим стороною, якій адресоване повідомлення, на десятий день від дати здачі поштового відправлення в поштове відділення.

Позивач 17.06.2016 направив на адресу відповідача лист вих. 778/2/01/13 від 17.06.2016, в якому у зв'язку із наявністю у відповідача заборгованості за договором, посилаючись на положення п. 11.5. договору, ст. 782 ЦК України, повідомив відповідача про відмову від договору №О-261/15 від 08.07.2015 оренди індивідуально-визначеного майна. Оскільки, згідно із повідомленням про вручення поштового відправлення №0311320494570 вказаний лист отримано відповідачем 21.06.2016, то за твердженням позивача договір оренди є розірваним з 21.06.2016.

Згідно із розрахунком позивача, заборгованість відповідача станом 21.06.2016 становила 90868,05 грн.

У зв'язку із наявністю прострочення грошового зобов'язання позивачем за період з 22.06.2016 по 11.10.2016 нараховані 3% річних у сумі 836,48 грн. та пеня у сумі 8754,12 грн.

Пунктом 2.4. договору оренди, у разі припинення дії цього договору майно повертається орендарем орендодавцю (або уповноваженій ним особі) протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту припинення дії цього договору оренди, передбаченого цим договором.

Згідно із п. 2.5., п. 2.6. договору оренди, майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання акту прийому-передачі майна між орендарем та орендодавцем. Обов'язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно.

Відповідно до п. 4.7., п. 4.9. договору оренди, на орендаря покладено обов'язок, у разі припинення дії договору, повернути орендодавцеві орендоване майно у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві прямі збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна. У випадку припинення дії даного договору, орендар зобов'язаний повернути орендодавцю орендоване майно разом з поліпшенням, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому (майну) шкоди, та без відшкодування орендодавцем вартості таких поліпшень.

Оскільки відповідач орендовану свердловину у строк визначений договором не повернув, то позивачем заявлено вимогу про зобов'язання відповідача повернути зазначене майно.

Також на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України заявлено до стягнення з відповідача пеню за прострочення повернення майна у сумі 64666,02 грн., нараховану за 97 днів користування орендованим майном.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Приписами ч. 1, 3 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Об'єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Як встановлено судом вище, 08.07.2015 згідно із актом прийому-передачі на підставі договору №О-261/15 оренди індивідуально-визначеного майна від 08.07.2015 відповідач прийняв в строкове платне користування Свердловину Кленівська №13 Кленівської площі , яка розташована за адресою: Харківська область, Нововодолазький район.

Умовами договору визначено, що відповідач до введення Свердловини в дослідно-промислову експлуатацію орендна сплачує позивачу орендну плату в розмірі 10 000,00 грн. не пізніше 20 (двадцятого) числа місяця, наступного за місяцем оренди, за який проводиться оплата.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як підтверджено матеріалами справи, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань допустив прострочення з орендної плати по договору. Так, відповідачем було здійснено оплату по договору за липень - вересень 2015 року, що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача. Сплата орендних платежів з жовтня 2015 року відповідачем не здійснюється.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.

Приписами ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України визначено, що договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 651 ЦК України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ст. 782 Цивільного кодексу України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Отже, статтею 782 ЦК України передбачено спеціальний спосіб розірвання договору шляхом вчинення наймодавцем односторонньої відмови від нього, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Наведеною нормою законодавець пов'язує виникнення права орендодавця відмовитися від договору оренди саме з фактом не внесення орендної плати протягом трьох місяців підряд.

У п. 5.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" роз'яснено, що при вирішенні спорів щодо відмови від договору оренди,господарським судам слід встановлювати, протягом яких конкретно місяців і якого року орендар не вносив орендну плату, в якому розмірі, в тому числі протягом яких місяців орендар взагалі не вносив орендну плату або вносив частково.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору №О-261/15 оренди індивідуально-визначеного майна від 08.07.2015 не здійснює свого обов'язку по сплаті орендних платежів за користування Свердловиною з жовтня 2015 року. Отже, за період з жовтня 2015 року по травень 2016 року (включно) відповідачем не здійснюється сплата орендних платежів протягом восьми місяців підряд. Факт прострочення зобов'язання відповідачем не спростовано.

Наявність такого прострочення є підставою для відмови позивачем від договору оренди згідно приписів ст. 782 ЦК України.

17.06.2016 позивач направив на адресу відповідача лист вих. 778/2/01/13 від 17.06.2016, в якому у зв'язку із наявністю у відповідача заборгованості за договором, посилаючись на положення п. 11.5. договору, ст. 782 ЦК України, повідомив відповідача про відмову від договору №О-261/15 від 08.07.2015 оренди індивідуально-визначеного майна.

Вищезазначений лист отримано відповідачем 21.06.2016, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0311320494570.

Тобто, позивач скористався своїм правом на відмову від договору №О-261/15 від 08.07.2015 оренди індивідуально-визначеного майна.

З урахуванням того, що лист відповідача вих. 778/2/01/13 від 17.06.2016 про відмову від договору отримано відповідачем 21.06.2016, то в силу приписів ч. 2 ст. 782 ЦК України договір оренди є розірваним з 21.06.2016.

Згідно із розрахунком позивача, заборгованість відповідача станом 21.06.2016 становила 90868,05 грн. Відповідачем розмір заборгованості за договором №О-261/15 оренди індивідуально-визначеного майна від 08.07.2015 не спростовано, доказів оплати боргу суду не надано.

Оскільки, невиконане зобов'язання у розмірі 90868,05 грн. відповідає обставинам справи та підтверджено матеріалами справи, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості у розмірі 90868,05 грн. за договором №О-261/15 оренди індивідуально-визначеного майна від 08.07.2015 визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 9.2. договору, орендар який прострочив виконання грошових зобов'язань, передбачених пунктом 3.1., п. 3.2. договору, на вимогу орендодавця зобов'язаний сплатити йому пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення вказаних платежів, включаючи день оплати.

Відповідно до. 2.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Отже, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте, законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування. Вказаної правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові по справі № 13/110-11 від 27.04.2012.

З аналізу пункту 9.2. договору, вбачається, що сторони, реалізуючи при укладенні договору своє законодавчо визначене право забезпечення виконання грошових зобов'язань встановленням відповідальності у вигляді пені, узгодили обов'язок відповідача сплатити позивачу пеню за кожний день прострочення включаючи день оплати, тобто за весь період часу, протягом якого не виконане грошове зобов'язання по день фактичної сплати орендних платежів.

Отже, з огляду на положення п. 9.2. договору, сторони передбачили інший період нарахування пені, аніж шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

За таких обставин, нарахування пені на загальну суму боргу 90868,05 грн. за період з 22.06.2016 по 11.10.2016 визнається судом правомірним.

Перевіривши розрахунок пені, судом встановлено, що здійснений позивачем розрахунок є арифметично вірним, у зв'язку із чим, суд задовольняє позов у цій частині та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 8754,12 грн. пені.

Частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді відшкодування 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Розрахунок 3% річних в розмірі 836,48 грн. є арифметично вірним, а тому вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Умовами договору сторони передбачили, що у разі припинення дії договору майно повертається відповідачем позивачу протягом 10 робочих днів з моменту припинення договору (п. 2.4.).

В пункті п. 2.5. договору оренди сторони погодили, що майно вважається поверненим позивачу з моменту підписання акту прийому-передачі майна між позивачем та відповідачем.

Отже, після отримання повідомлення про розірвання договору № О-261/15 індивідуально-визначеного майна від 08.07.2015, відповідач повинен був повернути за актом приймання-передачі майно в термін до 10 робочих днів, тобто до 05.07.2016 включно майно за актом прийому-передачі.

З огляду на те, що у визначений у договорі строк майно повернуто не було, вимога про зобов'язання відповідача повернути позивачу свердловину Кленівська №13 Кленівської площі, яка розташована за адресою: Харківська область, Нововодолазький район за актом прийому-передачі, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України визначено, що якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Оскільки відповідач не виконав свого обов'язку щодо повернення з оренди майна - Свердловини Кленівська №13 Кленівської площі , яка розташована за адресою: Харківська область, Нововодолазький район, позивачем за 97 днів користування майном нарахована неустойка у сумі 64666,02 грн.

Відповідач власного контррозрахунку та доказів в спростування підстав для нарахування неустойки не надав.

Розрахунок неустойки в розмірі 64666,02 грн. є арифметично вірним, а тому вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд задовольняє позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Надра України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНА" про стягнення з ТОВ "ДОНА" суми заборгованості по договору №О-261/15 від 08.07.2015 оренди індивідуально-визначеного майна у розмірі 90868,05 грн., 3% річних у розмірі 836,48 грн., пені у розмірі 8754,12 грн., пені за період прострочення повернення майна у розмірі 64666,02 грн. та зобов'язання відповідача повернути позивачу за актом прийому-передачі майно, а саме: свердловину Кленівська №13 Кленівської площі, яка розташована за адресою: Харківська область, Нововодолазький район і є власністю Національної акціонерної компанії "Надра України".

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНА" (04053, м. Київ, вул. Гоголівська, будинок 37/2, код ЄДРПОУ 31732281) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Надра України" (03151, м. Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 54, код ЄДРПОУ 31169745) заборгованість у розмірі 90868,05 грн., 3% річних у розмірі 836,48 грн., пеню у розмірі 8754,12 грн., пеню за період прострочення повернення майна у розмірі 64666,02 грн.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОНА" (04053, м. Київ, вул. Гоголівська, будинок 37/2, код ЄДРПОУ 31732281) повернути Публічному акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Надра України" (03151, м. Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 54, код ЄДРПОУ 31169745) за актом прийому-передачі майно, а саме: свердловину Кленівська №13 Кленівської площі, яка розташована за адресою: Харківська область, Нововодолазький район, і є власністю Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Надра України".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНА" (04053, м. Київ, вул. Гоголівська, будинок 37/2, код ЄДРПОУ 31732281) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Надра України" (03151, м. Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 54, код ЄДРПОУ 31169745) судові витрати у розмірі 3854,87 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 12.12.2016.

Суддя С.О. Турчин