Рішення

від 29.11.2016 по справі 910/17013/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.2016Справа №910/17013/16

За позовом Комунального підприємства «Київський метрополітен»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «УЧБОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЦЕНТР ІНВАЛІДІВ «ДОБРИК-ІНТЕР»

про стягнення 5 955,69 грн.

Суддя Демидов В.О.

Представники сторін:

від позивача - Костильов В.А. (дов. №169 від 25.12.15);

від відповідача - Турчин О.В. (дов. від 01.09.16);

ВСТАНОВИВ:

15.09.2016 Комунальне підприємство «Київський метрополітен» звернулось до господарського суду м. Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «УЧБОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЦЕНТР ІНВАЛІДІВ «ДОБРИК-ІНТЕР» про стягнення заборгованості у розмірі 5 048,90 грн., 845,79 грн. - пені та 61 грн. - 3% річних.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна від 16.07.2010 №В-75-10 в частині повної та своєчасної оплати, що призвело до виникнення заборгованості.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 19.09.2016 порушено провадження у справі № 910/17013/16 та призначено до розгляду на 04.10.2016.

03.10.2016 відповідач через загальний відділ діловодства суду подав відзив на позовну заяву, за змістом якого заперечив проти задоволення позову, посилаючись на припинення дії договорів оренди та передачі орендованого майна 02.02.2016.

04.10.2016 позивач через загальний відділ діловодства суду подав додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.10.2016 у зв'язку із неявкою представника відповідача, а також необхідністю витребування доказів по справі, розгляд справи відкладено на 01.11.2016.

01.11.2016 позивач через загальний відділ діловодства суду подав додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.11.2016 задоволено клопотання сторін про продовження строку вирішення спору, продовжено строк вирішення спору на 15 днів, розгляд справи відкладено на 29.11.2016.

28.11.2016 відповідач через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про зупинення провадження у справі 910/17013/16 до розгляду по суті господарського спору у справі №910/19851/16.

Розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, суд дійшов висновку про його необґрунтованість, враховуючи наведені нижче обставини.

Підставою для зупинення провадження у даній справі, відповідач вважає розгляд справи №910/19851/16 господарським судом м. Києва за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УЧБОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЦЕНТР ІНВАЛІДІВ «ДОБРИК-ІНТЕР» до Комунального підприємства «Київський метрополітен» про визнання договору недійсним.

Згідно ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Ч. 1 ст. 79 встановлено вичерпний перелік підстав, за наявності яких господарський суд зупиняє провадження у справі, в тому числі з підстав неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Зі змісту наведеної норми випливає, що причиною зупинення провадження у справі в даному випадку є неможливість її розгляду до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Однак, заявник не довів суду належними та допустимими доказами неможливість розгляду даної справи до вирішення справи №910/19851/16, тому в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі слід відмовити за необґрунтованістю.

У судове засідання 29.11.2016 з'явилися представники сторін, надали пояснення по суті справі.

З урахуванням фактичних обставин справи, суд вважає за можливим розглянути справу за наявними матеріалами у даному судовому засіданні з урахуванням положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 29.11.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив такі фактичні обставини справи.

Між Комунальним підприємством «Київський метрополітен» та Товариством з обмеженою відповідальністю «УЧБОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЦЕНТР ІНВАЛІДІВ «ДОБРИК-ІНТЕР» було укладено договори оренди, а саме:

- договір оренди комунального майна від 02.07.2010 №66-Упр(Ор)-10 про передачу в строкове платне користування 7,3 кв. м. переходу (вестибюлю №2) станції метро «Позняки» в м. Києві під розміщення тимчасової огороджуючої конструкції (кіоску) для торгівлі непродовольчими товарами;

- договір оренди комунального майна від 02.07.2010 №65-Упр(Ор)-10 про передачу в строкове платне користування 7,0 кв. м. переходу (вестибюлю №1) станції метро «Мінська» в м. Києві під розміщення тимчасової огороджуючої конструкції (кіоску) для торгівлі непродовольчими товарами;

- договір оренди комунального майна від 22.04.2008 №208-Упр(ДВ)-08 про передачу в строкове платне користування частини приміщення в переході станції метро «Театральна» в м. Києві площею 6,14 кв.м. для торгівлі непродовольчими товарами.

16.07.2010 між Комунальним підприємством «Київський метрополітен» (далі - балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «УЧБОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЦЕНТР ІНВАЛІДІВ «ДОБРИК-ІНТЕР» (далі - орендар) було укладено договір на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна від 16.07.2010 №В-75-10 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого балансоутримувач забезпечує утримання об'єктів оренди відповідно до переліку, який є невід'ємною частиною договору (додаток №1) за цінами, визначеними в узагальненому розрахунку щомісячних витрат баласоутримувача на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна, а орендар відшкодовує балансоутримувачу зазначені витрати.

Відповідно до п. п. 2.1, 2.2 договору облік та розрахунки здійснюються у безготівковій формі поквартально; орендар здійснює платіж по відшкодуванню витрат з утримання об'єкта оренди щоквартально не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом на підставі виданих балансоутримувачем розрахунків.

Розмір відшкодування витрат з утримання об'єктів оренди визначається відповідно до затвердженого узагальненого розрахунку витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна, який є невід'ємною частиною цього договору, і який переглядається балансоутримувачем у випадку офіційних змін цін, тарифів, заробітної плати, тощо та загальної площі об'єктів оренди, вказаній в додатку №1 до цього договору і фактичного використання орендарем об'єктів оренди. На момент укладання цього договору розмір відшкодування витрат із врахуванням ПДВ складає 648,43 грн. на місяць (п. 2.3 договору).

Згідно з п. 2.4 договору остаточний розрахунок витрат балансоутримувача з утримання об'єктів оренди проводиться станом на 31 грудня та складається акт звіряння розрахунків.

За умовами п. 3.2.1 договору орендар зобов'язується до 5 числа місяця, наступного за звітним кварталом самостійно отримувати рахунок (розрахунок) по відшкодуванню витрат та не пізніше 20 числа здійснювати платіж на поточний рахунок балансоутримувача.

Відповідно до п. 5.2 договору за несвоєчасно перераховані платежі орендар сплачує на користь балансоутримувача пеню в розмірі 0,5% від розміру несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки, але не більше розміру встановленого законодавством України.

Цей договір укладено строком на календарний рік і діє до 31.12.2010 включно. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором (п. п. 6.1, 6.4 договору).

Додатком №1 до договору №В-75-10 від 16.07.2010 сторони узгодили перелік об'єктів, які перебувають в користуванні орендаря, а саме: 7,30 кв. м. переходу станції метро «Позняки» в м. Києві, 7,0 кв. м. переходу станції метро «Мінська» в м. Києві та 6,14 кв. м. в переході станції метро «Театральна» в м. Києві.

Згідно з актами приймання-передачі від 22.04.2008 та від 02.07.2010 позивач передав, а відповідач прийняв вказані вище приміщення в оренду.

Згідно з актом приймання-передачі майна від 02.02.2016 відповідач повернув, а позивач прийняв частину вестибюлю станції метро «Позняки» (вестибюлю 2), визначену тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіосками), загальною площею 7,3 кв.м.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідачем не належним чином виконувались зобов'язання зі сплати вказаних вище платежів, у зв'язку із чим у останнього виникла заборгованість у розмірі 5 048,90 грн. за період з квітня по грудень 2015 року, у зв'язку із чим ним було нараховано та заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 61 грн. та пеня у розмірі 845,79 грн.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Спір між сторонами виник у зв'язку з несвоєчасною сплатою відповідачем платежів відповідно до договору на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна від 16.07.2010 №В-75-10.

Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п. п. 2.1, 2.2 договору облік та розрахунки здійснюються у безготівковій формі поквартально; орендар здійснює платіж по відшкодуванню витрат з утримання об'єкта оренди щоквартально не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом на підставі виданих балансоутримувачем розрахунків.

Розмір відшкодування витрат з утримання об'єктів оренди визначається відповідно до затвердженого узагальненого розрахунку витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна, який є невід'ємною частиною цього договору, і який переглядається балансоутримувачем у випадку офіційних змін цін, тарифів, заробітної плати, тощо та загальної площі об'єктів оренди, вказаній в додатку №1 до цього договору і фактичного використання орендарем об'єктів оренди. На момент укладання цього договору розмір відшкодування витрат із врахуванням ПДВ складає 648,43 грн. на місяць (п. 2.3 договору).

Згідно з актом приймання-передачі майна від 02.02.2016 відповідач повернув, а позивач прийняв частину вестибюлю станції метро «Позняки» (вестибюлю 2), визначену тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіосками), загальною площею 7,3 кв.м.

Таким чином, враховуючи визначений сторонами розмір відшкодування витрат з утримання об'єкта оренди, повернення об'єкту оренди за актом у лютому 2016 року, відповідач за час користування спірним майном протягом вказаного періоду (з квітня по грудень 2015 року) зобов'язаний був сплатити на користь позивача зазначені платежі до 20.01.2016.

Згідно із пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Матеріали справи свідчать, що всупереч прийнятих на себе договірних зобов'язань відповідач належним чином не виконував своїх обов'язків в частинні відшкодування витрат, в результаті чого станом на 20.01.2016 виникла заборгованість, що за неоспореними відповідачем розрахунками позивача становить 5 048,90 грн.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з відшкодування витрат з утримання об'єкта оренди у розмірі 5 048,90 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем не надав.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна від 16.07.2010 №В-75-10, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 3% річних у розмірі 61 грн. та пеню у розмірі 845,79 грн. за період з 21.01.2016 по 15.06.2016.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних на суму заборгованості, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 5.2 договору за несвоєчасно перераховані платежі орендар сплачує на користь балансоутримувача пеню в розмірі 0,5% від розміру несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки, але не більше розміру встановленого законодавством України.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

При укладанні договору сторони визначили розмір відповідальності за порушення зобов'язання щодо внесення орендної плати, проте позивачем при звернення з позовом до суду при здійсненні розрахунку пені застосовано подвійну облікову ставку НБУ.

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по відшкодуванню витрат з утримання об'єкта оренди відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, пеню відповідно до умов договору, розмір якої становить 845,79 грн., а отже вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 845,79 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідача судових витрат у справі на підставі положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УЧБОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЦЕНТР ІНВАЛІДІВ «ДОБРИК-ІНТЕР» (04033, м. Київ, вул. Тарасівська, 9-А, код 30855891) на користь Комунального підприємства «Київський метрополітен» (03056, м. Київ, просп. Перемоги, 35, код 03328913) суму основної заборгованості у розмірі 5 048 (п'ять тисяч сорок вісім) грн. 90 коп., 3% річних у розмірі 61 (шістдесят одна) грн. 00 коп., пеню у розмірі 845 (вісімсот сорок п'ять) грн. 79 коп. та судовий збір у розмірі 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складене та підписане - 12.12.2016

Суддя В.О. Демидов