Рішення

від 07.12.2016 по справі 910/19858/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.2016Справа №910/19858/16

За позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча

компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу

«Атомкомплект» Державного підприємства "Національна атомна

енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ-ЕНЕРДЖІ

ГРУП"

Про стягнення 3 995,02 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

від позивача: Найденко І.О. по довіреності № 108/10 від 17.07.2015р.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу «Атомкомплект» Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ-ЕНЕРДЖІ ГРУП" про стягнення з останнього 3 995,02 грн. штрафних санкцій.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.11.2016 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 910/19858/16. Розгляд справи призначено на 21.11.2016.

18.11.2016 позивач подав суду витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо відповідача і довідку про відсутність аналогічних спорів між сторонами.

21.11.2016 позивач подав суду клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У зв»язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та невиконання ним вимог суду, що викладені в ухвалі про порушення провадження у справі розгляд справи відкладено на 07.12.2016.

Представник позивача позовні вимоги в судовому засіданні 07.12.2016 підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 07.12.2016 року не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, оскільки ухвала направлялась на адресу, що зазначена в позовній заяві та Витязі з ЄДРПОУ.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що застосовуючи відповідно до ч. 1ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

У відповідності до п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

В судовому засіданні 07.12.2016 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи повноважного представника позивача по суті спору та дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,-

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

29.05.2015р. між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу «Атомкомплект» Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (надалі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ-ЕНЕРДЖІ ГРУП" (надалі відповідач) було укладено договір поставки № 53-129-01-15-00513 (надалі - договір).

Пунктом 1.1. договору сторони поголили, що постачальник зобов'язується в порядку і на умовах, визначених у договорі поставити запасні частини до насосів виробництва ТОВ «Лебедянський машинобудівельний завод» (ЛеМаз), РФ (далі - Продукція) для ВП «Хмельницька АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом», а Покупець зобов'язується в порядку і на умовах, визначених у договорі, прийняти і оплатити Продукцію.

Пунктом 1.2. договору сторони погодили, що найменування, одиниці виміру і загальна кількість Продукції, її номенклатура, ціна і строк поставки зазначено в Специфікації (далі - Специфікація), яка є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 5.1. договору сторони погодили, що строк поставки Продукції зазначений в Специфікації. За погодженням з Покупцем, допускається дострокова поставка та поставка Продукції партіями.

29.05.2016р. сторони підписали специфікацію до даного договору, відповідно до якої відповідач зобов'язався поставити товар у 150 денний строк від дня укладання договору.

Пунктом 7.2. договору сторони погодили, що за порушення строку поставки Продукції за договором постачальнику нараховується пеня в розмірі 0,1% вартості не поставленої в строк Продукції за кожний день прострочення (включно з днем фактичної поставки, відповідно до видаткової накладної), але не більше 30% вартості несвоєчасно поставленої Продукції. Нарахування штрафних санкцій здійснюється за весь період прострочення виконання зобов'язання.

05.11.2015 сторони уклали додаткову угоду № 4 до договору поставки.

Пунктом 3 додаткової угоди сторони погодили, що на момент підписання даної угоди, сторони визнають факт порушення постачальником строку поставки Продукції по поз. №№ 1-6, 10, 11, 15, 16, 17 (за 1 шт.), 30, 34, 41-50, 52, 56, 61-64, 69, 76, 80, 84, 86-94 Специфікації № 1 договору № 53-129-01-15-00513 від 29.05.2015р., поставка якої станом на день підписання даної Угоди не виконана вчасно, а термін прострочення складає 10 (десять) календарних днів (з 27.10.15 по 05.11.15).

Пунктом 3.1. додаткової угоди сторони погодили, що прострочення Постачальником виконання зобов'язань по поставці Продукції становить 10 календарних днів, та у відповідності до пункту 7.2. договору поставки тягне за собою відповідальність постачальника в наступному розмірі:

Пеня, згідно п.7.2. договору, складає: 399 502,80 х 0,1% х 10 = 3 995,02 грн.

У частині першій статті 546 Цивільного кодексу України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною другою статті 343 Господарського кодексу України і статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За приписом частини шостої статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

02.12.2015р. позивач звернувся до відповідача з вимогою № 8078 щодо сплати штрафних санкцій у сумі 3 995,02 грн.

11.01.2016 відповідач надав відповідь на вимогу позивача; штрафні санкції не сплатив.

14.06.2016 позивач звернувся до відповідача з претензією № 3338 щодо сплати штрафних санкцій у сумі 3 995,02 грн.

Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді і належного реагування.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки, у зв'язку з чим позивач нарахував штрафні санкції у сумі 3 995,02 грн., які позивач просить стягнути в судовому порядку.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Договором, відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

За приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні норми закріплені також і в Господарському кодексу України.

Так, відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Підставою для притягнення до цивільно-правової відповідальності є склад цивільного правопорушення: протиправна поведінка (дії чи бездіяльність особи); шкода, завдана такою поведінкою; причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою; вина особи, яка заподіяла шкоду, у вигляді умислу або необережності.

Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань (виключає його відповідальність).

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач доказів належного виконання грошових зобов'язань за договором не надав, об'єктивних підстав неможливості належного виконання договору не навів, контррозрахунок заявленої до стягнення суми суду не представив.

На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку, що відповідачем порушено умови договору, а також положення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

Тож, приймаючи до уваги, що за приписами ст.ст. 4-3, 33, 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, суть якого полягає у обґрунтуванні сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, своїх вимог і заперечень поданими суду доказами, які господарський суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, враховуючи наявність у матеріалах справи доказів неналежного виконання відповідачем умов договору в частині строку поставки, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення штрафних санкцій у сумі 3 995,02 грн.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Судові витрати, понесені позивачем по даній справі, відповідно до ст. 49 господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 4 3 , 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ-ЕНЕРДЖІ ГРУП"» (02002, м. Київ, вул. Комбінатна, 25-А, офіс 716, код ЄДРПОУ 39568332) на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу «Атомкомплект» Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 108, літ. А, код ЄДРПОУ 26251923) 3 995 грн. 02 коп. штрафних санкцій та 1378 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12.12.2016 р.

Суддя Трофименко Т.Ю.