Рішення

від 28.11.2016 по справі 910/19736/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.2016Справа №910/19736/16

За позовом: приватного акціонерного товариства "АДС БЕТОН"

до: товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФТЕХСТАЛЬ"

про : стягнення 11.000,00 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: не з'явилися;

відповідача: не з'явилися.

С У Т Ь С П О Р У :

Приватне акціонерне товариство "АДС БЕТОН" звернулося до господарського суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФТЕХСТАЛЬ" про стягнення з останнього 11.000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не належним чином виконав свої грошові зобов'язання перед позивачем, оскільки не здійснив в повному обсязі розрахунок за поставлений позивачем товар за договором купівлі-продажу бетонних сумішей від 19.05.2010 № 16. Вказана обставина призвела до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості за вказаним договором в сумі 11.000,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.11.2016 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 910/19736/16. Розгляд справи призначений на 28.11.2016.

Ухвала про порушення провадження у справі надсилалася учасникам процесу на адресу їх місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відтак, у розумінні ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, учасники процесу повідомлені про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Відповідач відзиву на позов, в порядку передбаченого ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, суду не надав, а тому відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 28.11.2016 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між відкритим акціонерним товариством "АЗБОДЕРЕВСКЛО" (найменування якого змінено на приватне акціонерне товариство "АДС БЕТОН" відповідно до протоколу загальних зборів від 27.04.2016 № 1), як продавцем, (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОФТЕХСТАЛЬ", як покупцем, (далі - відповідач) укладено договір купівлі-продажу бетонних сумішей від 19.05.2010 № 16, з урахуванням укладених договорів про внесення змін від 29.12.2010, від 30.12.2011 та від 29.12.2012 (далі - Договір), відповідно до предмету якого позивач зобов'язується передати відповідачу у власність, а відповідач зобов'язується прийняти і оплатити бетонні суміші (далі - товар) (п. 1 Договору).

Пунктом 5.7 Договору визначено, що товар вважається зданим позивачем та прийнятим відповідачем:

- по кількості - відповідно кількості, що зазначена у накладних на товар;

- по якості - відповідно якості, що зазначена у ДСТУ.

Положеннями пунктів 4.1, 4.2, 4.4 Договору передбачено, що ціна, вартість товару, вартість перевезення визначається відповідно до тарифів (розцінок) позивача на момент поставки товару і зазначається у рахунках-фактурах та накладних на товар. Сума Договору визначається сумарною вартістю поставленого товару та наданих послуг за Договором. Відповідач сплачує вартість товару та інші відповідно до даного Договору платежі на підставі рахунків-фактур протягом трьох днів з дати їх складання.

Відповідно до п. 7.1 Договору даний Договір набирає сили з моменту укладення і є чинним до 31.12.2013.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Приписами ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Так, позивач, на виконання своїх зобов'язань за Договором та на його умовах, поставив, а відповідач отримав товар загальною вартістю 139.814,29 грн. Наведена фактична обставина підтверджується видатковими накладними, які підписані сторонами, скріплені відбитками їх печаток та наявні в матеріалах справи у вигляді засвідчених копій, а саме:

- від 29.10.2013 № 11869 на суму 4.637,16 грн.;

- від 30.10.2013 № 11872 на суму 48.484,31 грн.;

- від 04.11.2013 № 11894 на суму 39.925,84 грн.;

- від 05.11.2013 № 11905 на суму 3.870,36 грн.;

- від 06.11.2013 № 11913 на суму 25.120,84 грн.;

- від 09.11.2013 № 11922 на суму 17.775,78 грн.

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок порушення з боку відповідача зобов'язання з оплати товару за Договором, відповідач вартість отриманого товару на користь позивача сплатив частково в сумі 128.814,29 грн., що підтверджується банківськими виписками, які наявні в матеріалах справи у вигляді засвідчених копій, а саме:

- від 31.10.2013 на суму 48.484,31 грн.;

- від 04.11.2013 на суму 24.350,00 грн.;

- від 04.11.2013 на суму 25.000,00 грн.;

- від 08.11.2013 на суму 3.870,36 грн.;

- від 11.11.2013 на суму 19.321,50 грн.;

- від 12.11.2014 на суму 788,12 грн.;

- від 02.02.2015 на суму 500,00 грн.;

- від 27.03.2015 на суму 500,00 грн.;

- від 12.05.2015 на суму 1.000,00 грн.;

- від 20.11.2015 на суму 1.000,00 грн.;

- від 13.01.2016 на суму 1.000,00 грн.;

- від 18.02.2016 на суму 1.000,00 грн.;

- від 14.04.2016 на суму 2.000,00 грн.

Вказана обставина призвела до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 11.000,00 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з урахуванням такого.

Приписом ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Положенням ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати, у тому числі, оплати товару.

Суд відзначає, жодного підтвердження факту сплати відповідачем на користь позивача заборгованості в розмірі 11.000,00 грн. сторонами судового процесу до суду не подано.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю в сумі 11.000,00 грн.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і відповідача, який повинен був довести належними засобами доказування факт відсутності порушення зобов'язання.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФТЕХСТАЛЬ" (02068, м. Київ, вул. Драгоманова, буд. 31-Б, кв. 41; ідентифікаційний код 36273009) на користь приватного акціонерного товариства "АДС БЕТОН" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 102; ідентифікаційний код 00293002) основну заборгованість в сумі 11.000 (одинадцять тисяч) грн. 00 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1.378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12 грудня 2016 року

Суддя С.В. Балац