Рішення

від 07.12.2016 по справі 912/3783/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2016 рокуСправа № 912/3783/16 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Колодій С.Б. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/3783/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Малого комунального підприємства Бобринецької районної ради "Дім Бобринець"

про стягнення 83 265,27 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 14-81 від 25.04.2016;

відповідача - участі не брали.

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з малого комунального підприємства Бобринецький районної ради "Дім Бобринець" пені у розмірі 50 549,32 грн., 29 220,38 грн. інфляційних втрат та 3 495,57 грн. 3% річних з покладенням витрат по сплаті судового збору на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані, зокрема, тим, що відповідач зобов'язання за договором купівлі - продажу природного газу № 2583/15-БО-18 від 30.01.2015 щодо оплати отриманого природного газу виконав, але з порушенням строків, передбачених умовами укладеного між сторонами договору.

Ухвалою від 13.10.2016 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду, порушив провадження у справі.

Присутній у судовому засіданні 07.12.2016 представник позивача позовні вимоги підтримав та просить суд задовольнити поданий Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" позов в повному обсязі.

Відповідач участі в судовому засіданні не приймав, відзив на позовну заяву не подав, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

30.01.2015 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (надалі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України", Продавець) та малим комунальним підприємством Бобринеуької районної ради "Дім Бобринець" (надалі - МКП Бобринецької районної ради "Дім Бобринець" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу №2583/15-БО-18 (надалі - Договір), за умовами якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупцю у 2015 році природний газ, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей природний газ (надалі - газ), в обсязі і на умовах цього Договору.

Відповідно до пункту 3.4. Договору, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, Покупець зобов'язався надавати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язався повертати покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Ціна газу узгоджена між сторонами в розділі 5 Договору, де визначено, що ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 5900,00 грн. без урахуванням податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом. До сплати за 1000 куб. м - 6384,70 грн., крім того ПДВ - 20% - 1276,94 грн., всього з ПДВ - 7661,64 грн. Загальна вартість Договору складається із сум вартості місячних поставок газу.

Оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу (пункт 6.1. Договору).

Строк дії Договору встановлено з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками, і до 31 грудня 2015 року в частині поставки газу, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (пункт 11.1. Договору). Зазначені вище та інші умови Договору узгоджені між сторонами шляхом підписання Договору представниками Продавця і Покупця, які скріплено печатками обох сторін Договору.

Крім того, між сторонами було укладено наступні додаткові угоди: №1 від 10.02.2015; №2 від 10.03.2015; № 5 від 30.06.2015; № 6 від 20.07.2015; № 7 від 15.10.2015; № 8 від 22.10.2015, в яких, зокрема, сторони вносили зміни до Договору в частині вартості природного газу та порядку розрахунків (а.с. 19-24).

На виконання умов Договору позивач поставив протягом січня - квітня, листопада-грудня 2015, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 320 488,49 грн., що підтверджуються актами приймання-передачі природного газу, наявними в матеріалах справи (а.с.25-30).

Відповідач зобов'язання за договором виконав, але з простроченням строків, передбачених умовами Договору купівлі-продажу.

Враховуючи викладені обставини, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду з даним позовом та просить стягнути з відповідача 50 549,32 грн. пені, 29 220,38 грн. інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 3 495,57 грн.

При вирішенні спору у даній справі господарський суд враховує наступне.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зокрема, стаття 599 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

При цьому, зазначена норма не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов'язання не виконується або виконано з порушенням обумовлених сторонами у договорі чи законом строку.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В силу вимог частини другої статті 193, статей 216, 218 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

У сфері господарювання, згідно з частиною 2 статті 217, частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (стаття 547 Цивільного кодексу України).

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що у разі невиконання Покупцем пункту 6.1 умов Договору від зобов"язується сплатити Покупцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу.

За розрахунками позивача ним здійснено нарахування:

- за зобов'язаннями січня 2015 - 16820,59 грн. інфляційних втрат, 946,74 грн. 3% річних, 12703,62 грн. пені;

- за зобов'язаннями лютого 2015 - 9 455,66 грн. інфляційних втрат, 1037,30 грн. 3% річних, 15 465,34 грн. пені;

- за зобов'язаннями березня 2015 - 2944,13 грн. інфляційних втрат, 1294,56 грн. 3% річних, 18996,69 грн. пені;

- за зобов'язаннями квітня 2015 - 146,82 грн. 3% річних, 2 343,41 грн. пені;

- за зобов'язаннями листопада 2015 - 2,40 грн. 3% річних, 35,10 грн. пені;

- за зобов'язаннями грудня 2015 - 67,75 грн. 3% річних, 1 005,16 грн. пені.

Господарський суд, перевіривши розрахунок позивача, дійшов висновку, що ним правомірно здійснено нарахування пред'явлених до стягнення сум, яке відповідає умовам Договору та вимогам чинного законодавства, підставною обрано періоди нарахуванням інфляційних втрат, 3% річних та пені, а відтак вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином загальна сума 3% річних, що підлягає стягненню становить 3 495,57 грн., загальна сума інфляційних втрат становить 29 220,38 грн., загальна сума пені становить 50 549,32 грн.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач правом на подання суду доказів, які б спростовували позовні вимоги, не скористався, власний контррозрахунок сум, заявлених до стягнення, суду не подав.

В силу вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1 378,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 78, 82 - 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з малого комунального підприємства Бобринецької районної ради "Дім Бобринець" (27200, Кіровоградська область, Бобринецький район, м. Бобринець, вул. Орджонікідзе, буд. 80, ідентифікаційний код 33202417) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) - 50 549,32 грн. пені, 3 495,57 грн. 3% річних, 29 220,38 грн. інфляційних втрат, а також 1378,00 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 12.12.2016 р.

Суддя С.Б. Колодій