Рішення

від 09.12.2016 по справі 925/1263/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2016 р. Справа № 925/1263/16

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісне підприємство "Хімконцерн"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Сан Транс"

про стягнення 50811 грн. 05 коп.

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Биченко М.О.

Представники сторін:

від позивача: не з'явилися;

від відповідача: не з'явилися.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервісне підприємство "Хімконцерн" звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Сан Транс" про стягнення 50811 грн. 05 коп., у тому числі, 37300 грн. боргу за надані послуги, 9337 грн. 29 коп. пені, 2812 грн. 56 коп. інфляційних нарахувань та 1361 грн. 20 коп. 3% річних.

Також позивач у позові просить стягнути з відповідача на свою користь 1378 грн. витрат на сплату судового збору.

В обґрунтування позову позивач вказав на неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати наданих позивачем відповідачу транспортно-експедиторських послуг за укладеним між сторонами договором про надання транспортно - експедиторських послуг від 20.05.2013 № 000089 та погодженими сторонами заявками .

Ухвалою від 13.10.2016 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісне підприємство "Хімконцерн" до розгляду, порушив провадження у цій справі і призначив її розгляд у судовому засіданні на 11 годину 40 хвилин 03.11.2016 у приміщенні Господарського суду Черкаської області.

Ухвалою від 03.11.2016 Господарський суд Черкаської області відклав розгляд справи на 12 годину 15 хвилин 24.11.2016 у приміщенні Господарського суду Черкаської області.

Ухвалою від 24.11.2016 Господарський суд Черкаської області відклав розгляд справи на 12 годину 09.12.2016 у приміщенні Господарського суду Черкаської області.

Відповідач у поданому до господарського суду відзиві на позов заявив про застосування господарським судом до заявлених позивачем вимог передбаченої ст. 925 Цивільного кодексу строку позовної давності тривалістю в один рік і відповідно про відмову позивачу у позові у зв'язку із спливом позовної давності.

Сторони були належним чином повідомлені про дату час і місце засідання суду, призначеного ухвалою від 24.11.2016 на 12 годину 09.12.2016, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення сторонам поштових відправлень з вказаною ухвалою.

У судове засідання, яке відбулося 09.12.2016, представники сторін не з'явилися, що не перешкоджає вирішенню спору за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, Господарський суд Черкаської області

ВСТАНОВИВ:

20 травня 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Сан Транс" як експедитор і товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісне підприємство "Хімконцерн" як перевізник уклали між собою договір про надання транспортно - експедиторських послуг №000089 (далі - договір №000089), задля визначення порядку відносин, що виникають між експедитором та перевізником при організації та виконанні перевезень по території України та іноземних держав, порядку і умов розрахунків, відповідальності сторін за невиконання цього договору.

Відповідно до п. 2.2 договору №000089 конкретні умови по кожному перевезенню обумовлюються в транспортній заявці, що є невід'ємною частино цього договору.

У розділі 3 договору №000089 його сторони визначили обов'язки експедитора і перевізника.

Відповідно до п. 5.1 договору №000089 ціна послуг перевезення встановлюється сторонами у заявці, яка є невід'ємною частиною даного договору. Загальна вартість договору становить суму вартості послуг перевезення, наданих згідно із заявками та оплачених згідно з виставленими рахунками-фактурами.

Згідно з п. 5.2 договору №000089 експедитор зобов'язується провести розрахунки в строки не пізніше 12 банківських днів після отримання рахунку-фактури, акта виконаних робіт, податкової накладної, товарно-транспортної накладної, ксерокопії заявки, завіреної печаткою та підписом, якщо інше не вказано у заявці.

У п. 6.7 договору №000089 його сторони передбачили, що у разі затримки розрахунків експедитор зобов'язався сплатити перевізнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожен день затримки оплати.

Відповідно до умов договору №000089 його сторони узгодили такі заявки на надання транспортно - експедиторських послуг від 26.08.2014 №С-00003208/О на суму 10000 грн., від 12.09.2014 №С-00003499/О на суму 9800 грн., від 13.10.2014 №С-00003874/ВГ на суму 10500 грн. і від 20.10.2014 №С-00003963/ВГ на суму 11500 грн.

В усіх вказаних вище чотирьох заявках зазначено строк оплати послуг протягом 15 банківських днів після пред'явлення повного пакету документів.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервісне підприємство "Хімконцерн" виконало свої зобов'язання за договором №000089 та заявками від 26.08.2014 №С-00003208/О, від 12.09.2014 №С-00003499/О, від 13.10.2014 №С-00003874/ВГ і від 20.10.2014 №С-00003963/ВГ, що підтверджується поданими позивачем з позовом копіями товарно-транспортних накладних, подорожного листа та не заперечується відповідачем.

На надані за заявками від 26.08.2014 №С-00003208/О, від 12.09.2014 №С-00003499/О, від 13.10.2014 №С-00003874/ВГ і від 20.10.2014 №С-00003963/ВГ транспортно - експедиторські послуги товариство з обмеженою відповідальністю "Сервісне підприємство "Хімконцерн" склало акти здачі-приймання робіт (надання послуг) і виставило рахунки-фактури від 28.08.2014 №Х-00000172 на суму 10000 грн., від 13.09.2014 №Х-00000183 на суму 9800 грн., від 15.10.2014 №Х-00000206 на суму 10500 грн. і від 23.10.2014 №Х-00000213 на суму 11500 грн., які разом з іншими передбаченими договором №000089 та заявками для оплати наданих послуг документами надіслало рекомендованими листами з повідомленням про вручення 29.08.2014, 19.09.2014, 16.10.2014 і 25.10.2014 товариству з обмеженою відповідальністю "Сан Транс". Останнє згідно з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення отримало ці документи 04.09.2014, 30.09.2014, 24.10.2014 і 04.11.2014. відповідно.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сан Транс" свої зобов'язання за договором №000089 та заявками від 26.08.2014 №С-00003208/О, від 12.09.2014 №С-00003499/О, від 13.10.2014 №С-00003874/ВГ і від 20.10.2014 №С-00003963/ВГ щодо оплати наданих послуг виконало лише частково, сплативши товариству з обмеженою відповідальністю "Сервісне підприємство "Хімконцерн" лише 4500 грн. в оплату рахунку-фактури від 28.08.2014 №Х-00000172, утому числі: 1000 грн. - 23.01.2015, 1000 грн. - 30.01.2015, 500 грн. - 09.02.2015, 1000 грн. - 13.02.2015, 1000 грн. - 02.03.2015, що підтверджується банківськими виписками із особового рахунку товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісне підприємство "Хімконцерн".

Решту суми за рахунком - фактурою від 28.08.2014 №Х-00000172 у розмірі 5500 грн. (10000 грн. - 4500 грн.) та суми за рахунками - фактурами від 13.09.2014 №Х-00000183 у розмірі 9800 грн., від 15.10.2014 №Х-00000206 у розмірі 10500 грн. і від 23.10.2014 №Х-00000213 у розмірі 11500 грн. товариство з обмеженою відповідальністю "Сан Транс" не оплатило.

Отож борг відповідача за надані позивачем за заявками від 26.08.2014 №С-00003208/О, від 12.09.2014 №С-00003499/О, від 13.10.2014 №С-00003874/ВГ і від 20.10.2014 №С-00003963/ВГ транспортно - експедиторські послуги становить 37300 грн. (5500 грн. + 9800 грн. + 10500 грн. + 11500 грн.).

За прострочення оплати боргу у сумі 37300 грн. за надані транспортно - експедиторські послуги позивач нарахував відповідачу до сплати 9337 грн. 29 коп. передбаченої п. 6.7 договору №000089 пені за 184 дні прострочення з 09.07.2015 по 09.01.2016, 2812 грн. 56 коп. передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційних нарахувань за період прострочення з 09.07.2015 по 27.09.2016 і 1361 грн. 20 коп. передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних за 444 дні прострочення з 09.07.2015 по 27.09.2016.

На день прийняття Господарським судом Черкаської області цього рішення відповідач борг у сумі 37300 грн., пеню у сумі 9337 грн. 29 коп., інфляційні нарахування у сумі 2812 грн. 56 коп. і 3% річних у сумі 1361 грн. 20 коп. позивачу не сплатив.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який построчив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що

1. За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

2. Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником.

3. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами., за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Аналогічні норми містить і ст. 316 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських правовідносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Стаття 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у розумінні цього Кодексу визнає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частина 2 ст. 20 Господарського кодексу України передбачає право кожного суб'єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі, застосування штрафних санкцій.

З огляду на викладені вище обставини та норми чинного законодавства господарський суд Черкаської області дійшов до таких висновків.

Відповідач не виконав належним чином грошове зобов'язання за договором №000089 та заявками від 26.08.2014 №С-00003208/О, від 12.09.2014 №С-00003499/О, від 13.10.2014 №С-00003874/ВГ і від 20.10.2014 №С-00003963/ВГ щодо своєчасної та повної оплати наданих позивачем транспортно - експедиторських послу , заборгувавши позивачу 37300 грн. і тим самим порушивши його право на своєчасне одержання цієї суми коштів.

Таким чином, позивач в порядку захисту свого порушеного права вправі вимагати примусового виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором №000089 та заявками від 26.08.2014 №С-00003208/О, від 12.09.2014 №С-00003499/О, від 13.10.2014 №С-00003874/ВГ і від 20.10.2014 №С-00003963/ВГ в натурі шляхом стягнення з нього на свою користь 37300 грн. боргу, а також передбачених п. 6.7 цього договору пені та ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційних нарахувань і трьох процентів річних.

Стягувану суму пені, яка відноситься до штрафних санкцій, позивач нарахував з порушенням вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, а саме за період прострочення після закінчення шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За договором №000089 та заявками від 26.08.2014 №С-00003208/О, від 12.09.2014 №С-00003499/О, від 13.10.2014 №С-00003874/ВГ і від 20.10.2014 №С-00003963/ВГ відповідач мав оплатити надані позивачем послуги протягом 15 банківських днів після отримання від позивача необхідних документів, а саме послуг наданих за заявкою від 26.08.2014 №С-00003208/О протягом 15 банківських днів після 04.09.2014 тобто до 26.09.2014, за заявкою від 12.09.2014 №С-00003499/О протягом 15 банківських днів після 30.09.2014 тобто до 22.10.2014, за заявкою від13.10.2014 №С-00003874/ВГ протягом 15 банківських днів після 24.10.2014 тобто до 15.11.2014 і за заявкою від 20.10.2014 №С-00003963/ВГ протягом 15 банківських днів після 04.11.2014 тобто до 26.11.2014.

Після закінчення строку оплати наданих послуг за кожною із вказаних заявок позивач в силу до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України мав право на нарахування відповідачу пені не більше як за шість місяців, які станом на 09.07.2015 закінчилися по усіх чотирьох заявках.

Отже позивач не має права на стягнення з відповідача заявленої ним у позові пені у сумі 9337 грн. 29 коп., нарахованої за 184 дні прострочення з 09.07.2015 по 09.01.2016.

Стягувані суми інфляційних нарахувань та 3% річних, які не відносяться до штрафних санкцій, не перевищують обчислених за допомогою калькулятора програми Ліга:Закон Еліт 9.4.1. сум цих нарахувань за вказані у їх розрахунках періоди прострочення.

За таких обставин із заявлених у позові до стягнення сум позивач має право на стягнення з відповідача 37300 грн. боргу, 2812 грн. 56 коп. інфляційних нарахувань і 1361 грн. 20 коп. 3% річних.

Стаття 256 Цивільного кодексу України визначає позовну давність як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 Цивільного кодексу України встановлена загальна позовна давність тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 та п. 6 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність : скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог у зв'язку з перевезенням вантажу пошти (стаття 925 цього Кодексу).

Згідно з ч 3 ст. 925 Цивільного кодексу України до вимог, що випливають із договору перевезення вантажу, пошти, застосовується позовна давність в один рік з моменту, що визначається відповідно до транспортних кодексів (статутів).

Пунктом 5 ст. 315 Господарського кодексу України встановлено, що для пред'явлення перевізником до вантажовідправника та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк.

У даному випадку спірні правовідносини виникли не з договору перевезення, а з договору транспортного експедирування, у якому зобов'язання позивача полягали в організації і виконанні перевезення вантажів і фактично сторони виконували дії, що складають предмет різних договорів: договору транспортного експедирування та перевезення. А це означає, що до відносин транспортного експедирування, експедитором у яких виступає перевізник, не можуть застосовуватися правові норми, що регулюють договір перевезення, тому до вимог, що випливають з договору транспортного експедирування застосовується передбачений ст. 257 Цивільного кодексу України загальний строк позовної давності у три роки, який за заявленими позивачем вимогами про стягнення 37300 грн. боргу, 2812 грн. 56 коп. інфляційних нарахувань і 1361 грн. 20 коп. 3% річних станом на 07.10.2016 - день подання позивачем позову не сплив.

За таких обставин позов підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача 37300 грн. боргу, 2812 грн. 56 коп. інфляційних нарахувань і 1361 грн. 20 коп. 3% річних.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу пропорційно розміру задоволених позовних вимог підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача 1124 грн. 77 коп. витрат на сплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49, ст.ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Сан Транс" (вул. Шевченка, буд. 23 Б, кім. 27, м. Умань, Черкаська область 20300, ідентифікаційний код 37781879) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісне підприємство "Хімконцерн" (АДРЕСА_1, 93400, ідентифікаційний код 31476920) - 37300 грн. боргу, 2812 грн. 56 коп. інфляційних нарахувань і 1361 грн. 20 коп. 3% річних та 1124 грн. 77 коп. витрат на сплату судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Це рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено і підписано 12.12.2016.

СУДДЯ М.В. Дорошенко