Ухвала

від 01.12.2016 по справі 810/697/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/697/16 Головуючий у 1-й інстанції: Лиска І.Г. Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

01 грудня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Дуденкові О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Тетіївської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 29 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика бакалейних продуктів" до Тетіївської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 29 березня 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Фабрика бакалейних продуктів" зареєстровано як юридичну особу 07.09.2006 року, основними видами діяльності якого є: Виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості, виробництво цукру, оптова торгівлі цукром, шоколадом і кондитерськими виробами, пакування, неспеціалізована оптова торгівля.

Як вбачається з матеріалів справи, з 20.08.2015 року по 27.08.2015 року відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Фабрика бакалейних продуктів" (код ЄДРПОУ 34514827), з питань правильності і правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування під час здійснення фінансово-господарських відносин з ТОВ "Фокус Трейд" (код ЄДРПОУ 39328673) у періоді з 01.09.2014 р. по 31.12.2014 року, за результатами якої складено Акт від 1 вересня 2015 року №160/220/34514827.

Перевіркою встановлено порушення позивачем : п. 198.1, 198.2, п. 198.6 ст. 198 п. 201.1, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2756-VI із змінами та доповненнями у зв'язку з віднесенням до складу податкового кредиту сум сформованих за рахунок ТОВ "Фокус Трейд" у вересня 2014 року, в результаті чого занижено податок на додану вартість за вересень 2014 року на суму 107015грн.

Такий висновок податкового органу ґрунтується на аналізі: постанови старшого слідчого з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві майора податкової міліції Стриж Г.Л. про призначення документальної позапланової перевірки щодо дотримання вимог податкового та іншого законодавства підприємством ТОВ "Фабрика бакалейних продуктів", винесену старшим слідчим з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві майором податкової міліції Стрижа Г.Л. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 212 ч.3, 205 4.2, 27 ч.5, 212 ч.3 КК України.

14.09.2015 року Тетіївською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області було винесено податкове повідомлення - рішення №0002212200 щодо збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 160523 грн., у т.ч. основний платіж у сумі 107015 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 53508грн.

Не погодившись із зазначеним податковим повідомленням - ТОВ "Фабрика бакалейних звернулось із скаргою до Головного управління ДФС у Київській області в порядку ст. 56 Податкового кодексу України.

Головне управління ДФС у Київській області розглянувши скаргу позивача винесло рішення про результати розгляду скарги за № 3108/10/10-36-10-01-04 від 26.11.2015 року, яким залишено оскаржуване рішення без змін, а скаргу - без задоволення.

Не погодившись із отриманим рішенням Головного управління ДФС у Київській області, позивач звернувся із повторною скаргою до Державної фіскальної служби України.

Рішенням Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги за № 1316/6/99-99-10-01-01-25 від 25.01.2016 року повторна скарга - залишена без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення - рішення - без змін.

Позивач вважає вказане податкове повідомлення-рішення 14.09.2015року №0002212200 таким, що суперечить вимогам чинного податкового законодавства, а тому оскаржив його, звернувшись із даним позовом до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що податковим органом не доведено, що спірні господарські операції є фіктивними або безтоварними, не доведено недобросовісності позивача, оскільки позиція податкового органу про нереальність (безтоварність) господарських операцій позивача та ТОВ "Фокус Трейд" ґрунтується виключно на постанові про призначення документальної позапланової перевірки, а отже висновки податкового органу ґрунтуються на припущеннях, які не підтверджені належними доказами і не мають фактичного та правового обґрунтування.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового спишу платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до пп.14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу .

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України , право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків».

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11ст.201 цього Кодексу.

Разом із тим, згідно із положеннями п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Згідно з п.201.7 ст.201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). При цьому, у п.201.10 ст.201 ПК України зазначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Виходячи із викладеного, перевірці підлягає реальність здійснення між позивачем та його контрагентом спірних господарських операцій. При цьому, докази, на обґрунтування доводів сторін, відповідно до статті 86 КАС України, повинні оцінюватись судом у їх сукупності.

Крім того, в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р. зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів.

Як свідчать матеріали справи, 1 вересня 2014 року між Позивачем та ТОВ "Фокус Трейд" був укладений договір №45, згідно якого Замовник ТОВ "Фабрика бакалейних продуктів", в особі директора Борисової Т.В., яка діє на підставі Статуту з однієї сторони , і Виконавець ТОВ "Фокус Трейд", в особі директора Михайловського С.О., що діє на підставі Статуту, з іншої сторони, уклали цей договір про наступне: Виконавець приймає на себе зобов'язання по наданню Замовнику послуг з передпродажної підготовки Товару Замовника (що включають в себе, але не обмежуються): послуги з сортування, групового упакування, палетування та стікерування Товару; послуги з підготовки Товару Замовника до відвантаження. Замовник зобов'язується оплатити Виконавцю надані послуги на умовах передбачених даним договором.

ТОВ "Фабрика бакалейних продуктів" надано суду першої інстанції акт здачі - приймання послуг від 30.09.2014 р. , в якому зазначено, що Замовник: ТОВ "Фабрика бакалейних продуктів" в особі директора Борисової Т.В., яка діє на підставі Статуту, з одного боку, та Виконавець: ТОВ "Фокус Трейд" в особі Михайловського С.О., який діє на підставі Статуту з другого боку, які разом іменуються Сторони, склали цей Акт про те, що Виконавцем було надано, а Замовником прийнято на умовах, передбачених Договором № 45 від 01.08.2014р., консультаційні та інформаційні послуги, а також послуги зі стимулювання збуту товарів за період - вересень 2014 року: послуги з сортування, групового упакування, палетування та стікерування Товару; послуги з підготовки Товару Замовника до відвантаження.

Загальна вартість інформаційних та консультаційних послуг, а також послуг зі стимулювання збуту товарів, які надаються Виконавцем Замовнику склала 224406,0 грн. ( Двісті двадцять чотири тисячі чотири шість гривень 00 копійок), у тому числі ПДВ 20%- 37401,0 грн. ( тридцять сім тисяч чотириста одна грн.00 коп.),

Цим Актом Сторони засвідчують, що послуги Виконавцем Замовнику у звітному періоді було виконано належно, згідно з умовами договору, а також вимогами, що звичайно ставляться до таких або подібних послуг. Тому Замовник їх приймає від Виконавця за цим Актом. Сторони претензій одна до одної не мають.

Також, ТОВ "Фабрика бакалейних продуктів" для проведення перевірки та суду було надано податкову накладну №138 від 30.09.2014 року на загальну суму 224406грн, в тому числі ПДВ -37401грн.

Також, судом встановлено, що 1 вересня 2014 року між Позивачем та ТОВ "Фокус Трейд" був укладений договір №25, згідно якого ТОВ "Фокус-Трейд" в особі директора Михайловського С.О, який діє на підставі Статуту, (надалі - Виконавець) з одного боку, та ТОВ "Фабрика бакалейних продуктів" в особі директора Борисової Т.В., що діє на підставі Статуту (надалі - Замовник), з іншого боку, уклали цей договір про наступне: Виконавець бере на себе зобов'язання за обумовлену плату здійснювати для Замовника організацію послуг по: пошуку, замовленню, бронюванню транспортних засобів для перевезення вантажів Замовника; супроводу вантажів Замовника до моменту передачі їх вантажоотримувачам; організації повернення товаросупровідних документів; організації та проведенні від імені Замовника тендерів на комплексне транспортне обслуговування Замовника, а Замовник належним чином повинен прийняти та оплатити надані послуги Виконавця.

ТОВ "Фабрика бакалейних продуктів" надано суду першої інстанції акт здачі - приймання послуг від 30.09.2014року, згідно якого відповідно до Договору №25 від " 01" вересня 2014 року Виконавцем були здійснені наступні послуги: пошук, замовлення, бронювання транспортних засобів для перевезення вантажів Замовника; -супровід вантажів Замовника до моменту передачі їх вантажоотримувачам; -організація повернення товаросупровідних документів; організація та проведення від імені Замовника тендерів на комплексне транспортне обслуговування Замовника.

ТОВ "Фабрика бакалейних продуктів" для проведення перевірки та суду першої інстанції було надано податкову накладну №25 від 01.09.2014 року на загальну суму - 417684грн, в тому числі ПДВ - 69614 грн.

На підтвердження реальності виконання зазначених договірних відносин позивачем, також, було надано суду оригінали та копії для доручення до матеріалів справи: довідки ТОВ "Фабрика бакалейних продуктів" про відсутність у період з 1 січня 2014 року по теперішній час на балансі підприємства вантажних транспортних засобів; договору дистрибуції продукції від 1 квітня 2014 року №16/14, що укладений між Позивачем та Приватним підприємством "Юніон Трейд Плюс" та документів, що підтверджують виконання цього договору: заявок про організацію автомобільних перевозок вантажів по території України від 1, 23 вересня 2014 року, в яких експедитор указаний ТОВ "Фокус Трейд", товарно-транспортних накладних від 4, 24 вересня 2014 року, видаткових накладних від 4, 24 вересня 2014 року; договору поставки від 1 січня 2014 року №262, що укладений між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тарія-В" та документів, що підтверджують виконання цього договору: заявок про організацію автомобільних перевозок вантажів по території України від 2, 23 вересня 2014 року, в яких експедитор указаний ТОВ "Фокус Трейд", товарно-транспортних накладних від 4, 24 вересня 2014 року, видаткових накладних від 4, 24 вересня 2014 року; договору від 25 квітня 2012 року №758, що укладений між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Амстор" та документів, що підтверджують виконання цього договору: заявки про організацію автомобільних перевозок вантажів по території України від 15 вересня 2014 року, в яких експедитор указаний ТОВ "Фокус Трейд", товарно-транспортної накладної від 16 вересня 2014 року, видаткових накладних від 16 вересня 2014 року; договору дистрибуції продукції від 1 червня 2014 року №20/14, що укладений між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Парк Інвест" та документів, що підтверджують виконання цього договору: заявки про організацію автомобільних перевозок вантажів по території України від 15 вересня 2014 року, в якій експедитор указаний ТОВ "Фокус Трейд", товарно-транспортної накладної від 17 вересня 2014 року, видаткових накладних від 17 вересня 2014 року; договору дистрибуції продукції від 23 липня 2012 року №41/12, що укладений між Позивачем та Дочірнім підприємством "Спринтер" та документів, що підтверджують виконання цього договору: заявки про організацію автомобільних перевозок вантажів по території України від 15 вересня 2014 року, в якій експедитор указаний ТОВ "Фокус Трейд", товарно-транспортної накладної від 17 вересня 2014 року, видаткової накладної від 17 вересня 2014 року; звіту по кількості продукції за вересень 2014 року (послуги з сортування, групового упакування, пакетування та стікерування, послуги з підготовки до відвантаження).

ТОВ "Фабрика бакалейних продуктів" суми податку на додану вартість за зазначеними вище податковими накладними включено до податкового кредиту, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатка 5 до декларацій з податку на додану вартість та даним декларацій з ПДВ за вересень 2014 року.

Зазначені обставини в їх сукупності вказують на наявність у позивача ділової мети придбання цих робіт у контрагента та розумних економічних причин укладання з даним підприємством наведених вище договорів.

Колегія суддів також зазначає, що договори, укладені між позивачем та його контрагентом в судовому порядку не оспорювалися, недійсними (фіктивними) не визнавалися, їх зміст не суперечить вимогам чинного законодавства.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідачем не надано, як того вимагають положення чинного законодавства України, доказів, які б свідчили про те, що документи, виписані на виконання договорів, були сфальсифікованими, як і не надано відомостей про звернення до правоохоронних органів у зв'язку з виявленими порушеннями складання завідомо неправдивих документів звітності.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, відповідач, в обґрунтування правомірності винесення ним спірного податкового повідомлення-рішення, посилається на наступне.

Як зазначає відповідач, згідно постанови про призначення позапланової документальної перевірки щодо дотримання вимог податкового та іншого законодавства підприємством ТОВ "Фабрика бакалейних продуктів" старший слідчий з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві майор податкової міліції Стриж Г.Л., розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32015100000000001 від 05.01.2015р, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 212 ч.3, 205 ч.2, 27 ч.5, 212 ч.3 КК України встановив, що слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у м. Києві розслідується кримінальне провадження № 32015100000000001 від 05.01.2015р. за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах службовими особами ТОВ "Век-Тор" (ЄДРПОУ 38205243), та за фактом фіктивного підприємництва за ознаками складу злочинів, передбачених ст. 212 ч. 3, 205 ч. 2, 27 ч. 5, 212 ч. 3 КК України.

Розслідуванням по провадженню встановлено, що службові особи ТОВ "Век-Тор" (ЄДРПОУ 38205243), здійснюючи фінансово-господарську діяльність, находячись на території міста Києва, в період часу з 01.01.2014 -01.11.2014р., в порушення п. 198. З, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.10 № 2755-VI зі змінами та доповненнями, шляхом безпідставного необґрунтованого формування податкового кредиту з ПДВ по операціям при фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ "Сайрус-Плюс" (СДРПОУ 38578402), ТОВ "Крафт Компані Плюс" (СДРПОУ 39034770) та ТОВ "Бентфайс" (СДРПОУ 36076383); які мають ознаки фіктивності, умисно ухилились від сплати податку на додану вартість у розмірі 5 638 198, 01 гри., що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету коштів на зазначену суму, що в п'ять тисяч і більше разів перевищує встановлений законодавством неоподаткований податком мінімум доходів громадян, та являється особливо великим розміром.

В ході досудового розслідування кримінального правопорушення, пов'язаного із умисним ухиленням від сплати податків в особливо великих розмірах, передбаченого ст.. 212 ч. 3 КК України, виявлено діяльність групи осіб, а саме: гр. ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5., гр. ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_4, які діючи за попередньою змовою, у період 2013-2015 років з метою прикриття незаконної діяльності на території міста Києва та Київської області створили/придбали ряд суб'єктів господарської діяльності для здійснення подальшої діяльності, а саме мінімізації податкових зобов'язань підприємствам реального сектору економіки шляхом формування штучного (незаконного) податкового кредиту.

Засновниками та службовими особами вказаних підприємств являються малозабезпечені особи, які за матеріальну винагороду взяли участь у їх створенні (придбанні), з метою прикриття незаконної діяльності вищевказаних осіб.

Крім того, в ході досудового розслідування кримінальних правопорушень пов'язаних із фіктивним підприємництвом та із умисним ухиленням від сплати податків в особливо великих розмірах, передбачених ст. ст. 205 ч. 2, 212 ч. 3 КК України, виявлено, що ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_6, діючи умисно, повторно з особливих корисних мотивів, з метою прикриття незаконної діяльності повторно, з метою фіктивного підприємництва та надання послуг з мінімізації податкових зобов'язань у період часу 2013-2015 років, на території міста Києва та Київської області створив/придбав ряд суб'єктів господарської діяльності для здійснення подальшої діяльності, а саме мінімізації податкових зобов'язань підприємствами реального сектору економіки шляхом формування штучного (незаконного) податкового кредиту.

Під час досудового розслідування даного кримінального провадження було встановлено, що такими послугами по мінімізації податкових зобов'язань скористувалось ТОВ "Фабрика Бакалейних Продуктів" (код ЄДРПОУ 34514827), яке мало фінансово - господарські взаємовідносини з наступними суб'єктами господарської діяльності, які мають ознаки фіктивності та увійшли до складу "конвертаційного центру", а саме: ТОВ "Фокус Трейд" (код ЄДРПОУ 39328673).

Фіктивність вищевказаних підприємств підтверджується наступними зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме: показами свідка Михайловського С.О., який по документах рахувався засновником, керівником та головним бухгалтером ТОВ "Фокус Трейд", - та який показав, що стати засновником, керівником та головним бухгалтером даного товариства йому запропонував незнайомий чоловік за грошову винагороду. Фактично ж реєстрацією та діяльністю ТОВ "Фокус Трейд" він не займався, рахунки не відкривай кошти з рахунків не знімав, печаткою не розпоряджався бухгалтерську та податкову звітність він теж не складав, не підписував та до ДПІ за місцем реєстрації, довіреності на представлення інтересів не виписував.

На підставі аналізу зазначеної постанови, відповідач прийшов до висновку про відсутність фактичного отримання ТОВ "Фабрика бакалейних продуктів" послуг з передпродажної підготовки товарів та експедиційних послуг від ТОВ "Фокус Трейд" згідно двох договорів від 1 вересня 2014 року: №45 про надання послуг ; №25 про надання послуг з підготовки та організації перевезення вантажів автомобільним транспортом по території України, що в свою чергу призвело до встановлення недостатнього документального підтвердження виконання умов за договорами, та, як наслідок, призвело до встановлення відповідачем порушень формування позивачем податкового кредиту по податку на додану вартість за вересень 2014 року .

Однак, колегія суддів вважає безпідставними посилання відповідача на вказані обставини, оскільки, зокрема, наведеним вище не встановлено ані фіктивності господарської діяльності самої юридичної особи ТОВ «Фокус Трейд», ані фіктивності господарських операцій даного підприємства з позивачем, а лише встановлено факт реєстрації Михайловським С.О. даного підприємства на його ім'я без наміру займатися господарською діяльністю, що саме по собі не є достатнім і необхідним, у розумінні ст. 70 КАС України, доказом, підтверджуючим обставини, на які посилається апелянт, та не виключає можливості здійснення ТОВ «Фокус Трейд» реальних господарських операцій. При цьому доводи апелянта не містять встановлених обставин щодо не підписання Михайловським С.О. документів за результатами здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ «Фокус-Трейд».

Колегія суддів зазначає, що вказані апелянтом обставини не мають преюдиційного значення для даної адміністративної справи, оскільки дана справа не стосується правових наслідків дій чи бездіяльності Михайловського С.О.

У зв'язку з цим, суд апеляційної інстанції оцінює доводи апелянта в сукупності та взаємному зв'язку з іншими наявними доказами.

Крім того, у даній справі відсутні жодні правові підстави вважати, що позивач знав або міг знати про факт реєстрації даного підприємства на ім'я особи, яка не мала наміру займатися підприємницькою діяльністю.

При цьому, колегія суддів зазначає, що чинне на час виникнення спірних правовідносин законодавство не вимагає від платника податків контролювати законність державної реєстрації, видачі свідоцтв платника податку на додану вартість, сплату до бюджету податків, ведення бухгалтерського та податкового обліку своїх контрагентів, а також здійснювати перевірку повноважень керівників контрагентів на підпис первинних документів, податкових накладних та ідентифікацію їх підписів.

Крім того, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від знаходження їх за юридичною адресою, фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями контрагента може слугувати підставою для висновку про неправомірне формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Також, відповідно до Листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11 "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства" при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на включення сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту. Разом з тим, у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Враховуючи, що юридична відповідальність має індивідуальний характер, позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб. Крім того, порушення контрагентом позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку щодо безтоварності відповідних господарських операцій.

Здійснення господарської діяльності контрагента не може мати наслідків для позивача, оскільки законодавством не передбачений обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності бути обізнаним із особливостями господарювання контрагента. Відомості, що є обов'язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента, це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також наявність свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій. На період господарських взаємовідносин між позивачем та його контрагентами останні були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також платникам податку на додану вартість, установчі та реєстраційні документи не визнавались недійсними.

Крім того, неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС А.Д. проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Також, колегія суддів відзначає, що податковий орган відповідно до принципу офіційності повинен доводити в суді фіктивність господарської операції як підстави для нарахування платникові податків податкових зобов'язань та правомірності прийняття свого рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 27.10.2015 р. у справі № 2а-10463/10/0870.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надані докази, які є у справі, були оцінені колегією суддів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Крім того, було оцінено належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що відповідає вимогам ст. 86 КАС України.

Згідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів зазначає, що відповідачем не було доведено законність та обґрунтованість прийнятого ним рішення.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Отже, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Тетіївської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області - залишити без задоволення , а постанову Київського окружного адміністративного суду від 29 березня 2016 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 06.12.2016.

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Степанюк А.Г.

Василенко Я.М.