Ухвала

від 23.11.2016 по справі 826/15353/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" листопада 2016 р. м. Київ К/800/24309/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Олендера І.Я., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Шевчук П.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2014 року

у справі № 826/15353/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донерм" (далі - ТОВ "Донерм")

до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві (далі - ДПІ)

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2013 року ТОВ "Донерм" звернулося до суду з позовом до ДПІ про: визнання протиправними дії ДПІ щодо проведення зустрічної звірки ТОВ "Донерм", результати якої оформлені актом від 01 серпня 2013 року № 666/26-55-22-07/36302296 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Донерм" (код за ЄДРПОУ 36302296) щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01 жовтня 2012 року по 30 червня 2013 року"; визнання протиправними дії ДПІ щодо складання акта від 01 серпня 2013 року № 666/26-55-22-07/36302296 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Донерм" (код за ЄДРПОУ 36302296) щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01 жовтня 2012 року по 30 червня 2013 року"; зобов'язання ДПІ вилучити з інформаційної бази даних "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" інформацію, внесену на підставі акта від 01 серпня 2013 року № 666/26-55-22-07/36302296 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Донерм" (код за ЄДРПОУ 36302296) щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01 жовтня 2012 року по 30 червня 2013 року".

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 23 жовтня 2012 року в задоволенні позовних вимог ТОВ "Донерм" відмовив та одночасно, з урахуванням ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, вийшовши за межі позовних вимог, визнав протиправними дії по проведенню документальної невиїзної позапланової перевірки товариства, за результатами якої складено акт від 01 серпня 2013 року № 666/26-55-22-07/36302296 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Донерм" (код за ЄДРПОУ 36302296) щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01 жовтня 2012 року по 30 червня 2013 року".

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2014 року постанову суду першої інстанції скасовано, позов ТОВ "Донерм" задоволено: визнані протиправними дії ДПІ щодо проведення зустрічної звірки ТОВ "Донерм", результати якої оформлені актом від 01 серпня 2013 року № 666/26-55-22-07/36302296 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Донерм" (код за ЄДРПОУ 36302296) щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01 жовтня 2012 року по 30 червня 2013 року"; зобов'язано ДПІ вилучити з інформаційної бази даних "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" інформацію, внесену на підставі акта від 01 серпня 2013 року № 666/26-55-22-07/36302296 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Донерм" (код за ЄДРПОУ 36302296) щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01 жовтня 2012 року по 30 червня 2013 року".

У касаційній скарзі ДПІ, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову цього суду та залишити в силі судове рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, розгляд касаційної скарги здійснено у відкритому судовому засіданні в порядку ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, та заперечення, враховуючи межі перегляду справи судом касаційної інстанції, визначені у ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, які не дозволяють суду касаційної інстанції здійснювати переоцінку досліджених та оцінених судами попередніх інстанцій доказів, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до п. 73.5 ст. 75 Податкового кодексу України та п. 4.4 Наказу ДПА України від 22 квітня 2011 № 236 "Про затвердження методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок" ДПІ провела зустрічну звірку ТОВ "Донерм", за результатами якої склала акт від 01 серпня 2013 року № 666/26-55-22-07/36302296 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Донерм" (код за ЄДРПОУ 36302296) щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01 жовтня 2012 року по 30 червня 2013 року", у висновках якого зазначено про порушення ТОВ "Донерм" статей 203, 215, 228 Цивільного кодексу України внаслідок нікчемності правочинів, вчинених товариством у період з 01 жовтня 2012 року по 30 червня 2013 року, та відсутності об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) у цей же період.

Відмова в задоволенні позову суду першої інстанції обґрунтована посиланням на недоведеність товариством протиправності дій ДПІ щодо проведення зустрічної звірки, що дії контролюючого органу зі складення акта про неможливість проведення зустрічної звірки та висновки, викладені у акті, є відображенням дій податкових інспекторів, не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такі дії, як власне і такий акт не порушує прав останнього. Також суд зазначив, що позивачем не надано доказів внесення податковим органом змін в інформаційну базу даних "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" на підставі акту від 01 серпня 2013 року № 666/26-55-22-07/36302296, а також доказів, що внесені суб'єктом владних повноважень відомості спричинили порушення та обмеження прав товариства.

Водночас, відповідно до норми ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вийшов за межі позовних вимог та визнав протиправними дії по проведенню документальної невиїзної позапланової перевірки товариства, за результатами якої складено акт від 01 серпня 2013 року № 666/26-55-22-07/36302296 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Донерм" (код за ЄДРПОУ 36302296) щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01 жовтня 2012 року по 30 червня 2013 року", оскільки під час здійснення заходів з метою проведення зустрічної звірки ТОВ "Донерм" податковим органом фактично були вчинені дії по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Донерм", тоді як податковим органом не надано жодного доказу на підтвердження існування в межах спірних правовідносин будь-якої підстави для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, перелік яких визначений в п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, а також вручення позивачу копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

У своєму рішенні суд апеляційний суд, задовольняючи позов ТОВ "Донерм", дійшов висновку, що ДПІ не дотримано порядку проведенням органами державної податкової служби зустрічних звірок, а внесення змін до інформаційної системи бази даних на підставі висновків акту про неможливість проведення зустрічної звірки суперечить загальним засадам оподаткування.

Однак, погодитись з такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів не може, з огляду на наступне.

Згідно з п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок визначений Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232 (далі - Порядок).

Пунктом 3 Порядку визначено, що з метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних. Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

Відповідно до п. 4 цього Порядку орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Згідно з п. 6 Порядку у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.

При цьому, Порядком не передбачено зазначення у запиті про подання інформації для зустрічної перевірки підстав для проведення звірки, оскільки така звірка не є перевіркою суб'єкта господарювання, а отримання податковим органом відповіді платника податків на запит не виключає складення довідки про зустрічну звірку із формуванням в ній висновків виконавця, які є відображенням фактичних дій податкових інспекторів-ревізорів та їх особистої думки, а тому не створюють жодних правових наслідків для платника податків.

Наказом ДПА України від 22 квітня 2011 року № 236 затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, відповідно до пункту 4.4 яких (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами Державної податкової служби України. При подальшому залученні суб'єкта господарювання (посадових осіб суб'єкта господарювання) до проведення зустрічної звірки відповідальний підрозділ органу Державної податкової служби забезпечує проведення такої звірки.

Зі змісту наведених правових норм слідує, що дії з проведення зустрічної звірки та з оформлення результатів зустрічної звірки актом про неможливість проведення зустрічної звірки є, по суті, виконанням службовими особами своїх обов'язків, тобто проведення зустрічних звірок є лише процедурним заходом зі збору податковим органом інформації щодо дотримання платником податкового законодавства у рамках податкового контролю.

Таким чином, для правильного вирішення справи суди мали з'ясувати обставини справи щодо дотримання податковим органом процедури проведення зустрічної звірки та оформлення результатів зустрічної звірки актом про неможливість проведення зустрічної звірки.

У той час такі обставини, як і обставини щодо включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку, як такі, що відповідно до ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України входять до предмету доказування, не встановлені судом; оцінка доказів у справі зроблена судом без дотримання вимог ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю та відповідно до ст. 74 Податкового кодексу України може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби, і така інформація не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення відповідного податкового контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Згідно зі ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною 1 ст. 69 цього Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ч. 2 цієї статті).

Невстановлення та ненадання правової оцінки обставинам, які мають суттєве значення у справі, судами попередніх інстанцій виключає можливість для висновку суду касаційної інстанції щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права при вирішенні даного спору.

Згідно з ч. 1 ст. 70 цього Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору (ч. 4 цієї статті).

Частиною 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази. Про витребування доказів або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про відмову у витребуванні доказів окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи.

Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.

Обов'язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з'ясування обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами ст. 7 , частин 4, 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вищенаведені порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а отже відповідно до ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування ухвалених у справі судових рішень та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, повно і всебічно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, вирішити чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Керуючись статтями 160, 167, 210, 220, 221, 223, 227, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2013 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2014 року у справі № 826/15353/13-а скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Л.І. Бившева

Судді: І.Я. Олендер

Т.М. Шипуліна