Постанова

від 13.04.2007 по справі 15/16-2004/5/12/4

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/16-2004/5/12/4

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16тел. 230-31-77

ПОСТАНОВА

Іменем України

"13" квітня 2007 р.                                                                   Справа № 15/16-2004/5/12/4

Суддя господарського суду Київської області Попікова О.В., розглянувши справу

за позовомДочірнього підприємства “ЮТ-К”, м. Бровари  

до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Бровари

про визнання недійсним акту ненормативного характеру.

Секретар судового засідання: Холоденко Н.О.

за участю представників:

від позивачаПетриченко О.П., за дов. від 27.11.06р.;

від відповідачаПанченко А.М., за дов. від 28.03.07р. № 6351.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 13.04.2007р. о 11 год. 00 хв. проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 20.04.2007р., про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови.

О б с т а в и н и  с п р а в и:

Рішенням господарського суду Київської області від 30.08.2005р. (суддя Писана Т.О.), залишеним без змін ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 07.12.2005р., позовні вимоги Дочірнього підприємства “ЮТ-К” задоволені частково, а саме: визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Броварської ОДПІ від 21.10.02р. № 10577/23-3 в частині визначення суми 12015,00 грн. штрафних санкцій як податкового зобов'язання, відмовлено у визнанні недійсним податкового повідомлення-рішення Броварської ОДПІ від 21.10.02р. № 10577/23-3 щодо нарахування 12015,00 грн. як штрафних санкцій.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.07.2006р. рішення господарського суду Київської області від 30.08.2005р. та ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 07.12.2005р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Підставою для скерування справи на новий розгляд зазначено неповне встановлення судом 1-ї інстанції обставин справи, а саме: суд першої інстанції не перевірив чи повинен реєстратор розрахункових операцій реєструвати розрахункові операції з талонами на пальне.

Дочірнім підприємством “ЮТ-К” заявлений позов про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Броварської об‘єднаної державної податкової інспекції Київської області від 21.10.2002р. № 10577/23-3, яким позивачеві визначено суму податкового зобов'язання за платежем - фінансові санкцій у розмірі 12015,00 грн. за порушення вимог пунктів 1, 5 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”. Позовні вимоги обґрунтовані  тим, що відносини, які виникають між представником продавця (оператором) і покупцем, який за розпорядчими документами отримує з зберігання нафтопродукти не містять ознак проведення розрахунків в готівковій або безготівковій формі (тобто продажу), а є відносинами по передачі майна зі зберігання. Тобто ці відносини, які виникають на підставі договору продажу і є похідними від цього. Тому вони не підпадають під дію Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” і відповідно не можуть бути підставою для застосування до позивача фінансових санкцій. Також позивач наголошує на тому, що талони на відпуск нафтопродуктів представляють собою розпорядчий документ, який підтверджує право покупця на отримання нафтопродуктів, які належать йому і знаходяться на зберіганні у продавця. До того ж вони не використовуються в якості засобу розрахунків на АЗС, оскільки розрахунок вже проведено раніше в безготівковій формі.

          Відповідач надав відзиви на позовну заяву, в яких просить суд відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що спірне податкове повідомлення –рішення є за своїм змістом рішенням про застосування до позивача фінансових санкцій за порушення Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, повноваження на прийняття якого органами податкової служби передбачені статтями 17-24 цього Закону. В своїх доводах податкова служба посилається на те, що:

-          Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, затвердженого наказом Держнафтогазпрому, Мінекономіки, Мінтрансу, Держстандарту, Держкомстату України від 2.04.1998р., передбачено, що реалізація нафтопродуктів за талонами заборонена;

-          при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення правомірно застосовані норми Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, де зокрема зазначено, що СПД, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані застосовувати РРО.

          На підставі резолюції голови господарського суду Київської області Грєхова А.С. дана справа прийнята до провадження суддею Попіковою О.В., присвоєно № 15/16-2004/5/12/4, та призначене попереднє судове засідання, про що постановлена відповідна ухвала.

          У зв'язку з необхідністю подальшого провадження у справі господарським судом 16.03.07р. було зроблено судовий запит до Підприємство з іноземними інвестиціями в формі акціонерного товариства закритого типу „ДАТЕКС УКРАЇНА”, щодо необхідності надання суду даних, стосовно того, чи не містить конструкція касового апарату “SAMSUNG ER-250F BG01UA”, який використовується АЗС позивача у даній справі, технічних перешкод для проведення розрахункових операцій з використанням талонів та пластикових смарт-карток. У відповіді на вказаний запит Підприємство з іноземними інвестиціями в формі акціонерного товариства закритого типу „ДАТЕКС УКРАЇНА” надало господарському суду інформацію, з якої вбачається, що касовий апарат “SAMSUNG ER-250F BG01UA” не передбачає можливості здійснення оплати за допомогою талонів та смарт-карток. Також не передбачена робота зазначеного касового апарату з платіжним терміналом або іншим пристроєм для зчитування смарт-карток. Зазначений касовий апарат підтримує такі форми оплати як: “готівка”, “кредит”, “чек”. 27.07.01р. було здійснено останнє внесення версії програмного забезпечення даної моделі касового апарату до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій. Зазначений касовий апарат включений до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій в розділі “Реєстратори розрахункових операцій, первинна реєстрація яких заборонена”. Таким чином, зазначений касовий апарат “SAMSUNG ER-250F BG01UA” відповідає нормам чинного законодавства, проте заборонено проводити його первинну реєстрацію, що не виключає можливості використовувати та проводити його перереєстрацію, якщо не вичерпаний строк його експлуатації (7 років з моменту введення його в експлуатацію).

В додаткових поясненнях наданих в судовому засіданні 16.03.07р. представник позивача зазначає, що статтею 2 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” визначено, що розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну. Статусу такого документу як талон, згідно якого здійснювалась заправка ГПМ на АЗС позивача в законодавстві не визначено, і відповідно його неможливо визнати засобом платежу.

Під час проведення підготовчого провадження судом були витребувані від осіб, які беруть участь у справі, а також від інших осіб документи та інші матеріали, прийнято рішення про обов'язковість особистої участі осіб, які беруть участь у справі, у судовому засіданні.

          Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд,

в с т а н о в и в:

          01.10.2002р. працівниками Державної податкової адміністрації в Київській області проведено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу на АЗС, що розташована за адресою: м. Бровари, вул. Металургів, 2 (яка належить ДК “ЮТ-К” ТОВ “ЮТ”), внаслідок якої виявлено:

          - на момент перевірки 01.10.02р. на АЗС проводився відпуск пального у формі розрахунку талонами без застосування РРО;

          - факт не ведення 18.09.02р. книги обліку розрахункових операцій в розділі 3 “Облік розрахункових квитанцій” при використанні розрахункової квитанції СЕР ЧААА №136289 на суму 6,80 грн.;

          - знаходження торгового патенту в недоступному для огляду споживачам місці, про що працівниками податкової служби складено акт від 01.10.2002р. № 000207.

          На підставі вказаного акта Броварською об‘єднаною державною податковою інспекцією Київської області 21.10.2002р. було винесено податкове повідомлення-рішення № 10577/23-3, яким позивачеві визначено суму податкового зобов'язання за платежем - фінансові санкцій у розмірі 12015,00 грн. за порушення вимог пунктів 1, 5 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та частини 1 статті 7 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”.

          Відповідно до вимог пункту 7 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби мають право застосовувати до підприємств, установ, організацій і громадян фінансові санкції у порядку та розмірах, встановлених законом.

          Право органів державної податкової служби здійснювати на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та у громадян, в тому числі громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, перевірки грошових документів, бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, товарно-касових книг, показників електронних контрольно- касових апаратів і комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку із споживачами передбачено приписами статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні". При цьому періодичність таких перевірок встановлюється відповідно до законодавства; в даному випадку періодичність проведення позапланових перевірок дотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, необмежена, а тому відсутні підстави вважати перевірку, за результатами якої прийняте оспорюване рішення ДПІ неправомірною.

Приписами пунктів 1, 5 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” № 265/95 ВР визначено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу Державним казначейством України

          Відповідно до вимог статті 15 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

          За порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції, визначені статями 17-24 цього Закону.

          Згідно приписів пункту 1, 3 статті 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” до суб'єктів підприємницької діяльності, застосовується фінансова санкція: у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки та двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій, або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або використання незареєстрованих чи непрошнурованих книг обліку розрахункових операцій, або незберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну.

          Відповідно до статті 7 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” торговий патент повинен бути розміщений на фронтальній вітрині магазину, а у разі її відсутності - біля касового апарату чи на фронтальній вітрині малої архітектурної форми. Торговий патент має бути відкритим та доступним для огляду.

          Відповідно до статті 8 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” за порушення порядку використання торгового патенту, передбаченого частиною першою статті 7 цього Закону, сплачують штраф у розмірі вартості торгового патенту за один календарний місяць.

          Як вбачається з акта перевірки від 01.10.2002р. під час перевірки на АЗС позивача, працівниками податкової служби було встановлено факт відпуску (реалізації) пального без застосування РРО у формі розрахунку талонами, при цьому розрахунок по талонах проведено по слідуючим видам палива: А-95 - 250 л. по ціні 1,9 грн/л.; А-92 –200 л. по  ціні 1,78 грн./1л.; А-76 -470 л. по ціні 1,60 грн./1л.; ДТ -480л. по ціні 1,50 грн./1л. на загальну суму 2303,00 грн.; факт не ведення 18.09.02р. книги обліку розрахункових операцій в розділі 3 “Облік розрахункових квитанцій” при використанні розрахункової квитанції СЕР ЧААА №136289 на суму 6,80 грн., також встановлено факт розміщення торгового патенту в недоступному для огляду споживачам місці (розрахунок за пальне проводився через вікно, при закритому вході в приміщення АЗС, де і знаходився торговий патент).

          Відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

          Як встановлено в судовому засіданні, відпуск нафтопродуктів відбувався за такою схемою: нафтопродукти були відпущені споживачам по талонах відповідно до договорів на відпуск нафтопродуктів, згідно умов якого “постачальник” - позивач зобов'язується організовувати і забезпечувати безперебійну заправку паливом автотранспорт “споживача”- контрагента, а “споживач” приймати і оплачувати паливо згідно умов договору. “Постачальник” в підтвердження свого зобов'язання, видає “споживачу” талони на всю кількість оплаченого палива. Відпуск палива проводився тільки після пред'явлення талонів. Право власності на паливо виникає у “споживача” з моменту отримання коштів “постачальником” на розрахунковий рахунок у повному обсязі. З моменту отримання палива і до моменту відгрузки палива “споживачу”, “постачальник” зобов'язується забезпечити збереження палива, яке являється власністю “споживача”

          Оплата таких договорів, здійснювалась безготівковим розрахунком шляхом перерахування грошових коштів на розрахункові рахунки Дочірнього підприємства “ЮТ-К”.

          Дослідивши вказані договори судом встановлено, що дані договори укладені про зберігання палива і його відпуск (повернення) за умови пред'явлення талонів.

          Відповідно до пункту 10 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997р. №1442 розрахунки з покупцями за придбані ними нафтопродукти, інші товари провадяться за готівку в національній валюті, в безготівковому порядку, за кредитними картками або в іншому порядку відповідно до законодавства.

          Розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів, тощо за місцем реалізації товарів (послуг), як це передбачено статтею 2 Закону України "Про порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг".

          Як вбачається з матеріалів справи, розрахункова операція позивачем не здійснювалась, а мало місце лише отримання товару за розпорядчими документами. Фактичні розрахунки були проведені раніше на підставі договорів купівлі-продажу в безготівковій формі.

          Згідно п. 4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 29.03.01р. №135, безготівкові розрахунки –це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки одержувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки одержувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

          У відповідності до статті 1 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” РРО передбачені для розрахунків у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо).

          Отже, безпідставними є доводи ОДПІ про необхідність застосування РРО при фактичному отриманні товару, розрахунки за який були проведені раніше в безготівковій формі відповідно до умов укладених підприємством договорів на відпуск нафтопродуктів. Оскільки щодо виданого за талонами пального фактично розрахункова операція не проводилася, а здійснювався відпуск вже проданого пального, що належало на праві власності споживачам за угодами, суд прийшов до висновку про відсутність з боку позивача порушення вимог пункту 1 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та наявності підстав для накладення  на позивача штрафу, передбаченого п. 1 статті 17 цього Закону.

          Як вбачається з акта, АЗС Дочірнього підприємства “ЮТ-К”, де податкові органи здійснювали перевірку, при продажу нафтопродуктів використовувався реєстратор розрахункових операцій “SAMSUNG ER-250F BG01UA”.

          Довідка від 26.03.07р. №107, що міститься у справі отримана від Підприємства з іноземними інвестиціями в формі акціонерного товариства закритого типу „ДАТЕКС УКРАЇНА”, як відповідь на судовий запит, свідчить, що касовий апарат “SAMSUNG ER-250F BG01UA” не передбачає можливості здійснення оплати за допомогою талонів та смарт-карток. Зазначений касовий апарат підтримує такі форми оплати як: “готівка”, “кредит”, “чек”; включений до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій в розділі “Реєстратори розрахункових операцій, первинна реєстрація яких заборонена” та відповідає нормам чинного законодавства.

          Посилання ОДПІ на вимоги Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, затвердженого наказом Держнафтогазпрому, Мінекономіки, Мінтрансу, Держстандарту, Держкомстату України від 2.04.1998р., якою визначений порядок заправки автотранспорту за безготівковою формою розрахунків судом до уваги не приймається, оскільки дана Інструкція не була зроблена саме на виконання вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

          Спірним податковим повідомленням-рішенням Броварської ОДПІ штрафні санкції застосовані до позивача на підставі пункту 1, 3 статті 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, статті 8 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” та визначені як податкове зобов'язання.

          Разом з тим, відповідно до ввідної частини Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов‘язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов‘язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення. Саме цим Законом і запроваджене поняття податкового зобов'язання, податкового боргу, як податкового зобов'язання узгодженого платником податків або встановленого судом, але не сплаченого у встановлений строк, а також пені, нарахованої на суму такого податкового зобов'язання.

          Таким чином, положення Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” розповсюджується лише на штрафні санкції, які застосовуються до платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами та не можуть бути розширені приписами Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби.

          Викладене доводить правомірність позовних вимог позивача про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Броварської ОДПІ від 21.10.02р. № 10577/23-3, оскільки Броварською ОДПІ помилково визначено застосовані штрафні санкції як податкове зобов'язання. Отже при нарахуванні штрафних санкцій за порушення вимог Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковий орган має приймати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, а не податкове повідомлення-рішення.

          Стосовно порушень позивачем вимог частини 1 статті 7 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” та вимог п. 5 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” останнім не наведено жодних доводів та заперечень. Під час судового засідання згадані порушення також не були спростовані позивачем.

          Зважаючи на викладене, оскаржуване податкове повідомлення-рішення Броварської об‘єднаної державної податкової інспекції Київської області від 21.10.2002р. № 10577/23-3 підлягає визнанню недійсним лише в частині нарахування позивачу штрафних санкцій на суму 11515,00 грн. за порушення п. 1 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”. В частині нарахування решти фінансових санкцій позовні вимоги задоволенню не підлягають.

          Судові витрати (3,40 грн. судового збору) розподіляються відповідно до вимог ч.1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

          Враховуючи наведене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 71, 94, 158 –163, Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

п о с т а н о в и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції від 21.10.2002р. № 10577/23-3 в частині визначення 12015,00 грн. фінансових санкцій сумою податкового зобовязання.

3. Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції від 21.10.2002р. № 10577/23-3 в частині нарахування 11515,00 грн. фінансових санкцій.

4. В частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції від 21.10.2002р. № 10577/23-3 щодо нарахування 160,00 грн. фінансових санкцій за порушення вимог ч.1 статті 7 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” відмовити.

5. В частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції від 21.10.2002р. № 10577/23-3 щодо нарахування 340,00 грн. фінансових санкцій за порушення вимог п. 5 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” відмовити.

6. Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства “ЮТ-К” (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Металургів, 2, код 30839932) - 3 (три гривні) 40 коп. судового збору.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

          Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.  ст.  185-187 КАС України.

Суддя                                                                                                  

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі – 20 квітня 2007р.