Ухвала

від 30.11.2016 по справі 465/8245/14-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2016 року м. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Червинської М.Є.,

суддів: Завгородньої І.М., Коротуна В.М.,

Мазур Л.М., Попович О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, товариства з обмеженою відповідальністю «Шрифт» про стягнення заборгованості за договорами позики та поруки, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу апеляційного суду Львівської області від 08 лютого 2016 року ,

в с т а н о в и л а:

У грудні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, товариства з обмеженою відповідальністю «Шрифт» (далі - ТОВ «Шрифт») про стягнення заборгованості за договорами позики та поруки від 04 жовтня 2013 року у розмірі 835 000 грн та штрафу у розмірі 208 750 грн.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 25 грудня

2014 року визнано мирову угоду, укладену між ОСОБА_3, ОСОБА_4 (далі - відповідач-1) та ТОВ «Шрифт» (далі - відповідач-2), згідно з умовами якої:

Відповідачі визнають, що їх заборгованість перед позивачем згідно з договором позики та поруки, укладеними 04 жовтня 2013 року, що є предметом спору по вказаній цивільній справі, становить 1 043 750 грн, в тому числі заборгованість за договором у розмірі 835 000 грн та штраф у розмірі 208 750 грн;

Відповідачеві-2 належить на праві власності нерухоме майно, а саме, будівля під літ. «А-2» загальною площею 247, 4 м 2 по АДРЕСА_1 (далі - майно);

Зазначене майно належить відповідачеві-2 на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 15 лютого 2000 року та акта

приймання-передачі до договору купівлі-продажу нерухомого майна

від 15 лютого2000 року, що підтверджується реєстраційним посвідченням

від 23 лютого 2000 року № 002372, виданого Львівським обласним державним комунальним бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки;

Сторони дійшли згоди про припинення зобов'язань відповідачів за договором позики та договором поруки від 04 жовтня 2013 року шляхом передання відповідачем-2 позивачеві відступного у вигляді нерухомого майна вказаного в пункті 2 мирової угоди, згідно з ч.1 ст.600 ЦК України;

Відповідні органи управління відповідача-2 (рішення власника) надали згоду на передання позивачу відступного у вигляді нерухомого майна вказаного в пункті 2 мирової угоди;

Cудові витрати, понесені позивачем та відповідачем-2, в тому числі витрати за надання правової допомоги та витрати зі сплати судового збору, сплачуються відповідачем-1;

Право приватної власності ОСОБА_3 на будівлю під літ. «А-2» загальною площею 247, 4 м 2 по АДРЕСА_1 виникає з моменту набрання законної сили ухвали Франківського районного суду м. Львова про визнання даної мирової угоди;

Дана мирова угода є беззаперечною підставою проведення державної реєстрації переходу права власності від відповідача-2 до позивача органами державної реєстраційної служби;

Визнати, що сторони погодились з тим, що відповідно до умов даної мирової угоди вони дійшли згоди щодо повного та остаточного врегулювання спору, який виник стосовно стягнення боргу за договором позики та договором поруки від 04 жовтня 2013 року;

Сторони стверджують, що зміст цієї мирової угоди сторонам зрозумілий, питань, які залишилися б нез 'ясованими і незрозумілими для них немає;

Мирова угода складена в чотирьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із сторін та один примірник для Франківського районного суду м. Львова.

Провадження у справі закрито.

Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 08 лютого 2016 року апеляційну скаргу Львівської міської ради задоволено, ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 25 грудня 2014 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу апеляційного суду та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням апеляційним судом норм процесуального права.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 травня 2016 року справу призначено до судового розгляду.

Відповідно до п. 6 розд. ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 вересня 2016 року № 20810/32-16 у зв'язку з відставкою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ОСОБА_5 у відповідності до Постанови Верховної Ради України № 1434- VIIIвід 05 липня 2016 року «Про звільнення суддів» за повторним автоматичним розподілом справ цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ТОВ «Шрифт» про стягнення заборгованості за договорами позики та поруки, передано судді Мазур Л.М.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційне провадження за касаційною скаргою на ухвалу апеляційного суду Львівської області від 08 лютого 2016 року слід закрити , виходячи з наступного .

Реалізація права особи на судовий захист здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах касаційної інстанції.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом.

Порядок та підстави касаційного оскарження судових рішень урегульовано у главі 2 розділу V ЦПК України.

Особливість касаційного провадження полягає перш за все у специфічних об'єктах оскарження.

За змістом пункту 2 частини першої статті 324 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 1, 3, 4, 13 - 18, 20, 24 - 29, 31 - 33 частини першої статті 293 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та ухвали апеляційного суду, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Отже, у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали апеляційного суду, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Проте ОСОБА_3 оскаржив в касаційному порядку ухвалу апеляційного суду про направлення справи на новий розгляду до суду першої інстанції, яка подальшому провадженню у справі не перешкоджає, отже, не може бути предметом касаційного перегляду.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 11 травня 2016 року у справі № 6-116цс16, яка відповідно до положень статті 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.

За таких обставин касаційне провадження слід закрити, як помилково відкрите, касаційну скаргу - повернути заявникові, а справу - повернути до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 324, 336, 342, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, товариства з обмеженою відповідальністю «Шрифт» про стягнення заборгованості за договорами позики та поруки, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу апеляційного суду Львівської області від 08 лютого 2016 року, закрити.

Касаційну скаргу повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий М.Є. Червинська

Судді: І.М. Завгородня

В.М. Коротун

Л.М. Мазур

О.В. Попович