Ухвала

від 13.12.2016 по справі 807/2158/16

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

13 грудня 2016 рокум. Ужгород№ 807/2158/16

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Гаврилко С.Є., вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за позовною заявою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг до кредитної спілки ?Закарпатський оберіг? про стягнення штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

12 грудня 2016 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до кредитної спілки ?Закарпатський оберіг?, яким просить суд: ? 1. Прийняти адміністративний позов до розгляду; 2. Стягнути з кредитної спілки ?Закарпатський оберіг? (вулиця Фединця, будинок 62, місто Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 35771675) до Державного бюджету України, (на рахунок територіального управління Державної казначейської служби України за місцем знаходження платника на балансовий рахунок 3111 В«Надходження до загального фонду державного бюджетуВ» , код бюджетної класифікації за доходами 21081100 В«Адміністративні штрафи та інші санкціїВ» , символ звітності 106) штраф у сумі 3400,00 грн. (три тисячі чотириста грн. 00 копійок); 3. Розглянути справу без представника Нацкомфінпослуг; 4. Звільнити від сплати судового збору; 5. За результатами розгляду справи надіслати копію рішення суду на адресу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг: вул. Б. Грінченка, 3, м. Київ, 01001?.

Відповідно до статті 107 частини 1 пункту 3 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Розглянувши поданий адміністративний позов, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з огляду на наступне.

Відповідно до вимог статті 106 частини 3 КАС України до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Однак, позивачем не надано суду доказів про сплату судового збору за подання адміністративного позову в належній сумі та на належні реквізити суду, проте подано клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Так, в обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору позивач зазначає про неможливість сплати судового збору, у зв'язку з тим, що не має можливості сплатити судовий збір у зв'язку з відсутністю коштів, призначених на цю мету.

Суд зазначає, що питання справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, відстрочення та розстрочення, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюється Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI (далі по тексту - Закон України № 3674-VI). Відповідно до статті 8 вказаного Закону: враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Зазначене положення закону кореспондується з приписами статті 88 частини 1 КАС України, а саме: суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. При цьому, клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в позовній заяві, яка подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з статті 71 частини 1 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Відповідно до Прикінцевих положеннях Закону України В«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового зборуВ» № 484-VIII від 22.05.2015 року, Кабінет Міністрів України зобов'язав забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Також суд зазначає, що посилання позивача на відсутність коштів, призначених для сплати судового збору, не є в розумінні статті 8 Закону України № 3674-VI та статті 88 КАС України, обставиною що свідчить про майновий стан позивача.

Як зазначено у Довідці про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами Закону України "Про судовий збір", яка доведена до відома Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2015 року № 2, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати.

Спірні правовідносини виникли в результаті реалізації позивачем владних управлінських функцій.

До суду не надано жодних належних та допустимих доказів, у відповідності до статті 88 КАС України та Закону України № 3674-VI, на підставі яких позивач має відповідні пільги щодо сплати судового збору або які є підставою для звільнення останнього від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору.

Як зазначив у своїх рішеннях Вищий адміністративний суд України, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати (ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 січня 2016 року К/800/48927/15, від 25 січня 2016 року К/800/51388/15.

Аналіз такого врегулювання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке право мають і бюджетні установи.

Однак, зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що обмеження фінансування бюджетних установ, які діють як суб'єкт владних повноважень не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Вивчивши доводи позивача, наведені в якості підстав для задоволення поданого клопотання, суддя вважає, що факт подачі позову державною установою, яка фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України не є безумовною підставою для відстрочення сплати судового збору, відтак у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору слід відмовити.

Відповідно до статті 3 частини 1 Закону України № 3674-VI, судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

З матеріалів справи вбачається, що позивач просить суд стягнути з відповідача штраф в сумі 3400,00 грн. Отже, звернені позивачем до суду вимоги є майновими.

Згідно зі статтею 4 частиною 2 пунктом 3 Закону України № 3674-VI закріплено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру суб'єктом владних повноважень, юридичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" розмір мінімальної заробітної плати на 01 січня 2016 року складає 1378 грн. 00 коп.

Розмір необхідної до сплати позивачем суми судового збору за подання до адміністративного суду позову майнового характеру повинен складати 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати, тобто в даному випадку позивач повинен сплати за подання до суду позовної заяви майнового характеру судовий збір у розмірі 1378,00 грн.

Для сплати судового збору для звернення до Закарпатського окружного адміністративного суду встановлені наступні реквізити: отримувач коштів - УК у м. Ужгороді, 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38015610; банк отримувача - ГУ ДКСУ у Закарпатській області; код банку отримувача (МФО) - 812016; рахунок отримувача - 31210206784002; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу - *; 101; _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ____(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Закарпатський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до статті 106 частини 3 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень. Суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів .

Однак, відповідачем додано суду примірник адміністративного позову з додатками для відповідача та не надано доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Відповідно до статті 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Ухвала вважається виконаною у встановлений строк, якщо до вказаної дати необхідні документи були подані до канцелярії суду або відправлені поштою.

Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду у спосіб передбачений статтею 106 КАС України:

- оригінал доказу сплати судового збору згідно ставок, передбачених Законом України "Про судовий збір" за подання адміністративного позову майнового характеру у розмірі 1378,00 грн.

- доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.

На підставі наведеного та керуючись статтями 106, 108, 160, 165 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг до кредитної спілки ?Закарпатський оберіг? про стягнення штрафу - залишити без руху.

Надати Позивачу - Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг строк до 23 грудня 2016 року для усунення вищезазначених недоліків.

Попередити позивача, що у випадку не виправлення недоліків, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху у встановлені судом строки, позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також постановлення ухвали в письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених статтею 167 частиною 4 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя ОСОБА_1