Постанова

від 01.12.2016 по справі 809/1576/16

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2016 р. Справа № 809/1576/16

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Микитин Н.М.

при секретарі судового засідання Хоми О.В.

за участю: представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Княжий двір" про стягнення заборгованості в сумі 301978,63 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Коломийська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (далі - позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Княжий двір" (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 301978,63 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно, в порушення податкового обов'язку, встановленого підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, статтею 36 Податкового кодексу України, не сплатив за платежем орендна плата з юридичних осіб 271395,53 грн. основний платіж, 4558,36 грн. штрафних санкцій та 8007,04 грн. пені, а також не сплатив самостійно визначені згідно поданих декларацій податкові зобов'язання податкових зобов'язань з податку на нерухоме майн, відмінне від земельної ділянки в сумі 18017,70 грн., внаслідок чого утворено податковий борг в загальному розмірі 301978,63 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з мотивів викладених в позовній заяві, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Так, судом 21.11.2016 року постановлено ухвалу про відкриття провадження по даній адміністративній справі, яку направлено відповідачу для подання заперечення або заяви про визнання позову на адресу зазначену в позові та підтвердженій витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 9-13). Дані матеріали 30.11.2016 року повернуто на адресу суду із довідкою підприємства поштового зв`язку, якою зазначено причини повернення: "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до вимог частини 11 статті 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатись і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, з урахуванням належного повідомлення відповідача за адресою вул.Чайковського,7, м. Коломия, Коломийський район, Івано-Франківська область, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, суд вбачає за можливе розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 23.06.2006 року здійснено державну реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю В«Княжий двірВ» , що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 9-13). Відповідач перебуває на податковому обліку в Коломийській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області, є платником орендної плати за землю.

Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі-ПК України), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпункт 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України визначає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та в розмірах передбачених податковим законодавством. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1ст.38 ПК України).

Статтею 8 ПК України встановлено загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом (пункт 8.2).

Згідно підпунктів 265.1.1.,265.1.3. пункту 265.1 статті 265 ПК України податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та плати за землю.

При цьому, суд зазначає, що згідно пункту 14.1.147 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до п.п.14.1.136 п.14.1.ст.14 ПКУ орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі-орендна плата) - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п.288.1 ст.288 ПКУ). Нормою пункту 288.7 ст. 288 ПКУ визначено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 даного Кодексу.

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року. (п. 285.2 ст. 285 ПКУ).

Згідно п.286.2 ст.286 ПКУ платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Відповідно до п.п.266.1.1. п.266.1. ст.266 ПКУ платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Підпунктом 266.7.5. п.266.7 ст.266 ПКУ визначено що платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Крім того згідно п.203.1. ст.203 ПКУ податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п.203.2. ст..203 ПКУ сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Судом встановлено, що відповідачем подано 07.07.2014р. до Коломийської ОДПІ уточнюючу податкову декларацію з орендної плати за землю за 2014р. за якою підлягає перерахуванню в бюджет 61576,23 грн., з щомісячною сплатою з січня по березень 2014 р. - 1725,61 грн., та з квітня по листопад - 6266,58 грн., за грудень 6266,76 грн. (а.с.20). Відповідач не сплатив самостійно задекларовані ним податкові зобов'язання по орендній платі за землю за період вересень-грудень 2014 року в сумі 25066,52 грн.

Згідно поданої до Коломийської ОДПІ звітної податкової декларації з орендної плати за землю за 2015р. сума, яка підлягає перерахуванню в бюджет складає 97325,96 грн. з щомісячною сплатою з січня по листопад 2015 р. 7827,15 грн., за грудень 2015 р. 11227,31 грн.. Відповідно до поданої уточнюючої декларації відповідача за 2016р. по орендній платі за землю сума, яка підлягає перерахуванню в бюджет за січень - липень 2016р. становить 149003,05 грн. (а.с. 18,19).

Водночас, згідно уточнюючого розрахунку від 23.09.2016, відповідач самостійно нарахував 3537,17 грн. - штрафу та 8007,04 грн.- пені (зворотній бік а.с. 19).

Крім того, Товариством було подано податковому органу декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік, відповідно до якої сплаті до бюджету за підсумками річного періоду підлягає 36035,40 грн., з щоквартальною сплатою 9008,85 грн. (а.с. 17).

Таким чином, шляхом подання даних декларацій ТОВ «Княжий двір» самостійно визначило та узгодило податкові зобовязання з плати за землю та з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Згідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до приписів п. 56.11 ст.56 ПКУ податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків, не підлягає оскарженню.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Також, в судовому засіданні встановлено, що на підставі акту перевірки від 28.01.2016 року № 229/153-34378363 Коломийською ОДПІ було винесено податкові повідомлення - рішення форми «Ш» від 02.02.2016 року № НОМЕР_1 , яким відповідачу визначено податкове зобов'язання з сплати штрафних санкцій в сумі 470,00 грн. та № НОМЕР_2, яким відповідачу визначено податкове зобов'язання з сплати штрафних санкцій в сумі 551,19 грн., що в загальному розмірі становить 1021,19 грн. Вищевказані податкові повідомлення-рішення відповідачем 02.02.2016 року отримані наручно та не оскаржені в судовому чи адміністративному порядку (а.с. 14,15,16).

Згідно пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

У відповідності до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що позивачем на виконання вимог пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України надіслано податкову вимогу форми В«ЮВ» за від 29.07.2014р. № 832-25(а.с. 21).

Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання утворює податковий борг.

Таким чином, оскільки у встановлений законодавством строк податковий борг відповідачем не погашено, то суд дійшов висновку, що позивачем правомірно заявлено адміністративний позов щодо стягнення вказаного боргу з товариства з обмеженою відповідальністю "Княжий двір".

На переконання суду, враховуючи вищевикладене, сума узгодженого податкового боргу, яка підлягає до стягнення з орендної плати за землю з юридичних осіб відповідача становить 283960,93 грн., з якого 271395,53 грн. - основний платіж, штрафні санкції 3537,17 грн. - самостійно визначені, - 8007,04 грн. - самостійно нарахована пеня, 1021,19 грн. штрафних санкцій відповідно до податкових повідомлень-рішень від 02.02.2016 та 18017,70 грн.- податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за І та II квартал 2016 р.

Податковий борг відповідача підтверджується дослідженими судом податковими деклараціями, податковими повідомленнями - рішеннями та іншими письмовими доказами, наявними в матеріалах справи.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового Кодексу передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків вимоги.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 95.3 статті 95 вказаного Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.4. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення коштів підставною, а позов таким, що підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків товариства з обмеженою відповідальністю "Княжий двір" (ідентифікаційний код 34378363, місцезнаходження: 78200, Івано-Франківська область, місто Коломия, вулиця А.Чайковського, будинок 7) відкритих у банківських установах, які його обслуговують, та за рахунок належної йому готівки, в дохід місцевого бюджету м.Коломиї, Івано-Франківської області в порядку, передбаченому Бюджетним кодексом України, податковий борг в розмірі 301978 (триста одна тисяча дев'ятсот сімдесят вісім) гривень 63 копійки.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя /підпис/ ОСОБА_2

Постанова складена в повному обсязі 12.12.2016 року у зв'язку з тим, що суддя Микитин Н.М. перебувала у відрядженні з 02.12.16 по 09.12.2016 року.