Ухвала

від 05.12.2016 по справі 816/1324/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2016 р.Справа № 816/1324/16 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Старостіна В.В.

Суддів: Бегунца А.О. , Рєзнікової С.С.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.09.2016р. по справі № 816/1324/16

за позовом Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інженерна компанія"

про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інженерна компанія», в якому просив надати дозвіл на погашення всієї суми податкового боргу відповідача у розмірі 46 248,46 грн. за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.09.2016 року по справі № 816/1324/15 адміністративний позов задоволено частково.

Надано Державній податковій інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області дозвіл на погашення суми податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інженерна компанія» (код ЄДРПОУ 35658102) за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі, на суму податкового боргу у розмірі 44 416,19 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати оскаржувану постанову в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідач не скористався своїм правом на подачу заперечень на апеляційну скаргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Справа розглядається в порядку ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази в їх сукупності, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ТОВ «Будівельно-інженерна компанія» зареєстровано як юридична особа, ідентифікаційний код 35658102, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, копія якого наявна у матеріалах справи (а.с. 7-10).

Згідно розрахунків суми боргу за відповідачем рахується податковий борг у загальній сумі 46 248,46 грн. (а.с. 34).

Сума податкового боргу у розмірі 44 416,19 грн. підтверджена постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.08.2015 року у справі № 816/2666/15 (а.с. 18-21).

07.11.2014 року позивачем прийнято Рішення про опис майна у податкову заставу № 16249/10/16-01-25-01-18 (а.с. 15).

Відповідно до ОСОБА_1 опису майна від 22.06.2015 року № 19/16-01-25-01-11 проведений опис майна відповідача (а.с. 16).

Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області, у відповідності до вимог п. 89.8 ст. 89 Податкового кодексу України, зареєструвала податкову заставу, що підтверджується Витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 24.06.2015 року № 47281500 (а.с. 17).

На виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 04.08.2015 року у справі № 816/2666/15, позивачем направлялися до установ банків, де обслуговується відповідач, інкасовані доручення, які поверталися без виконання у зв'язку з відсутністю коштів на його розрахунковому рахунку для погашення податкового боргу (а.с. 22-33).

На підставі вищезазначеного, позивач звернувся до суду першої інстанції із зазначеним позовом.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення адміністративного позову, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як встановлено ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У відповідності до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи, як це передбачено п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України.

На підставі п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктами 87.1, 87.2 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до п. 88.1 ст. 88 Податкового кодексу України, яка регулює питання змісту податкової застави, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Таким чином, податковий борг може бути погашений як за рахунок грошових коштів так і за рахунок майна платника податків.

Згідно зі статтею 89 вказаного Кодексу право податкової застави виникає у разі:

- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Отже, з урахуванням положень цієї статті, право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених п. 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Згідно з п.п. 89.3 ст. 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Як передбачено п. 89.5. ст. 89 зазначеного Кодексу, у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

У відповідності до п.п. 95.1, 95.2, 95.3, 95.10 ст. 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

З метою реалізації майна, яке перебуває у податковій заставі, проводиться експертна оцінка вартості такого майна для визначення початкової ціни його продажу. Така оцінка проводиться у порядку, визначеному Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Згідно до п. 93.4 ст. 93 Податкового кодексу України, у разі продажу майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до ст. 95 цього Кодексу таке майно звільняється з податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання контролюючим органом підтвердження про надходження коштів до бюджету від такого продажу.

Право контролюючого органу звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі передбачено абз. 2 п. 95.3 ст. 95 цього ж Кодексу.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Податковим кодексом України визначено черговість вжиття контролюючим органом заходів щодо погашення податкового боргу, а сааме: спочатку приймаються заходи для стягнення коштів з платника податків, та лише у разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.

Тобто, звертаючись до суду з позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі контролюючий орган має надати докази вчинення дій щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, які обслуговують даного платника.

Як підтверджено матеріалами справи, постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.08.2015 року у справі № 816/2666/15 з ТОВ «Будівельно-інженерна компанія» стягнуто податковий борг у загальному розмірі 44 416,19 грн.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить суд надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу (46 248,46 грн.) саме за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

Проте, зазначена сума боргу лише частково забезпечена рішенням суду у межах суми 44 416,19 грн.

Колегія суддів зазначає, що підстави та обставини виникнення боргу, правомірність нарахування контролюючим органом податкових зобов'язань можуть бути предметом дослідження у разі звернення контролюючого органу до суду з позовом про стягнення коштів з розрахункових рахунків.

У даному провадженні фактично перевірці судом підлягає дотримання органом доходів і зборів процедури опису майна, оформлення його у податкову заставу.

Позивачем надано докази вчинення дій щодо погашення податкового боргу ТОВ «Будівельно-інженерна компанія» у межах суми 44 416,19 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках.

Так, відомостей щодо стягнення податкового боргу у сумі 1 832,27 грн. та вжиття заходів щодо погашення податкового боргу у сумі 1 832,27 грн. позивачем не надано.

Взявши до уваги те, що матеріалами справи підтверджено факт здійснення Державною податковою інспекцією у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області заходів по стягненню коштів з рахунків відповідача у банках на суму податкового боргу у розмірі 44 416,19 грн., а також факт опису майна платника податків у податкову заставу, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову шляхом надання останній дозволу на погашення податкового боргу ТОВ «Будівельно-інженерна компанія» за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі, на суму податкового боргу у розмірі 44 416,19 грн.

Отже, суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого обґрунтовано задовольнив частково адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 14.09.2016 року відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновком суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків, щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують та доказів в їх обґрунтування позивачем не надано.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.09.2016р. по справі № 816/1324/16 залишити без змін.

Стягнути з Державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області (банківські реквізити отримувач УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк: ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок - 31210206781011, код класифікації доходів бюджету - 22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 3433117) судовий збір у розмірі 1 515,8 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_2 Судді (підпис) (підпис) ОСОБА_1 ОСОБА_3 Повний текст ухвали виготовлений 12.12.2016 р.