Рішення

від 12.12.2016 по справі 903/861/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 грудня 2016 р. Справа № 903/861/16

за позовом: Публічного акціонерного товариства В«ВолиньобленергоВ» , м.Луцьк

до відповідача: ОСОБА_1 приймальника Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області, м.Луцьк

про стягнення 1856,21грн.

Суддя Дем'як В.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 - довіреність №13/18-184 від 03.06.2016р.

від відповідача: не прибув

Суть спору: позивач - Публічне акціонерне товариство В«ВолиньобленергоВ» звернувся з позовом до відповідача ОСОБА_1 приймальника Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області про стягнення 1856,21грн. заборгованості, в т.ч.: інфляційних втрат - 475,53грн., пені - 1290,30грн. та 3% річних - 90,38грн. за неналежне виконання договору про постачання електричної енергії №529-0180000 від 12.04.2011р.

В обґрунтування посилається на невиконання відповідачем своєчасної оплати за отриману продукцію, щодо повного та своєчасного розрахунку.

В підтвердження позовних вимог позивач подав договір про постачання електричної енергії №529-0180000 від 12.04.2011р. з додатками, рахунки за електроенергію за період з 01.10.2014р. по 312.10.2016р., витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - Публічного акціонерного товариства В«ВолиньобленергоВ» .

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному об'ємі. На вимогу ухвали суду від 18.11.2016р. подав наступні документи:

1.)заяву за вх. №01-54/10749/16 від 25.11.2016р., в якій повідомив про те, що у провадженні судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи з спору між цими сторонами, про цей предмет і з цих підстав та відсутнє рішення вище перелічених органів з даного спору;

2.) клопотання за вх. №01-54/11314/16 від 12.12.2016р., яким долучив витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - ОСОБА_1 приймальника Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області.

Представник відповідача в призначене судове засідання не прибув. Ухвала суду від 18.11.2016р. про порушення провадження у справі, яка була направлена рекомендованим листом на адресу (43008, м.Луцьк, вул. Мисливська,30А) повернулась з відміткою відділення поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання».

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження ОСОБА_1 приймальника Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області: 43008, м.Луцьк, вул. Мисливська,30А, отже суд направив ухвалу від 18.11.2016р. за місцем державної реєстрації останнього.

За змістом статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (Постанова, Пленум Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 р., № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Згідно приписів ст.75 ГПК та п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд вважає, що неявка представника відповідача в судове засідання, не є підставою для відкладення розгляду справи, оскільки Господарський процесуальний кодекс України не містить вимог щодо відповідальних осіб, які можуть представляти інтереси сторін в господарському суді. Надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, а тому неможливість явки в судове засідання конкретного представника, не є правовою підставою для відкладення розгляду справи. Стаття 22 ГПК України передбачає широке коло процесуальних прав сторін, поряд із цим встановлює для сторін обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки, в матеріалах справи є всі достатні документи, необхідні для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про судовий розгляд справи без участі представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-

в с т а н о в и в:

12 квітня 2011 року між Публічним акціонерним товариством В«ВолиньобленергоВ» (Постачальником) та ОСОБА_1 приймальником Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області (Споживачем) було укладено договір про постачання електричної енергії №529-0180000, за яким Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та Додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами (а.с.10-18).

Пунктом 2.2.3 Договору передбачено обов'язок Споживача оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №2 «Порядок розрахунків» та №3 «Порядок зняття показників засобів обліку електричної енергії».

Згідно п. 8.1 Договору встановлено, що оплата електричної енергії та інших платежів здійснюється Споживачем самостійно шляхом перерахування коштів на відповідні розрахункові рахунки Постачальника електричної енергії в терміни визначені додатком №2 „Порядок розрахунківВ» .

Відповідно до п. 2 додатку 2 „Порядок розрахунківВ» Договору визначено, що рахунок на оплату електричної енергії має бути оплачений протягом 3 операційних днів від дня отримання Споживачем рахунку.

Підпунктом 2 пункту 10.2 Правил користування електричною енергією передбачено, що споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Пунктом 4.2.1 Договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3-2.2.4 цього Договору, з порушенням термінів, визначених додатком №2 «Порядок розрахунків», Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Позивач на виконання умов Договору постачав Споживачу електроенергію в період з 01 жовтня 2014 року по 31 жовтня 2016 року за тарифами, встановленими Національною комісією з питань регулювання електроенергетики, що підтверджується рахунками за електроенергію (а.с.19-43).

Відповідач оплату наданих послуг за спірний період провів повністю, що підтверджує платіжними документам банківською карткою розрахунків за період з 01.10.2014р. по 01.11.2016р. (а.с.44-46).

Однак, Відповідач несвоєчасно оплачував спожиту за цей період електричну енергію, чим фактично порушив умови Договору та положення чинного законодавства України.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, ст.11 Цивільного кодексу України обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, непередбачених законом, але таких які йому не суперечать.

Як встановлено, між сторонами виникли цивільні права та обов'язки на підставі договору про постачання електричної енергії №529-0180000 від 11.04.2011р.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності із ст.ст.610, 611, ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Водночас, позивач просив стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період прострочення оплати послуг з жовтня 2014р. по жовтень 2016р.

Нарахована позивачем пеня на підставі п.4.2.1 договору про постачання електричної енергії №529-0180000 від 12.04.2011р. в сумі 1290,30грн. підставна та підлягає до задоволення.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нараховані позивачем 90,38 грн. - 3% річних та 475,53грн. - інфляційні витрати підставні і підлягають до стягнення з відповідача в силу ст. 625 ЦК України.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідач вимог ухвали суду не виконав, доказів які б спростували заборгованість не подав, нарахування пені, 3% річних, інфляційних втрат не заперечив, власних контрозрахунків не подав.

Оцінюючи подані сторонами докази за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором про постачання електричної енергії №529-0180000 від 12.04.2011р. підлягають задоволенню в сумі 1856,21грн. заборгованості, в т.ч.: 1 290,30 грн. - пені, 475,53 грн. - інфляційних втрат та 90,38 грн. 3% річних.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 1378,00грн. відповідно до ст. 49 ГПК України слід покласти на нього.

Господарський суд, керуючись, ст.ст. 11, 526, 625Цивільного кодексу України, ст.144 Господарського кодексу України, ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 приймальника Управління Міністерства Внутрішніх справ України у Волинській області (43008, м. Луцьк, вул. Мисливська, 30А, код ЄДРПОУ 24521198) на користь Публічного акціонерного товариства В«ВолиньобленергоВ» (43023, м. Луцьк, вул. Єршова, 4, п/р 260033011457 в Банку: філія - Волинське обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 303398, код ЄДРПОУ 00131512) 1856,21грн., в т.ч.: 1 290,30 грн. - пені, 475,53 грн. - інфляційних втрат, 90,38 грн. -3% річних та 1 378,00грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду, у відповідності до ст.85 ГПК України, набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 цього Кодексу.

Повний текст

рішення складено

12.12.2016р.

Суддя В. М. Дем`як