Рішення

від 07.12.2016 по справі 905/3016/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.12.2016 Справа № 905/3016/16

Господарський суд Донецької області у складі судді Бокової Ю.В.

при секретарі судового засідання Степаненко Д.І.,

розглянувши матеріали справи за позовом: Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», м. Маріуполь

до відповідача: Новоазовської районної державної адміністрації, м. Маріуполь

про розірвання договору оренди землі

за участю представників сторін :

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю №375 від 04.10.2016р.;

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство В«Маріупольський металургійний комбінат імені ІллічаВ» , м. Маріуполь звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Новоазовської районної державної адміністрації, м. Маріуполь про розірвання договору оренди землі № 4154 від 24.10.2011 р., зареєстрованого у відділі Держкомзему у новоазовському районі Донецької області, про що у державному реєстрі земель вчинено запис 08.12.2011р. № 142360004000609.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неможливість вільного користування орендованою земельною ділянкою за її призначенням у зв'язку з проведенням антитерористичної операції а також на понесення витрат на сплату оренду плати за спірним договором.

Позивач в судове засідання з'явився, наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, своєї позиції до відома суду не довів та не надав витребуваних документів, хоча про судові засідання повідомлявся належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою місцезнаходження, визначеною за матеріалами справи та відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, достовірність яких (відомостей) презумується ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 роціВ» від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 роціВ» від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов'язку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.

За змістом правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в п.3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. При цьому неявка у судове засідання однієї з сторін, належним чином повідомленої про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК України (п.3.12 постанови).

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність належним чином повідомлених представників сторін у світлі приписів ст. ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливає на таку кваліфікацію і не перешкоджає розгляду справи.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВСТАНОВИВ:

24.10.2011р. між Новоазовською райдержадміністрацією та Публічним акціонерним товариством В«Маріупольський металургійний комбінат імені ІллічаВ» було укладено договір оренди землі № 4154 (далі - договір).

Відповідно до п. 1 договору орендодавець, згідно з розпорядженням голови Новоазовської районної державної адміністрації від « 26» серпня 2011 року № 423, надає, а орендар набуває право на оренду земельної ділянки з земель, розташованих на території Новоазовської міської ради, для ведення підсобного сільського господарства загальною площею 250,4860 га.

В оренду передаються земельні ділянки, загальною площею 250,4860 га (п. 2 договору).

Згідно п. 8. договору договір укладено на 5 (п'ять) років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору оренди повідомити письмово орендодавця про намір поновлення терміну дії договору.

Земельна ділянка передається в оренду з метою та за цільовим призначенням: для ведення підсобного сільського господарства (п. 15 договору).

Згідно п. 31 договору орендар зобов'язаний використовувати орендовану земельну ділянку відповідно до мети, визначеної у пункті 15 цього договору, дотримуючись при цьому вимог чинного земельного і екологічного законодавства, державних і місцевих стандартів, норм і правил щодо використання землі; звернутися до орендодавця за 2 (два) місяця до закінчення строку дії договору оренди з письмовою заявою про поновлення терміну дії договору, в іншому випадку договір поновленню не підлягає; здійснити заходи щодо поліпшення стану земельної ділянки у обсягах і строки, визначені окремою угодою сторін; врахувати при використанні земельної ділянки права третіх осіб, набуті відповідно до закону і цього договору; у попередньому стані повернути орендодавцю земельну ділянку після закінчення строку оренди; не утримувати земельну ділянку для забезпечення своїх вимог до орендодавця; відшкодувати орендодавцеві заподіяну орендарем шкоду стану земельної ділянки; у відповідності з пунктом 11 цього договору своєчасно вносити орендну плату; самостійно коригувати орендну плату у разі зміни грошової оцінки або її індексації; у місячний термін з моменту опублікування коефіцієнту індексації, одержати довідку від Новоазовського районного відділу земельних ресурсів про індексування розміру грошової оцінки орендуємої земельної ділянки і її копію надавати у податкову інспекцію за місцем обліку у п'ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору органу державної податкової служби.

Відповідно до п. 37 договору дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладенро; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін (п. 38 договору).

Згідно п. 39 договору розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

Вищезазначений договір підписаний представниками обох сторін без зауважень, підписи скріплені печатками.

Даний договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Новоазовському районі Донецької області, про що у державному реєстрі земель вчинено запис 08.12.2011 р. № 14360004000609.

Відповідно до наявного в матеріалах справи акту приймання-передачі земельної ділянки згідно договору оренди № 4154 від 24.10.2011р. згідно договору оренди орендодавець передав, а орендар прийняв у користування земельні ділянки загальною площею 250,4860 га для ведення підсобного сільського господарства розташовані на території Новоазовської міської ради:

1) земельна ділянка загальною площею 196,0829 га кадастровий номер 1423600000:11:000:0592,

2) земельна ділянка загальною площею 38,0845 га кадастровий номер 1423600000:11:000:0593,

3) земельна ділянка загальною площею 16,3186 га кадастровий номер 1423600000:11:000:0594).

Предметом позовних вимог є розірвання договору оренди землі № 4154 від 24.10.2011р.

В якості підстави позовних вимог в позовній заяві позивач вказує істотну зміну обставин, що унеможливлюють продовження дії спірного Договору посилаючись на вимоги ст. 652 ЦК України.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 2 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Частиною 1 ст.116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно зі ст.13 Закону України В«Про оренду земліВ» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч.2 ст.651 ЦК України).

Статтею 652 ЦК України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.

Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

В момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане, жодна із сторін не могла передбачити захоплення незаконними збройними формуваннями частини Донецької та Луганської областей, настання терористичної загрози на зазначених територіях, які несуть пряму загрозу життю, здоров'ю та роблять неможливим та небезпечним здійснення господарської діяльності в зазначених областях.

Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України № 405/2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України".

Законом України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» визначено тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Згідно ст. 1 цього Закону період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України В«Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року В«Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності УкраїниВ» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України В«Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року В«Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності УкраїниВ» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Пунктом 5 ст. 11 В«Прикінцеві та перехідні положенняВ» цього Закону Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону доручено затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України В«Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року В«Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності УкраїниВ» від 14 квітня 2014 року N 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

Керівником Антитерористичного центру при СБУ виданий Наказ від 07.10.2014р. №33/6/а В«Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведенняВ» , відповідно до якого районами проведення АТО визначені Донецька та Луганська області з терміном дії з 07.04.2014 року.

Таким чином, проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей з 07.04.2014р. визначено компетентним органом у сфері боротьби з тероризмом.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014р. був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого включено м. Новоазовськ, де знаходяться орендовані земельні ділянки.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р В«Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затверджено новий перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, до якого також включено м. Новоазовськ. Визнано такими, що втратили чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 В«Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операціяВ» ; розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 1079 В«Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053В» .

Законом України В«Про внесення змін до Закону України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядуванняВ» № 1365-VIII від 17.05.2016, який набрав чинності 08.06.2016р., внесено зміни до статті 6 Закону України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» та викладено в такій редакції: В«Звільнити суб'єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього ЗаконуВ» .

Згідно ч. 4 ст. 4 Закону України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються Кабінетом Міністрів України, який забезпечує своєчасну їх актуалізацію.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014р. № 1085-р В«Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткненняВ» затверджений перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, серед яких наявне м. Новоазовськ, де знаходяться орендовані земельні ділянки.

Згідно п.1 ст.1 Закону України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» , період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

На теперішній час Указ Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не видавався.

Отже, зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагались (за весь період, від початку захоплення частини Донецької та Луганської областей незаконними збройними формуваннями та по сьогоднішній день не відновлено мирне життя та відсутні гарантії захисту та верховенства закону).

Виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору, оскільки при укладенні договору оренди позивач розраховував на те, що ним будуть виконуватися умови договору, зокрема в частині оплати орендної плати, за фактичне користування земельними ділянками (земельна ділянка загальною площею 196,0829 га кадастровий номер 1423600000:11:000:0592, земельна ділянка загальною площею 38,0845 га кадастровий номер 1423600000:11:000:0593, та земельна ділянка загальною площею 16,3186 га кадастровий номер 1423600000:11:000:0594).

Зазначені у позовній заяві обставини мають об'єктивно негативні наслідки для обох сторін договору. Знаходження об'єкту оренди на тимчасово непідконтрольній владі України території, в районі проведення антитерористичної операції, ускладнює можливість врегулювання сторонами спірних відносин та унеможливлює здійснення суб'єктом господарювання підприємницької діяльності в звичайному режимі. Сторони не мають можливості самостійно вплинути або усунути причини, внаслідок яких склалися обставини, що унеможливлюють подальше користування орендованою земельною ділянкою.

Таким чином, суд дійшов висновку що в період проведення АТО позивачем не може використана земельна ділянка за своїм цільовим призначенням, за обставинами, на які не можуть впливати ані позивач, ані відповідач, та які не могли бути передбачені сторонами у період укладання договору.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З урахуванням вищевикладеного господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги про розірвання договору оренди земельної ділянки є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 1,2 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», м. Маріуполь до Новоазовської районної державної адміністрації, м. Маріуполь про розірвання договору оренди землі - задовольнити у повному обсязі.

Розірвати договір оренди землі № 4154, укладений між Приватним акціонерним товариством «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» та Новоазовською районною державною адміністрацією 24.10.2011р., та зареєстрований у відділі Держкомзему у Новоазовському районі Донецької області, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис від 08.12.2011 р. № 142360004000609.

Стягнути з Новоазовської районної державної адміністрації (87500, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Перемоги, 16, код ЄДРПОУ 05420445) на користь Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Левченка, буд. 1, код ЄДРПОУ 00191129) судовий збір в сумі 1378,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд згідно розділу XII ГПК України.

Повний текст рішення підписаний 12.12.2016 р.

Суддя Ю.В. Бокова