Рішення

від 12.12.2016 по справі 903/896/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 грудня 2016 р. Справа № 903/896/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ломанн Україна», м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Понінківська картонно-паперова фабрика», м.Луцьк

про стягнення 80 726, 28 грн. заборгованості

Суддя Пахолюк В.А.

з участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представник, дов. № 23/11/2016 від 23.11.2016 р.,

від відповідача: не прибув.

Суть спору:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ломанн Україна», звертаючись з позовом до суду, просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Понінківська картонно-паперова фабрика» 80 726, 28 грн. заборгованості за поставлений товар, в т.ч. 65 056, 46 грн. основного боргу, 1 071, 33 грн. - 3% річних, 3 045, 05 грн. інфляційних нарахувань та 11 553, 44 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовує невиконанням відповідачем умов договору поставки № 20140909 від 09.09.2014 р. щодо своєчасної та повної оплати поставленого товару - двосторонньої клейкої стрічки.

Крім того, посилається на видаткову накладну № 144 від 07.04.2016 р., довіреність № 408 від 07.04.2016 р., рахунок на оплату № 149 від 07.04.2016 р., акт звірки взаєморозрахунків за 1 півріччя 2016 р., податкову накладну № 6 від 07.04.2016 р., претензію-вимогу від 14.11.2016 р.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала, на підставі клопотання від 12.12.2016 р. (вх.. № 01-54/11321/16) до матеріалів справи долучила оригінал Довідки банку № 06.2-186/10589 від 09.12.2016 р. про те, що грошові надходження позивачу від відповідача за період з 01.09.2014 р. по 08.12.2016 р. не надходили; копію Митної декларації від 16.02.2016 р. на підтвердження походження товару; нотаріально засвідчену копію Свідоцтва про походження товару з Федеративної Республіки Німеччини.

В судовому засіданні було оглянуто оригінали первинних документів щодо даної господарської операції.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив. В письмовому клопотанні № 1/565 від 08.12.2016 р. (вх. 01-54/11275/16) просить відкласти розгляд справи у зв'язку з перебуванням уповноваженого представника у терміновому службовому відрядженні за межами області.

Представник позивача заперечує проти відкладення розгляду справи, вважає, що дії відповідача спрямовані на затягування розгляду справи.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, ухвалив відхилити останнє у зв'язку з необґрунтованістю.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Вищий господарський суд України у п. 3.9.2 постанови пленуму від 26.12.2011р. №18 В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» зауважив, що господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Ухвалою суду від 01.12.2016р. явка відповідача обов'язковою не визнавалась, відповідач не був позбавлений права на направлення в судове засідання іншого повноважного представника або надіслання на адресу суду письмового відзиву.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., ратифікованої Україною 17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Враховуючи зазначене, господарський суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності відповідача за наявними в матеріалах справи документами у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

09.09.2014 року між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Ломанн Україна» (Постачальник) та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Понінківська картонно-паперова фабрика» (Покупець) був укладений договір поставки № 20140909 (надалі договір).

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобов'язання виникли на підставі договору поставки № 20140909 від 09.09.2014 року.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до умов договору Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця клейку стрічку (Товар), асортимент та ціни якої визначені в відповідних рахунках фактурах на кожну партію поставки, а Покупець - прийняти та оплатити Товар (п.1.1).

Пунктом 1.2. договору визначено, що поставка Товару здійснюються на основі попередніх замовлень, які здійснюються Покупцем в факсовій або електронній формі та письмово підтверджуються Постачальником шляхом виставлення рахунку-фактури. В замовленнях зазначаються найменування, одиниця виміру, кількість, та строк поставки партії Товару».

У відповідності до умов договору Постачальник зобов'язався неухильно дотримуватись умов цього Договору та вимог актів нормативного характеру, що регулюють правовідносини Сторін Договору; передати товари Покупцю у встановлені Договором порядку та строки разом з необхідними документами; дотримуватись умов про кількість, асортимент та комплектність товарів; :виконувати інші обов'язки передбачені цим Договором (п. 2.1.).

Ціни на Товар визначаються у гривнях і вказуються в рахунку-фактурі на кожну поставку партії Товару (п.3.1.). Ціни на Товар встановлені на умовах FСА зі складу Продавця (Інкотермс 2010) і включають в себе вартість тари та упаковки, а також вартість технічної документації (п. 3.2.).

Орієнтовна загальна вартість товару, який поставляється за даним Договором , складає 1 000 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 20%). Товару може бути замовлено і поставлено на суму, меншу чим зазначено вище (п. 3.3).

Оплата Товару, поставленого за даним Договором, здійснюється на рахунок Постачальника, вказаний в рахунку-фактурі, наступним чином: - у національній валюті України (у гривнях) згідно цін в рахунку-фактурі на кожну поставку партії Товару. Постачальник направляє Покупцю рахунок-фактуру факсом або електронною поштою після отримання замовлення на партію товару (п. 4.1. Договору поставки).

Покупець зобов'язаний здійснити повну оплату вартості товарів протягом 30 днів з моменту їх фактичного отримання, визначеного у видатковій накладній. (п. 4.2.)

У випадку порушення Покупцем термінів оплати, він сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми заборгованості за кожний день прострочення оплати (п. 13.3).

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2017 р. (включно), але в будь-якому випадку до моменту, коли Сторони виконають всі свої обов'язки за Договором та будуть завершені всі взаєморозрахунки (п.14.1.).

Докази про розірвання чи зміну дії договору в матеріалах справи відсутні.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання умов договору позивачем згідно видаткової накладної № 144 від 07.04.2016 р. на підставі довіреності № 408 від 07.04.2016 р. поставлено відповідачу товар на загальну суму 65 056, 46 грн.

Постачальником на адресу Покупця направлено рахунок на оплату № 149 від 07.04.2016 р.

В порушення взятих на себе зобов'язань відповідач розрахунки за договором не здійснив.

З метою досудового врегулювання спору позивач направив на адресу відповідача претензію з вимогою оплатити борг: 19.09.2016 р. - за фактичною адресою; 14.11.2016 р. - за місцезнаходженням, які залишені адресатом без реагування.

Станом на день розгляду спору основна заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки № 144 від 07.04.2016 р. становить 65 056, 46 грн., підтверджена матеріалами справи (видатковою накладною № 144 від 07.04.2016 р., довіреністю № 408 від 07.04.2016 р., рахунком на оплату № 149 від 07.04.2016 р., актом звірки взаєморозрахунків за 1 півріччя 2016 р., податковою накладною № 6 від 07.04.2016 р.), відповідачем не оспорюється, підставна і підлягає до стягнення, оскільки в силу ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Позивач просить стягнути з відповідача також 1 071, 33 грн. - 3% річних, 3 045, 05 грн. інфляційних нарахувань.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене ст. 625 ЦК України право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Факт прострочення виконання договірних зобов'язань відповідачем підтверджено належними та допустимими доказами.

Нараховані позивачем 1 071, 33 грн. - 3% річних за період прострочки з 07.05.2016 р. по 23.11.2016 р., 3 045, 05 грн. інфляційних нарахувань за період травень - жовтень 2016 р. не суперечить вимогам закону, є підставними та підлягають до стягнення є відповідача.

Крім того, позивач просить на підставі п.13.3 договору стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми заборгованості за кожний день прострочення оплати в сумі 11 553, 44 грн.

Згідно з п. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пункт 3 ст.549 ЦК України визначає, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки (штрафу, пені). В силу п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Дослідивши представлений позивачем розрахунок пені, здійснений за період прострочення оплати з 07.05.2016 р. по 23.11.2016 р., суд приходить до висновку про часткове задоволення позову в цій частині, а саме в сумі 10 757, 12 грн. з врахуванням шестимічного терміну прострочки (за період з 07.05.2016 р. по 07.11.2016 р.).

Враховуючи викладене, в позові в частині стягнення 796, 32 грн. пені слід відмовити.

Оскільки спір до розгляду в суді доведено з вини відповідача, то судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 364, 41 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог слід покласти на нього відповідно до ст.49 ГПК України.

Господарський суд, керуючись ст.ст.526, 549, 610, 611, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст.174, 230, 232, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково в сумі 79 929, 96 грн.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Понінківська картонно-паперова фабрика» (43018, Волинська обл., м.Луцьк, вул. Потебні, 71, код ЄДРПОУ 37993343) на користь

Товариства з обмеженою відповідальністю «Ломанн Україна» (03680, м.Київ, вул. Пирогівський шлях, 34, код ЄДРПОУ 35508290) 79 929, 96 грн., в т.ч. 65 056, 46 грн. основного боргу, 1 071, 33 грн. - 3% річних, 3 045, 05 грн. інфляційних нарахувань та 10757,12 грн. пені та 1 364, 41 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.

3. В позові на суму 796, 32 грн. відмовити.

Повне рішення складено 13.12.2016 р.

Суддя Пахолюк В.А.