Рішення

від 06.12.2016 по справі 909/899/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2016 р. Справа № 909/899/16

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Грици Ю.І.,

секретар судового засідання Максимів Н.Б.,

за участю:

від позивача: ОСОБА_1 - представник ( довіреність від 15.09.16)

від відповідача представники не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «ВІК-СЕРВІС» (вул. Промислова, 53, м. Львів, 79000)

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (вул. С. Бандери, с. Ямниця, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77422)

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ВІК-СЕРВІС» звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ФОП ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в розмірі 85000,00 грн. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідачем всупереч взятих на себе договірних зобов'язань, поставку замовленого та оплаченого товару не здійснено, в зв'язку з чим просить стягнути з відповідача суму попередньої оплати в розмірі 85000,00 грн.

Ухвалою суду від 19.10.16 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в засіданні суду на 08.11.16. В судовому засіданні 08.11.16 на виконання вимог ухвали від 19.10.16 представником позивача надано оригінали документів долучених до позовної заяви для огляду в судовому засіданні. Судом оглянуто оригінали вказаних документів. В зв'язку з неприбуттям відповідача в судове засідання розгляд справи відкладено на 06.12.16.

В судовому засіданні 06.12.16 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задоволити.

Представник відповідача в судове засідання 06.12.16 повторно не з'явився, причини неприбуття суду не повідомив.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, передбаченому законодавством.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвалу суду від 19.10.16 надіслано відповідачу за адресою зазначеною позивачем у позовній заяві та повернуто відділенням поштового зв'язку на адресу суду з посиланням на закінчення строку зберігання. Ухвалу суду від 08.11.16 також надіслано відповідачу за адресою зазначеною позивачем у позовній заяві.

Враховуючи те, що відповідач явки в судове засідання уповноваженого представника не забезпечив, письмового відзиву на позовну заяву не подав, проте, судом його було належним чином повідомлено про дату та час розгляду справи, тому справу розглянуто на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне:

06.08.2014 між суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 (ФОП ОСОБА_2, відповідач, продавець) та ТОВ «ВІК-СЕРВІС» (позивач, покупець) укладено договір №06/08 (далі - договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати, а покупець прийняти та оплатити шкірсировину мокросолену ВРХ (далі - товар).

Статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України, зокрема з договорів. Зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч.ч.1,7 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Отже, між сторонами виникли зобов'язальні відносини.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 3.2 договору датою поставки вважається дата оформлення продавцем накладної на відпуск товару.

Відповідно до п.4.2 договору ціна товару встановлюється за домовленістю сторін за кожну окрему партію товару і фіксується у видатковій накладній продавця.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що розрахунки здійснюються покупцем за кожну замовлену партію товару шляхом авансового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.

На виконання умов договору позивачем було здійснено попередню оплату (аванс) за товар в розмірі 181000,00 грн. Факт перерахування коштів підтверджується банківською випискою про операції ТОВ «ВІК-СЕРВІС» з 01.01.13 по 31.12.14, копію якої долучено до матеріалів справи.

У вказаній банківській виписці зазначено, що кошти в сумі 181000,00 грн. перераховано позивачем на користь ФОП ОСОБА_2 за шкури ВРХ згідно договору №06/08 від 06.08.2014.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем виконано умови договору тільки частково та поставлено товару на суму в 96000,00 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи видаткових накладних.

Таким чином, в зв'язку з неналежним виконанням своїх обов'язків відповідачем виникла заборгованість в розмірі 85000,00 грн.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В зв'язку з непоставкою товару в повному обсязі товариство зверталось до відповідача з вимогою (вих№03/03 від 08.08.2016) про поставлення товару на суму 85000,00 грн. та з вимогою (вих№04/08 від 16.08.2016) про повернення суми попередньої оплати в розмірі 85000,00 грн.

Проте, відповідач ніяким чином не відреагував на вказані вимоги, всупереч взятих на себе договірних зобов'язань поставки товару не виконав, суму попередньої оплати не повернув.

Згідно приписів ч.2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З пояснень представника позивача випливає, що на час розгляду справи, попередня оплата (аванс) за товар в розмірі 85000,00 грн. товариству не повернута. Будь-яких інших доказів, які б свідчили про повернення передоплати чи поставку товару на зазначену суму суду не подано.

За наведених обставин суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню.

Судовий збір слід покласти на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 22, 75, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (вул. С. Бандери, с. Ямниця, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77422, код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВІК-СЕРВІС» (вул. Промислова, 53, м. Львів, 79000, код 30052168) заборгованість в розмірі 85000,00 грн. (вісімдесят п'ять тисяч гривень нуль копійок) та судовий збір в розмірі 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень нуль копійок).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Грица Ю. І.