Рішення

від 05.12.2016 по справі 909/797/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2016 р. Справа № 909/797/16 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Ткаченко І. В., при секретарі судового засідання Сегін І. В., за участю представника позивача ОСОБА_1, розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Автомік Укрсофтранс" про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Кодан Україна" 34 918 грн за договором перевезення вантажу.

ТОВ "Автомік Укрсофтранс" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з ТОВ "Кодан Україна" 33 323 грн за договором перевезення вантажу. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення своїх договірних зобов'язань відповідач не оплатив наданих позивачем послуг за договором перевезення вантажу.

22 вересня 2016 р., господарський суд Івано-Франківської області порушив провадження у справі № 909/797/16 та призначив її до розгляду на 05 жовтня 2016 р.

05 жовтня 2016 р., розгляд справи суд відклав на 27 жовтня 2016 р.

27 жовтня 2016 р., розгляд справи не відбувся у зв'язку із перебуванням судді Ткаченко І. В. у відпустці.

09 листопада 2016 р., розгляд справи суд призначив на 17 листопада 2016 р.

17 листопада 2016 р., розгляд справи суд відклав на 21 листопада 2016 р.

21 листопада 2016 р., строк розгляду спору суд продовжив на 15 днів, а розгляд справи відклав на 05 грудня 2016 р.

У зв'язку із відсутністю в матеріалах справи даних про отримання відповідачем копій процесуальних документів, ухвали від 17 та 21 листопада 2016 р. суд надсилав також на адресу керівника відповідача відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань .

В судовому засіданні представник позивача подав заяву про збільшення позовних вимог.

Суд прийняв заяву позивача про збільшення позовних вимог, виходячи з наступного.

За змістом ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог.

Передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Таким чином, предметом позову є стягнення з відповідача на користь позивача 34 918 грн, з яких 20 446 грн - вартість послуг перевезення та 14 472 грн - компенсація понаднормових витрат перевізника. До компенсації понаднормових витрат перевізника позивач включає: витрати пального на роботу холодильного агрегату на території України в сумі 4 165 грн; штраф за простій перевізника на території України - 2 100 грн; витрати пального у зв'язку із незапланованим переїздом на митницю в м. Івано-Франківську - 1 327 грн; витрати пального на роботу холодильного агрегату на території Польщі - 2 380 грн; штраф за простій перевізника на території Польщі - 4 000 грн.

Представник відповідача в жодне судове засідання не з'явився, відзиву на позов суду не надіслав. Про час та місце судового засідання відповідач був повідомлений належним чином.

За наведених обставин, керуючись положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, положеннями ст. 69 ГПК України про строки вирішення спорів господарським судом, подальше відкладення розгляду справи суд визнав неможливим і, згідно з вимогами ст. 75 ГПК України, розглянув справу по суті за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд

в с т а н о в и в:

10 січня 2015 р., між ТОВ "Автомік Укрсофтранс" (перевізник) та ТОВ "Кодан Україна" був укладений договір № 6/02 на перевезення вантажу автомобільним вантажним транспортом, згідно з умовами п. 1.1 якого одна сторона - перевізник зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною - замовником (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу); а замовник (вантажовідправник) зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до пунктів 1.2, 1.5 Договору, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної чи вантажної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Конкретні умови перевезення обумовлюються в "заявці на перевезення", умови якої повинні бути обов'язково погоджені (підписані) сторонами.

Згідно з розділом 3 Договору, з моменту прибуття вантажу до передбаченого для його доставки місця вважається, що перевізник виконав свої зобов'язання щодо перевезення вантажів. За наслідками виконання своїх зобов'язань щодо перевезення вантажів, перевізник складає акт наданих послуг в двох примірниках та рахунок на оплату провізної плати, які разом з оригіналом перевізних документів не пізніш ніж через 10 днів з моменту надання послуг з перевезення вантажів передаються замовнику (вантажовідправнику). Дані документи передаються особисто замовнику, про що останній робить відмітку про їх отримання, або ж направляються рекомендованим чи цінним листом з описом вкладення на адресу, що зазначена в цьому Договорі. Замовник зобов'язаний протягом п'яти днів з моменту отримання вказаних вище документів підписати один примірник акту наданих послуг та передати його перевізнику або ж направити рекомендованим чи цінним листом з описом вкладення на адресу перевізника, що зазначена в цьому Договорі. У випадку відмови замовника від підписання акту наданих послуг, останній зобов'язаний скласти мотивовану письмову відповідь та направити її перевізнику в порядку, що передбачений для направлення акту наданих послуг. Якщо протягом десяти днів з моменту отримання вказаних вище документів від перевізника, останній не отримав примірник акту про надані послуги від замовника, вважається, що такий акт підписаний замовником. Вартість транспортних послуг обумовлюється в кожній окремій заявці на перевезення, яку оформляє замовник. Провізна плата за перевезення вантажів справляється не пізніше десяти робочих днів з моменту отримання замовником документів, зазначених у договорі, шляхом їх перерахування на розрахунковий рахунок перевізника в національній грошовій одиниці України - гривні.

За умовами п. 4.8 Договору, замовник несе відповідальність за понаднормовий простій автомобіля:

- на території іноземних держав замовник сплачує перевізнику штраф із розрахунку 1 000 грн за кожну добу простою;

- на території України замовник сплачує перевізнику штраф із розрахунку 300 грн за кожну добу простою та компенсує витрати пального, якщо на цей час простою використовується режим заморозки вантажу в рефрижераторі.

У заявці на перевезення вантажу сторони визначили маршрут перевезення: Київ - Городок - Івано-Франківськ - Польща, Деблін, адресу митного оформлення - м. Городок, Львівська область та вартість перевезення - 800 доларів США (оплата в гривнях по курсу НБУ на час розвантаження).

Згодом сторони змінили пункт митного оформлення вантажу із м. Городок Львівської області на м. Івано-Франківськ.

На виконання даного договору позивач здійснив перевезення за міжнародною товарно-транспортною накладною вантажу з визначеного замовником місця завантаження до пункту його розвантаження, про що свідчить відмітка отримувача вантажу на товарно-транспортній накладній.

11 лютого 2015 р., перевізником був складений відповідний акт та виставлений замовнику рахунок-фактура № 007.

Разом з тим, в процесі перевезення вантажу відбувся понаднормовий простій автомобільного транспорту, у зв'язку із зміною адреси митного оформлення вантажу з 30 січня по 05 лютого 2015 р. (7 днів) на території України та з 06 по 09 лютого 2015 р. (3 дні) на території Польщі, що підтверджується подорожнім листом, міжнародною товарно-транспортною накладною .

Відповідач акт від 11 лютого 2015 р. не підписав, надані позивачем послуги не оплатив.

Отже, предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором перевезення вантажу.

За змістом положень ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як визначено у ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами, що встановлено ст. 629 ЦК України.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У ч. 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 ГК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

За змістом ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Із наявних в матеріалах справи документів вбачається, що належним чином виконавши свої договірні зобов'язання позивач надав відповідачу послуги із перевезення вантажу, який останній не оплатив.

Вартість послуг перевезення склала 800 доларів США, що по курсу НБУ на час розвантаження становить 20 446 грн, відтак позов в цій частині є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Підлягають задоволенню також позовні вимоги в частині штрафу за простій перевізника на території України та на території Польщі в сумі 2 100 грн та 4 000 грн. відповідно та компенсація витрат пального на роботу холодильного агрегату на території України в сумі 4 165 грн, оскільки дані витрати були понесені перевізником при перевезенні вантажу, а їх компенсація прямо передбачена умовами укладеного між сторонами договору.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача компенсації витрат перевізника у зв'язку із незапланованим переїздом на митницю в м. Івано-Франківську в сумі 1 327 грн та на роботу холодильного агрегату на території Польщі в сумі 2 380 грн суд зазначає таке.

У заявці на перевезення вантажу сторони визначили маршрут перевезення: Київ - Городок - Івано-Франківськ - Польща, Деблін та адресу митного оформлення - м. Городок, Львівська область, згодом змінивши тільки пункт митного оформлення вантажу із м. Городок Львівської області на м. Івано-Франківськ. Відтак, переїзд на митницю в м. Івано-Франківську не можна вважати незапланованим, оскільки м. Івано-Франківськ було включене сторонами в маршрут перевезення ще до зміни адреси митного оформлення вантажу.

В п. 4.8 Договору передбачена компенсація замовником витрат пального, якщо на час простою використовується режим заморозки вантажу в рефрижераторі, проте таку компенсацію сторони визначили тільки у разі простою на території України. Компенсація ж замовником витрат пального на роботу рефрижератора на території іноземних держав Договором не встановлена.

Враховуючи наведене, в частині позовних вимог про стягнення витрат за переїзд на митницю м. Івано-Франківська та витрат на роботу холодильного агрегату на території Польщі суд відмовляє.

Витрати по сплаті судового збору, згідно з положеннями ст. 49 ГПК України, суд покладає на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 49, 82 - 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

позов - задовольнити частково;

з товариства з обмеженою відповідальністю "Кодан Україна" (76007, м. Івано-Франківськ, вул. Гетьмана Сагайдачного, буд. 48-3; ідентифікаційний код 37952417) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Автомік Укрсофтранс" (32300, Хмельницька обл., м. Кам'янець-Подільський, просп. Грушевського, 1/2; ідентифікаційний код 38481649) стягнути 31 211 (тридцять одну тисячу двісті одинадцять) грн за договором перевезення вантажу та 1 231 (одну тисячу двісті тридцять одну) грн 66 коп. судового збору;

в частині стягнення 3 707 грн - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Ткаченко І. В.

Повне рішення складено 12.12.16