Ухвала

від 12.12.2016 по справі 911/4035/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ - 32, вул. С. Петлюри 16 тел. 235-24-26

У Х В А Л А

про повернення заяви без розгляду

"12" грудня 2016 р.                                                            Справа № 911/4035/16

Суддя О.В.Конюх, розглянувши позовні матеріали

за заявою боржника          товариства з обмеженою відповідальністю «Східно-Європейський Асистанс» (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Івана Мазепи, буд. 16, ідентифікаційний код 35918788)

про          банкрутство

ВСТАНОВИВ:

заявник (боржник) – товариство з обмеженою відповідальністю «Східно-Європейський Асистанс», звернувся до господарського суду Київської області із заявою від 30.11.2016 № 71 про порушення справи про банкрутство в порядку статті 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оскільки майнових активів боржника, щодо якого загальними зборами учасників товариства прийнято рішення про припинення шляхом ліквідації, не достатньо для погашення заборгованості перед кредиторами.

Дослідивши матеріали заяви про порушення справи про банкрутство, суд дійшов висновку, що зазначена заява не може бути прийнята судом до розгляду з підстав невідповідності її вимогам Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини другої статті 41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Так, у своїй заяві товариство з обмеженою відповідальністю «Східно-Європейський Асистанс» посилається на те, що останнім було вжито всі заходи передбачені законодавством, та встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі.

В обґрунтування своєї заяви заявник посилається на приписи статей 11, 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Приписами частини першої статті 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено, що якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Відповідно до частини першої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Частиною першою статті 105 Цивільного кодексу України встановлено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.

Частиною п'ятою статті 105 Цивільного кодексу України передбачено, що строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Частиною першою статті 111 Цивільного кодексу України встановлено, що з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки.

Відповідно до частини третьої статті 111 Цивільного кодексу України під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред'явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи.

Частиною сьомою тієї ж статті Цивільного кодексу України встановлено, що Для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.

До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

Як вбачається з матеріалів справи, заявником не долучено до заяви про банкрутство доказів направлення повідомлення про припинення боржника та надання документів для здійснення перевірок органам доходів і зборів, Пенсійному фонду України та фондам соціального страхування.

Крім того, заявником не долучено доказів здійснення публікації рішення учасників ТОВ «Східно-Європейський Асистанс» про припинення юридичної особи у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації, що унеможливлює встановити чи таке оприлюднення було здійснено у відповідності з чинним законодавством, зокрема щодо встановлення строку пред'явлення вимог кредиторами, і чи взагалі мало місце оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення товариства з обмеженою відповідальністю «Східно-Європейський Асистанс».

Заявником в заяві зазначено найменування кредитора та суму його грошових вимог, який, як стверджує заявник звернувся до боржника з вимогами, проте жодних доказів, що такий кредитор звертався до боржника з вимогами та документи, на підставі яких виникли вказані вимоги не надано. Крім того, заявник посилається на те, що відповідно до проміжного балансу у боржника відсутні кошти для погашення кредиторських вимог, однак проміжний ліквідаційний баланс боржника в матеріалах відсутній, що позбавляє можливості суд встановити його відповідність вимогам законодавства.

Також, заявником не подано жодних доказів, які б підтверджували посилання останнього на недостатність активів у боржника для погашення вимог кредиторів у повному обсязі, зокрема довідок державних установ про відсутність у власності божника будь-якого майна. Не долучено доказів виконання вимог частини третьої статті 111 ЦК України, зокрема в матеріалах відсутні докази, що ліквідатором у встановленому законодавством порядку закрито банківські рахунки боржника.

Таким чином, за відсутності в матеріалах заяви всіх вищезазначених документів, у суду відсутні підстави вважати, що при зверненні з заявою про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Східно-Європейський Асистанс» у порядку ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», заявником дотримано обов'язкової умови звернення з такою заявою, а саме: дотримання порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство повертає її та додані до неї документи без розгляду, якщо: заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посаду якої у заяві не зазначено; заява не відповідає змісту вимог, зазначених у цьому Законі; не подано доказів щодо сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі; заявник-кредитор не подав доказів неспроможності боржника виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами в розмірі, визначеному частиною третьою статті 10 цього Закону, протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом; заявник-кредитор не надав доказів надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів; з інших підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Відповідно до статті 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії.

Відповідно до роз'яснень, викладених в пункті 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України першою інстанцією», копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об'єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог пункту 5.27 Національного стандарту України «Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003р. № 55, а у разі якщо інструкціями з діловодства, які діють у відповідних органах, підприємствах, установах і організаціях установлено додаткові вимоги щодо оформлення копій, – також і цих вимог. У разі невідповідності наданих суду копій документів згаданим вимогам вони не вважаються належними і допустимими доказами і не беруться судом до уваги у вирішенні спору. Подані сторонами копії документів, виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо), засвідчуються підписом особи, яка їх виготовила або яка перевірила їх на відповідність оригіналам, із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади (якщо вона є посадовою особою) та з прикладенням печатки (за її наявності).

Додані заявником до заяви документи подані в незасвідчених ксерокопіях, які не можуть бути прийняті судом в якості належних та допустимих доказів.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до частини другої статті 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» до заяви про порушення справи про банкрутство додаються, зокрема докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом він не підлягає сплаті.

Згідно частини першої, пункту 9 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється із заяв про порушення справи про банкрутство, що подаються до господарських судів, – 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.

Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяв, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

За таких обставин, подана товариством з обмеженою відповідальністю «Східно-Європейський Асистанс» позовна заява від 30.11.2016 № 71 про порушення справи про банкрутство повинна була бути оплачена судовим збором у розмірі 13 780,00 грн.

До позовної заяви не додано доказів сплати судового збору.

За таких обставин суд робить висновок про те, що заявником не виконано обов'язкової умови звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у порядку статті 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», на яку останній посилається в заяві, а саме, не дотримано порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України, а також враховуючи недотримання вимог чинного процесуального законодавства, суд вважає її такою, що підлягає поверненню заявнику без розгляду.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 15 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та пунктами 3, 4 частини першої ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Східно-Європейський Асистанс» про порушення справи про банкрутство з доданими до неї документами (всього на 8 арк.) повернути заявнику без розгляду.

Повернення заяви про порушення провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Суддя                                                             О.В. Конюх