Ухвала

від 12.12.2016 по справі 911/4010/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

У Х В А Л А

"12" грудня 2016 р. Справа № 911/4010/16

Суддя Бабкіна В.М., розглянувши матеріали

за заявою боржника ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«СХІДНО-ЄВРОПЕЙСЬКИЙ АСИСТАНСВ» , Київська обл., м. Фастів, вул. Івана Мазепи, 8, код 35918788

про порушення справи про банкрутство

встановив :

До господарського суду Київської області надійшла заява боржника ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«СХІДНО-ЄВРОПЕЙСЬКИЙ АСИСТАНСВ» № 71 від 30.11.2016 р. (вх. № 4173/16 від 09.12.2016 р.) про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 95 Закону України В«Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомВ» .

Подана заява не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Частиною 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно ч.ч. 1, 4 ст. 2 Закону України В«Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомВ» провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України. Провадження у справах про банкрутство окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності регулюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Приписами ч.ч. 3, 4, 5 ст. 11 Закону України В«Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомВ» передбачено, що боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат, якщо інше не передбачено цим Законом.

Боржник зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення таких обставин: задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності); під час ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі; в інших випадках, передбачених цим Законом.

До заяви боржника додаються також, зокрема:

- установчі документи боржника - юридичної особи;

- перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником, із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;

- перелік майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальна балансова вартість майна;

- перелік майна, що перебуває у заставі або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кредиторів, на користь яких вчинено обтяження майна боржника, їх ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційні коди юридичних осіб або реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), суми їх грошових вимог, підстави виникнення зобов'язань, а також строки їх виконання згідно із законом або договором;

- перелік осіб, що мають невиконані зобов'язання перед боржником, із зазначенням вартості таких зобов'язань, терміну виконання та підстав виникнення;

- відомості про всі рахунки боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити;

- відомості про всі рахунки, на яких обліковуються цінні папери, що належать боржнику, їх реквізити.

У пункті 12 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 р. № 01-06/606/2013 В«Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 р. № 4212-VI)В» роз'яснено, що заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником лише за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат (частина четверта статті 11 Закону). У визначенні таких витрат слід враховувати необхідність виплати винагороди арбітражному керуючому у мінімальному розмірі не менше ніж за дванадцять місяців його роботи, відшкодування витрат на публікацію оголошень у справі та судового збору, сплаченого кредиторами.

У разі відсутності майна, достатнього для покриття судових витрат, господарський суд повинен повернути заяву боржника про порушення провадження у справі про банкрутство у зв'язку з тим, що заява не відповідає вимогам, зазначеним у Законі.

Однак, в порушення вищезазначених законодавчих приписів, боржником до заяви не додано:

- доказів наявності майна, достатнього для покриття судових витрат;

- установчих документів боржника;

- ідентифікуючих відомостей щодо кредитора боржника, вимоги якого визнаються боржником - його найменування, місцезнаходження ідентифікаційного коду, підстав виникнення зобов'язань перед таким кредитором, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;

- переліку майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальної балансової вартості майна;

- переліку майна, що перебуває у заставі або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартість;

- відомостей про всі рахунки боржника, відкритих в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити;

- відомостей про всі рахунки, на яких обліковуються цінні папери, що належать боржнику, їх реквізити або відсутності таких.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 95 Закону України В«Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомВ» , якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Згідно ч. ч. 1, 3, 10. ст. 111 Цивільного кодексу України з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки.

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) заявляє вимоги та позови про стягнення заборгованості з боржників юридичної особи.

Під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред'явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи.

До затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

Втім, боржником до заяви не додано належних та допустимих доказів проведення досудової процедури ліквідації товариства у встановленому законом порядку, а саме: розгляду вимог кредитора, вжиття всіх заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, або відсутність такої, та письмового повідомлення кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені Цивільним кодексом України строки; закриття рахунків, відкритих у фінансових установах; надання ліквідаційною комісією (ліквідатором) органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування документів боржника, у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку, для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових коштів у випадку призначення перевірок.

Крім того, відповідно до ч. 9 ст. 11 Закону України В«Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомВ» за подання заяви про порушення справи про банкрутство справляється судовий збір у порядку, передбаченому Законом.

Приписами ст. ст. 3, 4, 9 Закону України „Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

За подання заяви про порушення справи про банкрутство, що подається до господарського суду, ставка судового збору складає 10 розмірів мінімальної заробітної плати.

Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Так, в підтвердження сплати судового збору боржником до заяви додано квитанцію № 105 від 02.12.2016 р. на суму 13780,00 грн., з призначенням платежу: 22030001; судовий збір; ДСА України, 050, символ зв. 206, згідно ст. 4 ЗУ В«Про судовий збірВ» .

Відповідно до п. 2.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України В«Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу УкраїниВ» № 7 від 21.02.2013 р. судовий збір, оскільки інше не передбачено законом, сплачується окремо за подання кожної позовної заяви (заяви, скарги).

Водночас, як слідує з наявної в автоматизованій системі В«Діловодство спеціалізованого судуВ» (ДСС) інформації, квитанцію № 105 від 02.12.2016 р. про сплату 13780,00 грн судового збору зареєстровано в якості доказу оплати судового збору за подання заяви ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«СХІДНО-ЄВРОПЕЙСЬКИЙ АСИСТАНСВ» про порушення справи про банкрутство вх. № 4174/16 від 09.12.2016 р., тобто позивачем використано квитанцію № 105 від 02.12.2016 р. одночасно за подання більше ніж однієї заяви, що свідчить про порушення боржником вимог закону щодо порядку сплати судового збору.

Поряд з цим, відомості щодо зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України сплачених згідно квитанції № 105 від 02.12.2016 р. коштів в автоматизованій системі В«Діловодство спеціалізованого судуВ» (ДСС) відсутні.

За таких обставин, враховуючи встановлення порушення порядку сплати судового збору, суд дійшов висновку, що квитанція № 105 від 02.12.2016 р. не є належним та допустимим доказом сплати судового збору за подання боржником заяви про порушення справи про банкрутство за статтею 95 Закону України В«Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомВ» .

Поряд з тим, відповідно ч. 2 ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Згідно п. 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідчені копії.

Копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об'єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 р. № 55, а в разі якщо інструкціями з діловодства, які діють у відповідних органах, підприємствах, установах і організаціях, установлено додаткові вимоги щодо оформлення копій, - також і цих вимог.

Відповідно до п. 5.27 Наказу Держспоживстандарту України 07.04.2003 р. № 55 Національного стандарту України В«Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документаціїВ» відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23 (підпис).

В порушення вказаних вимог заявником до заяви про порушення справи про банкрутство додано копії документів, які не засвідчені належним чином, як це передбачено чинним законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України В«Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомВ» господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство повертає її та додані до неї документи без розгляду, якщо: зокрема, заява не відповідає змісту вимог, зазначених у цьому Законі; не подано доказів щодо сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі; з інших підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Положеннями пп. 3, 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені у заяві обставини, а також якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Поряд з викладеним вище, до господарського суду Київської області ТОВ В«СХІДНО-ЄВРОПЕЙСЬКИЙ АСИСТАНСВ» було подано клопотання б/н, б/д (вх. № 25746/16 від 12.12.2016 р.) про повернення заяви без розгляду, мотивоване тим, що заявник, не врахувавши ряд обставин, звернувся до суду раніше строку, передбаченого чинним законодавством, тому на підставі п. 9 ст. 63 ГПК України просить суд залишити дану заяву без розгляду.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо до винесення ухвали про порушення провадження у справі від позивача надійшла заява про врегулювання спору.

Беручи до уваги наведені нормативні приписи та встановлені порушення норм чинного законодавства щодо порядку подання заяви про порушення справи про банкрутство та подане боржником клопотання про повернення заяви без розгляду, суд дійшов висновку про повернення ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«СХІДНО-ЄВРОПЕЙСЬКИЙ АСИСТАНСВ» заяви № 71 від 30.11.2016 р. (вх. № 4173/16 від 09.12.2016 р.).

Керуючись ч. 1 ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", п.п. 3, 4, 9 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Заяву боржника ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«СХІДНО-ЄВРОПЕЙСЬКИЙ АСИСТАНСВ» (Київська обл., м. Фастів, вул. Івана Мазепи, 8, ідентифікаційний код 35918788) № 71 від 30.11.2016 р. (вх. № 4173/16 від 09.12.2016 р.) про порушення справи про банкрутство за статтею 95 Закону України В«Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомВ» повернути заявнику без розгляду.

Додаток: позовна заява та додані до неї документи на 13 арк. - боржнику.

Суддя В.М. Бабкіна