Рішення

від 08.12.2016 по справі 910/31696/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.2016Справа №910/31696/15

За позовом Приватного акціонерного товариства "Радіокомпанія "ГАЛА"

до Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення

про стягнення збитків у розмірі 106 880, 00 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Гук Н.В.;

від відповідача: Гамрецький Є.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне акціонерне товариство "Радіокомпанія "ГАЛА" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (далі - відповідач) про стягнення 106 880, 00 грн. збитків, завданих позивачу порушенням його права власності та неповерненням майна згідно з додатком №2 до договору від 01.01.2011 №14-11-1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.01.2011 сторонами укладено договір, предметом якого є надання телекомунікаційний послуг. Для надання вказаних послуг позивач передав відповідачу майно відповідно до додатку від 01.01.2011 №2 до договору, відповідач припинив надання послуг позивачу за договором у червні 2014 року у зв'язку із заборгованістю позивача. Станом на дату звернення позивачем з даним позовом дію договору не продовжено, послуги за договором не надаються, майно, що передавалось відповідачу згідно з додатком №2, позивачу не повернуто.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.02.2016 (суддя Марченко О.В.) позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 10; ідентифікаційний код 01190043) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду на користь приватного акціонерного товариства "Радіокомпанія "ГАЛА" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 91, кв. 5; ідентифікаційний код 20023766) 106 880 (сто шість тисяч вісімсот вісімдесят) грн. збитків та 1 603 (одну тисячу шістсот три) грн. 21 коп. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 рішення Господарського суду міста Києва від 29.02.2016 у справі № 910/31696/15 залишено без змін.

13.07.2016 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 29.02.2016 у справі № 910/31696/15 видано наказ.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.09.2016 постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 та рішення Господарського суду міста Києва від 29.02.2016 у справі № 910/31696/15 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

22.09.2016 матеріали справи № 910/31696/15 надійшли до Господарського суду міста Києва та згідно автоматизованої системи документообігу передані на розгляд судді Прокопенко Л.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2016 (суддя Прокопенко Л.В.) прийнято справу № 910/31696/15 до провадження, судове засідання призначено на 19.10.2016 за участю представників сторін.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 10.10.2016 у зв'язку із прийняттям Верховною Радою України Постанови про звільнення судді Прокопенко Л.В. проведено повторний автоматичний розподіл справи, за результатами якого справу № 910/31696/15 передано на розгляд судді Бондарчук В.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2016 справу прийнято до провадження суддею Бондарчук В.В. та призначено її до розгляду у судовому засіданні за участю представників сторін на 27.10.2016.

18.10.2016 через відділ автоматизованого документообігу суду від представника відповідача надійшли письмові пояснення.

27.10.2016 представник позивача через відділ автоматизованого документообігу суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю участі представника позивача на засіданні Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення.

Розгляд справи відкладався згідно п.п. 1-2 ст. 77 ГПК України.

08.12.2016 через відділ автоматизованого документообігу суду представник позивача подав письмові пояснення, в яких зазначає, що договір припинив свою дію 31.12.2014, тому відповідно настав обов'язок відповідача повернути власнику отримане майно.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позову.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 08.12.2016 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.01.2011 між Концерном радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (далі - виконавець) та Приватним акціонерним товариством "Радіокомпанія "ГАЛА" (далі - замовник) укладено договір № 14-11-2, предметом якого є надання виконавцем телекомунікаційних послуг у відповідності до ліцензій виконавця на технічне обслуговування і експлуатацію мереж ефірного радіомовлення та надання в користування каналів електрозв'язку.

Відповідно до підпунктів "а", "б" та "в" пункту 2.2 договору, виконавець приймає на себе наступні зобов'язання:

а) надавати замовнику телекомунікаційні послуги з технічного обслуговування та експлуатації технічних засобів замовника згідно з додатком №1 до договору;

б) забезпечити безперебійну роботу технічних засобів: засобів мовного радіо, радіорелейних ліній (каналів для передачі програм радіо) за наявності резервного обладнання;

в) забезпечити якісні показники роботи технічних засобів, згідно з нормами встановленими Правилами технічної експлуатації засобів ефірного радіомовлення (ПТЕ - 88) і Правилами технічної експлуатації радіорелейних ліній прямої видимості (КНД 45-205-2003).

Згідно підпунктів "а" та "в" пункту 2.4 договору, замовник приймає на себе наступні зобов'язання забезпечити на вході засобів ефірного радіомовлення і каналів для передачі програм звукового сигналу згідно з нормами, встановленими чинними в Україні стандартами (ГОСТ-11515-91); забезпечувати гарантійний та післягарантійний ремонт власних технічних засобів і своєчасно надавати виконавцю запасні частини, необхідні для усунення виявлених пошкоджень, які виникли не з вини виконавця.

Умовами п. 3.1. договору передбачено, що ціна договору на 2011 рік визначається додатком № 1 до даного договору і складається з:

- ціни на радіомовні передавачі виконавця за «тарифами на телекомунікаційні послуги концерну РРТ , що затверджені наказом Концерну РРТ № 347 від 25.11.2010 та оприлюднені на офіційному сайті www.rrt.ua»;

- договірні ціни на технічне обслуговування та експлуатацію технічних засобів замовника;

- ціни на канали для передачі звукових програм за «тарифами на надання каналів для передачі програм телебачення, моно - і стерео радіомовлення», які затверджені наказом Концерну РРТ від 03.01.2008 № 3;

- ціни на технічне обслуговування супутникових приймальних систем;

- договірні ціни на технічне обслуговування додаткового обладнання по виходу в ефір регіональних рекламних блоків;

- ціни на пункт виділення цифрового потоку.

Пунктом 8.5. договору передбачено, що в усьому іншому, що не передбачено договором, сторони керуються чинним законодавством України та звичаями ділового обороту.

Даний договір набирає чинності з дати підписання і діє з 01.01.2011 до 31.12.2011 включно, а в частині виникнення фінансових зобов'язань за договором - до їх повного виконання (пункт 9.1 Договору).

Додатковою угодою від 16.12.2011 до договору № 14-11-2 від 01.01.2011 сторонами продовжено термін дії договору до 31.12.2013.

Додатковою угодою від 05.12.2013 до договору № 14-11-2 від 01.01.2011 сторони прийшли до угоди продовжити термін дії договору до 31.12.2014.

З матеріалів справи вбачається, позивачем було передано, а відповідачем прийнято наступне обладнання:

- підсилювач РТ2000М 1 шт.;

- блок живлення (тип РS 2909М-с) 1 шт.;

- збуджувач (тип РТХ 30LCDS) 1 шт.;

- супутникова антена 1, 8м 1 шт.;

- антена АСР 1/S6-1 1 шт.;

- фідер 7/8 дюйма 200 метрів;

- тюнер АВR 202 1 шт.;

- ПК (системний блок та монітор) 1 шт.;

- процесор Ultramizer pro DSP1424P 1 шт.;

- сплітер-мікшер ULTRALINK PRO MX 882 1 шт., що підтверджується додатком № 2 від 01.01.2011 до договору № 14-11-2 від 01.01.2011.

Як стверджує позивач, у зв'язку із закінченням строку дії договору № 14-11-2 від 01.01.2011, на підставі якого було передано відповідачу майно (обладнання), у відповідача виник обов'язок з повернення позивачу відповідного майна.

Так, згідно наданої позивачем бухгалтерської довідки, вартість майна (підсилювач РТ2000М 1 шт.; блок живлення (тип РS 2909М-с) 1 шт.; збуджувач (тип РТХ 30LCDS) 1 шт.; супутникова антена 1, 8м 1 шт.; антена АСР 1/S6-1 1 шт.; фідер 7/8 дюйма 200 метрів; тюнер АВR 202 1 шт.; ПК (системний блок та монітор) 1 шт.; процесор Ultramizer pro DSP1424P 1 шт.; сплітер-мікшер ULTRALINK PRO MX 882 1 шт.) становить 106 880, 00 грн.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, у свою чергу відповідач звернувся до позивача листом від 04.06.2015 №2315/9-07, в якому зазначив, що оскільки на претензію від 05.06.2014 №544 щодо виконання умов договору та сплати заборгованості позивач відповіді не надав, Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення звернувся з позовом до Господарського суду міста Києва про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Радіокомпанія "ГАЛА" заборгованості. Також, відповідач в листі зазначив, що вирішення питання про повернення майна, переданого йому згідно з додатком №2, буде розглянуто після оплати позивачем заборгованості за надані телекомунікаційні послуги та вирішення господарського спору у судовому порядку відповідно до вимог чинного законодавства України.

Крім того, відповідач звернувся із заявою №1290 від 10.12.2015 до Донецької торгово-промислової палати стосовно засвідчення форс-мажорних обставин, у вказаній заяві відповідач зазначив про неможливість виконати зобов'язання з повернення обладнання позивачу, яке було встановлено в цеху РРЛ Донецької філії Концерну (м. Донецьк, вул. Куйбишева, 61) згідно з Додатком №2.

Донецька торгово-промислова палата листом від 29.12.2015 №1701/12.12-03 повідомила Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, що для прийняття рішення щодо можливості видачі сертифікату про форс-мажорні обставини потрібно надати додаткові пояснення стосовно документів на підставі яких виникло зобов'язання, терміну, у який воно повинно було бути виконано, дати настання форс-мажорних обставин, а також додаткові документи на підтвердження причинно-наслідкового зв'язку між обставиною/подією і неможливістю виконати Концерном свої зобов'язання.

При цьому, вимогою №1397 від 24.12.2015 відповідач просив позивача у двадцятиденний термін з моменту отримання вказаної вимоги забрати майно, передане Приватним акціонерним товариством "Радіокомпанія "ГАЛА" Донецькій філії Концерну РРТ згідно з Додатком №2.

Крім того, довідкою від 01.02.2016 № 112 Донецька філія Концерну РРТ повідомила, що станом на 01.02.2016 року до Донецької філії Концерну РРТ не надходило усних та/або письмових звернень від представників позивача щодо повернення обладнання Приватного акціонерного товариства "Радіокомпанія "ГАЛА", переданого Донецькій філії Концерну РРТ відповідно до додатку № 2 від 01.01.2011 до договору № 14-11-2 від 01.01.2011, що знаходиться на Дільниці радіомовлення м. Донецьк цеху № 1 за адресою: м. Донецьк, вул. Куйбишева, 61.

Водночас, 05.02.2016 Донецька філія РРТ повторно звернулася до позивача з вимогою № 129, в якій просила останнього у десятиденний термін з моменту отримання даної вимоги забрати майно, передане ПрАТ «Радіокомпанія «ГАЛА» Донецькій філії РРТ згідно додатку № 2 від 01.01.2011 до договору, яка отримана позивачем 17.02.2016, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (копія у матеріалах справи).

У свою чергу, позивач вимогою від 19.02.2016 № 13 просив відповідача зустріти уповноваженого представника ПрАТ «Радіокомпанія «ГАЛА» ОСОБА_3 25.02.2016 о 12 год. 00 хв. за адресою: м. Донецьк, вул. Куйбишева, 61, з метою отримання обладнання (отримана відповідачем 23.02.2016, згідно відстеження пересилання поштових відправлень за штрих кодовим ідентифікатором 0103252098015).

Згідно з доповідною запискою ОСОБА_3 25.02.2016 о 12 год. 00 хв. останній прибув до об'єкта Концерну, який знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Куйбишева, 61, проте представники відповідача його не зустріли у вказаний день і час, а вільного входу на територію Концерну немає.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, у зв'язку з неможливістю володіти, користуватись та розпоряджатись власним майном, Приватне акціонерне товариство "Радіокомпанія "ГАЛА" несе збитки, а тому просить суд стягнути з відповідача вартість майна, переданого за додатком № 2 до договору у розмірі 106 880, 00 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 14-11-2 від 01.01.2011, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг.

Так, згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що згідно додатку № 2 від 01.01.2011 до договору № 14-11-2 від 01.01.2011 позивачем було передано, а відповідачем прийнято наступне обладнання: підсилювач РТ2000М 1 шт.; блок живлення (тип РS 2909М-с) 1 шт.; збуджувач (тип РТХ 30LCDS) 1 шт.; супутникова антена 1, 8м 1 шт.; антена АСР 1/S6-1 1 шт.; фідер 7/8 дюйма 200 метрів; тюнер АВR 202 1 шт.; ПК (системний блок та монітор) 1 шт.; процесор Ultramizer pro DSP1424P 1 шт.; сплітер-мікшер ULTRALINK PRO MX 882 1 шт.

За твердженням позивача, у зв'язку із закінченням строку дії договору № 14-11-2 від 01.01.2011, на підставі якого було передано відповідачу майно (обладнання), в останнього виник обов'язок з повернення позивачу відповідного майна, вартість якого згідно бухгалтерської довідки позивача становить 106 880, 00 грн.

Суд відзначає, що майно було передано позивачем саме на виконання умов договору № 14-11-2 від 01.01.2011, умовами якого передбачено, що виконавець має право на непідключення та/або відключення підключеного до телекомунікаційної мережі обладнання замовника у разі відсутності документів про підтвердження його відповідності вимогам нормативних документів у сфері телекомунікацій, а також в інших випадках, передбачених законодавством, при цьому за договором замовник прийняв на себе зобов'язання забезпечувати гарантійний та післягарантійний ремонт власних технічних засобів і своєчасно надавати виконавцю запасні частини, необхідні для усунення виявлених пошкоджень, які виникли не з вини виконавця , тобто додаток № 2 є невід'ємною частиною договору, що виключає позадоговірний характер відносин в сторін в частині володіння, користування та розпорядження майном.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідач неодноразово звертався до позивача з вимогою сплатити заборгованість за надані послуги за договором, проте позивач заборгованість у добровільному порядку не сплатив, у зв'язку з чим відповідач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Радіокомпанія "ГАЛА" про стягнення заборгованості, крім того, відповідач зазначав, що вирішення питання про повернення майна, переданого йому згідно з додатком №2, буде розглянуто після оплати позивачем заборгованості за надані телекомунікаційні послуги та вирішення господарського спору.

Отже, за твердженням позивача, у зв'язку з неповерненням відповідачем майна, позивач несе збитки у розмірі вартості майна переданого відповідачу за додатком № 2 до договору, яке згідно бухгалтерської довідки позивача становить 106 880, 00 грн.

Частинами 1, 2 ст. 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: - втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); - доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

За приписами статті 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1)протиправної поведінки;

2)шкоди;

3)причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою;

4)вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Таким чином, позивач повинен довести факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов'язань та причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов'язань для підприємства. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.

При цьому, правовий аналіз наведених норм законодавства України дозволяє дійти висновку про те, що збитками можуть вважатися витрати, яких особа зазнала саме у зв'язку зі знищенням або пошкодженням майна, його втратою.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами у судовому засіданні, майно позивача не є знищеним, пошкодженим або втраченим, а знаходиться на об'єкті Концерну, розташованому за адресою: м. Донецьк, вул. Куйбишева, 61.

Таким чином, враховуючи факт відсутності пошкодженого або втраченого майна позивача, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до відповідача цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків у розмірі 106 880, 00 грн.

Згідно ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення збитків є необґрунтованими, матеріалами справи не підтверджуються та задоволенню не підлягають.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Разом з тим, відповідно до п. 4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

За подання касаційної скарги Концерном радіомовлення, радіозв'язку та телебачення сплачено судовий збір у розмірі 1 923, 84 грн., при цьому, постановою Вищого господарського суду України від 07.09.2016 касаційну скаргу Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення задоволено частково, відповідно суд приходить до висновку про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Радіокомпанія "ГАЛА" на користь Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення 961, 92 грн. - судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ :

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Радіокомпанія "ГАЛА" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 91, кв. 5; ідентифікаційний код - 20023766) на користь Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 10; ідентифікаційний код - 01190043) 961 (дев'ятсот шістдесят одну) грн. 92 коп. - судового збору за подання касаційної скарги.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 13.12.2016.

Суддя Бондарчук В.В.